Позначка: Політика

  • Адміністрація Трампа вела таємні перемови з канадськими сепаратистами – ЗМІ

    Адміністрація Трампа вела таємні перемови з канадськими сепаратистами – ЗМІ

    Представники адміністрації президента США Дональда Трампа провели кілька таємних зустрічей з лідерами групи Проект процвітання Альберти (APP). Прибічники групи виступають за відокремлення цієї провінції від Канади. Про це заявило Financial Times, посилаючись на обізнані джерела.
    З квітня 2025 року чиновники Держдепартаменту США тричі зустрічалися з ультраправими сепаратистами у Вашингтоні, пише ЗМІ.
    В лютому планується ще одна зустріч, на якій лідери APP мають намір запросити кредит у розмірі 500 млрд доларів, щоб профінансувати потреби провінції на випадок проведення референдуму про незалежність.
    “США дуже надихнуті ідеєю вільної та незалежної Альберти”, – зазначив юридичний консультант АРР Джефф Рат, який був присутній на зустрічах і додав, що в нього “набагато міцніші відносини” з адміністрацією Трампа, ніж у прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Канадська провінція Альберта розташована у західній частині Канади та межує на півдні з американським штатом Монтана. У 1905 році вона була включена до складу країни нарівні з іншими 12 територіями. Столиця провінції – місто Едмонтон, а найбільше – Калгарі. Основу економіки становлять видобуток нафти та газу, сільське господарство та туризм. Альберта – найбільше джерело іноземної нафти на американському ринку.
    У грудні 2025 року виборча комісія Альберти схвалила петицію APP про винесення на референдум питання можливості виходу зі складу Канади. Схвалення дає право розпочати збирання підписів за проведення загального голосування.
    Як відомо, після повернення до Білого дому Трамп неодноразово говорив, що Канада “має стати 51-м штатом США”.
    Додамо, що на тлі таких заяв, Трамп також не раз презирливо називав колишнього прем’єр-міністра Джастіна Трюдо та нового прем’єра Марка Карні “губернаторами”.

  • Адміністрація Трампа вела перемови з канадськими сепаратистами

    Адміністрація Трампа вела перемови з канадськими сепаратистами

    Представники адміністрації президента США Дональда Трампа провели кілька таємних зустрічей з лідерами групи Проект процвітання Альберти (APP). Прибічники групи виступають за відокремлення цієї провінції від Канади. Про це заявило Financial Times, посилаючись на обізнані джерела.
    З квітня 2025 року чиновники Держдепартаменту США тричі зустрічалися з ультраправими сепаратистами у Вашингтоні, пише ЗМІ.
    В лютому планується ще одна зустріч, на якій лідери APP мають намір запросити кредит у розмірі 500 млрд доларів, щоб профінансувати потреби провінції на випадок проведення референдуму про незалежність.
    “США дуже надихнуті ідеєю вільної та незалежної Альберти”, – зазначив юридичний консультант АРР Джефф Рат, який був присутній на зустрічах і додав, що в нього “набагато міцніші відносини” з адміністрацією Трампа, ніж у прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Канадська провінція Альберта розташована у західній частині Канади та межує на півдні з американським штатом Монтана. У 1905 році вона була включена до складу країни нарівні з іншими 12 територіями. Столиця провінції – місто Едмонтон, а найбільше – Калгарі. Основу економіки становлять видобуток нафти та газу, сільське господарство та туризм. Альберта – найбільше джерело іноземної нафти на американському ринку.
    У грудні 2025 року виборча комісія Альберти схвалила петицію APP про винесення на референдум питання можливості виходу зі складу Канади. Схвалення дає право розпочати збирання підписів за проведення загального голосування.
    Як відомо, після повернення до Білого дому Трамп неодноразово говорив, що Канада “має стати 51-м штатом США”.
    Додамо, що на тлі таких заяв, Трамп також не раз презирливо називав колишнього прем’єр-міністра Джастіна Трюдо та нового прем’єра Марка Карні “губернаторами”.

  • Фіцо відреагував на новину про його заяви щодо Трампа

    Фіцо відреагував на новину про його заяви щодо Трампа

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відреагував різкими словами на публікацію американської газети Politico, яка написала про його враження від особистого спілкування з президентом США Дональдом Трампом. Про це свідчить допис голови словацького уряду в соцмережі Х.
    Він запевняє, що Politico поширило неправдиву інформацію про те, як він нібито оцінював зустріч із президентом США на неформальному саміті в Брюсселі.
    Посадовець натомість заявив, що не виступав на цьому саміті та відкрито критикував як сам захід, так і його підготовку.
    Словацький урядовець відкинув закиди видання, назвавши його матеріал “брехнею ненависного, пробрюссельського ліберального порталу”. Він стверджує, що публікація є прикладом деградації ліберального та прогресивного політичного й медійного середовища, яке “вдається до маніпуляцій, дезінформації та переслідування політичних опонентів”.
    “Ніхто нічого не чув, ніхто нічого не бачив, свідків немає, але це не завадило порталу Politico вигадати брехню. Добре відомо, що я є одним із “улюбленців” цього порталу, де суверенітет, боротьба за національні інтереси та власна думка вважаються злочинами”, – переконує Фіцо.
    Також глава уряду Словаччини заявив, що під час саміту не мав жодних неформальних розмов з прем’єр-міністрами чи президентами щодо свого візиту до США.
    “Були наполегливі спроби зірвати мій візит до США, як це було у випадку з моїм візитом до Росії, де деякі країни-члени ЄС навіть не дозволили мені пролітати над їхньою територією! Ось що називається солідарністю”, – поскаржився він
    Фіцо зазначив, що частково поділяє політичні підходи президента США, однак з деякими з них не погоджується.
    Проте він зізнався, що після своєї критичної заяви щодо Венесуели чекав скасування візиту до Вашингтона, але цього не сталося, і це змусило його ще більше цінувати зустріч з американським лідером.
    “Якщо мені потрібно висловити критичну думку, мені не потрібні для цього жодні рупори”, – додав Фіцо.
    Зауважимо, газета Politico раніше, посилаючись на джерела написала, що прем’єр Словаччини Фіцо був шокований “небезпечним психологічним станом” Трампа після зустрічі з ним у Мар-а-Лаго.
    Фіцо допустив участь Словаччини у моніторингу мирної угоди в Україні

