Глава Росії Володимир Путін вперше з 2022 року провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це повідомляє пресслужба Кремля у вівторок, 1 липня.
У Москві заявили про “змістовний характер” розмови, під час якої порушувалися питання війни Росії проти України, а також конфлікту між Іраном та Ізраїлем.
Основну увагу приділили ситуації в Україні. Путін під час розмови повторив свої стандартні звинувачення на адресу Заходу, мовляв, війна – це “прямий наслідок політики західних держав, які протягом багатьох років ігнорували інтереси безпеки Росії, створювали в Україні антиросійський плацдарм, потурали порушенням прав російськомовних жителів”.
Господар Кремля також поскаржився на постачання сучасного західного озброєння Києву.
Водночас Путін озвучив своє бачення “мирного врегулювання”:
“Путін підтвердив принципові підходи до можливих домовленостей, які мають бути комплексними й довгостроковими, передбачати усунення першопричин української кризи й спиратися на нові територіальні реалії”, – мовиться у заяві Кремля.
Французька сторона офіційно не коментувала зміст розмови.
Раніше Емманюель Макрон відповів російському диктатору Володимиру Путіну на його ініціативу про відновлення переговорів у Стамбулі. Політик назвав такий крок “недостатнім”.
Путін має перестати брехати – Макрон
Позначка: Політика
-
Путін та Макрон провели телефонну розмову – Кремль
-
Кремль шкодує про скасуванням культурних заходів РФ в Азербайджані
У Кремлі висловили жаль через реакцію Азербайджану на події в Єкатеринбурзі та заявили, що дії правоохоронців “не мають ставати приводом для політичних демаршів”. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 30 червня.
“Ми щиро шкодуємо з приводу таких рішень. Важливо, мабуть, продовжити роботу з роз’яснення причин і характеру тих подій, які, на думку азербайджанської сторони, стали підставою для таких демаршів. Ми вважаємо, що все, що відбувається, пов’язане з роботою правоохоронних органів і не може й не повинно бути приводом для такої реакції”, – заявив прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков.
Так він прокоментував скасування в Азербайджані культурних заходів за участі Росії, візиту парламентської делегації до РФ і виклик російського дипломата до МЗС.
Рішення ухвалили після затримань у Єкатеринбурзі кількох осіб у справі про замовні вбивства в межах перерозподілу сфер впливу в бізнесі.
“Ми зацікавлені й надалі розвивати наші добрі відносини з Азербайджаном”, – акцентував Пєсков.
На запитання, чи планується розмова між Путіним та Ільхамом Алієвим, Пєсков відповів, що наразі така розмова не запланована.
“Але, з іншого боку, якщо вона знадобиться, вона, безумовно, відбудеться у найкоротші терміни”, – вважає він.
Тим часом уБаку поліція провела обшуки в редакції російського пропагандистського агентства Sputnik-Азербайджан, повідомляє місцеве видання Qafqazinfo. Правоохоронці взяли під контроль будівлю, де розташована редакція.
У Міністерстві внутрішніх справ Азербайджану підтвердили проведення операції та пообіцяли згодом надати подробиці.
Діяльність агентства була офіційно заборонена в лютому, однак агентство продовжувало роботу, всупереч законодавству, і, як зазначається, “проводило інформаційну політику, що суперечить інтересам країни”.
За даними Minval, співробітники Sputnik продовжували відвідувати офіс, отримувати зарплати, брати участь у заходах і заявляли, що очікують на швидке відновлення повноцінної роботи агентства.
Заборона Sputnik і закриття “Русского дома” в Баку відбулися після катастрофи літака азербайджанської авіакомпанії AZAL.
Нинішні обшуки відбуваються на тлі нового загострення у відносинах між Баку та Москвою. -
В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом
Парламент Ірану проголосував за офіційну заборону на використання супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX. Про це повідомляє агентство ISNA.
Депутати запровадили покарання за використання, купівлю, продаж, імпорт, виробництво або поширення будь-яких засобів доступу до інтернету та комунікаційних пристроїв, які не пройшли внутрішню сертифікацію та “використовуються з наміром протидії системі”. До таких засобів, зокрема, належить і обладнання Starlink.
За порушення закону передбачені штрафи, удари батогом або позбавлення волі терміном до двох років.
Раніше іранська влада вже забороняла використання Starlink і запроваджувала жорсткі обмеження на ввезення обладнання. Втім, громадяни обходили ці обмеження, купуючи термінали нелегально та за завищеними цінами.
Як повідомляє агентство West Asia News Agency, за минулі два роки кількість користувачів значно зросла, і вже досягла 30 тисяч.
