Президент України Володимир Зеленський повідомив у інтерв’ю Sky News, що Росія замовила ударні дрони Шахед в Ірану ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Згідно з його словами, відносини між Україною та Іраном були напруженими, зокрема після трагедії з українським літаком Boeing 737 під Тегераном у 2020 році. Зеленський зазначив, що Україна намагалася вирішити ситуацію з Іраном, але іранська сторона стверджує, що дрони були замовлені російською стороною раніше. Президент вважає, що атаки на іранські об’єкти погіршують здатність країни виробляти зброю, яку використовують для вбивства людей. З початку війни Іран став ключовим військовим союзником Росії, постачаючи дрони-камікадзе для ударів по Україні з осені 2022 року.
Позначка: Постачання
-
Канада запустила LNG-термінал із виходом у Тихий океан
У Канаді розпочав роботу перший великий завод з виробництва зрідженого природного газу (СПГ) для експорту. Про це повідомили представники проєкту LNG Canada, який веде компанія Shell. Першу партію зрідженого газу планують відправити до середини року. Завод розташований у місті Кітімат та є першим у Північній Америці з прямим доступом до Тихого океану. Це дозволить скоротити час доставки газу до азійських ринків порівняно з американськими терміналами. Після повного запуску завод зможе експортувати до 14 мільйонів тонн газу на рік. Запуск виробництва відбувся на одній з ліній заводу, що має потужність 5,6 мільйона тонн на рік. Судно, яке перевозить першу партію газу, очікується у порту Кітімат 29 червня. LNG Canada – це спільний проєкт компаній Shell, Petronas, PetroChina, Mitsubishi Corporation та Kogas. Цей термінал може зменшити експорт газу Канади до США, оскільки відкриває нові можливості для енергетичних компаній. Також у Канаді будуються ще два СПГ-термінали, які планують завершити до 2027-2028 років. У 2024 році Канада експортувала до США в середньому 8,6 мільярда кубічних футів газу на добу.
-
Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів
Іран почав терміново вивозити нафту з країни через загрозу нових ударів від Ізраїлю та можливості втручання США в конфлікт у регіоні. Щоб максимально швидко продати нафту, Тегеран поспішає розвантажити свої резервуари. Експорт іранської нафти зросло після минулих ударів на 44%. Ціни на нафту зросли після атаки Ізраїлю на Іран. Танкери, що вивозять нафту, не затримуються біля острова, а одразу після завантаження виходять у море. Це дозволяє Ірану уникнути серйозних втрат і продовжити експорт. Тактика розосередження танкерів була використана раніше, і це дозволяє Ірану швидко вивозити нафту і уникнути ударів. Трамп підтримує можливий удар по Ірану, але відкладає його реалізацію, сподіваючись на дипломатичне рішення конфлікту. Іран погрожує ударити у відповідь “усюди, де знайде цілі”, якщо США приєднаються до атак.
-
Пекін наближається до постачання летальної зброї РФ – ЗМІ
За даними видання The Economist, Китай став основним постачальником військової техніки для Росії у воєнному конфлікті з Україною. Китай не лише надає Росії компоненти для військової техніки, але й, можливо, навіть летальну зброю. Відзначається, що українські військові зафіксували використання китайських мінометних снарядів поблизу Мелітополя. Це свідчить про те, що Китай все більше втягується у конфлікт та допомагає обхідити санкції, постачаючи не лише компоненти, але й певне озброєння. Глава Офісу президента України Андрій Єрмак підтвердив, що Китай долучається до війни Росії проти України, що порушує принципи територіальної цілісності та суверенітету. Крім того, розвідка повідомила, що Китай систематично постачає Росії спецхімію, порох та обладнання для військово-промислового комплексу.
-
Викрили масштабну схему розкрадання продуктів для ЗСУ
Правоохоронці розкрили схему, за якою злочинна організація постачала продукти до військових частин та навчальних закладів ЗСУ у кількостях менших, ніж передбачено у договорах. Керівника та 8 учасників організації затримали за підозрою у завищенні обсягів постачання. Вони використовували підприємства, які мали угоди з Міноборони на поставку продуктів, та штучно збільшували кількість поставлених товарів. Ця шахрайська діяльність призвела до збитків у розмірі 6 мільйонів гривень. Злочинців чекає оголошення підозр та застосування запобіжних заходів.
-
Індія оновила рекорд із закупівлі російської нафти
У березні 2025 року Індія імпортувала з Росії нафтопродуктів на рекордну суму – понад 810 мільйонів доларів, що стало найвищим показником за весь час двосторонньої торгівлі. Про це інформують росЗМІ з посиланням нааналіз митної статистики Індії.
Зазначається, що обсяг постачань у березні становив 1,6 мільйона тонн, що у 2,7 раза більше у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. У грошовому еквіваленті вартість зросла утричі.
