Позначка: Постачання

  • Індія витісняє Китай з американського ринку смартфонів

    Індія витісняє Китай з американського ринку смартфонів

    Індія вперше випередила КНР за обсягами постачання смартфонів на американський ринок у другому кварталі 2025 року. Про це повідомляє Reuters.
    Так, у другому кварталі 2025 року ринок смартфонів у США зріс лише на 1%, свідчать дані Canalys. Постачальники заздалегідь поповнювали запаси на тлі тарифної невизначеності, однак попит залишився млявим.
    Водночас Індія вперше стала головним виробничим хабом смартфонів для американського ринку, переважно завдяки компанії Apple, котра прискорила перенесення виробництва з Китаю. Частка китайських зібраних пристроїв упала з 61% до 25%, тоді як обсяг індійських – зріс на 240% рік до року.
    Серед причин – спроби уникнути американських мит на китайські товари та збереження маржі виробників. Низьке зростання ринку, попри накопичення товарів на складах, вказує на тиск на купівельну спроможність і розрив між поставками та реальними продажами.
    Зауважується, що Apple скоротила продажі на 11%, до 13,3 млн, тоді як Samsung збільшила на 38%, до 8,3 млн пристроїв. Також зросли продажі у Motorola та Google, тоді як TCL зафіксувала спад на 23%.
    Apple прагне до кінця наступного року імпортувати більшість iPhone, що продаються у США, саме з Індії, що вже викликало критику з боку Дональда Трампа – він персонально попросив гендиректора Apple Тіма Кука припинити будівництво нових заводів в Індії, наголошуючи на необхідності зосередити виробництво в США.
    У період з квітня 2023 по березень 2024 року Apple зібрала iPhone на суму $22 мільярди в Індії, що означає зростання виробництва на 60% у порівнянні з попереднім роком.
    Основний виробник iPhone для Apple інвестує $1.5 млрд у виробництво в Індії

  • Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року

    Україна майже вдвічі скоротила імпорт солі з початку року

    У першому півріччі 2025 року Україна відчутно зменшила імпорт солі. З початку року ввезено 211,692 тис. тонн солі, що на 45,88% менше проти аналогічного періоду минулого року.Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані ДМС.
    Згідно зі статистикою, витрати на закупівлю солі на зовнішніх ринках у першому півріччі 2025 року скоротилися на 48,46% – до $26,919 млн проти $52,225 млн за аналогічний період 2024 року.
    Основними постачальниками стали Єгипет, на частку якого припало 46,09% ввезеного товару, що в грошовому еквіваленті становило $12,407 млн, Туреччина (17,57% і $4,730 млн) та Румунія (13,41% і $3,611 млн).
    Ще у 2021 році Україна експортувала 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022-го постачання за кордон впало у натуральному виразі уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – до $3,82 млн.
    Основними покупцями української солі 2021 року були Польща (39,1%), Угорщина (27,4%) і Румунія (7,3%). У 2021 році Україна імпортувала солі 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
    Вже у квітні 2022 року, після окупації найбільшого виробника солі – Артемсолі – наша країна практично припинила її експорт, перетворившись на нетто-імпортера.

