Україна та інші сторони обговорюють скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони на лінії фронту, проведення виборів, гарантії безпеки від США та членство в ЄС. Україна відповіла на цей план, але неясно, які конкретні зміни внесла. Дипломати розкрили деякі деталі плану, такі як обмеження чисельності армії та визнання окупованих територій. Є певні спори з приводу плану, і невизначеність стосовно позиції Росії додає напруги. Також розглядаються питання стосовно активів Росії за кордоном. Переговори щодо цього плану ще не стабільні, а Кремль не виявляє готовності до мирного врегулювання.
Позначка: Проект
-

У Раді не домовилися про голосування Бюджету-2026
Парламентарі не можуть узгодити питання щодо ухвалення державного бюджету на 2026 рік через внутрішні розбіжності у своїх позиціях. Деякі депутати підтримують запропонований проєкт, а інші висувають додаткові умови, такі як перезавантаження у владі або додаткові бюджетні правки. Ця затримка може вплинути на переговори України з МВФ, оскільки ухвалення бюджету є важливою умовою для отримання нової кредитної програми. Нагадаю, що доходи держбюджету України зросли на 40%.
-

В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі
Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.
Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.
Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.
Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.
Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.
Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.
Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-

США побудують велику військову базу на кордоні з Газою
США планують створити велику військову базу в ізраїльському районі Отеф-Аза на кордоні з сектором Гази. Цей проєкт обійдеться у 500 мільйонів доларів і буде використовуватися Міжнародними стабілізаційними силами (ISF). Ця база зможе розмістити кілька тисяч військовослужбовців. Це вважається важливим кроком в сфері безпеки Ізраїлю, але може викликати суперечки в США через опозицію Республіканської партії до розширення американської військової присутності за кордоном. Це стане продовженням ряду кроків, які вже обмежили свободу дій Ізраїлю в Газі.
-

Президент доручив готувати щорічне звернення до ВР
Президент України Володимир Зеленський вирішив, що кожен рік буде складати послання до Верховної Ради, в якому буде висвітлюватися ситуація в країні. Для цього була утворена робоча група, яка має підготувати документ до 1 грудня. Робочу групу очолить Андрій Єрмак, керівник Офісу президента, а за методичний і науковий супровід розробки проєкту відповідатиме Олександр Боголов. У команду також увійшли заступники глави ОП та інші високопосадовці. Мета робочої групи – підготувати структуру та зміст документа для президентського звернення. Зеленський наголосив на важливості швидких рішень партнерів України в умовах війни та закликав до збільшення військової допомоги.
-

В Україні значно збільшать виплати при народженні дитини
Розмір виплат з державного бюджету при народженні дитини суттєво збільшать в Україні. Відповідний урядовий проєкт №13532 в першому читанні підтримали 290 депутатів. Про це йдеться в повідомленні народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
Він розказав, що проєкт передбачає одноразову виплату в розмірі 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину.
Це доповнення до чинної натуральної допомоги “пакунок малюка”, яка продовжить видаватися після пологів.
Така підтримка має посилити фінансову стабільність сімей і полегшити перші місяці догляду за новонародженими.
Окрема категорія допомоги передбачена для одного з батьків, бабусі, дідуся, опікуна або іншого родича, який доглядає за дитиною до одного року.
Розмір цієї допомоги визначить Кабмін після ухвалення закону, але орієнтовно вона також становитиме 7000 гривень грн на місяць.
Ще одна виплата – так звана допомога єЯсла. Її буде одержувати той із батьків (чи опікун), хто вийде на роботу після досягнення дитиною 1 року. Детальні умови буде встановлено додатково.
Метою законопроєкту є створення сприятливих умов для поєднання батьківства з професійною діяльністю. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме підвищенню зайнятості батьків і розвитку приватної дошкільної освіти.
Зміни посилять мотивацію до працевлаштування серед молодих людей, а також забезпечать кращий догляд за дітьми у ранньому віці.
Також водиться одноразова виплата Пакунок школяра на придбання речей до школи для першокласників. Нині це 5 тисяч гривень.
Як ми вже писали, президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам.
У МОЗ назвали умови виплати 200 тисяч гривень молодим лікарям -