Попередній рекорд зафіксували в жовтні 2023 року, коли Індія закупила 1,4 мільйона тонн російських нафтопродуктів на 711 мільйонів доларів.
Загалом за перший квартал 2025 року Індія придбала 2 мільйони тонн російських нафтопродуктів на 1,05 мільярда доларів. Це на 10% більше у фізичному обсязі та на 25% – у грошовому проти аналогічного періоду 2024 року.
Окрім Росії, суттєві обсяги нафтопродуктів до Індії постачав також Ірак – на 260,4 мільйона доларів, що у 7,8 раза більше, ніж торік. Об’єднані Арабські Емірати трохи скоротили постачання – на 2,2%, до 129 мільйонів доларів, тоді як Південна Корея збільшила – у 1,7 раза, до 128 мільйонів доларів. -
Зерновий експорт впав майже на 9 млн тонн
Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що Україна з початку маркетингового року 2024/25 експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур. У травні було відправлено за кордон 2,454 млн тонн. Порівняно з минулим роком, коли на цю ж дату експортували 46,353 млн тонн, видно, що обсяги експорту зменшилися. Зокрема, експорт пшениці склав 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн та жита – 10,8 тис. тонн. Також було експортовано 63,7 тис. тонн борошна, з них у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з попереднім роком експорт зменшився. Наприкінці квітня експорт зерна становив 33,89 млн тонн, тоді як у попередньому році було експортовано 38,608 млн тонн за той самий період.
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, більшість з яких (понад 70%) були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів становила $13,2 млн. Зокрема, імпорт нових автобусів коштував $4,5 млн, а вживаних – $8,7 млн. Туреччина стала найбільшим постачальником нових автобусів, поставивши 75 одиниць, що принесло країні близько $3 млн. З Польщі було імпортовано найбільшу кількість вживаних автобусів – 88 одиниць, загальна митна вартість яких склала понад $5 млн. Новину опублікував УкрАвтопром у п’ятницю, 23 травня.
-
У Данії знайшли сторонні компоненти в енергетичному обладнанні
В імпортованому обладнанні для енергетичної мережі Данії виявили електронні компоненти невідомого призначення, заявила галузева організація Green Power Denmark, додавши, що нині триває розслідування. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
“Мова про друковані плати, які мали входити до складу компонентів для енергозабезпечення”, – повідомив технічний директор Green Power Denmark Йорген Крістенсен в коментарі Reuters.
За його словами, компоненти виявили нещодавно під час планової перевірки друкованих плат, які мали бути встановлені в обладнання для енергопостачання.
Друковані плати могли бути розроблені для різних цілей, що може пояснити наявність додаткових компонентів. Водночас він наголосив, що подібні компоненти не мають бути в енергетичному обладнанні, незалежно від намірів постачальника.
Деталі, зокрема країна походження обладнання, не розголошуються. Також не уточнюється, чи були ці компоненти пов’язані з сонячною енергетикою.
Це повідомлення з’явилося на тлі посиленого міжнародного інтересу до безпеки критичної інфраструктури. Минулого тижня Reuters інформувало, що в США знайшли підозрілі комунікаційні модулі в китайських інверторах і акумуляторах, які могли обходити фаєрволи та загрожувати енергосистемам. -
Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%
Офіційні постачання американських процесорів до Росії різко скоротилися у 2024 році. Згідно із закритою статистикою Федеральної митної служби РФ, імпорт чипів Intel упав на 95% – із 443 тис. до 20 тис. одиниць, а AMD – на 81%, із 94 тис. до 17 тис. одиниць.
Однак учасники ринку стверджують, що реальні обсяги імпорту значно більші. Представник одного з російських виробників техніки повідомив, що фактичне ввезення процесорів у 2024 році зросло на 20-30% у порівнянні з попереднім роком.
На думку експертів, занижені дані митниці пояснюються тим, що великі постачальники не завжди вказують точну номенклатуру товару, і процесори проходять під іншими назвами.
Зокрема, компанія Рикор заявила про закупівлю понад 120 тис. процесорів у 2024 році – на третину більше, ніж у 2023-му, інформують росЗМІ.
Окрім того, постачальники IT-обладнання та компонентів підтверджують, що запити на постачання іноземних процесорів у 2024 році від виробників російської електроніки були в кілька разів вищими, ніж у 2023-му. Вони не виключають, що у 2025 році ціни на них можуть зрости на 10–12% через рішення виробників.
“Процесори вкрай затребувані, тому імпортери будуть шукати можливість їх привезти, і, як показали минулі три роки, питання з постачанням так чи інакше вирішується, дефіциту немає”, – зазначило джерело в одному з виробників обчислювальної техніки.
Зауважується, що у 2025 році тільки для виробництва російських серверів до Росії має надійти близько 300 тис. Процесорів.