Європейська комісія восени представить план розвитку високошвидкісних залізничних перевезень у Європі. Про це єврокомісар з транспорту Апостолос Дзідзікостас розповів в інтерв’ю The Guardian.
Проєкт передбачає “довгострокове бачення більш пов’язаної, ефективної та конкурентної мережі” залізниць у межах ЄС.
Дзідзікостас наголосив на необхідності координації планування, фінансування та впровадження інфраструктури і рухомого складу, здатного працювати “без кордонів”. Високошвидкісні залізниці мають конкурувати з авіаперельотами за комфортом, швидкістю і вартістю, зазначив він.
За словами єврокомісара, пасажири обиратимуть поїзд не лише через його екологічність, а й за зручність і доступність.
Проблемами залишаються різні стандарти колії, рухомого складу і систем сигналізації, а також слабка координація між країнами. Згідно з опитуваннями, 75% громадян ЄС віддали б перевагу потягу, якби сполучення між столицями було швидким і надійним.
Комісія має на меті подвоїти обсяг високошвидкісних перевезень до 2030 року та потроїти – до 2050-го, створивши мережу завдовжки понад 49 тисяч км, витративши 546 млрд євро.
Дзідзікостас зазначив, що для реалізації плану потрібен скоординований підхід до фінансування: поєднання коштів ЄС, національних інвестицій і приватного капіталу. Також важливо уніфікувати правила експлуатації та дати доступ новим операторам.
Він визнав, що авіаперевезення часто дешевші й зручніші для пасажирів, адже залізничний сектор недофінансований і потребує значних вкладень в інфраструктуру та рухомий склад.
“Я оптиміст і люблю потяги”, – додав єврокомісар. – Уявляю день, коли можна пообідати в Копенгагені, сідати на поїзд і на вечерю приїхати до Праги”.
Позначка: Проект
-
ЄС планує подвоїти трафік високошвидкісних залізниць до 2030 року
-
У Казахстані почали зведення першої АЕС
Поблизу села Улькен в Казахстані розпочалася підготовка до будівництва першої атомної електростанції в країні. Російська держкорпорація Росатом та казахстанське Агентство з атомної енергії об’єднали зусилля для цього проєкту. Вже почали бурити свердловини та збирати ґрунтові зразки для вивчення характеристик території. Планують пробурити більше 50 свердловин для визначення найкращого місця для розташування станції. Роботи триватимуть близько 18 місяців, а підготовчі дії виконує компанія Росатома у співпраці з казахстанськими партнерами. Вартість будівництва оцінюється від $14 до 15 мільярдів, плюс ще $1 мільярд на інфраструктуру та соціальні об’єкти. Планують завершити техніко-економічне обґрунтування до грудня 2025 року. Крім того, Китай також планує побудувати дві атомні електростанції в Казахстані.
-
Росію не виключать з проєкту термоядерного реактора ЄС
Росію не можуть виключити з проєкту будівництва Міжнародного термоядерного експериментального реактора (ITER) у Франції – найбільшого у світі наукового проєкту в галузі керованого термоядерного синтезу. Про це мовиться у відповіді єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена на запит депутатів Європарламенту.
“Угода щодо ITER не передбачає можливості припинення участі або призупинення прав жодного з членів, включно з участю в Раді ITER – керівному органі проєкту”, – зазначив Йоргенсен.
За його словами, документ передбачає лише “можливість добровільного виходу члена зі складу учасників”.
Росія не виконувала обов’язків ротаційного голови Ради ITER протягом останніх двох років.
Москва також здійснила свій внесок до проєкту у “натуральній формі”, – шляхом надання відповідних технологій.
“Двосторонні контакти та взаємодія з Росією зведені до мінімуму”, – запевнили у відповіді Єврокомісії.
Окрім того, у Брюсселі уточнили, що подальша робота, розвиток і експлуатація реактора не залежатимуть від російських прав інтелектуальної власності.
Єврокомісія планує до кінця 2025 року ухвалити Стратегію ЄС у галузі термоядерного синтезу, яка спиратиметься на провідну роль Європейського Союзу. Документ має на меті створити конкурентоспроможну промислову екосистему термоядерних технологій у Європі та розширити фінансування сектору.
Як повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії, реактор ITER матиме вагу 23 000 тонн і майже 30 метрів заввишки. Він розташований на території площею 180 гектарів. У проєкті беруть участь 35 країн, зокрема Франція, інші країни ЄС, Росія, Китай, Індія, Японія, Південна Корея та США.
