Китай вирішив призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні. Проте 10% мита, також введені у відповідь на заходи, прийняті адміністрацією президента США Дональда Трампа, залишаться. Крім того, Китай відмінив мита до 15%, які стосувались деяких сільськогосподарських товарів з США з 10 листопада. Однак покупці сої з Китаю все ще повинні платити 13% мита, включаючи існуюче 3%-не базове мито. Це робить американську сою менш привабливою для китайських покупців порівняно з бразильськими аналогами. Такі дії спричинені торговельною війною між США та Китаєм, яка почалася за часів президента Трампа. Після зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном в Південній Кореї інвестори сподіваються на полегшення напруги, але є сумніви, щодо того, чи швидко відновиться торгівля соєю між країнами.
Позначка: Продукти
-
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни почали менше їсти. За останні два місяці споживання продуктів у натуральному вимірі вперше за багато років зменшилося. Росіяни з’їли на 9% менше гречки та м’яса, на 10% менше рису, випили на 8% менше молока. Це призвело до зростання витрат на продукти через їхнє подорожчання. У дописі ЦПД зазначено, що російські громадяни змушені скорочувати витрати через погіршення економічної ситуації, хоча пропаганда стверджує навпаки. Центр вважає, що основна причина цього – продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля.
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив. -
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні цього року світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Однак за іншими базовими продуктами, такими як зерно, молочні продукти, цукор і рослинні олії, відзначили зниження цін. Індекс цін на продукти харчування FAO у вересні склав 128,8 пунктів, що на 0,7% менше, ніж у серпні. Зниження цін на зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії переважило зростання цін на м’ясо. Зокрема, ціни на яловичину та баранину зросли через збільшення попиту, тоді як ціни на свинину та м’ясо птиці залишилися стабільними. Ціни на молочні продукти також знизилися, особливо на масло та молочний порошок, через певні фактори, такі як сезонність і конкуренція на експорт. Крім того, ціни на рослинні олії також знизилися частково через падіння котирувань пальмової та соєвої олії. Усі ці коливання в цінах відбуваються на фоні глобальних ринкових тенденцій та внутрішніх факторів, що впливають на виробництво та споживання продуктів харчування.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що споживчі ціни в Україні знизилися на 0,2% порівняно з липнем, а річна інфляція сповільнилася до 13,2%. У серпні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в середньому знизилися на 0,8%. Овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2% відповідно. Ціни на рис та цукор також зменшилися на 1,5% та 1,0%. Однак ціни на деякі продукти, такі як сало, яйця, м’ясо, риба та інші, зросли. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби також підвищилися. Крім того, взуття та одяг подешевшали на 3,2%, але ціни на зв’язок зросли через підвищення тарифів на мобільний зв’язок. В цілому продовжується тенденція зниження споживчих цін, але продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на інфляцію.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Імпорт молокопродуктів в Україну рекордно зріс
В Україні у першій половині серпня імпорт молочних продуктів зріс до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів. Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Зазначається, що попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, коли в Україну за пів місяця імпортували молокопродуктів на $13,2 млн. У грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази відносно першої половини червня
“У натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: в країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%)”, – йдеться у повідомленні СМПУ.
Сальдо зовнішньої торгівлі молокопродуктами вперше з березня стало негативним: імпорт цієї продукції в Україну перевищив експорт на $4,3 млн.
За даними аналітиків, такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
У Спілці молочних підприємств України додали, що така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів.
Раніше повдомлялося, що Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. -
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні
Попри те, що збір яблук нового врожаю в Україні розпочався відносно нещодавно, відпускні ціни на ці фрукти стрімко знижуються. Про це повідомляють аналітики EastFruit у п’ятницю, 22 серпня.
Основною причиною падіння виробники називають практично повну відсутність попиту на літні сорти яблук нового врожаю.
Так, лише з початку тижня яблука нового врожаю подешевшали в середньому на 12%, і станом на сьогодні реалізація цих фруктів відбувається в межах 35-45 грн/кг залежно від сорту та обсягів партій. Водночас більшість оптових компаній і роздрібних мереж ще продовжують продавати минулорічні яблука, зокрема польського виробництва.
Низхідний ціновий тренд учасники ринку пояснюють сезонним збільшенням пропозиції українських яблук. Тоді як попит як з боку місцевих оптовиків, так і експортерів залишається досить низьким, що також тисне на ціни.
Втім, попри зниження вартості, нинішні ціни на яблука в Україні в середньому у 2,2 раза вищі проти аналогічного періоду минулого року. -
Ціни в Україні впали вперше за два роки
У липні в Україні відбулося зниження споживчих цін, що сталося вперше за два роки. За даними Державної служби статистики, ціни впали на 0,2%. Це спричинило сповільнення річної інфляції до 14,1%. Особливо помітне здешевлення було у цінах на продукти харчування, зокрема на овочі – на 23,9%, і цукор – на 2,8%. Інші продукти підвищили ціни не більше ніж на 2%. Також відзначилося здешевлення одягу та взуття на 4,6%. Ці зміни в цінах призвели до загального спаду інфляції у країні.
-
Депортованих до Грузії українців забезпечили речами першої потреби
Українське посольство в Грузії надає допомогу громадянам України, які опинилися у буферній зоні на кордоні, забезпечуючи їх продуктами, ліками та необхідними речами. Ця допомога надається через спільні зусилля МЗС України, посольства та інших українських державних органів. Російська Федерація депортувала громадян України до Грузії, що порушує міжнародне право та створює тиск на Україну. МВС Грузії готове надати “зелений коридор” для транзиту українців через грузинську територію у рамках евакуації. МЗС України, спільно з іншими країнами, працює над планами евакуації та повернення громадян України на рідну землю.