Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном дипломатичну ситуацію.
“Подякував за дуже відчутну оборонну підтримку. Швеція в цьому році спрямувала 4 млрд дол. на допомогу нашому захисту”, – зазначив президент.
Він поінформував співрозмовника про ситуацію на полі бою.
“Швеція, як і всі країни Північної Європи, чітко підтримує необхідність якнайшвидшого, чесного та надійного закінчення війни й дієвого тиску на Росію. Саме Росія повинна зробити кроки для закінчення війни, яку вона сама ж і почала. Будемо й надалі координуватись зі Швецією та іншими партнерами для зміцнення наших позицій”, – наголосив Зеленський.
Сторони обговорили можливі формати зустрічей і домовились здійснити відповідні візити найближчим часом.
“Також обговорили нашу співпрацю в розвитку української військової авіації. Визначаємо зараз, на яких бойових платформах працюватиме наш авіаційний флот на наступних етапах. Домовились, що наші команди – України та Швеції – змістовно опрацюють це питання”, – додав президент.
Позначка: Прем’єр-міністр
-
Зеленський провів розмову з прем’єром Швеції
-
Зеленський і Туск обговорили умови надійного миру
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск провели переговори, під час яких обговорили спільну роботу для забезпечення миру в Україні. Зеленський повідомив, що ділиться інформацією про свою розмову з президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами. Обговорили дипломатичні можливості та домовилися про координацію дій для захисту європейських інтересів. Також обговорили нормативні зміни в Польщі, які стосуються українських студентів, та ситуацію з переговорним процесом щодо членства України у Євросоюзі. Зеленський попросив Туска врегулювати питання, які торкнулися української молоді.
-
Уряд Литви пішов у відставку
Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас оголосив про свою відставку разом з урядом на засіданні у понеділок. Причиною цього стала критика його підприємницького минулого, зокрема отримання компанією, де він є співзасновником, субсидованого кредиту під час його перебування на посаді прем’єр-міністра. Тепер президент Литви має підписати указ про відставку уряду і призначити виконувача обов’язків прем’єр-міністра до утворення нового кабінету міністрів. Після цього президент має внести кандидатуру постійного прем’єра на розгляд Сейму, який повинен затвердити новий уряд та його програму.
-
Свириденко обговорила з главою МВФ фінансові потреби України
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко провела першу розмову з директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою, де вони обговорили подальші кроки у співпраці. Свириденко зазначила, що українська команда працює над проєктом бюджету на 2026 рік та шукає рішення для покриття фінансових потреб країни в умовах війни. Також було анонсовано візит місії Фонду в Київ наприкінці серпня. Україна отримала дев’ятий транш від МВФ на покриття пріоритетних бюджетних потреб, а Свириденко допустила звернення до МВФ про додатковий транш.
-
Кандидат на посаду директора БЕБ пройде поліграф
Кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександр Цивінський пройде поліграф, про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Вони обговорили, як зняти всі сумніви у спосіб, щоб БЕБ мав довіру бізнесу та суспільству. Цивінський погодився на проходження поліграфа, щоб уникнути маніпуляцій і рухатися вперед. Прем’єр сподівається, що наступного тижня буде ухвалено рішення, яке сприятиме позитивному перезавантаженню відносин між державою та бізнесом.
-
Прем’єр-міністр Литви подав у відставку
Прем’єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас оголосив про свою відставку. Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа, передає LRT.
“Гінтаутас Палуцкас зателефонував мені сьогодні вранці та повідомив про свою відставку”, – зазначив Науседа.
Він додав, що глава уряду зробив “єдиний правильний вибір”.
“Я вітаю його рішення”, – сказав президент.
Як відомо, Палуцкас потрапив у ряд скандалів після того, як журналістське розслідування показало, що компанія Garnis, співзасновником якої він є, отримала субсидований кредит у розмірі 200 000 євро від Національного банку розвитку, вже коли Палуцкас обіймав посаду прем’єр-міністра.
Зараз це питання вивчає Головна комісія з етичних питань.
Президент дав прем’єр-міністру два тижні, щоб відреагувати на “занепокоєння громадськості або переглянути свою позицію”.Палуцкас у цей час був у відпустці. -
Свириденко озвучила результати першого тижня уряду
У новому складі Кабмін ухвалив кілька важливих рішень, зокрема в економічній та оборонній сфері. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у неділю, 27 липня, звітуючи про перший тиждень уряду.