Перші тестові запуски заплановано на 2025 рік. Повноцінний запуск реактора очікується у 2035 році.
Міжнародний Експериментальний Термоядерний Реактор – експериментальний проєкт, який передбачає побудову, випробовування і використання токамака, у якому завдяки реакції термоядерного синтезу вдасться отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації. -
Україна та Світовий банк запустили нову програму на 200 млн доларів
Україна та Світовий банк узгодили старт нової п’ятирічної програми PREPARE Ukraine на 200 млн доларів для підготовки проєктів відбудови. Про це повідомили в Мінекономіки в п’ятницю, 11 липня.
Програма PREPARE фінансується з Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), керівництво яким здійснює Світовий банк.
Програма перетворює донорські ґранти на конкретні проєкти – відбудови мостів, лікарень, запуск нових виробництв, здатних інтегруватися у глобальні ланцюги постачання.
Початковий грант – 44,3 млн доларів – спрямують на “формування портфеля публічних інвестицій і посилення інституційної спроможності”.
За результатами переговорів із віце-президентом Світового банку Анною Б’єрде сторони узгодили дорожній план запуску PREPARE Ukraine.
Перший транш буде доступний до використання, починаючи з серпня й покриватиме технічну підтримку державних замовників.
Найближчим часом Світовий банк і Мінекономіки затвердять операційний посібник програми, відкриють фонд підготовки проєктів і почнуть фінансувати технічну підтримку державних замовників.
Угоду підписали у межах Ukraine Recovery Conference 2025. -
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60. -
У Росії провалився проєкт заміни літака Ан-2
У Росії припинили розробку нового легкого багатоцільового літака Байкал, який мав замінити застарілий Ан-2. Віцепрем’єр РФ Юрій Трутнєв заявив, що проєкт не вдалося реалізувати і тепер країні доведеться модернізувати старі літаки. Розробка літака стикалася з технічними труднощами, затримками, проблемами імпортозаміщення та зростанням вартості. РФ шукала заміну американським партнерам після відмови співпрацювати через санкції. Незважаючи на те, що планувалося випустити 139 таких літаків до 2030 року, проект тепер офіційно закрито. Російська авіація має серйозні проблеми з обслуговуванням бортів та дефіцитом запчастин, що призводить до збільшення авіапригод та технічних несправностей.
-
Триста колаборантів “просяться” в Росію – проєкт Хочу к своим
Згідно з проєктом “Хочу жить”, близько трьохсот колаборантів виявили бажання виїхати на територію Російської Федерації у разі, якщо українці, що перебувають у російській неволі, будуть повернуті. Профілі цих осіб містять таймери, що відображають час очікування на виїзд. Хоча Москва була проінформована про їхні бажання, російський уряд відмовляється повертати колаборантів. Деякі вже скористалися можливістю та виїхали в Росію, а інші припинили співпрацю з ворогом. Після обміну полоненими між Україною та Росією 19 квітня, де 277 воїнів повернулися на батьківщину, плануються додаткові операції з повернення українців.
-
Женя Галич запускає сольний проєкт
Фронтмен українського рок-гурту O.TORVALD Женя Галич вирішив розпочати сольний проєкт і оголосив про це у своїх соціальних мережах у день свого 41-річчя. Він повідомив, що вже працює над новими піснями, які будуть відрізнятися від звучання O.TORVALD. Галич зазначив, що не покидає гурт, але хоче відобразити свої почуття ще більш відверто у сольному проєкті. Музикант закликав шанувальників готуватись до гучного старту та пообіцяв принести щирий та особистий матеріал.
-
В ЄС стартував масштабний проєкт з модернізації танків
У Європейському Союзі стартував проєкт FMBTech (Technologies for Existing and Future Main Battle Tanks), який передбачає модернізацію основних бойових танків з метою пристосування до сучасних умов гібридної війни. Координатором проєкту є компанія Thales. Учасники проєкту протягом трьох років розроблятимуть модульні та адаптивні рішення для підвищення готовності танків до дій у складних умовах бойових дій. Мета FMBTech – створити маневрені, інтелектуальні та взаємодіючі танки, які зможуть конкурувати зі застарілими технічними платформами в країнах ЄС та Норвегії. Участь у проєкті беруть компанії та науково-дослідні організації з 13 країн-членів ЄС та Норвегії. Фінансування проєкту здійснюється за рахунок Європейського оборонного фонду та внесків учасників консорціуму, загальний бюджет проекту – 19 мільйонів євро.