Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
“Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
“Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон.
Позначка: Постачання
-
Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану
-
В’єтнам почав закупляти в Росії нафтохімічну сировину
Росія вперше відправила партію нафтової сировини до В’єтнаму, щоб розширити свої ринки збуту в умовах санкційного тиску від Заходу. Танкер Northernlight завантажив близько 60 тисяч тонн нафти в порту Висоцьк на Балтиці і доставив її до терміналу у В’єтнамі. Частина нафти вже була вивантажена, а решта буде розвантажена в китайському порту Далянь. Після того, як ЄС ввів санкції на імпорт російських нафтопродуктів, Росія перенаправила свої поставки нафти на країни Азії, Туреччину, Бразилію та держави Африки. Раніше Росія не постачала нафту до В’єтнаму, хоча державні нафтові компанії обох країн мають активну співпрацю.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія Газпром втрачає свої позиції на газовому ринку Європи, зменшивши обсяги поставок газу до 9,93 млрд кубометрів за січень-липень 2025 року. Це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо такий темп збережеться, обсяг експорту до кінця року може скласти близько 17 млрд кубометрів, що є найнижчим показником з 1970-х років. Газпром втратив транзит газу через Україну з початку 2025 року, що також вплинуло на зниження видобутку газу в Росії. Крім того, спроби знайти нові ринки для газу, такі як угода з Китаєм чи проект газового хабу в Туреччині, не вдалися. Уряд Росії розглядає можливості використання надлишкового газу всередині країни.
-
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай вирішив обмежити постачання важливих мінералів, які використовуються у виробництві оборонної техніки, до країн Заходу. Це вже призвело до затримок у виробництві та високих цін на ці матеріали. США та їх оборонні підрядники стали шукати альтернативні джерела по всьому світу, але замінити китайські мінерали виявляється складно через вузький ринок. Пентагон планує до 2027 року повністю відмовитися від китайських магнітів, інвестуючи у компанії, які контролюють родовища рідкісних металів. Китай, з свого боку, продовжує використовувати обмеження експорту як геополітичний інструмент, підвищуючи попит на свої мінерали.
-
Туреччина почне поставляти в Сирію азербайджанський газ
Туреччина забезпечує Сирію електроенергією, яка подається по 3-4 години на день, а вже з серпня почне експортувати азербайджанський газ до Алеппо. Про це повідомив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар, повідомляє Укрінформ.
“Нині йдеться про 3-4 години електроенергії в Сирії. Наші зусилля сьогодні спрямовані на те, щоб забезпечувати людей електроенергією протягом тривалішого періоду часу. Ми здійснюємо постійний експорт електроенергії до Сирії. Прагнемо спочатку збільшити його приблизно до 280 мегаватів, використовуючи наявні лінії”, – повідомив урядовець.
Туреччина почне експорт природного газу до Сирії вже 2 серпня.
“Газопровід, що з’єднує турецьке місто Кіліс із сирійським Алеппо, вже добудований. Технічна та адміністративна підготовка була завершена ще у травні. Міністерство національної оборони Туреччини провело розмінування територій, через які проходить трубопровід”, – розповів чиновник.
Природний газ, який надходить в Туреччину з Азербайджану, транспортуватиметься в Алеппо через Кіліс. Туреччина вперше безпосередньо експортуватиме газ в Сирію. -
Південнокорейська LGES забезпечить Tesla акумуляторами на $4,3 млрд – ЗМІ
Південнокорейська компанія LG Energy Solution (LGES) підписала контракт на $4,3 млрд на постачання акумуляторів (LFP) для Tesla. Постачання здійснюватиметься з фабрики LGES у штаті Мічиган, що дозволить американській компанії скоротити залежність від китайського імпорту на тлі тарифного тиску. Про це повідомляє Reuters у середу, 30 липня, з посиланням на анонімне джерело.
Постачання триватиме з серпня 2027 року до липня 2030-го, з можливістю продовження угоди ще на до семи років та збільшення обсягів постачань.
У середу LGES офіційно оголосила про підписання контракту на $4,3 млрд на глобальні постачання LFP-акумуляторів, втім, не вказала замовника і не уточнила, чи мова про транспортні засоби чи системи зберігання енергії.