За оцінками аналітиків, на котрих посилається Jerusalem Post, нині в Ірані діють приблизно 20 тисяч терміналів Starlink. Кожен із них коштує на чорному ринку понад 2000 доларів – це майже у 20 разів перевищує середню місячну зарплату у країні.
У розпал 12-денної війни з Ізраїлем іранська влада запровадила “майже повне відключення інтернету по всій країні”, писало Bloomberg із посиланням на дані сервісу NetBlocks. У звіті від 22 червня зазначалося, що обмеження продовжуються.
15 червня Маск повідомив про активацію системи Starlink над Іраном. Утім, як зауважує Jerusalem Post, без наземного термінала цей сигнал не працює.
Тегеран звернувся до міжнародної спільноти з проханням допомогти відключити Starlink. У березні Рада з регулювання радіозв’язку, створена під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку, заявила про “серйозну стурбованість повною відсутністю прогресу” в цьому питанні. У Раді наголосили, що в Ірані заборонено користуватись телекомунікаційними послугами, не схваленими національним урядом. -
Німецькі соціал-демократи відхилили запуск Nord Stream
Соціал-демократична партія Німеччини під час з’їзду у Берліні виступила проти відновлення будь-яких постачань природного газу з Росії газопроводами Північний потік та Північний потік-2, чим відхилила пропозицію, озвучену представниками блоку ХДС/ХСС та Республіканської партії США. Про це інформує DW у неділю, 29 червня.
Згідно з рішенням керівництво СДПН та її фракції на усіх рівнях керуватимуться цією позицією у своїй подальшій політичній діяльності.
Рішення підтримала переважна більшість делегатів – лише одна особа проголосував проти та кілька делегатів утрималися.
У Німеччині тривають обговорення з боку консервативного блоку ХДС/ХСС, партнера СДПН у чинній коаліції, щодо можливості у перспективі за певних умов відновити імпорт російського газу. Це викликало публічну дискусію у країні.
Уряд канцлера ФРН Фрідріха Мерца розглядає можливість законодавчо унеможливити запуск потоків. Про це 27 червня повідомила газета Financial Times, посилаючись на письмову відповідь Міністерства економіки Німеччини депутатам від партії Союз-90/Зелені.
У документі зазначається, що обговорюється внесення змін до законодавства про контроль за інвестиціями, аби не допустити зміни власника трубопроводів, яка могла б призвести до їх повторного запуску.
До цього міністр економіки та енергетики ФРН Роберт Габек підтвердив, що Німеччина не розглядає можливість відновлення газопроводів Nord Stream.
Раніше стало відомо, що у США розробляють проект перезапуску російського газопроводу Північний потік-2 до Європи за підтримки американських інвесторів.
Та вже згодом з’явилася інформація, що німецька влада розглядає варіанти запобігання поверненню до експлуатації газопроводу Nord Stream 2 після повідомлень про таємні переговори між США та Росією щодо його продажу американським інвесторам. -
Трамп назвав Нетаньягу “героєм війни” та розкритикував суд над ним
Президент США Дональд Трамп розкритикував судовий процес над прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу та додав, що вважає останнього “героєм війни”. Про це свідчить повідомлення американського лідера опубліковане в його соцмережі Truth в неділю, 29 червня.
Аргументи глави Білого дому зводяться до того, що Нетаньягу – “герой війни”, а на додачу “провів чудову роботу, співпрацюючи зі Сполученими Штатами, щоб досягти великого успіху в усуненні небезпечної ядерної загрози в Ірані”.
Він також судовий процес проти очільника ізраїльського уряду – це “політичне переслідування”, яке перешкоджає його переговорам з Іраном і ХАМАС.
“Ми не будемо цього терпіти. Ми щойно здобули велику перемогу на чолі з прем’єр-міністром Бібі Нетаньягу, і це серйозно затьмарює нашу перемогу. Відпустіть Бібі, у нього є важлива робота!”, – заявив Трамп. Скриншот з повідомленням Трампа Зауважимо, що Міжнародний кримінальний суд торік у листопаді видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та колишнього голови Міністерства оборони країни Йоава Галланта.
Обох звинувачують у злочинах проти людяності та воєнних злочинах у секторі Гази.
У грудні Нетаньягу вперше виступив як свідок на судовому процесі щодо корупції.
