Під час третього дня апостольського візиту Папи Римського Лева XIV до Туреччини, він зустрівся з Вселенським патріархом Варфоломіеєм. Церковні ієррархи підписали спільну декларацію, у якій висловили бажання відновити “повне сопричастя” між Католицькою та Православною церквами, а також відкинули “будь-яке використання релігії для виправдання насильства”, повідомляє Vatican News.
Як зазначається, Папа Лев XIV відвідав кафедральний собор Вселенського патріархату у Стамбулі.
У підписаній декларації, присвяченій 1700-річчю першого Вселенського Нікейського собору, лідери обох церков закликали “представити світові оновлене свідчення миру, примирення та єдності”.
“Ми відкидаємо будь-яке використання релігії та імені Бога для виправдання насильства”, – йдеться у документі.
Мета християнської єдності, – зазначається у декларації, – включає мету зробити фундаментальний та життєдайний внесок у мир між усіма народами.
Зазначаючи, що в багатьох регіонах світу конфлікти та насильство продовжують руйнувати життя багатьох людей, Папа та Патріарх звернулися із закликом “до тих, хто має громадянську та політичну відповідальність, зробити все можливе, щоб трагедія війни негайно припинилася”.
Окрім того, лідери обох церков зауважили, що цьогоріч відзначалася 60 річниця з моменту підписання декларації між Папою Павлом VI та Вселенським патріархом Афінагором I, що скасувала взаємне відлучення після церковного розколу 1054 року.
Зустріч між двома лідерами церков відбулася напередодні свята Святого Андрія, Первозванного Апостола та покровителя Вселенського Патріархату.
Позначка: Православие
-
Папа Лев XIV і патріарх Варфоломій закликали до сопричастя церков
-
На Рівненщині припинять діяльність монастиря, який є частиною РПЦ
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті виявила ознаки афілійованості Корецького Свято-Троїцького жіночого ставропігійного монастиря (Московського патріархату) у місті Корець Рівненської області з Російською православною церквою. Про це повідомила пресслужба ДЕСС у п’ятницю, 24 жовтня.
За результатами дослідження встановлено низку ознак афілійованості монастиря із Російською православною церквою, діяльність якої в Україні заборонено. Зокрема, встановлено, що Корецький монастир є структурною частиною Російської православної церкви: у статуті монастиря наявні положення про підлеглість та входження до структури РПЦ.
Крім того, у рішеннях керівних органів РПЦ чітко визначено канонічну та організаційну залежність монастиря. Російська православна церква також призначає керівницю монастиря та затверджує його статут.
“На підставі отриманих висновків ДЕСС наказала вжити заходів щодо припинення діяльності Корецького монастиря, керівний центр якого розташований на території держави-агресора, та який належить до забороненої законом РПЦ”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що рішення було ухвалено виключно в межах чинного законодавства України, з метою захисту національної безпеки, конституційного ладу та релігійної свободи громадян.
-
Вселенський патріарх засудив РПЦ за підтримку вбивств українців
Патріарх Варфоломій виступив на засіданні Ради з міжнародних відносин у Нью-Йорку і осудив дії Російської православної церкви, яка, на його думку, благословила вбивства українців під час війни в Україні. Він назвав цю війну незаконною та величезною трагедією. Патріарх звинуватив Московський патріархат у підтримці “руського міра” та назвав РПЦ “інструментом держави”. Це була одна з причин, чому Вселенський патріархат підтримав створення самостійної української церкви.
-
Українські суди зупинили 7 тис. кримінальних проваджень через мобілізацію
У судах України призупинено розгляд понад 7 тисяч кримінальних справ через призов обвинувачених на мобілізацію. За даними Опендатабот, у перший рік війни суди прийняли 858 рішень про призупинення справ через цю причину, а цього року вже понад 1 900. Найбільше таких рішень у Київській, Львівській та Дніпропетровській областях. Експерти підкреслюють, що призупинення провадження не означає звільнення від відповідальності, а лише відкладає розгляд справи на невизначений термін. Правозахисники попереджають, що довгі затримки у розгляді справ можуть ускладнити збір доказів та вплинути на якість правосуддя, особливо у випадках, коли учасники справи змушені чекати роками.