Лідери двох німецьких політичних партій, Соціал-демократичної та консервативного блоку, підписали угоду, яка відкриває шлях до формування нового уряду під керівництвом Фрідріха Мерца. Угода містить ряд ключових пунктів, включаючи зміни в міграційній політиці, економіці, податках, житлі та соціальній сфері. Новий уряд має бути обраний 6 травня, а також приведений до присяги новий склад кабінету міністрів. У новому уряді буде 18 міністрів, включаючи створення Міністерства цифровізації та модернізації держави. Співголова СДПН також отримає посаду віцеканцлера.
Позначка: Політика
-
ЄС планує заборонити російський газ до 2027 року – ЗМІ
Європейський Союз планує припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року, як частину стратегії зменшення енергетичної залежності від Росії. Незважаючи на спроби зменшити закупівлі після конфлікту в Україні, російський газ все ще залишається важко замінити. Єврокомісія планує заборонити укладення нових контрактів з РФ, включаючи короткострокові угоди, з метою подальшого зниження залежності. Ця ініціатива передбачає також заборону імпорту російського газу по довгостроковим контрактам з 2027 року. ЄС шукає альтернативних постачальників, таких як США, Катар, Канада та країни Африки. План може мати обмежений вплив на ціни та енергетичну безпеку ЄС, оскільки світові обсяги скрапленого природного газу зростають. Остаточна версія плану може змінитися перед його офіційним оголошенням.
-
Вибори в Румунії: відомі результати екзитполів
Націоналістичний лідер Джордже Сіміон очолює результати екзитполів у першому турі президентських виборів у Румунії з результатом 30-33% голосів. Його головні суперники – кандидат від правлячої коаліції Крін Антонеску та мер Бухареста Нікушор Дан – отримали приблизно 21-23% голосів кожен. Якщо жоден із кандидатів не здобуде більше 50% голосів, відбудеться другий тур виборів. Це вже друга спроба обрати президента, оскільки попередні вибори в 2024 році були анульовані. Лідер попереднього голосування – ультраправий політик Келін Джорджеску – був виключений з перегонів, і тепер Сіміон підтримує його, обіцяючи передати владу у разі перемоги. Крім того, Сіміон відомий своїми контроверсійними заявами щодо Молдови та України.
-
Фаворит президентських виборах у Румунії обіцяє повернути Джорджеску
Румунський політик ультраправих поглядів Джордже Сіміон заявив, що якщо він виграє на президентських виборах у країні, він може призначити на керівну посаду забороненого кандидата Келіна Джорджеску. Сіміон, який є євроскептиком та націоналістом, очолює опитування громадської думки перед першим туром виборів. Його підтримку збільшило скасування початкового голосування через можливе втручання Росії на користь Джорджеску. Сіміон зазначив, що націоналісти можуть сформувати більшість та призначити Джорджеску прем’єр-міністром або провести дострокові президентські вибори. Явка на виборах перевищила 50%, з них більшість проживають у міських районах. Перші результати виборів мають бути оприлюднені після закриття виборчих дільниць.
-
Путін натякнув на список “потенційних наступників”
У новому фільмі “Росія. Кремль. Путін. 25 років” глава РФ, Володимир Путін, заявив, що постійно думає про свого наступника. Він вже має список кандидатів і оцінює їх потенціал. Путін підкреслив, що майбутній президент повинен мати підтримку громадян, щоб мати можливість робити важливі справи. Серед можливих претендентів на посаду наступника Путіна згадують прем’єра Михайла Мішустина, віцепрем’єра Дмитра Патрушева, мера Москви Сергія Собяніна та інших. Путін сам став наступником Бориса Єльцина, а його четвертий президентський термін розпочався у 2018 році. Зараз Путіну 72 роки, і за чинним законодавством РФ він може брати участь у виборах ще у 2030 році та залишатися при владі до 2036 року.
-
У Німеччині підтримують заборону АдН
Опитування інституту Insa для Bild am Sonntag показало, що 48% німців підтримують заборону партії Альтернатива для Німеччини, тоді як 37% виступають проти цього рішення, а 15% ще не визначилися. Більшість громадян ФРН (61%) вважають Альтернативу для Німеччини правоекстремістською партією, але 31% не погоджуються з цією оцінкою. По впливу заборони партії на демократію в країні думки розділились: 39% вбачають у цьому шкоду, 35% – користь, а 16% не очікують жодних наслідків. Федеральне відомство з охорони конституції вважає Альтернативу для Німеччини екстремістською партією через її неуважність до людської гідності. В реакції на це рішення відомство Ненсі Фезер назвала його результатом аналізу. Після цього у Німеччині виникла дискусія про необхідність заборони партії, яку підтримують лідери “зелених” і СДПН, але консервативний блок ХДС/ХСС ставиться до цього скептично. Альтернатива для Німеччини – це права та ультраправа партія, яка має націоналістичні та євроскептичні погляди, а також виявляє расистські та ісламофобські тенденції. Вона була заснована в 2013 році і стала другою за популярністю після виборів 2025 року. Відзначається також, що керівники партії висловлювали проросійські та антиукраїнські погляди в період Європейської революції в Україні та під час конфлікту з Росією.
-
Зеленський розкритикував дії Орбана щодо України
Президент України Володимир Зеленський критикує премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана за те, що той втягує Україну у внутрішньополітичну боротьбу в Угорщині. Зеленський зазначив, що Орбан робить “дуже небезпечні речі” для Євросоюзу, блокуючи вступ України до ЄС. Він наголосив, що це вибір самої України, і Угорщина не має права втручатися в цю справу. Зеленський також зазначив, що розповідає партнерам про дії Орбана, які, на його думку, є недопустимими.
-
Партію Альтернатива для Німеччини оголошено екстремістською
Німецький Федеральний офіс захисту конституції оголосив партію Альтернатива для Німеччини правоекстремістською після довгого аналізу. Це означає, що спецслужби отримали більше повноважень для нагляду за діяльністю партії, але сама партія не була заборонена. Це рішення може спровокувати обговорення можливості заборони діяльності партії Альтернатива для Німеччини. Партію описують як націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну з ультраправими тенденціями, пов’язаними з неонацизмом та іншими ультраправими рухами. Відзначається, що керівники партії висловлювали проросійські та антиукраїнські погляди, що викликало обурення під час війни в Україні.
-
Шольц залишиться у політиці як депутат Бундестагу
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який скоро залишить свою посаду, планує продовжити свою політичну кар’єру як депутат Бундестагу. Після завершення свого терміну в канцелярії, Шольц планує працювати депутатом від свого округу в Потсдамі, де він має мандат після дострокових парламентських виборів. Він також не буде займати посади в наглядових радах приватних компаній і не повернеться до своєї юридичної практики. Шольц намір зосередитися на роботі в окрузі та на спілкуванні з громадянами після завершення свого канцлерського терміну.
-
Гарріс вперше після виборів в США виступила з критикою Трампа
Колишня віце-президентка США Камала Гарріс виступила з критикою в адресу президента Дональда Трампа під час заходу у Сан-Франциско до 20-ї річниці заснування організації Emerge America. Гарріс розкритикувала перші 100 днів президентства Трампа, називаючи його відмовою від ідеалів Америки. Вона підтримала лідерів та інституції, які протистоять політиці Трампа, і звинуватила його в залякуванні та хаосі для зміцнення власної влади. Гарріс закликала американців залишатися активними, балотуватися та захищати основні права та цінності. Це був перший публічний виступ Гарріс після програшу на виборах 2024 року, що вказує на її повернення на політичну арену після перерви.