Трамп вимагає від Ізраїлю припинити кримінальну справу проти Нетаньягу -
Новий генпрокурор визнав неефективною систему добору кадрів
Генеральний прокурор Руслан Кравченко скасував Положення про добір кандидатів до кадрового резерву через його неефективність та надмірну складність. Він оголосив про розробку нового законодавства, яке буде відповідати європейським стандартам. Генпрокурор визнав, що поточний механізм добору керівників органів прокуратури не працює на користь держави і не відповідає завданням. Кравченко підтримує ідею прозорого та заснованого на заслугах відбору прокурорів на керівні посади. Він пообіцяв розробити новий механізм добору, який буде ефективним та відповідатиме інтересам держави. Разом з тим, Кравченко зазначив, що підтримує ідею прозорого відбору прокурорів на керівні посади і вже розпочали розробку змін до законодавства з урахуванням європейських стандартів. Попередньо Верховна Рада підтримала кандидатуру Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора, якого обрали з більшістю голосів.
-
У Грузії ув’язнили трьох опозиціонерів
У Грузії троє опозиційних політиків були засуджені до кількох місяців ув’язнення за відмову свідчити перед парламентською комісією. Це сталося в контексті порушень, які влада пов’язує з епохою президентства Міхеїла Саакашвілі. Суд засудив співзасновника TBC Bank Мамуку Хазарадзе та інших опозиційних лідерів до ув’язнення та заборонив їм обіймати посади протягом двох років. Ці рішення викликали критику як у Грузії, так і за кордоном, оскільки їх розглядають як спробу придушити опозицію та обмежити політичні свободи. Також варто зазначити, що влада затримала кількох інших опозиційних лідерів, що також викликало обурення серед протестувальників та спостерігачів.
-
ЗМІ: США узгоджували свою резолюцію в ООН з Росією
Адміністрація США обговорювала з Росією свій проєкт резолюції ООН перед третьою річницею повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про це заявила французька газета Le Monde з посиланням на дипломатичні джерела.
Україна тоді підготувала резолюцію, що засуджує російську агресію і вимагає повного виведення російських військ. Європейські країни через занепокоєння спадом підтримки Києва на тлі війни в Газі, закликали українську сторону пом’якшити формулювання, щоб забезпечити широку підтримку в Генасамблеї ООН.
Та несподівано, 21 лютого, тимчасова повірена США при ООН Дороті Ші повідомила послам Франції та Великої Британії, що Вашингтон просить Україну відкликати свою резолюцію, бо США мають намір внести власну – і чекають підтримки від європейців.
Згодом стало відомо, що проєкт резолюції США попередньо обговорювався з Росією – без відома союзників. Пізніше відбулася екстрена зустріч європейських представників, на якій відчувалася “зрада” з боку США. Було ухвалено рішення залишити український текст без змін, а ведення дипломатичної боротьби доручити Франції та Великій Британії як постійним членам Радбезу ООН.
Лондон узяв на себе протистояння зі США в Раді Безпеки, Париж – боротьбу за резолюцію в Генеральній Асамблеї. Французи вдало внесли поправки до американського проєкту, зокрема, вимогу дотримання територіальної цілісності.
Таким чином під час голосування 24 лютого, українська резолюція була ухвалена без змін, попри спротив США і Росії.
Американська резолюція була настільки змінена, що США самі утримались при голосуванні за власний текст. -
Швейцарія зняла економічні санкції з Сирії
Федеральна рада Швейцарії прийняла рішення скасувати ряд економічних санкцій проти Сирії, включаючи обмеження щодо Центрального банку країни. Це рішення було ухвалено після повалення режиму Башара Асада у 2024 році. Санкції, які були зняті, стосувалися фінансових послуг, торгівлі дорогоцінними металами та іншого. Водночас, санкції проти осіб та установ, пов’язаних із попереднім урядом, залишаються чинними. Швейцарія нині повністю скасувала деякі торгові та фінансові обмеження, зокрема вилучивши зі списку 24 організації, включаючи Центральний банк Сирії. Після усунення Асада влади у країні почався процес нормалізації міжнародних зв’язків. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності.
-
Путін розповів, чому не допомагає Ірану у війні з Ізраїлем
Під час Петербурзького економічного форуму російський президент Володимир Путін заявив, що Росія підтримує Іран у захисті його законних інтересів через добрі стосунки між країнами. При цьому він зазначив, що Росія також бере до уваги присутність майже двох мільйонів російськомовних осіб в Ізраїлі. Путін підкреслив, що Росія має добрі стосунки з ісламським світом і підтримує Іран у боротьбі за мирне використання атомної енергії. Він також наголосив, що позиція Росії у відношенні до конфлікту не змінилася і що країна виконує всі свої зобов’язання перед Іраном.