Оперативники УСР в Хмельницький області Нацполіції заблокували схему, що полягала в тиску та погрозах громадянам, щоб ті виконувати злочинні вимоги. Зокрема, 45-річний місцевий житель домагався грошей від родини військовослужбовця – 150 000 доларів. Про це повідомила Нацполіція України на своєму сайті.
“Чоловік переслідував членів родини військового та його брата, погрожував їм фізичною розправою, а під час однієї із зустрічей побив одного з них. Той звернувся до правоохоронців.
Тож, зловмисника затримали правоохоронці за силової підтримки бійців роти поліції особливого призначення під час отримання ним від потерпілого 10 000 доларів частини “боргу”, – йдеться в повідомленні.
Слідчі слідчого управління ГУНП в Хмельницький області оголосили затриманому про підозру за Вимагання (ч. 4 ст. 189 ККУ).
Суд взяв його під варту без права внесення застави. Тепер за скоєне підозрюваному може загрожувати до 12 років позбавлення волі.
Позначка: Погрози
-
На Хмельниччині затримано вимагача, що тероризував родину військового
-
Трамп пригрозив Канаді 100% митом через угоду з Китаєм
Американський президент Дональд Трамп пригрозив запровадженням 100% мита на всі канадські товари у відповідь на можливу торговельну угоду Оттави та Пекіна. ВІдповідну заяву він зробив в суботу, 24 січня у своїй соцмережі Truth Social. Хазяїн Білого дому згадав у своєму дописі прем’єр-міністра Канади Марка Карні, якого він назвав “губернатором”. “Якщо губернатор Карні думає, що він перетворить Канаду на “порт розвантаження” для товарів і продукції, які Китай відправляє до США, він глибоко помиляється”, – запевнив Трамп.
Китай “з’їсть Канаду живцем, повністю поглине її”, переконаний американський лідер.
На його думку, така угода призведе до знищення канадського бізнесу, соціальної структури та звичного способу життя.
У разі укладення угоди Канада “негайно матиме 100% мито на всі канадські товари та продукцію, що ввозяться в США”, пригрозив Трамп. -
FT: ЄС готує жорстку відповідь США на 93 млрд євро
Європейський Союз готує жорсткі заходи у відповідь на дії США, пов’язані з намірами президента Дональда Трампа встановити контроль над Гренландією. Брюссель розглядає можливість запровадження мит на американські товари загальною вартістю 93 мільярди євро або обмеження доступу американських компаній до єдиного європейського ринку. Про це у понеділок, 19 січня, повідомляє Financial Times.
За даними видання, ситуація загострилася настільки, що стала найсерйознішою кризою у трансатлантичних відносинах за останні десятиліття. 27 послів країн ЄС обговорили можливі заходи у відповідь, щоб підготувати європейських лідерів до ключових переговорів із Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, який розпочинається цього тижня.
Дії ЄС передбачають два основні сценарії. Перший – реактивація списку мит на суму 93 мільярди євро, який був підготовлений ще раніше, проте його реалізацію тимчасово призупинили, щоб уникнути торговельної війни.
Другий сценарій – застосування “Інструменту протидії примусу” (ACI), ухваленого ще у 2023 році, проте жодного разу не застосованого. Цей механізм дозволяє обмежувати інвестиції та блокувати експорт послуг, що може серйозно вдарити по великих американських технологічних компаніях на ринку ЄС.
Зазначається, що Франція виступає за жорсткішу позицію та активно підтримує застосування ACI. У той же час багато членів ЄС пропонують спершу вирішити ситуацію шляхом діалогу і комбінувати стратегії заощадження і примусу. Наразі Париж і Берлін координують свої дії, а їхні міністри фінансів планують провести спільну зустріч перед загальним обговоренням у ЄС.
Європейські політики наголошують, що прагнуть мирного врегулювання суперечки. Проте вони попереджають про рішучі дії у разі продовження тиску з боку Трампа. За словами одного з дипломатів, розроблені інструменти дають змогу протистояти подальшим погрозам президента США, але ЄС готовий залишити простір для діалогу.
На тлі напруженої ситуації, найбільші фракції Європарламенту вже вирішили відкласти заплановане голосування щодо зниження мит на американські товари.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що Європа залишатиметься твердою в захисті суверенітету Гренландії та Данії, а також своїх стратегічних економічних і безпекових інтересів.
Через загострення кризи порядок денний зустрічей радників нацбезпеки західних країн у Давосі був змінений. Крім обговорення питань щодо України, значну увагу приділять ситуації навколо Гренландії.
Раніше повідомлялося, що глава Мінфіну США не став прямо відповідати, що важливіше для національної безпеки США – Гренландія чи НАТО. Він назвав це “помилковим вибором”. Втім, він підтвердив, що Сполучені Штати залишаться у складі Північноатлантичного альянсу.
ЄС скликає екстрений саміт лідерів через заяви Трампа
-
Прем’єр Канади Карні підтримав Гренландію на тлі погроз Трампа
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що президент США Дональд Трамп не має права вирішувати судьбу Гренландії, оскільки це питання повинні вирішувати сама Гренландія та Королівство Данія. Карні закликав союзників по НАТО дотримуватися своїх зобов’язань, підтримав суверенітет Данії над Гренландією і висловив підтримку у цьому питанні. Також Карні обговорив це питання з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Дональд Трамп раніше висловив бажання купити Гренландію, проте це викликало гостру реакцію з боку країн, що мають інтереси в регіоні.
-
Франція анонсувала відкриття консульства в Гренландії
Франція вирішила відкрити консульство в Гренландії, території, яка належить до Данії. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив, що цей крок є важливим політичним сигналом про зміцнення присутності у Гренландії. Він закликав підтримувати Данію і заявив, що американський “шантаж” у цьому питанні повинен припинитися. Раніше президент США Дональд Трамп висловив бажання мати контроль над Гренландією, але лише 17% американців підтримують цю ідею.
-
Гренландія відкинула варіант приєднання до США
Гренландія відкидає варіант приєднання до США та воліє бути в союзі з Данією. Острів поки що відкладає плани на незалежність на тлі погроз президента Дональда Трампа анексувати Гренландію. Про це заявив прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Копенгагені 13 січня, повідомляє Bloomberg.
“Нині ми стикаємося з геополітичною кризою, і якщо нам доведеться вибирати між Сполученими Штатами та Данією тут і тепер, то ми обираємо Данію… Ми обираємо Гренландію, яку ми знаємо сьогодні, яка є частиною Королівства Данія”, – заявив він.
За його словами, ситуація “дуже серйозна”. Самі погрози Трампа він назвав абсолютно недоречними.
ВГренландії, де проживає 57 тисяч людей, давно обговорюється ідея здобути незалежність від Данії, але рівночасно переважна більшість категорично проти ідеї приєднатися до США.
“Сьогодні саме час бути разом. Гренландія входить до складу Королівства Данія та повністю єдина у захисті основоположних принципів”, – наголосив Нільсен.Гренландія обирає Данію, а не США, – глава уряду острова Єенс Фредерік Нільсен pic.twitter.com/erI7Lj64yu— Максим (@lipcansmaks1) January 13, 2026
-
Законодавці США оголосили візит у Данію на тлі погроз щодо Гренландії
Двопартійна група американських законодавців найближчими днями відвідає Данію після заяв президента США Дональда Трампа про можливе захоплення автономної частини Королівства Данія острова Гренландія. Делегацію очолить сенатор-демократ Кріс Кунс. Про це повідомило інформагентство Reuters, посилаючись на заяву офісу Кунса.
До складу делегації увійдуть також сенатор-республіканець Том Тілліс, сенатори-демократи Джин Шахін і Дік Дурбін, а також деякі члени Палати представників.
Слід зауважити, що Дурбін раніше заявляв “постійні погрози Трампа на адресу Гренландії є невиправданими й тільки послаблять наш альянс НАТО”.
Делегація перебуватиме в Копенгагені в п’ятницю та суботу, зазначили в офісі Кунса.
У середу відбудеться зустріч міністрів закордонних справ Данії та Гренландії з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо, повідомив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен.
За його словами, він і його гренландська колега Вівіан Мотцфельдт звернулися з проханням про зустріч із Рубіо після того, як Трамп посилив погрози захопити Гренландію.
Трамп неодноразово заявляв, що Вашингтон “має володіти” Гренландією, щоб нібито запобігти її захопленню Росією чи Китаєм. Проте Гренландія та Данія наголошують, що острів не продається. Утім, Трамп не виключав можливості його захоплення силою.
Американські політики, і демократи, і республіканці, заявили на тому тижні, що чекають від Сената США зрештою голосоування за закон, який обмежить можливості Трампа спробувати відібрати Гренландію у Данії, давнього союзника США. -
Віце-президент Венесуели після погроз Трампа змінила тон
Віце-президент Венесуели Делсі Родрігес пом’якшила свою риторику, заявивши про готовність до співпраці зі Сполученими Штатами та запросила уряд США долучитися до спільної “програми співпраці”. Про це повідомляє CNN.
