Колишнього молдовського посла в Україні Валеріу Ківеря в Молдові призначать віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я. Про це оголосив номінований на посаду прем’єра Молдови Александру Мунтяну на своїй Facebook-сторінці.
Урядовець опублікував допис про останні кадрові рішення щодо своєї команди та додав, що Валеріу Ківеря, кадрового дипломата і посла Молдови в Україні у 2021 – 2025 роках, висувають на посаду віце-прем’єра з реінтеграції Придністров’я.
Головою Міністерства економічного розвитку і цифровізації пропонується зробити Євгена Осмоческу, який раніше протягом своєї кар’єри співпрацював у тому числі з установами ЄС, Світовим банком та ОЕСР.
Міністром фінансів пропонують Андріана Гавріліцу, якого Мунтяну описав як фахівця з 20-річним досвідом в економічній сфері.
Голова Молдови Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни.
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону
Позначка: Призначення
-
Екс-посол в Україні стане віце-прем’єром з питань повернення Придністров’я
-
Санду визначилася з кандидатом на посаду прем’єр-міністра Молдови
Президентка Республіки Молдова Мая Санду у п’ятницю, 24 жовтня, підписала указ про призначення Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра країни. Про це свідчить відповідний документ, оприлюднений на сайті президента.
Рішення ухвалили після консультацій із парламентськими фракціями.
“Бажаю успіхів у формуванні уряду, котрий здобуде довіру парламенту і виконає найважливіші очікування громадян: захист миру, підготовка країни до вступу в ЄС, зміцнення економіки та підвищення рівня життя людей”, – заявила глава держави.
Згідно з указом, Мунтяну має представити парламенту склад уряду та програму діяльності для отримання вотуму довіри.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що фракція партії “Дія і солідарність” (PAS) офіційно запропонувала Мунтяну як кандидата на посаду прем’єра. Лідер партії Ігор Гросу після зустрічі із Санду заявив, що “після видання указу Олександру Мунтяну буде запропоновано кабінет міністрів і програму його діяльності”, після чого кандидат розпочне консультації з парламентськими фракціями.
Раніше видання Ziarul de Gardă повідомляло, що Мунтяну є бізнесменом, котрий понад 20 років проживає в Україні. -
Зеленський призначив нового голову адміністрації Маріупольського району
Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Панасенка головою державної адміністрації Маріупольського району, який був окупований з 2022 року. Панасенко раніше працював заступником директора в департаменту капітального будівництва Донецької обласної адміністрації. Маріупольський район був створений у 2020 році і складається із п’яти територіальних громад і кількох міст та сіл. Район опинився під окупацією Росії під час вторгнення у 2022 році. Також у новині йшлося про те, що запаси води в Старокримському водосховищі, яке забезпечує водою Маріуполь та інші населені пункти, значно зменшилися, що є серйозною проблемою. Крім того, дитячий омбудсмен РФ заявив про викрадення дитини з Маріуполя, що також є обурливим фактом.
-
ЗМІ дізналися, хто очолить ПРООН
Колишній прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо буде очолювати Програму розвитку ООН (UNDP). Він змінить на цій посаді Ахіма Штайнера та буде працювати під керівництвом генсека ООН Антоніу Гутерріша. Призначення було попереджене кілька тижнів обговорень, і остаточне рішення ухвалив Гутерріш. Очікується, що Генеральна асамблея ООН підтвердить це призначення найближчими днями. Пітер Піот, що раніше обіймав схожу посаду, прокоментував це як велику честь для Бельгії. Керівник UNDP займає третє за рангом місце в ієрархії ООН та є віцеголовою Групи сталого розвитку ООН.
-
Рада призначила Бережну міністром культури
Верховна Рада призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики – міністра культури України. Тетяну Бережну підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає, що Бережна має великий досвід урядової роботи та культурної дипломатії. Тетяна Бережна планує залучати ресурси у сферу культури, зберігати українську культурну спадщину та забезпечувати стійкість культурних інститутів. До цього вона працювала в адвокатському об’єднанні та була заступником міністра економіки.
-
ЗМІ дізналися про нову посаду генерала Тарнавського
Бригадний генерал Олександр Тарнавський, який у червні відступив з посад командира оперативно-тактичного угруповання Донецьк та 9-го армійського корпусу через проблеми зі здоров’ям, тепер знову очолив 9-й корпус. Після його відставки посаду командира 9-м корпусом тимчасово обіймав генерал-майор Віктор Ніколюк. Водночас головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський призначив Ніколюка керівником 20-го корпусу на межі Донецької та Дніпропетровської областей. Тарнавський раніше він відомий як командувач об’єднаного угруповання військ Таврія під час літнього наступу Сил оборони у 2023 році. Тодішня операція не вдалася. У грудні 2024 року Тарнавський став командиром 9-го армійського корпусу та оперативно-тактичного угруповання Донецьк, де відбулися кадрові зміни за його керівництва.
-
Призначено виконувача обов’язків мера Одеси
З 16 жовтня обов’язки міського голови Одеси виконує секретар Одеської міської ради Ігор Коваль. Це рішення було ухвалено через дострокове припинення повноважень міського голови. Ігор Коваль є депутатом Одеської міської ради від партії Слуга народу. У минулому він також балотувався до міськради, але не пройшов.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
Знову Лекорню: Макрон призначив прем’єра Франції
У п’ятницю пізно ввечері, 10 жовтня, президент Франції Еммануель Макрон, після тривалих консультацій із ключовими політичними силами, вирішив знову призначити Себастьяна Лекорню на посаду прем’єр-міністра. Про це стало відомо з повідомлення Єлисейського палацу, інформує Укрінформ.
За інформацією канцелярії президента, Макрон офіційно доручив Лекорню сформувати новий уряд.
“Президент республіки призначив Себастьяна Лекорню Прем’єр-міністром і доручив йому сформувати уряд”, – оголосили в канцелярії Макрона.
Повідомляється, що цього ж дня президент провів зустріч із лідерами більшості парламентських політичних партій у своєму палаці. Винятком стали представники ультраправого Національного об’єднання та ультралівої Нескореної Франції.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду