Похорон папи Франциска в Римі став важливою подією, яка зібрала світових лідерів і викликала обережний оптимізм щодо майбутніх мирних переговорів по Україні. Під час церемонії Дональд Трамп і Володимир Зеленський провели коротке спілкування, що вважається важливим кроком після неудачної зустрічі в Овальному кабінеті. Європейські союзники України спостерігають позитивні зміни в настроях після цієї розмови. Британські та французькі дипломати спрямовують свої зусилля на Трампа, щоб він сконцентрував увагу на Путіні, а не на Зеленському. Тривають спроби досягнути дипломатичних успіхів, але шлях до мирного вирішення конфлікту в Україні залишається складним. Поки що Путін не відповів на ініціативи України та США, і його оголошення про перемир’я викликало сумніви. Трамп роздратований тим, що не може досягти угоди в обіцяні “перші 100 днів президентства”. Після зустрічі з Зеленським Трамп висловив готовність боротися з Путіним у зусиллях зупинити війну в Україні.
Позначка: Політика
-
Росія готує проросійських політиків до виборів у Вірменії – ЗМІ
Адміністрація Росії активізує свою інформаційну роботу в Вірменії та готує проросійських політиків до майбутніх парламентських виборів у 2026 році. За даними російських ЗМІ, цим процесом керує перший заступник голови адміністрації Сергій Кирієнко. Мета цієї роботи – зміцнення впливу Росії в країні, яка, за словами джерел, занадто близька до Заходу на думку Москви. Планується використовувати “м’яку силу” для просування інтересів РФ в Вірменії через інформаційну роботу та підтримку проросійських політиків. Відносини між Росією та Вірменією загострилися з 2022 року, коли Вірменія звернулася до ОДКБ через конфлікт з Азербайджаном. Нинішній прем’єр-міністр Нікол Пашинян також висловив позицію про незалежність Вірменії від Росії та її намір вступити до Європейського Союзу.
-
У Туреччині заарештували 18 посадовців Стамбула
У Туреччині 30 квітня турецький суд заарештував 18 співробітників муніципалітету Стамбула під звинуваченням у корупції. Це сталося в контексті зростаючого тиску на опозицію та на міського голову Стамбула Екрема Імамоглу, який також перебуває під слідством за корупційними справами. Імамоглу, який є головним політичним опонентом президента Таїпа Ердогана, у березні був ув’язнений за корупцію та пособництво терористичній організації. Імамоглу відкидає всі звинувачення, а його арешт викликав найбільші протести за останні десять років в Туреччині. Уряд Туреччини стверджує, що судова система діє незалежно. З 52 затриманих у межах цього розслідування, 34 особи вже звільнили з певними обмеженнями. Також раніше повідомлялося, що влада затримала десятки працівників мерії Стамбула у зв’язку з справами, пов’язаними з Імамоглу. Серед затриманих були високопосадовці муніципалітету, включаючи генерального секретаря та керівника апарату мера.
-
Довіра до Трампа серед українців різко впала – опитування
Опитування центру Нова Європа показало, що лише 7,4% українців довіряють президенту США Дональду Трампу, тоді як 89% не відчувають довіри до нього. Це значна зміна порівняно з попереднім опитуванням у листопаді 2024 року, коли довіра складала 44,6%. Також виявлено, що більшість українців вважають Європу союзником України, але думають, що США тиснуть на Україну для поступок. Опитування було проведене в період з 10 по 24 квітня 2025 року на вибірці 1000 респондентів з похибкою не більше 3,1%.
-
У Канаді лідер консерваторів програв вибори у власному окрузі
Лідер Консервативної партії Канади П’єр Пуальєвр програв на парламентських виборах у своєму окрузі Карлтон після майже 20 років у парламенті. Перемогу здобув представник Ліберальної партії Брюс Фанджой, набравши більшість голосів. Хоча Пуальєвр програв, він вирішив залишитися на посаді і привітати партію з успіхами на загальних виборах. Округ Карлтон традиційно був опорою консерваторів, тому ця поразка виявилася несподіваною. У цьому окрузі було рекордних 91 кандидат, багато з яких долучилися до протестів за виборчу реформу. Загалом на федеральному рівні Ліберальна партія зберегла владу, утворивши міноритарний уряд під керівництвом Марка Карні.