За її словами, порядок денний буде спрямований на “спільний розвиток у рамках міжнародного права для зміцнення міцного співіснування громад”.
Венесуела “надаватиме пріоритет” переходу до “збалансованих і поважних міжнародних відносин” зі США та регіоном.
“Президенте Дональд Трамп: наші народи та наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і тепер це послання всієї Венесуели… Венесуела має право на мир, розвиток, суверенітет і майбутнє”, – сказала Родрігес у коментарі, адресованому безпосередньо президенту США.
Останні коментарі Родрігес змінили тон порівняно з попередніми заявами, в яких вона засуджувала “брутальне застосування сили” з боку Сполучених Штатів для усунення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. -
Медведєв пригрозив Фінляндії через “огидну русофобію”
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв назвав незалежність Фінляндії “помилкою” більшовиків, а також пригрозив їй через горезвісну “русофобію”. Про це російський чиновник написав в Х.
Росіянин відреагував таким чином на заяву президента Фінляндії Александра Стубба про те, що взаємини з Росією “змінилися назавжди”.
“Якийсь хлопець на ім’я Стубб каже, що відносини Фінляндії з Росією змінилися назавжди. Погоджуюся. Я теж на це надіюся. Надіюся, що Росія ніколи не повторить помилку більшовиків 1917 року.
Фінляндія має заплатити за свою огидну русофобію. Насправді, вона вже платить – Стубб говорить, а громадяни оплачують рахунки”, – пригрозив Медведєв. -
Побори з військових і погрози: судитимуть бійців 110 бригади й замкомандира
На Хмельниччині судитимуть бійців 110 окремої механізованої бригади на чолі із заступником командира. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в четвер, 18 грудня.
За версією слідства, посадовець протягом тривалого часу наживався на підлеглих та використовував погрози, щоб уникнути викриття. Загальна сума завданих державі збитків перевищила 5 млн гривень. Один із військових, перебуваючи під тиском, скоїв самогубство.
“У червні 2024 року один із військових вирішив викрити протиправні дії в підрозділі й забрав у посадовця сумку з 1,5 млн гривень незаконних коштів та передав її працівникам ДБР. Командування намагалося приховати злочин, оформивши його в СЗЧ і заявивши про нібито викрадення зброї. Фактично чоловіка шукали для фізичної розправи. Заступник командира організовував його викрадення та погрожував вбивством йому та його родині. ДБР це вдалося попередити”, – йдеться у повідомленні.
27 грудня 2024 року працівники Бюро провели обшуки, виявили зброю, про яку нібито було заявлено як “вкрадену”, та затримали посадовця.
Зазначається, що протягом двох років у бригаді діяв механізм “поборів”: військовим, які не бажали проходити службу, пропонували “не з’являтися” за половину зарплати. Деяким із них оформлювали бойові виплати. Тих, хто не бажав платити, відправляли на найбільш небезпечні ділянки фронту.
До схеми входили командир групи матеріального забезпечення, троє водіїв і працівник ремонтної майстерні. Один із підлеглих, який під тиском організатора підробляв документи, скоїв самогубство, залишивши записку з прямим зазначенням винного.
У ДБР зазначили, у межах окремих проваджень досліджують інші епізоди діяльності посадовця – ймовірне розкрадання військового майна та харчів. Збитки можуть перевищувати 30 млн гривень. Під арештом перебуває майно заступника командира на понад 14 млн гривень, придбане після 2022 року, зокрема:
- елітна квартира в Одесі (60 кв. м);
- квартира в Хмельницькому (75 кв. м);
- гараж (40 кв. м);
- дві земельні ділянки біля Буковелю;
- автомобіль Мercedes-Benz;
- рахунки та цінні папери майже на 4 мільйони гривень.
Понад 7 млн гривень у різній валюті передано в АРМА.
До суду також скеровано обвинувальні акти щодо заступнику командира, командира групи МЗ і
чотирьох солдатів. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Як повідомлялося, у 110-й окремій механізованій бригаді викрили масштабну схему, за якою понад 50 військовослужбовців уникали виконання своїх обов’язків. За половину зарплати вони могли не з’являтися на службу. Замкомандира 110 бригади ЗСУ отримав підозру