Позначка: Президентські вибори

  • Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів

    Орбан розпочав антиукраїнську істерію напередодні виборів

    Передвиборчі розклади Останні парламентські вибори в Угорщині відбулися 3 квітня 2022 року. Прем’єром затвердили Віктора Орбана, який керує країною вже 15 років.
    Наступні парламентські вибори в Угорщині заплановані на квітень 2026 року. Зауважимо, що в країні лунали заклики від опозиційних діячів, таких як Петер Мадяр, щодо проведення дострокових парламентських виборів. Однак офіційно дату волевиявлення угорців не переносили.
    І ці вибори можуть стати історичними. “Віктор Орбан, який безперервно керує країною з 2010 року і відтоді щоразу перемагав із відривом від усіх конкурентів – тепер має високі шанси зазнати поразки. Рейтинг його партії “Фідес” вже чотири роки поспіль демонструє тренд на зниження”, – пише в статті для ЄП аналітик Сергій Сидоренко. В жовтні 2024 року стався несподіваний прецедент: угорська опозиційна партія “Тиса”, на чолі з її лідером Петером Мадяром, обігнала “Фідес” за результатами опитування серед виборців, які вже вирішили брати участь у голосуванні.
    У травні 2025 року тренд незмінний: “Тиса” попереду. За результатами свіжого опитування, якби парламентські вибори в Угорщині відбулись найближчої неділі, то партія Орбана посіла б друге місце, із помітним відставанням від опозиційної політсили.
    Якщо рахувати лише тих виборців, які були б готові вийти голосувати, то 43% підтримали б партію “Тиса” Петера Мадяра, тоді як за “Фідес” проголосували б лише 36%.
    Приблизно така ж різниця спостерігається, якщо взяти рівень підтримки партій серед усіх угорців: 30% респондентів готові підтримати “Тису” і тільки 24% – партію Орбана.
    Травневе опитування також свідчить про те, що угорське суспільство кардинально розділилося у поглядах на 15-річне перебування прем’єр-міністра при владі. Половина респондентів вважають, що уряд Орбана мав радше або чітко негативний вплив на розвиток країни. Натомість 39% оцінюють його правління як позитивне.
    Серед виборців керівної партії “Фідес” підтримка прем’єра майже одностайна: 88% вважають його діяльність позитивною, і лише 1% – дуже негативною. Протилежну картину демонструють виборці опозиційної партії “Тиса”: 87% з них оцінили вплив Орбана як негативний, і лише 1% – як дуже позитивний.
    У порівнянні між Орбаном та опозиційним лідером Петером Мадяром, більшість вважає, що останній краще впорався б із ключовими питаннями – боротьбою з корупцією, охороною здоров’я, освітою, економічним розвитком.
    Орбану приписують лише сильні сторони в міграційній політиці та підтримці сімей.
    Але так просто так нинішній прем’єр Угорщини не здасться. Орбан закручує гайки Зараз прем’єр готується до виборів, хоч формально в нього в запасі ще майже рік. Щоб дати Орбану шанс, пише Сидоренко, парламент Угорщини у квітні терміново змінив конституцію країни. За новими змінами уряд отримає важелі тиску на опозицію. Деталі ще мають отримати розвиток у нових законах, але потенційно може дійти аж до зняття з виборів “не гідних” кандидатів. “А ще влада викривила виборчі округи, щоби послабити опозицію. А ще – за російським прикладом ухвалила закон про “іноземних агентів”. Поки що не надто жорсткий за вимогами, але в угорських медіа стережуться, що цей документ ще зміниться”,- пише аналітик. Основний суперник Орбана – Петер Мадяр. Його перемога виглядає більш прийнятною для України. Іронічно, що Мадяр – політик з орбіти Орбана, розчарований його діями. Він походить з найближчого оточення прем’єра: 43-річний юрист і бізнесмен був одружений з колишньою міністеркою юстиції Юдіт Варгою, обіймав різні високооплачувані посади в адміністрації Орбана і мав гарні стосунки з деякими високопоставленими чиновниками “Фідес”.