  • Родрігес: Венесуелі “досить” наказів США

    Родрігес: Венесуелі “досить” наказів США

    Виконувачка обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес зробила різку заяву проти дій США, закликавши міжнародну спільноту утриматися від втручання у внутрішні справи країни. Про це в понеділок, 26 січня, повідомляє Вloomberg.

    Як зазначає видання, під час виступу перед працівниками нафтової галузі у штаті Ансоатегі Родрігес наголосила, що політичним силам країни необхідно самостійно вирішувати власні проблеми й уникати зовнішнього впливу.

    Вона підкреслила, що настав час припинити диктат Вашингтона, зазначивши це перед нафтовиками в місті Пуерто-Ла-Крус.

    “Досить уже наказів Вашингтона політикам у Венесуелі”, – заявила Делсі Родрігес.

    Її слова пролунали на тлі підготовки урядом реформ у нафтовому секторі та звільнення політичних в’язнів, що відображає спроби лавірувати між тиском адміністрації Дональда Трампа і запитами провладного електорату.

    Разом із головою Національних зборів Хорхе Родрігесом Делсі Родрігес відвідала нафтопереробний завод у Пуерто-Ла-Крус, де було представлено плани часткового демонтажу державної монополії у видобуванні нафти. Нові ініціативи передбачають відкриття ринку для приватних компаній, що мають дістати доступ до величезних запасів венесуельської сирої нафти. Однак такі зміни викликають критику з боку представників правлячої соціалістичної партії, яка традиційно підтримувала ідею повного контролю держави над енергетичними ресурсами.

    Тим часом у Національній асамблеї тривають останні приготування до розгляду нового законопроєкту про вуглеводні. Громадські обговорення цього документа мали на меті виявити ступінь спротиву серед консервативних сил всередині соціалістичного крила. Експерти зазначають, що швидкість ухвалення закону стане важливим сигналом щодо здатності чинного керівництва подолати внутрішні суперечності та зміцнити контроль над ключовим сектором економіки в умовах реформування.

    Рраніше повідомлялося, що нинішня лідерка Венесуели Делсі Родрігес перебуває у постійному контакті з державним секретарем США Марко Рубіо. Команди експертів з обох країн працюють над подоланням юридичних і бюрократичних перешкод, щоб реалізувати план експорту до США від 30 до 50 млн барелів венесуельської нафти, яка наразі перебуває під санкціями.

    Венесуела звільнила понад 100 політичних в’язнів

  • Президент оновив склад РНБО

    Президент оновив склад РНБО

    Президент Володимир Зеленський у понеділок, 26 січня, поновив склад Ради національної безпеки і оборони України. Про це йдеться в його указі.
    До складу РНБО увійшли міністр енергетики Денис Шмигаль та міністр оборони Михайло Федоров.
    Зі складу РНБО виведено колишнього очільника СБУ Василя Малюка.

  • Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
    Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
    Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
    Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
    Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
    Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
    Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
    Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
    Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
  • Президентом Болгарії вперше стала жінка

    Президентом Болгарії вперше стала жінка

    У Конституційному суді Болгарії було прийнято рішення про прийняття відставки президента Румена Радева, що відкрило можливість для віцепрезидентки Іліяни Йотової зайняти посаду президента країни. Йотовій не потрібно буде складати присягу знову, оскільки вона вже це робила у 2021 році. Також вона не матиме віцепрезидента. Іліяна Йотова починала свою кар’єру як журналістка, а потім приєдналася до Болгарської соціалістичної партії. Вона працювала в партійних структурах, була депутатом болгарського та Європейського парламентів, і останні 9 років обіймала посаду віцепрезидентки Болгарії. Попередній президент Румен Радев оголосив про свою відставку 20 січня.

  • Президент Румунії назвав умову переговорів про об’єднання з Молдовою

    Президент Румунії назвав умову переговорів про об’єднання з Молдовою

    Президент Румунії Нікушор Дан висловив свою думку про можливе об’єднання Румунії та Молдови в єдину державу. Він зазначив, що цей процес можливий лише у випадку, якщо більшість населення обох країн виразить бажання про це. Наразі ж, за словами президента, обидві країни не готові до такого об’єднання.

  • Прем’єрка Японії розпустила нижню палату парламенту

    Прем’єрка Японії розпустила нижню палату парламенту

    Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі оголосила про розпуск нижньої палати парламенту та проведення позачергових виборів 8 лютого. Вона пояснила це необхідністю отримати більшу суспільну підтримку для своєї правлячої коаліції. На виборах змагатимуться дві коаліції: правляча, яку очолює Такаїчі, та нова опозиційна Альянс центристських реформ. Основна тема виборів – економічні заходи для стримання інфляції та зростання цін. Хоча підтримка кабінету Такаїчі висока, її коаліція має лише невелику більшість у нижній палаті парламенту. Рішення Такаїчі прошукують за те, що виборцям залишилося мало часу для оцінки політичних пропозицій.