-
ЄС подовжив санкції проти осіб, що загрожують суверенітету Молдови
Європейський Союз вирішив продовжити обмежувальні заходи проти осіб і організацій, які загрожують суверенітету та незалежності Республіки Молдова до квітня 2026 року. Зараз санкції застосовуються до 16 осіб та 2 організацій, включаючи замороження активів та інші обмеження. ЄС підтвердив свою готовність підтримувати Молдову у протидії викликам, спричиненим агресією Росії. Ці санкції були вперше введені у 2023 році на прохання уряду Молдови. ЄС залишається відданим підтримці миру та безпеки Молдови перед зовнішніми загрозами.
-
В ЄС підтвердили план “розділити” Україну і Молдову на шляху до членства
Європейський Союз розглядає можливість розриву процесу вступу Республіки Молдова та України через спротив Угорщини. Єврокомісар Марта Кос зазначила, що можливе відокремлення країн на шляху до членства в ЄС. Угорщина виступає проти приєднання України до ЄС через ряд вимог, зокрема, щодо прав угорської меншини. ЄС дав зелене світло на початок переговорів з обома країнами, але переговори з Україною заблоковані. Молдова може стати членом ЄС до 2029 року. Угорщина політизує процес вступу України, що спричинило конфлікт. Молдова готова до переговорів, але Угорщині цього недостатньо. ЄС розпочав скринінг молдовського законодавства.
-
Індія та Пакистан четвертий день поспіль не припиняють перестрілки
Індія знову відповіла на обстріли з боку Пакистану вздовж кордону, які вважаються “неспровокованими”. Це сталося після терористичного нападу на туристів у Кашмірі. Індія ідентифікувала підозрюваних бойовиків як пакистанців, але Пакистан заперечує це. Напад викликав обурення в Індії, де вони звинувачують Пакистан у фінансуванні тероризму в Кашмірі. Це призвело до напруженості між країнами, які в минулому вели дві війни. Обидві країни ввели круті заходи одна проти одної. Індія заявила, що відповіла на вогонь з боку пакистанської армії вздовж кордону. Пакистан в свою чергу повідомив про убиття ісламістських бойовиків, які намагалися проникнути в країну з афганського кордону. Політичні лідери закликають до обережності, щоб уникнути постраждань серед невинних під час боротьби з тероризмом.
-
Гренландія зміцнить відносини з Данією на тлі зазіхань США
Новий прем’єр-міністр Гренландії, 33-річний Єнс-Фредерік Нільсен, відмовився від ідеї, що Гренландія може бути куплена як будь-який інший “шматок власності”. Він вважає, що цей острів ніколи не повинен бути предметом купівлі. Політик критикує заяви США про можливе захоплення території, називаючи їх неуважними. Нільсен також зауважив, що Гренландія має намір підтримати тісні стосунки з Данією і готовий до діалогу з американським президентом.
-
Золото обвалилося після новин про митні переговори США й Китаю
Ціна золота у п’ятницю впала до близько $3 300 за унцію після попереднього зростання. Це сталося через можливе зниження тарифів Китаєм на імпорт зі США, що зменшило привабливість золота як “захисного” активу. Китай закликав компанії звільнити товари від мита, що може свідчити про спробу зм’якшення торговельних суперечок зі США. Торговельні переговори між країнами тривають, незважаючи на спростування з боку Китаю. Ціна золота раніше досягла рекордних $3 500 через стурбованість щодо економіки США, але пізніше знизилася після пом’якшення позиції Трампа щодо Федеральної резервної системи. З початку року золото подорожчало на 30%, а співвідношення золота до срібла досягло найвищого рівня з 1994 року, що підкреслює його сильні позиції на ринку.