Минув тиждень від початку роботи уряду в оновленому складі.
“На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. Маємо такі рішення. В оборонному секторі будемо масштабувати власне виробництво вибухівки в Україні. Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета – щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялось в Україні. Системно і в потрібних обсягах”, – зазначила глава уряду.
Також Свириденко зауважила, що бізнес також очікує від уряду кроків з дерегуляції.
“В економіці – ми дали старт реалізації рішення РНБО про мораторій для правоохоронців на перевірки бізнесу. Бізнес очікує від уряду відчутні кроки з дерегуляції. Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо – напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій уряду”, – додала вона.Минув тиждень від початку роботи нового Уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова. ▪️Протезування — сьогодні одне з головних завдань у сфері соціальної політики. Наше завдання — зробити так,… pic.twitter.com/LXcySpmxgC — Yulia Svyrydenko (@Svyrydenko_Y) July 27, 2025 Раніше Свириденко заявила, що в Україні надмірнороздута проблема корупції.
Найменший Кабмін. Уряд Свириденко -
Зеленський обговорив зі Стармером підготовку закону про НАБУ і САП
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Він поінформував про роботу над новим законопроєктом для посилення антикорупційної інфраструктури. Голова держави повідомив про це на своїй офіційній Facebook-сторінці.
Документ має на меті посилити систему правопорядку та “гарантує незалежність і дієвість антикорупційної інфраструктури”, запевнив президент України.
Своєю чергою Стармер запропонував залучити експертів, які можуть бути корисними в цьому контексті для довгострокової співпраці.
“Домовилися бути в контакті щодо цього питання. Ми однаково сприймаємо необхідність захищати цінності нормального життя, протидіяти будь-яким російським впливам і втручанням, і робити все, щоб наша Європа стала сильнішою”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що також поінформував Стармера про зустріч із російською стороною в Стамбулі 23 липня.
Лідери тако обговорили дипломатичну роботу з партнерами у Європі та Сполучених Штатах для посилення безпеки.
Як відомо, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Згодом Зеленський анонсував новий законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів.
У Раді реєструють законопроєкт щодо НАБУ і САП -
Свириденко пояснила ініціативу Зеленського для G7
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко провела зустріч із послами країн “Великої сімки”, під час якої ознайомила їх з ініціативою президента Володимира Зеленського внести до парламенту законопроєкт, спрямований на реформування правоохоронних та антикорупційних органів. Цю інформацію прем’єрка оприлюднила у своєму пості на Facebook у середу, 23 липня.
Прем’єрка зазначила, що запропоновані зміни спрямовані на усунення будь-якого зовнішнього впливу та втручання в діяльність антикорупційних органів, таких як НАБУ і САП.
Як пише Свириденок, президент прийняв рішення подати цей законопроєкт до Верховної Ради, мета якого – не лише врегулювати існуючі розбіжності, але й зміцнити незалежність антикорупційної системи країни. Свириденко наголосила, що ці зміни покликані гарантувати захист антикорупційної інфраструктури від будь-якого впливу з боку ворога.
Вона також висловила вдячність партнерам із країн G7 за їхню підтримку, принциповість та довіру до України.
Нагадаємо, 23 липня президент Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні заявив про намір внести до Верховної Ради законопроєкт, спрямований на відновлення незалежності НАБУ і САП, а також на посилення ефективності системи правопорядку.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП -
Зеленський обговорив співпрацю з прем’єром Норвегії
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Про це голова української держави написав на своєму Telegram-каналі за результатами розмови.
“Координуємо наші з Норвегією кроки – двосторонні та в ширших форматах, у Європі та зі Сполученими Штатами. (Нині фіксується добрий) темп у підготовці рішення для зміцнення нашої ППО. Дякую за цю підтримку та готовність працювати разом для захисту від російського терору”, – йдеться в його повідомленні.
Україна та Норвегія мають також стати більш оперативними у спільному з партнерами санкційному тиску на Росію, зауважив лідер країни
“Це стосується і відповідних пакетів санкцій Євросоюзу, і також рішень інших учасників Групи семи. Норвегія займає дуже принципову позицію, і це важливо для всіх нас у Європі”, – підкреслив президент.
Окремо була піднята тема енергетичної стійкості. Норвегія готова продовжувати допомогу у підготовці до наступної зими, і вже існують конкретні домовленості, додав президент України.