СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Президентські вибори

  • Зеленський відповів, чи піде на другий термін

    Зеленський відповів, чи піде на другий термін

    Президент України Володимир Зеленський вперше за тривалий час прокоментував можливість свого балотування на другий термін. Про це глава держави сказав в інтерв’ю чеському виданню Český rozhlas Plus. Зеленський підтвердив, що роздумує над цим питанням, проте остаточне рішення залежатиме выд того, яким саме шляхом Україна прийде до завершення війни.

    За словами президента, політичні плани зараз не є пріоритетом, але вони безпосередньо пов’язані зі станом національної безпеки та досягненням справедливого миру. Глава держави додав, що події на фронті та умови закінчення бойових дій стануть вирішальним чинником у його подальшій політичній кар’єрі.

    “Я іноді думаю про повторну участь у президентських виборах, але залежить від того, як закінчиться ця війна”, – зазначив Зеленський.

  • ЦВК дала пропозиції щодо проведення виборів

    ЦВК дала пропозиції щодо проведення виборів

    Центральна виборча комісія пропонує встановити 6-місячний термін підготовчого періоду після припинення воєнного стану та перед початком виборчого процесу. Про це повідомив голова комісії Олег Діденко в середу, 21 січня.

    Водночас строки виборчого процесу лишаються незмінними – 90 днів для виборів президента України та 60 днів для виборів народних депутатів України.

    “Підготовчий період потрібен, зокрема, для оцінки можливості проведення виборів на окремих територіях, аналізу готовності виборчої інфраструктури з урахуванням наслідків війни, проведення МЗС аналізу й розрахунків витрат щодо утворення додаткових закордонних виборчих дільниць, забезпечення взаємодії реєстрів з метою уточнення інформації про виборців, реалізації інших заходів ЦВК”, – йдеться у повідомленні.

    Окрім того, пропонується подальша лібералізація процедур зміни виборчої адреси та місця голосування.

    Комісія пропонує закріпити на законодавчому рівні норму, що на території Росії та Білорусі вибори не організовуються і не проводяться, хоча українські виборці звідти зможуть проголосувати у сусідніх безпечних державах.

    Окремо наголошується на необхідності забезпечення ефективних інструментів протидії іноземному втручанню та напрацюванню протоколів безпеки під час виборів.

  • Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність

    Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.

    За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.

    “З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
    Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді.

  • У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента

    У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.

    “Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.

    Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.

    “Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.

  • Зеленський дав доручення нардепам щодо виборів

    Зеленський дав доручення нардепам щодо виборів

    Український президент Володимир Зеленський заявив, що чекає від народних депутатів пропозицій щодо проведення виборів в Україні. Він підкреслив, що не допустить жодних спекуляцій проти країни. Зеленський також зазначив, що очікує пропозицій від депутатів щодо їхнього ставлення до цього питання. Президент відзначив, що безпекові виклики залежать від партнерів, а політичні та юридичні питання мають отримати відповіді від України.

  • В Ірландії визначився переможець на президентських виборах

    В Ірландії визначився переможець на президентських виборах

    Ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемагає на виборах президента Ірландії за результатами часткового підрахунку голосів. Кандидатку вже почали вітати з перемогою. Про це повідомляє місцева газета The Irish Times.
    За обробленими результатами голосування з половини виборчих округів, 68-річна Кетрін Конноллі лідирує з 63% голосів. Цей результат називають навіть кращим за найбільш оптимістичні прогнози.
    Її суперниця, колишня предстаниця уряду Ґізер Гамфріс нині має 29%, а кандидат Джим Гевін, який де-факто вийшов з перегонів перед виборами – 7,5%.
    Підрахунки свідчать, що вибори можуть позначитися історичним рекордом зіпсованих бюлетенів – їх вже тепер налічується 13,2%.
    Тішек (прем’єр-міністр Ірландії) Міхал Мартін привітав Коннолі з перемогою.
    “Хочу привітати Кетрін Коннолі з її майбутньою впевненою перемогою на виборах. Вже зрозуміло, що вона буде наступним президентом Ірландії… Вона здобула явний мандат на те, щоб представляти народ Ірландії як президент наступні 7 років”, – зазначив голова уряду.
    Останні передвиборчі опитування давали Конноллі значну перевагу в перегонах за місце її попередника Майкла Гіґґінса, який пробув на посаді два семирічні терміни.
    Голосування проходило в Ірландії в п’ятницю 24 жовтня.
    Ставлення Коноллі до Брюсселю ЗМІ оцінюють, як “прохолодне”, а до президента США Дональда Трампа – як “вороже”.
    Конноллі давно називає ЄС “неоліберальним та недемократичним” і\ виступає проти ратифікації Ірландією кількох договорів ЄС.
    Що ж до війни Росії проти України, то Конноллі закликала до мирної угоди, але підтримала санкції ЄС проти Москви.

  • У Чехії на виборах переміг одіозний Бабіш: чи стане він другим Орбаном

    У Чехії на виборах переміг одіозний Бабіш: чи стане він другим Орбаном

    На виборах до нижньої палати парламенту в Чехії політична сила Бабіша “Акція незадоволених громадян” (ANO) отримала близько 80 місць у парламенті, але для отримання більшості потрібно 101 мандат. Третє місце посіла центристська ліберальна партія STAN, а далі – “Чеська піратська партія”, антимігрантська партія SPD та правопопулістська партія “Автомобілісти за себе”. Бабіш планував сформувати однопартійний уряд, але його політична сила не отримала більшості, тому йому доведеться утворювати коаліцію з іншими партіями. Президент Чехії поки що не доручив ANO формувати уряд, і визначить це після того, як з’явиться план уряду, що може мати шанс на підтримку Палати депутатів. Бабіш заявив про свої проєвропейські позиції та бажання, щоб “Європа функціонувала добре”, але його перемога може призвести до пом’якшення військової підтримки України.

  • Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові

    Паперовий тигр: що означає геостратегічна поразка РФ у Молдові

    Проросійська опозиція в Молдові знову програла на парламентських виборах, де перемогла партія Дія та солідарність (PAS) з результатом 50,20% голосів. Це означає, що PAS може сформувати уряд. Проросійський Патріотичний блок отримав 24,17% голосів і стане опозицією. Росія була зацікавлена ​​у перемозі проросійських сил для зупинки євроінтеграції Молдови та використання придністровського конфлікту для дестабілізації на півдні України. Путін отримав стратегічну поразку, але його реакція може бути негативною. При цьому, можливо, у найближчому майбутньому буде закритий проект Придністров’я.

  • Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу

    Лукашенко відповів, чи бачить своїм наступником сина Миколу

    Олександр Лукашенко, лідер Білорусі, заявив у інтерв’ю журналу Time, що не планує балотуватися на президентську посаду на наступних виборах. Він також відмовив свого сина Миколу як наступника. Лукашенко висловив думку, що наступний президент може привести країну до іншої політики. Відомо, що Лукашенко керує Білоруссю з 1994 року, але після спірних виборів у 2020 році був оголошений самопроголошеним президентом. Також він висловив думку про можливий “союз” Росії та Європейського Союзу, закликаючи їх бути разом.

  • Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    92-річний президент Камеруну Поль Бія заявив про намір балотуватися на восьмий термін на виборах, які відбудуться у жовтні цього року. Це рішення він прийняв після закликів різних груп населення Камеруну і діаспори. Бія очолює країну з 1982 року та вже раз скасував обмеження на кількість президентських термінів. Його адміністрацію критикують за різні порушення, а також за можливі проблеми зі здоров’ям та управлінням країною. Опозиція також готується до участі у виборах і висуває своїх кандидатів.