    З моменту своїх перших публічних виступів у лютому 2024 року він позиціонував себе як свого роду чисту консервативну альтернативу Орбану – людину, яка поділяє цінності “Фідес”, але водночас не є корумпованою.
    Мадяр визнав, що російський диктатор Володимир Путін є агресором. У червні 2025 року він казав, що виступає проти постачання зброї Україні, але хоче підтримувати країну будь-якими іншими методами.
    Варто зауважити, що 11 липня 2024 року Петер Мадяр відвідав Київ. Тоді він передав медичне обладнання лікарням столиці на тлі російського удару по “Охматдиту”.
    Однак експерти попереджають: Орбан може усунути молодого та зухвалого конкурента. Прем’єр активно докладає зусиль, щоб дискредитувати Мадяра, заявив заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики Українська призма Сергій Герасимчук в ефірі Еспресо.
    Герасимчук вважає, що подальший розвиток ситуації може піти за трьома сценаріями. Орбан спробує зараз збити рейтинги Мадяра за допомогою української карти або атакувати Мадяра ближче до виборів у 2026 році, додавши до антиукраїнської риторики антисоросівську. Третій сценарій – спробувати посадити Мадяра. “Останні шпигунські скандали показали, що Орбан звинувачує Мадяра у роботі з українськими спецслужбами, що малоймовірно. Але цілком може бути використане як аргумент, щоб обмежити політичну діяльність Мадяра або ж взагалі його усунути з політичного життя”,- пояснив він. У експертів не виникає жодних сумнівів, що антиукраїнська карта так чи інакше зіграє на угорських виборах. Проблема в тому, що Орбан може побудувати на ній всю свою кампанію. Антиукраїнська істерія Ідея зовнішнього ворога завжди була частиною проєкту прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Наразі вона досягла кульмінації в демонізації України. “Ідея зовнішнього ворога, від якого потрібно захищати Угорщину, завдання, яке здатний виконати лише Віктор Орбан, вже кілька років є центром політичних комунікацій Fidesz-KDNP (політичного блоку Орбана – Ред.)”,- наголошує у розмові з “РБК-Україна” Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту “Republikon” в Будапешті. Раншбург зауважує, що антиукраїнська риторика вписується у схему давнього конфлікту Орбана з ЄС. В цій логіці Україна та Євросоюз опиняються “на одному боці барикади” проти Угорщини.
    Тому зовсім не дивно, що в країні з’явилися однотипні листівки і білборди із зображенням президента Зеленського, а також глави Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн і президента Європейської народної партії в Європарламенті Манфреда Вебера. На цих плакатах гасло: “Не дамо їм вирішувати за нас”. А євроінтеграція України в передвиборчій програмі Віктора Орбана подається як нібито головна, екзистенціальна загроза для Угорщини.
    Крім того, Орбан звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини та навіть у співпраці з опозиційною партією “Тиса”. На його думку, Київ ініціював скоординовану кампанію з “очорнення” Угорщини.
    Цікаво, що і проти Росії Орбан теж виступив. Мовляв, РФ слабка і розмовляти з нею треба з позиції сили, тому що вона виявилася не здатна перемогти Україну. І жодної загрози для НАТО з боку Москви, з точки зору Орбана, не існує. Але тут же прем’єр додав: не в інтересах угорців і всього ЄС мати загрозу війни та прямого конфлікту з Росією, тому Україну не можна приймати в НАТО. Тому називати Орбана “антиросійським” точно не можна.
    А от те, що угорський прем’єр Україну головною темою своєї кампанії – це велика проблема, пише Сидоренко. “Атака на Україну та її європейське майбутнє, створення з неї “ворога”, що загрожує існуванню угорської держави – ідея, навколо якої угорський прем’єр намагається згуртувати свій електорат. І цей опис – не перебільшення”,- пише аналітик. Аналітик називає 3 загрози від цього. Це:

  • Саме по собі створення з України образу ворога в Угорщині.
  • Блокування руху України до ЄС.
  • Орбан знову переможе на виборах і за рік переконає угорців, що Україна – ворог. У такому разі навіть Віктору Орбану з його машиною пропаганди буде украй складно розвернути цей наратив, та й потреби у цьому не буде.
  • “Це, по суті, може заблокувати Україні рух до ЄС на роки, якщо не назавжди – бо ми будемо змушені пропустити вперед інших кандидатів, і політичне “вікно розширення” закриється”,- доходить до висновку Сидоренко. Валерія Шипуля

  • У Польщі збираються переглянути результати виборів президента

    У Польщі збираються переглянути результати виборів президента

    У Польщі можуть переглянути результати президентських виборів у тих районах, де виявлено неточності. Це рішення повинен ухвалити Верховний суд. Зараз триває збір підписів під петицією для проведення повторного підрахунку голосів, яку підтримали понад 160 тисяч осіб. Офіційні результати показали перемогу кандидата Кароля Навроцького, проте є сумніви у чесності виборів через різницю у голосах та порушення на деяких виборчих дільницях. Прем’єр-міністр Дональд Туск закликав утриматися від емоцій та пообіцяв ретельно розслідувати всі скарги на порушення. Державна виборча комісія Польщі розгляне ці питання на засіданні, яке відбудеться у понеділок.

  • Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї

    Опозиціонер Лі Чже Мен лідирує на виборах президента Південної Кореї

    У Південній Кореї завершилося голосування на дострокових виборах президента. Лідирує кандидат від головної опозиційної Демократичної партії Лі Чже Мьон. Про це повідомляє Yonhap у вівторок, 3 червня.

    Зазначається, що явка виборців становила рекордні з 1997 року 78,8%.

    Екзитполи віддають перемогу та 51,7% голосів 61-річному Лі Чже Мену від Демократичної партії. Натомість його опонент Кім Мун Су від партії Сила народу – політсили попереднього президента Юн Сок Йоля – набирає 39,3% голосів.

    У передвиборчій кампанії Лі Чже Мен пообіцяв зміцнювати обороноздатність Південної Кореї та зробити країну лідером у високотехнологічних галузях, центром культури й зразковою демократією. А також – знизити напругу у відносинах із Північною Кореєю. У Південній Кореї вибори проходять в один тур за мажоритарною системою відносної більшості. Офіційно переможця президентських перегонів буде оголошено 4 червня.

  • Вибори президента Польщі: став відомий переможець

    Вибори президента Польщі: став відомий переможець

    У другому турі виборів президента Польщі переміг Кароль Навроцький, якому належить 50,89% голосів, у опонента Рафала Тшасковського, який отримав 49,11%. Це підтверджено Національною виборчою комісією. Попередні дані екзит-полів давали перевагу Тшасковському, проте остаточні результати виявили перемогу Навроцького. Також відомо, що Навроцький вчинив домовленість з антиукраїнським лідером Славоміром Менценом про неприєднання України до НАТО в обмін на підтримку на виборах.

  • У Польщі – другий тур президентських виборів

    У Польщі – другий тур президентських виборів

    У неділю, 1 червня, у Польщі розпочався другий тур президентських виборів. Для визначення переможця цього етапу виборів поляки обирають між мером Варшави Рафалом Тшасковським і директором Інституту національної пам’яті Каролем Навроцьким. Обидва кандидати мають приблизно рівні шанси на перемогу. Голосування триватиме з 7:00 до 21:00, а право голосу в другому турі мають майже 29 мільйонів поляків. Явка виборців може бути найвищою з 1989 року.