  • FT: Пентагон оплатить 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів

    FT: Пентагон оплатить 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів

    Американсько-німецька компанія Auterion надасть Україні десятки тисяч своїх комплектів для ударних дронів із функцією штучного інтелекту, щоб допомогти боротися з масованими атаками російських БпЛА. Про це повідомляє Financial Times у неділю, 27 липня.
    Генеральний директор Auterion Лоренц Маєр повідомив, що компанія постачить Україні 33 000 таких систем до кінця року за новим контрактом із Міністерством оборони США.
    Програмне забезпечення компанії вже використовується в українських дронах, які виконують бойові завдання проти Росії, однак новий контракт, за словами Маєра, має “вдесятеро більший масштаб”.
    Останніми тижнями Росія різко активізувала авіаудари: у кожному обстрілі застосовуються сотні дронів Shahed іранського виробництва. Окремі атаки тепер перевищують кількість дронів, які раніше запускалися впродовж усього місяця.
    Набори від Auterion – це мініатюрні комп’ютери Skynode, котрі працюють на програмному забезпеченні компанії та мають камеру й радіозв’язок. Вони перетворюють дрони з ручним керуванням на “ударні системи зі штучним інтелектом”, здатні відстежувати рухому ціль з відстані до 1 км та не піддаються глушінню з боку росіян, зазначив Маєр.
    Контракт вартістю майже $50 млн є частиною програми безпекової допомоги США Україні. Втім, він не пов’язаний із “мегаугодою” про дрони, яку президент України Володимир Зеленський нещодавно обговорював із главою США Дональдом Трампом.
    “Ми не намагаємося конкурувати з тим, що вже є в Україні. Вони мають чудову дронову індустрію. Ми хочемо додати те, чого ще немає, – програмно орієнтовані підходи до війни”, – зазначив Маєр.
    За його словами, Auterion також очікує нових контрактів із європейськими країнами. Компанія зокрема має офіс у Мюнхені.
    Німеччина, яка цього року дозволила необмежене запозичення для фінансування оборони, є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США.
    Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін фінансує виробництво далекобійних дронів в Україні, щоб підсилити її обороноздатність.
    З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна стала випробувальним полігоном для новітніх військових технологій. Київ багато хто називає “дроновою столицею світу”, – тут сформовано велику мережу постачальників деталей для БпЛА.
    Маєр зазначив, що програмне забезпечення Auterion забезпечить “наступну еволюцію у військовій справі”, даючи змогу автономним дронам у роях обмінюватися даними між собою.
    “Те, що ми пропонуємо, – це стрибок вперед у порівнянні з тим, що є зараз на полі бою, а саме перехід до націлювання і роїння на основі штучного інтелекту”, – додав він.
    Раніше повідомляли, що Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для безпілотників, випробуваного в бойових умовах в Україні.
    США продадуть Україні два пакета зброї

  • FT: Пентагон профінансує 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів

    FT: Пентагон профінансує 33 тис. ударних ШІ-систем для українських дронів

    Американсько-німецька компанія Auterion надасть Україні десятки тисяч своїх комплектів для ударних дронів із функцією штучного інтелекту, щоб допомогти боротися з масованими атаками російських БпЛА. Про це повідомляє Financial Times у неділю, 27 липня.
    Генеральний директор Auterion Лоренц Маєр повідомив, що компанія постачить Україні 33 000 таких систем до кінця року за новим контрактом із Міністерством оборони США.
    Програмне забезпечення компанії вже використовується в українських дронах, які виконують бойові завдання проти Росії, однак новий контракт, за словами Маєра, має “вдесятеро більший масштаб”.
    Останніми тижнями Росія різко активізувала авіаудари: у кожному обстрілі застосовуються сотні дронів Shahed іранського виробництва. Окремі атаки тепер перевищують кількість дронів, які раніше запускалися впродовж усього місяця.
    Набори від Auterion – це мініатюрні комп’ютери Skynode, котрі працюють на програмному забезпеченні компанії та мають камеру й радіозв’язок. Вони перетворюють дрони з ручним керуванням на “ударні системи зі штучним інтелектом”, здатні відстежувати рухому ціль з відстані до 1 км та не піддаються глушінню з боку росіян, зазначив Маєр.
    Контракт вартістю майже $50 млн є частиною програми безпекової допомоги США Україні. Втім, він не пов’язаний із “мегаугодою” про дрони, яку президент України Володимир Зеленський нещодавно обговорював із главою США Дональдом Трампом.
    “Ми не намагаємося конкурувати з тим, що вже є в Україні. Вони мають чудову дронову індустрію. Ми хочемо додати те, чого ще немає, – програмно орієнтовані підходи до війни”, – зазначив Маєр.
    За його словами, Auterion також очікує нових контрактів із європейськими країнами. Компанія зокрема має офіс у Мюнхені.
    Німеччина, яка цього року дозволила необмежене запозичення для фінансування оборони, є другим за обсягом постачальником військової допомоги Україні після США.
    Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив, що Берлін фінансує виробництво далекобійних дронів в Україні, щоб підсилити її обороноздатність.
    З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, Україна стала випробувальним полігоном для новітніх військових технологій. Київ багато хто називає “дроновою столицею світу”, – тут сформовано велику мережу постачальників деталей для БпЛА.
    Маєр зазначив, що програмне забезпечення Auterion забезпечить “наступну еволюцію у військовій справі”, даючи змогу автономним дронам у роях обмінюватися даними між собою.
    “Те, що ми пропонуємо, – це стрибок вперед у порівнянні з тим, що є зараз на полі бою, а саме перехід до націлювання і роїння на основі штучного інтелекту”, – додав він.
    Раніше повідомляли, що Тайвань уклав стратегічне партнерство з американською компанією Auterion щодо постачання програмного забезпечення для безпілотників, випробуваного в бойових умовах в Україні.
    США продадуть Україні два пакета зброї

  • Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ

    Росія блокує понад 2% світового експорту нафти – ЗМІ

    Іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела у нафтовій галузі.
    Мова, зокрема, про порушення експорту нафти з Казахстану, який переважно здійснюється через Каспійський трубопровідний консорціум, акціонерами якого є, зокрема, американські компанії Chevron та ExxonMobil.
    Заборона також зачепила експорт російської нафти з порту Новоросійськ. За підрахунками Reuters, обмеження можуть вплинути на понад 2% світових поставок нафти.
    Нова заборона запроваджена на тлі нещодавніх санкцій ЄС проти Росії.
    Указ глави РФ Володимира Путіна вимагає, щоб іноземні судна отримували дозвіл від російської служби безпеки ФСБ для входу в порти. Нові заходи набрали чинності відразу після опублікування указу.
    За словами джерел, проблему очікують вирішити найближчими днями. Водночас експорт нафти через термінали Росії у липні та серпні залишався стабільним, але подальші обмеження можуть вплинути на постачання.
    Середземноморські ринки вже були напружені через раніше затримки завантаження нафти з інших регіонів, а також через пошкодження інфраструктури внаслідок атаки дронів у лютому.

  • Індія поставила Росії вибухівку, попри погрози США – ЗМІ

    Індія поставила Росії вибухівку, попри погрози США – ЗМІ

    Індійська компанія поставила вибухівку військового призначення Росії на суму 1,4 мільйона доларів, попри “санкційні” погрози США. Про це свідчать дані індійської митниці, повідомляє Reuters.
    Дві партії вибухової речовини октоген в грудні були відправлені індійською фірмою Ideal Detonators Private Limited до РФ та прибули в Санкт-Петербург, що підтвердив індійський посадовець.
    Одну партію вартістю 405 200 доларів придбала російська компанія High Technology Initiation Systems. Другу партію вартістю понад 1 мільйон доларів придбав Промсинтез.
    Уряд США визнав октоген “критично важливим для воєнних зусиль Росії” і застеріг фінансові установи від сприяння будь-яким продажам цієї речовини Москві.
    Держдеп США не прокоментував конкретні поставки, виявлені Reuters, але заявив, що неодноразово повідомляв Індію, що компанії, які ведуть бізнес, пов’язаний з військовою сферою, перебувають під загрозою санкцій.
    Індійське МЗС заявило, що “Індія здійснює експорт товарів подвійного використання, враховуючи свої міжнародні зобов’язання щодо нерозповсюдження та спираючись на свою надійну правову та регуляторну базу”.
    Торгівля Індії з Росією, особливо закупівля російської нафти, залишається стабільною, навіть попри те, що західні країни намагалися паралізувати воєнну економіку Росії санкціями.
    Раніше Індія заявила, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставки з Росії постраждають через вторинні санкції США.
    Росія передала Індії зброю на тлі конфлікту з Пакистаном

