Позначка: Позов

  • Макрони позиваються на американську блогерку через наклеп

    Макрони позиваються на американську блогерку через наклеп

    Президент Франції Еммануель Макрон та його дружина Бріжит звинуватили праву інфлюенсерку Кендіс Оуенс у наклепі через поширення інформації, нібито перша леді народилася чоловіком. Про це у четвер, 24 липня, повідомляє BBC.

    Позов було подано 23 липня в американському штаті Делавер. У ньому зазначається, що блогерка поширювала “химерні, наклепницькі та безпідставні вигадки”.

    Як пише видання, Оуенс неодноразово повторювала ці твердження у своєму подкасті та соціальних мережах. У березні 2024 року вона навіть заявила, що готова поставити “свою професійну репутацію” на те, що Бріжит Макрон “насправді є чоловіком”.

    В одному з подкастів інфлюенсерка назвала позов “безглуздим” і охарактеризувала його як “відчайдушну спробу привернути увагу”, підтвердивши при цьому свої попередні заяви.

    За словами адвокатів сім’ї Макронів, вони неодноразово вимагали від Оуенс спростування цієї інформації. Однак, на їх думку, судовий розгляд залишився єдиним доступним способом захисту.

    У заяві зазначено, що кампанія наклепу спрямована на завдання шкоди родині Макронів та привернення уваги до особистості інфлюенсерки. Крім того, позов стверджує, що Оуенс ігнорувала всі достовірні докази, які спростовували її твердження, та використовувала платформу, пов’язану із конспірологами та іншими особами з історією наклепів.

    Серед інших звинувачень йдеться про заяви інфлюенсерки про те, що подружжя Макронів є родичами, а також про припущення, нібито президент Франції отримав свою посаду внаслідок таємної операції ЦРУ.

    У вересні 2024 року французький суд визнав двох жінок винними у наклепі за поширення аналогічних заяв про Бріжит Макрон. Однак це рішення було скасовано в апеляційному порядку на початку 2025 року.

    10 липня 2025 року Апеляційний суд Парижа розглянув справу двох жінок – Наташі Рей, яка називає себе незалежною журналісткою, та Амандін Руа (справжнє ім’я Дельфін Жегюсс). Вони заявляли у відео на YouTube, що перша леді Франції нібито народилася чоловіком. Суд виправдав звинувачуваних.

    14 липня 2025 року Бріжит Макрон подала апеляцію на це рішення, продовжуючи боротьбу за захист своєї репутації.

    Дружина Макрона – трансгендер. Нова теорія змови

  • Макрони позиваються проти американської блогерки через наклеп

    Макрони позиваються проти американської блогерки через наклеп

    Президент Франції Еммануель Макрон та його дружина Бріжит звинуватили праву інфлюенсерку Кендіс Оуенс у наклепі через поширення інформації, нібито перша леді народилася чоловіком. Про це у четвер, 24 липня, повідомляє BBC.

    Позов було подано 23 липня в американському штаті Делавер. У ньому зазначається, що блогерка поширювала “химерні, наклепницькі та безпідставні вигадки”.

    Як пише видання, Оуенс неодноразово повторювала ці твердження у своєму подкасті та соціальних мережах. У березні 2024 року вона навіть заявила, що готова поставити “свою професійну репутацію” на те, що Бріжит Макрон “насправді є чоловіком”.

    В одному з подкастів інфлюенсерка назвала позов “безглуздим” і охарактеризувала його як “відчайдушну спробу привернути увагу”, підтвердивши при цьому свої попередні заяви.

    За словами адвокатів сім’ї Макронів, вони неодноразово вимагали від Оуенс спростування цієї інформації. Однак, на їх думку, судовий розгляд залишився єдиним доступним способом захисту.

    У заяві зазначено, що кампанія наклепу спрямована на завдання шкоди родині Макронів та привернення уваги до особистості інфлюенсерки. Крім того, позов стверджує, що Оуенс ігнорувала всі достовірні докази, які спростовували її твердження, та використовувала платформу, пов’язану із конспірологами та іншими особами з історією наклепів.

    Серед інших звинувачень йдеться про заяви інфлюенсерки про те, що подружжя Макронів є родичами, а також про припущення, нібито президент Франції отримав свою посаду внаслідок таємної операції ЦРУ.

    У вересні 2024 року французький суд визнав двох жінок винними у наклепі за поширення аналогічних заяв про Бріжит Макрон. Однак це рішення було скасовано в апеляційному порядку на початку 2025 року.

    10 липня 2025 року Апеляційний суд Парижа розглянув справу двох жінок – Наташі Рей, яка називає себе незалежною журналісткою, та Амандін Руа (справжнє ім’я Дельфін Жегюсс). Вони заявляли у відео на YouTube, що перша леді Франції нібито народилася чоловіком. Суд виправдав звинувачуваних.

    14 липня 2025 року Бріжит Макрон подала апеляцію на це рішення, продовжуючи боротьбу за захист своєї репутації.

    Дружина Макрона – трансгендер. Нова теорія змови

  • Обрив канатної дороги в Києві: справу передано до суду

    Обрив канатної дороги в Києві: справу передано до суду

    Поліція передала до суду обвинувальний акт відносно п’ятьох фігурантів щодо обриву тросу на канатній дорозі у Києві, який призвів до загибелі 20-річного студента. Про це повідомив відділ комунікації поліції Києва.
    Серед обвинувачених – директор атракціону та підприємець, який його орендував, проєктант атракціону, експерт технічного огляду та колишній службовець комунального підприємства КМДА.
    В поліції нагадали, що в липні 2024 року при з’їзді з вежі атракціону канатної дороги через річку Дніпро в Києві обірвався трос, через що 20-річний хлопець упав у воду та потонув.
    “Тоді слідчі розпочали кримінальні провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 272 – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини та ч. 2 ст. 367 – службова недбалість”, – ідеться в повідомленні.
    Поліціянти встановили, що у 2020 році Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради провів конкурс з Облаштування атракціону канатної переправи через річку Дніпро від арки Дружби народів до Труханового острова, у якому перемогла столична компанія. Остання після введення атракціону в експлуатацію передала його в оренду іншому підприємцю.
    З моменту розробки проєктної документації та надання необхідних дозволів відповідними особами було допущено низку порушень в проектній документації. Зокрема, закріплений сталевий канат не можна було використовувати через невідповідність технічним характеристикам та цільовому призначенню, що, як наслідок, призвело до обриву канату.

  • Експерт з технічного огляду мав виявити, що фактично встановлені кріплення та канат не відповідають вимогам конструкторських документів, але не зробив цього, допустивши подальшу експлуатацію атракціону.
  • Колишній службовець столичного комунального підприємства під час робіт з аварійно-рятувального обслуговування атракціону, змінив деякі частини механізму, не врахувавши їх впливу на подальше навантаження всієї конструкції.
  • Директор атракціону не забезпечив належні умови для його безпечної роботи, а підприємець, який його орендував, не дотримався правил користування та належного обслуговування канатної переправи.
  • Досудове розслідування завершено, а обвинувальний акт правоохоронці надіслали до суду. Санкція найбільшого покарання передбачає до восьми років позбавлення волі.
    Як 21 липня в Києві сталась трагедія. Хлопець, який переправлявся канатною дорогою впав у воду через розрив тросу. У результаті обриву троса загинув хлопець 2004 року народження. Водолази досі не знайшли тіло.
    Обрив канатної дороги у Києві: прокуратура намагалась заборонити атракціон

  • Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL

    Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL

    Азербайджан готується до подання позову проти Росії у зв’язку з катастрофою літака авіакомпанії Azerbaijan Airlines (AZAL), повідомляє Report у суботу, 19 липня, з посиланням на заяву президента Азербайджану Ільхама Алієва.

    Він зазначив, що ситуація навколо інциденту з літаком є очевидною. За словами президента, протягом семи місяців азербайджанська сторона не отримала жодних чітких відповідей від російської сторони стосовно обставин трагедії. Генеральний прокурор Азербайджану неодноразово звертався до голови Слідчого комітету Росії із запитами, однак отримував лише стандартну відповідь: “розслідування триває”.

    Алієв назвав таку позицію неефективною та наголосив, що Азербайджан налаштований звернутися до міжнародних судових інстанцій. Він додав, що розраховує на досягнення справедливості, навіть якщо процес триватиме роками. Як приклад він згадав розслідування катастрофи малайзійського Боїнга, яке зайняло понад десять років.

    Президент також висунув конкретні вимоги: офіційне визнання вини, покарання винних у збитті літака, виплату компенсацій родинам загиблих та відшкодування збитків авіакомпанії AZAL за втрату повітряного судна.

    Нагадаємо, трагедія сталася 25 грудня 2024 року. Літак Embraer, що належав Azerbaijan Airlines і виконував рейс із Баку до Грозного, потрапив під російський обстріл поблизу Грозного. Повітряне судно здійснило спробу аварійної посадки неподалік Актау (Казахстан). На борту перебували 67 осіб, включаючи п’ятьох членів екіпажу. Загалом загинуло 38 осіб, серед яких 42 громадянина Азербайджану, 16 – Росії, 6 – Казахстану та 3 – Киргизії.

    Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відповідальність за катастрофу лежить на представниках РФ.

  • Конфлікт слабшає: Мбаппе відкликав частину позову проти ПСЖ

    Конфлікт слабшає: Мбаппе відкликав частину позову проти ПСЖ

    Форвард мадридського Реала Кіліан Мбаппе відкликав скаргу проти свого колишнього клубу ПСЖ, повідомляє L’Équipe.

  • Росіяни завалили суди позовами про зниклих безвісти на війні – ЗМІ

    Росіяни завалили суди позовами про зниклих безвісти на війні – ЗМІ

    Число поданих до російських судів позовів про визнання військовослужбовців зниклими безвісти або померлими за перші п’ять місяців 2025 року перевищило аналогічний показник за минулий рік. Про це пише Медіазона в четвер, 5 червня.

    Зазначається, що початку цього року з боку командування російських військових підрозділів та родичів солдатів було подано 26 386 таких заяв – проти 22 584 позовів у 2024 році. Командири частин масово звертаються до суду з проханням визнати своїх бійців зниклими та загиблими, щоби звільнити місця у списках особового складу. Це почалося влітку 2024 року, а 2025-го процес різко прискорився (у травні, судячи з документів, щотижня подавали понад 1,5 тисячі таких позовів).

    Суди найчастіше засекречують дані щодо цих справ. Імена заявників або третіх осіб на сайтах установ замінюють на позначку Інформація прихована. Подібних заяв із початку 2024 року зафіксовано вже 18,9 тисяч.

    З цієї причини складно оцінити точну кількість позовів саме від військових. За підрахунками ЗМІ, за 2024-2025 роки Міноборони Росії вже попросило визнати зниклими через суд від 30 до 40 тисяч військових.

    Зазначається, що цього року “лідерами” серед військових частин за кількістю поданих до суду заяв про визнання солдатів зниклими чи загиблими стали бригади, сформовані на базі підрозділів із “ДНР”. На першому місці – 1-а Слов’янська бригада (596 позовів). 2024-го найбільше звернень до судів було від 254-ї та 488-ї мотострілецьких полків.

    Український проект Хочу найти оцінював кількість зниклих безвісти російських військових у 84 тисячі осіб. Стільки заявок на розшук від їхніх родичів проект отримав із початку 2024 року.

  • В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів

    В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів

    Конституційний суд Румунії відхилив скаргу лідера Альянсу за Союз румунів Джордже Сіміона, що програв на виборах президента, про анулювання результатів голосування у другому турі – скаргу визнали необґрунтованою, рішення остаточне. Про це Коституційний суд повідомив на своєму сайті.
    “На засіданні 22 травня 2025 року Конституційний Суд… обговорив клопотання про анулювання виборів на посаду президента Румунії у другому турі голосування 18 травня 2025 року, подане паном Джордже-Ніколае Сіміоном. Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив вимогу про скасування виборів як необґрунтовану”, –
    Як відомо, на виборах президента Румунії 18 травня переміг проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан з результатом 53,60% голосів.
    Сіміон спершу визнав свою поразку на виборах і привітав з перемогою свого суперника, але буцімто зробив це, “щоб уникнути кровопролиття”. Трохи згодом він все ж подав до Конституційного суду скаргу щодо анулювання результатів голосування.
    Слід зауважити, що співзасновник Telegram Павло Дуров недавно заявив про начебто спроби французької розвідки вплинути на політичну ситуацію в Румунії.

  • Литва вимагає компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва вимагає компенсації від Білорусі за міграційну кризу

    Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі, звинувачуючи режим Лукашенка у створенні міграційної кризи, що порушує міжнародне право. Литва стверджує, що з 2021 року вони стали свідками великого напливу нелегальних мігрантів з Білорусі, який, за їхніми доказами, був спланований білоруським режимом. Це було здійснено через збільшення кількості рейсів з країн Близького Сходу, видачу віз та спрощення процедур розміщення мігрантів. Білоруські силовики супроводжували цих мігрантів до литовського кордону і змушували їх нелегально перетинати його. Литва вимагає повного відшкодування збитків та гарантій, що подібні порушення більше не повторяться. Позов вважається історичним кроком і свідченням лідерства Литви у захисті інтересів ЄС, доводячи, що жодна держава не має права використовувати мігрантів як знаряддя політичного тиску без наслідків.

  • Маска звинуватили у невиплаті обіцяних за підтримку Трампа грошей

    Маска звинуватили у невиплаті обіцяних за підтримку Трампа грошей

    Виборці з Пенсильванії, Невади та Джорджії подали позов проти Ілона Маска, звинувачуючи його у невиконанні обіцянки виплатити їм по 100 доларів за підписання петиції або приведення інших виборців. Троє людей стверджують, що вони виконали умови, але гроші не отримали, тому вважають Маска шахраєм. Ця ситуація виникла під час передвиборчої кампанії 2024 року, коли Маск обіцяв кошти за підтримку ініціатив Республіканської партії, що спричинило обговорення про можливий підкуп виборців.

  • Гарвардський університет судитиметься проти адміністрації Трампа

    Гарвардський університет судитиметься проти адміністрації Трампа

    У понеділок, 21 квітня, Гарвардський університет подав позов до суду проти адміністрації президента США Дональда Трампа через скорочення фінансування досліджень закладу. Університет звинуватив Білий дім у проведенні кампанії, спрямованої на покарання Гарварду за захист своїх прав. Судове звернення відбулося після оголошених планів адміністрації Трампа скоротити федеральні гранти для університету. Гарвард вимагає припинити замороження фінансування і визнати його незаконним. Університет також звинувачує федеральні агентства в обході закону. Також у новинах згадують, що Радіо Свобода оскаржить скорочення фінансування у суді.