ЄС планує подвоїти трафік високошвидкісних залізниць до 2030 року
Європейська комісія восени представить план розвитку високошвидкісних залізничних перевезень у Європі. Про це єврокомісар з транспорту Апостолос Дзідзікостас розповів в інтерв’ю The Guardian.
Проєкт передбачає “довгострокове бачення більш пов’язаної, ефективної та конкурентної мережі” залізниць у межах ЄС.
Дзідзікостас наголосив на необхідності координації планування, фінансування та впровадження інфраструктури і рухомого складу, здатного працювати “без кордонів”. Високошвидкісні залізниці мають конкурувати з авіаперельотами за комфортом, швидкістю і вартістю, зазначив він.
За словами єврокомісара, пасажири обиратимуть поїзд не лише через його екологічність, а й за зручність і доступність.
Проблемами залишаються різні стандарти колії, рухомого складу і систем сигналізації, а також слабка координація між країнами. Згідно з опитуваннями, 75% громадян ЄС віддали б перевагу потягу, якби сполучення між столицями було швидким і надійним.
Комісія має на меті подвоїти обсяг високошвидкісних перевезень до 2030 року та потроїти – до 2050-го, створивши мережу завдовжки понад 49 тисяч км, витративши 546 млрд євро.
Дзідзікостас зазначив, що для реалізації плану потрібен скоординований підхід до фінансування: поєднання коштів ЄС, національних інвестицій і приватного капіталу. Також важливо уніфікувати правила експлуатації та дати доступ новим операторам.
Він визнав, що авіаперевезення часто дешевші й зручніші для пасажирів, адже залізничний сектор недофінансований і потребує значних вкладень в інфраструктуру та рухомий склад.
“Я оптиміст і люблю потяги”, – додав єврокомісар. – Уявляю день, коли можна пообідати в Копенгагені, сідати на поїзд і на вечерю приїхати до Праги”. -

У Казахстані почали зведення першої АЕС
Поблизу села Улькен в Казахстані розпочалася підготовка до будівництва першої атомної електростанції в країні. Російська держкорпорація Росатом та казахстанське Агентство з атомної енергії об’єднали зусилля для цього проєкту. Вже почали бурити свердловини та збирати ґрунтові зразки для вивчення характеристик території. Планують пробурити більше 50 свердловин для визначення найкращого місця для розташування станції. Роботи триватимуть близько 18 місяців, а підготовчі дії виконує компанія Росатома у співпраці з казахстанськими партнерами. Вартість будівництва оцінюється від $14 до 15 мільярдів, плюс ще $1 мільярд на інфраструктуру та соціальні об’єкти. Планують завершити техніко-економічне обґрунтування до грудня 2025 року. Крім того, Китай також планує побудувати дві атомні електростанції в Казахстані.
-

Росію не виключать з проєкту термоядерного реактора ЄС
Росію не можуть виключити з проєкту будівництва Міжнародного термоядерного експериментального реактора (ITER) у Франції – найбільшого у світі наукового проєкту в галузі керованого термоядерного синтезу. Про це мовиться у відповіді єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена на запит депутатів Європарламенту.
“Угода щодо ITER не передбачає можливості припинення участі або призупинення прав жодного з членів, включно з участю в Раді ITER – керівному органі проєкту”, – зазначив Йоргенсен.
За його словами, документ передбачає лише “можливість добровільного виходу члена зі складу учасників”.
Росія не виконувала обов’язків ротаційного голови Ради ITER протягом останніх двох років.
Москва також здійснила свій внесок до проєкту у “натуральній формі”, – шляхом надання відповідних технологій.
“Двосторонні контакти та взаємодія з Росією зведені до мінімуму”, – запевнили у відповіді Єврокомісії.
Окрім того, у Брюсселі уточнили, що подальша робота, розвиток і експлуатація реактора не залежатимуть від російських прав інтелектуальної власності.
Єврокомісія планує до кінця 2025 року ухвалити Стратегію ЄС у галузі термоядерного синтезу, яка спиратиметься на провідну роль Європейського Союзу. Документ має на меті створити конкурентоспроможну промислову екосистему термоядерних технологій у Європі та розширити фінансування сектору.
Як повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії, реактор ITER матиме вагу 23 000 тонн і майже 30 метрів заввишки. Він розташований на території площею 180 гектарів. У проєкті беруть участь 35 країн, зокрема Франція, інші країни ЄС, Росія, Китай, Індія, Японія, Південна Корея та США.
Перші тестові запуски заплановано на 2025 рік. Повноцінний запуск реактора очікується у 2035 році.
Міжнародний Експериментальний Термоядерний Реактор – експериментальний проєкт, який передбачає побудову, випробовування і використання токамака, у якому завдяки реакції термоядерного синтезу вдасться отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації.