  • ЄС зняв санкції з японських танкерів, які перевозили російський СПГ

    ЄС зняв санкції з японських танкерів, які перевозили російський СПГ

    Європейський Союз виключив з санкційного списку три танкери – North Moon, North Ocean і North Light, котрі раніше брали участь у транспортуванні СПГ з російського проєкту Ямал СПГ до Азії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на документи ЄС.
    Судна належать японській компанії Mitsui O.S.K. Lines, котра виконувала перевалку СПГ поблизу острова Кільдін у Мурманській області. Вони були побудовані у 2023 році на корабельній Hanwha Ocean у Південній Кореї.
    Санкції проти цих суден запровадили у травні 2025 року.
    Водночас у межах 18-го пакета санкцій ЄС погодився їх скасувати після отримання чітких зобов’язань, що танкери більше не братимуть участі в транспортуванні газу з російських проєктів Ямал СПГ та Арктик СПГ-2.

  • Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів

    Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів

    За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
    У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
    Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
    Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
    Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
    На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
    Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”.

  • Німецький дилер отримав п’ять років за контрабанду авто до РФ

    Німецький дилер отримав п’ять років за контрабанду авто до РФ

    Автодилер з Центрального Гессена продав Росії десятки автомобілів – попри чинне ембарго. Марбурзький обласний суд засудив його до кількох років ув’язнення за контрабанду. Про це повідомляє Bild у п’ятницю, 11 липня.
    У Німеччині суд засудив 56-річного жителя Марбурга до п’яти років позбавлення волі за контрабанду 71 елітного автомобіля до Росії.
    Загальна вартість нелегальних постачань перевищила 5 мільйонів євро.
    Щоб обійти санкції, він оформляв фінансові операції через “експорт” до третіх країн, хоча машини фактично потрапляли до Росії.
    Крім тюремного терміну, суд постановив конфіскувати майно підсудного, вартістю, еквівалентною незаконно вивезеним автомобілям. Відтак, влада не лише покарає винного, але й позбавить його незаконних прибутків.
    Раніше журналісти розкрили схему потрапляння західних авто до РФ.

  • ДОТ повідомив, скільки фальсифікату виявили у поставках для ЗСУ

    ДОТ повідомив, скільки фальсифікату виявили у поставках для ЗСУ

    У першому півріччі 2025 року в межах лабораторних перевірок державний оператор тилу спільно з Міноборони виявив фальсифікат у понад третині зразків масла та сиру, а також порушення якості та маркування в ковбасній продукції. Про це повідомила закупівельна агенція МОУ у вівторок, 8 липня.
    Особливу увагу приділено тим категоріям харчів, які найвразливіші до зловживань з боку постачальників.
    Так, у І кварталі проводилися дослідження таких продуктів, як масло вершкове селянське (жирність 72,5-79,9%) та твердий сичужний сир. У ІІ кварталі до переліку додано ковбасні вироби: ковбаса напівкопчена та сирокопчена вищого ґатунку.
    Зокрема серед 23 відібраних зразків масла виявлено фальсифікованих 7, у ІІ кварталі – з 14 зразків фальсифікат виявлено у 4 випадках.
    Тоді як серед 18 зразків твердого сиру у І кварталі фальсифікованими виявилися 12 зразків, у повторному відборі у ІІ кварталі з 12 зразків 3 виявилися фальсифікатом, ще 4 не відповідали показникам якості та безпечності.
    З 10 зразків сирокопченої ковбаси 5 не відповідали вимогам. Також зафіксували один випадок порушення вимог Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів”, а саме – невідповідне маркування.
    Серед 11 зразків капівкопченої ковбаси зафіксовано 2 випадки невідповідності вимогам Описів продуктів за Каталогом продуктів харчування, 3 зразки – вимогам якості та безпечності та один випадок порушення вимог до маркування.
    Окрім перевірки на фальсифікацію (наявність сторонніх домішок, не передбачених ТУ чи ДСТУ), проводиться також аналіз показників якості та безпечності: органолептичних, мікробіологічних і фізико-хімічних.
    Састка постачальників закупівельної агенції МОУ “Державний оператор тилу”, до яких застосовані обмежувальні заходи через порушення контрактів, не перевищує 1%. Станом на червень таких загалом сім.
    У III кварталі планується дослідження молока згущеного та сиру плавленого.