  • У Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента

    У Південній Кореї стартувало голосування на виборах президента

    У Південній Кореї розпочалося дострокове голосування на президентських виборах. За крісло президента борються шість кандидатів. Дострокове голосування відбувається на понад 3,5 тисячах виборчих дільниць по всій країні, а офіційне голосування заплановане на 3 червня. Національна виборча комісія повідомила, що явка на момент 11 години ранку склала 7%, що є рекордним показником для країни. Лідируючим кандидатом за даними останніх опитувань є Лі Чже Мен від Демократичної партії з підтримкою 49,2%. Також у змаганні беруть участь Кім Мун Су від Партії народної влади з 36,8% та Лі Чжун Сок від Нової реформаторської партії з 10,3%.

  • Кандидат у президенти Польщі втрапив у скандал через жест на дебатах

    Кандидат у президенти Польщі втрапив у скандал через жест на дебатах

    Кандидат у президенти Польщі Кароль Навроцький опинився в центрі скандалу під час дебатів, коли його підозрювали у наркозалежності. Під час обговорення він взяв жувальну гумку, але цей жест спричинив хвилювання в соцмережах. Навроцький пояснив, що це був снюс – різновид бездимного тютюну, який популярний у Швеції. Глава його штабу зазначив, що кандидат готовий пройти тести на фізичну форму та здоров’я для спокою сумнівів.

  • Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО

    Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО

    Опозиційний кандидат на посаду президента Польщі Кароль Навроцький пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації Славоміра Менцена. Одна з них – обіцянка не пускати Україну до НАТО, в обмін на підтримку в другому турі. Про це повідомляє польське видання Onet.
    Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.
    Славомір Менцен раніше запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів.
    Менцен заявив, що для його підтримки обом політикам треба підписати декларацію. Вона складається з восьми пунктів:

  • Я не підпишу жодного закону, який підвищує існуючі податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар.
  • Я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий.
  • Я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською конституцією.
  • Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України.
  • Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО.
  • Я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї.
  • Я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу.
  • Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.
  • Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: “Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися”.
    Він запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО, і взагалі навіть нема рації провадити таку розмову.

  • У Румунії затвердили результати президентських виборів

    У Румунії затвердили результати президентських виборів

    Конституційний суд Румунії офіційно затвердив результат другого туру президентських виборів, у якому переміг ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан. Про це повідомляє Digi24 у четвер, 22 травня.

    На урочистому засіданні суд затвердив перемогу Нікушора Дана у другому турі президентських виборів.

    Перед цим Конституційний суд не задовольнив клопотання ультраправого кандидата Джордже Сіміона щодо скасування результату виборів.

    Після офіційного затвердження результатів у наступні 24 години депутатів обох палат парламенту Румунії мають скликати на спільну сесію, під час якої відбудеться складання присяги новим президентом. Нікушор Дан оголосив, що складатиме присягу 26 травня.

    Нагадаємо, мер Бухареста Нікушор Дан за підсумками другого туру президентських виборів 18 травня переміг кандидата ультраправих Джордже Сіміона.

  • В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів

    В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів

    Конституційний суд Румунії відхилив скаргу лідера Альянсу за Союз румунів Джордже Сіміона, що програв на виборах президента, про анулювання результатів голосування у другому турі – скаргу визнали необґрунтованою, рішення остаточне. Про це Коституційний суд повідомив на своєму сайті.
    “На засіданні 22 травня 2025 року Конституційний Суд… обговорив клопотання про анулювання виборів на посаду президента Румунії у другому турі голосування 18 травня 2025 року, подане паном Джордже-Ніколае Сіміоном. Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив вимогу про скасування виборів як необґрунтовану”, –
    Як відомо, на виборах президента Румунії 18 травня переміг проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан з результатом 53,60% голосів.
    Сіміон спершу визнав свою поразку на виборах і привітав з перемогою свого суперника, але буцімто зробив це, “щоб уникнути кровопролиття”. Трохи згодом він все ж подав до Конституційного суду скаргу щодо анулювання результатів голосування.
    Слід зауважити, що співзасновник Telegram Павло Дуров недавно заявив про начебто спроби французької розвідки вплинути на політичну ситуацію в Румунії.