За останні чотири тижні морські поставки російської нафти досягли свого максимуму за останні 29 місяців. Обсяг відвантажень зрос до 3,82 млн барелів на добу, що на 80 тисяч більше, ніж попередньо. Росія збільшує видобуток в рамках угоди з ОПЕК+, що дозволяє їй повертати на ринок раніше зменшені обсяги для підтримки цін. Однак через настання зими може зменшитись ефективність експортних терміналів. Крім того, внаслідок ударів українських дронів деякі нафтопереробні заводи були пошкоджені, що може спричинити зниження обсягів нафти для експорту. Також варто відзначити, що президент США Дональд Трамп заявив, що Індія не буде купувати багато нафти у Росії, що може вплинути на ціну російської нафти, яка вже опустилась нижче $50 за барель.
Позначка: Постачання
-

РФ вперше поставила нафту на новий НПЗ у Грузії – ЗМІ
Росія вперше поставила нафту на новий нафтопереробний завод у Грузії. Це стало можливим завдяки розширенню географії експорту нафти РФ, щоб зменшити залежність від основних покупців – Індії та Китаю. Танкер Kayseri завантажив у Новоросійську близько 105 300 тонн нафти сорту Siberian Light з ресурсу Руснафти і доставив вантаж на морський термінал Kulevi Oil Terminal для переробки на Кулевському НПЗ. Цей завод, який належить приватній компанії Black Sea Petroleum, став першим грузинським нафтопереробним заводом повного циклу. Його потужність першої черги 1,2 мільйона тонн на рік введено в експлуатацію у жовтні 2025 року. Кулевський НПЗ планує збільшити потужність до 4 мільйонів тонн до 2028 року і поставлятиме нафтопродукти як на внутрішній ринок Грузії, так і на експорт.
-

Трамп не виключив передачу Tomahawk Україні – CNN
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість постачання крилатих ракет Tomahawk Україні під час розмови з президентом РФ Володимиром Путіним. Трамп не виключив цей варіант, але поки не підтвердив постачання ракет. Зеленський та його радники вважають, що ці ракети можуть допомогти в боротьбі з Росією та використовують їх як інструмент тиску на Москву для повернення до переговорів. Путін намагався переконати Трампа не постачати ракети Україні, але американський президент залишив цю можливість. Путін вважає, що ці ракети можуть нашкодити відносинам між США і Росією.
-

Швеція надасть Києву літаки радіолокації та Gripen
Швеція планує посилити військову підтримку України, передаючи літаки радіолокаційної розвідки та винищувачі Gripen. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив про це на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Швеція передала Україні 250 мільйонів євро в рамках другого пакету допомоги, спільно розробленого з Норвегією та Данією. Планується передача літаків радіолокаційної розвідки та можливе постачання винищувачів Gripen. Йдуть переговори про це. Крім того, Швеція надає гуманітарну допомогу Україні та формує стратегічні запаси зерна для національної безпеки. Швецькі літаки можуть допомогти українським військовим у керуванні винищувачами та підвищити бойову готовність України.
-

Пентагон розраховує на нові внески союзників у межах PURL
У глави Пентагону Піта Гегсета є очікування, що країни-члени НАТО з Європи будуть більше закуповувати американське озброєння в рамках ініціативи PURL для надання його Україні. Ця програма полягає в тому, що європейські країни купують американське озброєння й передають його НАТО для використання в Україні для забезпечення миру в регіоні. Пентагон сподівається, що це допоможе в розв’язанні конфлікту на сході України. Поки що вже сім країн-партнерів використовують цю програму, а Україна очікує перші два пакети допомоги, які включатимуть ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars.
-

Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії оголосило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з боку Російської Федерації. Лондон вже інвестував близько £600 млн у постачання дронів для України, які використовуються для ведення високоточних операцій, розвідки та порушення логістики противника. Також було доставлено сотні ракет для систем протиповітряної оборони України. Британія також співпрацює з Україною над розробкою інтерцепторного дрона та іншими проєктами в галузі безпілотників та оборони. Велика Британія також продовжить участь у місії НАТО з повітряної поліції та надсилатиме фахівців до Молдови для підготовки місцевих сил у галузі протидронових технологій.
-

США готують “велике оголошення” про зброю Україні
Сполучені Штати планують зробити “велике оголошення” 15 жовтня щодо постачання озброєння Україні. Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер заявив про це на пресконференції в Брюсселі. Він закликав країни Південної Європи долучитися до підтримки України через програму PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї за кошти європейських держав. Програма постачання ракет Tomahawk була обговорена під час зустрічі президентів України і США на Генеральній асамблеї ООН. Український президент наголосив, що ракети Tomahawk будуть використовуватися тільки проти військових цілей, зокрема проти енергетичної інфраструктури Росії. Планується, що 17 жовтня відбудеться зустріч президентів України і США в Білому домі, на якій обговорять постачання систем ППО та ракет Tomahawk.
-

Експорт нафтопродуктів із РФ скоротився на 17% після атак дронів – ЗМІ
У вересні морський експорт нафтопродуктів із Росії скоротився на 17,1% у порівнянні з попереднім місяцем і становив 7,58 мільйонів тонн. Це стало наслідком атак дронів на нафтопереробні заводи, що призвело до зниження виробництва пального. Були пошкоджені кілька великих підприємств, включаючи Кіришінєфтєоргсінтез, Волгоградський НПЗ Лукойла та групу НПЗ Роснєфті. Через аварійні зупинки нафтопереробних заводів експорт пального скоротився, але постачання сирої нафти зросло. Обсяги експорту нафтопродуктів через балтійські та чорноморські порти також зменшилися, але з арктичних портів Мурманськ і Архангельськ зросли. Потужність нафтопереробних заводів в Росії скоротилася через удари українських дронів, що призвело до кризи на паливному ринку.
-

Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.
“JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.
Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.
Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.
За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.
Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.
Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. -

Росія рекордно збільшила видобуток газу завдяки Китаю – ЗМІ
За домовленістю з Китаєм, поставки зрідженого газу з проекту Арктик СПГ 2, який підпав під санкції США, будуть продовжені до грудня 2023 року. Видобуток газу збільшено до максимуму, і в серпні він становив 17,9 млн кубометрів, що є найвищим показником в історії заводу. Це дозволило збільшити виробництво зрідженого природного газу для поставок до Китаю. Перший танкер із газом вже прибув до Китаю, і загалом до Бейхая прибули сім суден. Поставки газу здійснюються з плавучого сховища на Камчатці. Обмеження в поставках пов’язані з браком танкерів льодового класу для перевезення газу з арктичного проекту на схід.
