СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Продукти харчування

  • Аналітики визначили вартість новорічного столу в Україні

    Аналітики визначили вартість новорічного столу в Україні

    Новорічний стіл для середньостатистичної української родини з чотирьох осіб у 2026 році обійдеться приблизно у 3980 грн, що на 10,7% дорожче, ніж торік. Відповідні розрахунки оприлюднили в Інституті аграрної економіки на основі середніх цін у супермаркетах станом на середину грудня 2025 року, повідомив директор установи Юрій Лупенко.

    До базового меню увійшли традиційні для святкового столу страви та продукти: салати, м’ясо, риба, овочі, фрукти, хлібобулочні й кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої.

    Так, вартість салату Олів’є за класичною рецептурою (3 кг продуктів) становитиме 406,87 грн, що на 5,8% більше проти минулого року. Найдорожчим інгредієнтом залишається ковбаса – 180 грн за 0,5 кг. Водночас овочі для салату суттєво подешевшали: ціни на картоплю, моркву та цибулю знизилися більш ніж наполовину. Натомість яйця, зелений горошок, консервовані огірки та майонез подорожчали.

    Салат Оселедець під шубою коштуватиме 174,83 грн, що на 4% більше, ніж торік. Основну частку вартості формує філе оселедця, тоді як овочі для цієї страви також значно подешевшали.

    Витрати на м’ясні продукти за рік зросли в середньому на 23%. Загальна вартість м’ясної частини святкового столу (2,85 кг) становитиме 1269 грн. Найбільше подорожчало куряче філе – на 40%, хоча воно залишається найдешевшим видом м’яса. Також зросли ціни на ковбаси, бекон і свинину.

    Молочні продукти також подорожчали: твердий сир – на 19%, вершкове масло – на 14%. Водночас загальна вартість овочів на святковому столі знизилася на 5% і становитиме близько 473 грн завдяки рекордному врожаю.

    Фрукти подешевшали на 22% – набір із мандаринів, бананів і лимонів обійдеться приблизно у 200 грн. Хліб і солодощі, навпаки, зросли в ціні: батон подорожчав на 25%, шоколадні цукерки – на 16%.

    Алкогольні напої також додали у ціні: пляшка шампанського коштуватиме 239 грн, бренді – 278 грн. Водночас безалкогольні напої подорожчали найбільше – на 34%.

    Відтак, бюджетний варіант новорічного столу у 2026 році становитиме 3980 грн. За наявності червоної ікри та червоної риби витрати зростуть ще на 813 грн, тоді як загальна сума сягне 4793 грн, що на 10,6% більше, ніж торік.

    Лупенко пояснив, що зростання вартості новорічного столу зумовлене наслідками воєнних дій, зокрема скороченням виробництва, підвищенням тарифів на електроенергію та енергоносії, логістичними труднощами та зниженням доходів населення. Водночас рекордні врожаї овочів у 2025 році частково стримали зростання цін.

  • Оголошені закупівлі харчування для ЗСУ на 2026 рік

    Оголошені закупівлі харчування для ЗСУ на 2026 рік

    Державний оператор тилу Міністерства оборони України оголосив про плани закупівлі харчових продуктів для Збройних Сил на 2026 рік. Це вперше, коли закупівлі здійснюються одразу на весь рік, і їх очікувана вартість складає близько 37 млрд гривень. Такий підхід дозволить забезпечити безперервне постачання харчування військовим, стабільні умови для постачальників і можливість планування виробництва заздалегідь. Також буде збережений посилене контроль якості, зокрема для молочної продукції, щоб уникнути фальсифікації. Угоди також будуть укладені за регіональною стратегією, де кожен постачальник буде призначений для певного регіону, що спростить логістику та реагування на зміни. Наразі вже відправлено понад 599 млн кг продукції, доставлено 249 млн літрів води та оброблено понад 85 000 заявок від військових частин.

  • Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив

    Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив

    Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
    Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
    Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
    Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
    Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив.

  • Споживчі ціни в Україні знову піднялися

    Споживчі ціни в Україні знову піднялися

    У вересні споживчі ціни в Україні зросли на 0,3% після двох місяців поспіль, коли фіксувалося зниження на 0,2%. Про це повідомила Державна служба статистики.

    “Інфляція на споживчому ринку у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 0,3%, із вереснем 2024 року – 11,9%. Базова інфляція у вересні 2025 року порівняно із серпнем становила 1,3%, із вереснем 2024 року – 11,0%”, – йдеться в повідомленні.