Tesla офіційно не відповіла на запит агентства Reuters щодо підтвердження.
У квітні фінансовий директор Tesla Вайбхав Танея заявив, що тарифи США мають “непропорційний вплив” на енергетичний бізнес компанії, оскільки LFP-акумулятори імпортуються з Китаю.
LGES є одним з небагатьох виробників LFP-акумуляторів у США, тоді як цей сегмент переважно домінував за китайськими компаніями. На тлі спаду попиту на електромобілі LGES планує переорієнтувати частину виробництва на системи накопичення енергії, попит на які зростає завдяки розширенню дата-центрів та розвитку штучного інтелекту.
Підрозділ Tesla зі зберігання та генерації енергії забезпечує більш як 10% доходів компанії, однак демонструє стабільне зростання на тлі спаду продажів авто та очікуваного скорочення держпідтримки електрокарів.
Раніше компанія уклала контракт із південнокорейською Samsung Electronics на постачання чипів на $16,5 млрд. -
Індія витісняє Китай з американського ринку смартфонів
Індія вперше випередила КНР за обсягами постачання смартфонів на американський ринок у другому кварталі 2025 року. Про це повідомляє Reuters.
Так, у другому кварталі 2025 року ринок смартфонів у США зріс лише на 1%, свідчать дані Canalys. Постачальники заздалегідь поповнювали запаси на тлі тарифної невизначеності, однак попит залишився млявим.
Водночас Індія вперше стала головним виробничим хабом смартфонів для американського ринку, переважно завдяки компанії Apple, котра прискорила перенесення виробництва з Китаю. Частка китайських зібраних пристроїв упала з 61% до 25%, тоді як обсяг індійських – зріс на 240% рік до року.
Серед причин – спроби уникнути американських мит на китайські товари та збереження маржі виробників. Низьке зростання ринку, попри накопичення товарів на складах, вказує на тиск на купівельну спроможність і розрив між поставками та реальними продажами.
Зауважується, що Apple скоротила продажі на 11%, до 13,3 млн, тоді як Samsung збільшила на 38%, до 8,3 млн пристроїв. Також зросли продажі у Motorola та Google, тоді як TCL зафіксувала спад на 23%.
Apple прагне до кінця наступного року імпортувати більшість iPhone, що продаються у США, саме з Індії, що вже викликало критику з боку Дональда Трампа – він персонально попросив гендиректора Apple Тіма Кука припинити будівництво нових заводів в Індії, наголошуючи на необхідності зосередити виробництво в США.
У період з квітня 2023 по березень 2024 року Apple зібрала iPhone на суму $22 мільярди в Індії, що означає зростання виробництва на 60% у порівнянні з попереднім роком.
Основний виробник iPhone для Apple інвестує $1.5 млрд у виробництво в Індії -
Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року
У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера. -
FT: Пентагон оплатить 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів
Американсько-німецька компанія Auterion надасть Україні десятки тисяч своїх комплектів для ударних дронів із функцією штучного інтелекту, щоб допомогти боротися з масованими атаками російських БпЛА. Про це повідомляє Financial Times у неділю, 27 липня.
Генеральний директор Auterion Лоренц Маєр повідомив, що компанія постачить Україні 33 000 таких систем до кінця року за новим контрактом із Міністерством оборони США.
Програмне забезпечення компанії вже використовується в українських дронах, які виконують бойові завдання проти Росії, однак новий контракт, за словами Маєра, має “вдесятеро більший масштаб”.
Останніми тижнями Росія різко активізувала авіаудари: у кожному обстрілі застосовуються сотні дронів Shahed іранського виробництва. Окремі атаки тепер перевищують кількість дронів, які раніше запускалися впродовж усього місяця.
Набори від Auterion – це мініатюрні комп’ютери Skynode, котрі працюють на програмному забезпеченні компанії та мають камеру й радіозв’язок. Вони перетворюють дрони з ручним керуванням на “ударні системи зі штучним інтелектом”, здатні відстежувати рухому ціль з відстані до 1 км та не піддаються глушінню з боку росіян, зазначив Маєр.
Контракт вартістю майже $50 млн є частиною програми безпекової допомоги США Україні. Втім, він не пов’язаний із “мегаугодою” про дрони, яку президент України Володимир Зеленський нещодавно обговорював із главою США Дональдом Трампом.
“Ми не намагаємося конкурувати з тим, що вже є в Україні. Вони мають чудову дронову індустрію. Ми хочемо додати те, чого ще немає, – програмно орієнтовані підходи до війни”, – зазначив Маєр.
За його словами, Auterion також очікує нових контрактів із європейськими країнами. Компанія зокрема має офіс у Мюнхені.
Німеччина, яка цього року дозволила необмежене запозичення для фінансування оборони, є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США.
Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін фінансує виробництво далекобійних дронів в Україні, щоб підсилити її обороноздатність.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна стала випробувальним полігоном для новітніх військових технологій. Київ багато хто називає “дроновою столицею світу”, – тут сформовано велику мережу постачальників деталей для БпЛА.
Маєр зазначив, що програмне забезпечення Auterion забезпечить “наступну еволюцію у військовій справі”, даючи змогу автономним дронам у роях обмінюватися даними між собою.
“Те, що ми пропонуємо, – це стрибок вперед у порівнянні з тим, що є зараз на полі бою, а саме перехід до націлювання і роїння на основі штучного інтелекту”, – додав він.
Раніше повідомляли, що Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для безпілотників, випробуваного в бойових умовах в Україні.
США продадуть Україні два пакета зброї -
FT: Пентагон профінансує 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів
Американсько-німецька компанія Auterion надасть Україні десятки тисяч своїх комплектів для ударних дронів із функцією штучного інтелекту, щоб допомогти боротися з масованими атаками російських БпЛА. Про це повідомляє Financial Times у неділю, 27 липня.
Генеральний директор Auterion Лоренц Маєр повідомив, що компанія постачить Україні 33 000 таких систем до кінця року за новим контрактом із Міністерством оборони США.
Програмне забезпечення компанії вже використовується в українських дронах, які виконують бойові завдання проти Росії, однак новий контракт, за словами Маєра, має “вдесятеро більший масштаб”.
Останніми тижнями Росія різко активізувала авіаудари: у кожному обстрілі застосовуються сотні дронів Shahed іранського виробництва. Окремі атаки тепер перевищують кількість дронів, які раніше запускалися впродовж усього місяця.
Набори від Auterion – це мініатюрні комп’ютери Skynode, котрі працюють на програмному забезпеченні компанії та мають камеру й радіозв’язок. Вони перетворюють дрони з ручним керуванням на “ударні системи зі штучним інтелектом”, здатні відстежувати рухому ціль з відстані до 1 км та не піддаються глушінню з боку росіян, зазначив Маєр.
Контракт вартістю майже $50 млн є частиною програми безпекової допомоги США Україні. Втім, він не пов’язаний із “мегаугодою” про дрони, яку президент України Володимир Зеленський нещодавно обговорював із главою США Дональдом Трампом.
“Ми не намагаємося конкурувати з тим, що вже є в Україні. Вони мають чудову дронову індустрію. Ми хочемо додати те, чого ще немає, – програмно орієнтовані підходи до війни”, – зазначив Маєр.
За його словами, Auterion також очікує нових контрактів із європейськими країнами. Компанія зокрема має офіс у Мюнхені.
Німеччина, яка цього року дозволила необмежене запозичення для фінансування оборони, є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США.
Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін фінансує виробництво далекобійних дронів в Україні, щоб підсилити її обороноздатність.
З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна стала випробувальним полігоном для новітніх військових технологій. Київ багато хто називає “дроновою столицею світу”, – тут сформовано велику мережу постачальників деталей для БпЛА.
Маєр зазначив, що програмне забезпечення Auterion забезпечить “наступну еволюцію у військовій справі”, даючи змогу автономним дронам у роях обмінюватися даними між собою.
“Те, що ми пропонуємо, – це стрибок вперед у порівнянні з тим, що є зараз на полі бою, а саме перехід до націлювання і роїння на основі штучного інтелекту”, – додав він.
Раніше повідомляли, що Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для безпілотників, випробуваного в бойових умовах в Україні.
США продадуть Україні два пакета зброї