    За даними Держстату, на споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,8%. Найбільше (на 11,8% та 10,6%) подешевшали фрукти та овочі. На 2,9-1,3% знизилися ціни на яйця, цукор і рис. Водночас на 4,0-0,7% зросли ціни на сало, соняшникову олію, рибу та продукти з риби, кисломолочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, продукти переробки зернових, безалкогольні напої, хліб, масло.
    Основним чинниками, що вплинули на прискорення інфляції у вересні, стали ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби, які підвищилися на 1,2%, у т.ч. на тютюнові вироби – на 1,4%, алкогольні напої – на 1,0%.

    Також зросли ціни на одяг і взуття (на 9,1% та 7,3% відповідно); послуги освіти подорожчали на 12,4% (вищої – на 16,8%, середньої – на 8,5%).

  • Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН

    Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН

    У вересні цього року світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак за іншими базовими продуктами, такими як зерно, молочні продукти, цукор і рослинні олії, відзначили зниження цін. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Зниження цін на зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії переважило зростання цін на м’ясо. Зокрема, ціни на яловичину та баранину зросли через збільшення попиту, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишилися стабільними. Ціни на молочні продукти також знизилися, особливо на масло та молочний порошок, через певні фактори, такі як сезонність і конкуренція на експорт. Крім того, ціни на рослинні олії також знизилися частково через падіння котирувань пальмової та соєвої олії. Усі ці коливання в цінах відбуваються на фоні глобальних ринкових тенденцій та внутрішніх факторів, що впливають на виробництво та споживання продуктів харчування.

  • Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження

    Фастфуд може зіпсувати пам’ять всього за чотири дні – дослідження

    Вчені з Університету Північної Кароліни виявили, що дієта з великою кількістю жирної “швидкої їжі” може впливати на роботу мозку. Вони виявили, що така дієта активує певний тип клітин у гіпокампі, які відповідають за пам’ять. Це стається через знижену здатність мозку засвоювати глюкозу. Після лише кількох днів споживання такої їжі, пам’ять може почати працювати гірше. Однак відновлення рівня глюкози може повернути пам’ять у норму. Дослідники також виявили, що періодичне голодування після жирної дієти може покращити когнітивні функції. Ці відкриття можуть допомогти у розробці нових методів профілактики деменції та хвороби Альцгеймера, пов’язаних з ожирінням.

  • Ціни в Україні падають другий місяць поспіль

    Ціни в Україні падають другий місяць поспіль

    У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що споживчі ціни в Україні знизилися на 0,2% порівняно з липнем, а річна інфляція сповільнилася до 13,2%. У серпні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в середньому знизилися на 0,8%. Овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2% відповідно. Ціни на рис та цукор також зменшилися на 1,5% та 1,0%. Однак ціни на деякі продукти, такі як сало, яйця, м’ясо, риба та інші, зросли. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також підвищилися. Крім того, взуття та одяг подешевшали на 3,2%, але ціни на зв’язок зросли через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. В цілому продовжується тенденція зниження споживчих цін, але продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на інфляцію.

  • Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів

    Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів

    Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
    У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
    Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
    Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
    Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
    На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
    Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
    Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
    Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
    Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
    Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
    Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
    Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
    Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
    Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
    Ціни на яблука удвічі перевищують торішні

  • Ціни в Україні впали вперше за два роки

    Ціни в Україні впали вперше за два роки

    У липні в Україні відбулося зниження споживчих цін, що сталося вперше за два роки. За даними Державної служби статистики, ціни впали на 0,2%. Це спричинило сповільнення річної інфляції до 14,1%. Особливо помітне здешевлення було у цінах на продукти харчування, зокрема на овочі – на 23,9%, і цукор – на 2,8%. Інші продукти підвищили ціни не більше ніж на 2%. Також відзначилося здешевлення одягу та взуття на 4,6%. Ці зміни в цінах призвели до загального спаду інфляції у країні.

  • Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження

    Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
    У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
    Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
    “Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
    Приклади короткострокових стрибків включають:

  • у Великій Британії подорожчання картоплі;
  • в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
  • у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
  • в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
  • у Китаї овочі подорожчали на 30%;
  • у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
  • в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.

    • Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
    “Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
    Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
    Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
    Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
    “Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
    Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
    Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
    “Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
    Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
    Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування