Аптечні мережі в Україні демонструють найнижче податкове навантаження серед усіх учасників фармацевтичного ринку – лише 0,22-0,25% податку на прибуток від загального доходу. Про це у середу, 25 червня, повідомив народний депутат та голова підкомітету з питань фармації у Комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних у Фейсбук.
Він отримав офіційну відповідь Державної податкової служби України на свій запит. І за даними відомства, за останні три роки виробники лікарських засобів сплачували 2-3% податку на прибуток, дистриб’ютори – близько 1-1,2%, а аптеки – удесятеро менше, всього 0,22-0,25%.
За оцінками Кузьміних, на тлі загального обсягу аптечних продажів, який у 2024 році перевищив 200 млрд грн, це означає мільярди гривень недонадходжень до бюджету.
“Вважаю, що така ситуація неприпустима. ДПС вже оголосила про комплексні перевірки фармринку. Чекаємо на реальні результати і системне донаповнення бюджету”, – зазначив Кузьміних. Фото: Сергій Кузьміних / Фейсбук Раніше експерти ринку вже звертали увагу на те, що аптечні мережі зростають попри загальний спад ринку в упаковках. На цьому тлі низьке податкове навантаження викликає запитання щодо прозорості галузі.
Позначка: Податки та мита
-
Нардеп озвучив суми сплати податків аптек і виробників ліків
-
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів. -
Китай скасує мита на всі товари з країн Африки
Китай погодився на нульове мито на всі імпортовані товари з 53 африканських країн, які мають дипломатичні відносини з ним. Це сталося під час форуму в місті Чанша, де була підписана спільна декларація про солідарність між Китаєм і африканськими країнами. Китай також обіцяв спростити доступ на свій ринок для найменш розвинених країн Африки, які вже мають нульові мита. Пекін також висловив готовність співпрацювати з Африкою в таких галузях, як зелена енергія, електронна комерція, наука і технології, фінанси та безпека. Обсяг торгівлі між Китаєм і Африкою вже зростає, але частка африканських товарів у загальному товарообігу Китаю залишається невеликою.
-
Трамп заявив про нову угоду з Китаєм
США та Китай домовились про угоду з торгівлі, яку повинні схвалити вищі посадові особи країн. Президент США Дональд Трамп оголосив про це в соціальній мережі Truth Social. Згідно з угодою, Китай буде постачати рідкісноземельні метали, а США дозволять китайським студентам навчатися в американських університетах. Також було узгоджено мита: 10% для США і 55% для Китаю. Новина про угоду прийшла після того, як країни відновили торговельне перемир’я та скасували обмеження на експорт рідкісноземельних елементів. Китай також відновив експорт рідкісноземельних магнітів на Захід, після того як його експорт до США впав на 34,5% через пандемію Covid-19.
-
Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ
У Китаї літак Boeing 737 MAX приземлився, що може свідчити про відновлення постачання літаків американським виробником для китайських замовників після тимчасового пом’якшення торговельної напруги між США та Китаєм. Цей літак, який належить авіакомпанії Xiamen Airlines, прибув до центру добудови Boeing в Чжоушані поблизу Шанхаю після того, як пролетів через Тихий океан зі США, зробивши зупинки для дозаправки на Гаваях і Гуамі. Китайські авіакомпанії раніше призупинили прийом нових літаків через торговельні обмеження, але тепер Boeing повернувся до постачання літаків у Китай після тимчасового пом’якшення тарифів на 90 днів. Китай є важливим ринком для розвитку Boeing, і компанія планує постачити китайським авіакомпаніям 50 літаків до кінця року.
-
Трамп провів розмову з Сі – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп 5 червня провів довгоочікувану телефонну розмову із китайським лідером Сі Цзіньпіном.Про це повідомляє CNN з посиланням на проінформованого співрозмовника.
Білий дім наразі не підтвердив дзвінок, однак, про нього вже повідомили китайські державні ЗМІ.
Сама телефонна розмова Трампа з Сі відбулася після тривалого періоду мовчання між лідерами країн.
Напередодні CNN інформував, що китайські посадовці, котрі дуже насторожені непередбачуваністю Трампа та його досвіду ставити іноземних лідерів у незручні ситуації, відтермінували цю розмову.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.
Втім, днями президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів.
Згодом Китай звинуватив США у недотриманні спільних домовленостей, досягнутих під час Женевських економічних перемовин у травні. -
Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі
Сьогодні європейські фондові індекси відкрилися зі зниженням через плани президента США Дональда Трампа збільшити мита на сталь та алюміній. Це може призвести до нового напруження у світовій торгівлі. Індекс STOXX 600 впав на 0,5%, після того як у травні він зріс на 4%. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у разі підвищення тарифів. Акції металургійних компаній та автовиробників також втратили вартість. Акції компаній із розкошів та німецький індекс DAX також знижувалися. З іншого боку, акції енергетичного сектору зросли через рішення країн ОПЕК+ збільшити видобуток нафти у липні, а індекс оборонних компаній піднявся через напругу між Росією та Україною.
-
Китай звинуватив США у зриві митних домовленостей
Китай звинуватив США у невиконанні умов домовленостей, які були укладені під час переговорів у Женеві. Китайське Міністерство торгівлі повідомило, що після узгодження спільної заяви у травні, Китай виконав свою частину угоди і скасував або призупинив деякі обмеження щодо США. Проте, за думкою китайської сторони, США ввели нові обмеження, такі як контроль над експортом AI-чіпів та заборону продажу програмного забезпечення для розробки мікросхем, які порушують угоду. Китай закликав США виправити ситуацію та повернутися до діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації конфлікту. Також було зазначено, що у випадку продовження обмежувальної політики, Китай погрожує вжити рішучих заходів для захисту своїх інтересів.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки Європи та США підвищилися у четвер після того, як Федеральний суд у США призупинив указ Дональда Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд визнав, що Трамп вийшов за межі своїх повноважень, встановивши мита 2 квітня на імпорт з країн-партнерів США. Білий дім подав апеляцію та заявив про можливість оскарження рішення аж до Верховного Суду. Ринки відчули тимчасове полегшення, але залишаються чутливими до подальших новин, оскільки ситуація ще не вирішена. Аналітики зазначили, що рішення суду не скасовує секторальні мита, і у адміністрації Трампа є інші способи введення тарифів. На фоні цих подій, індекси акційних ринків показали різні зміни: індекс STOXX 600 зрос на 0,3%, ф’ючерси на S&P 500 зросли на 1,6%, на Nasdaq – на 2%, Nikkei та KOSPI підвищилися на 1,9%, китайські акції також зростали. Британський FTSE 100 знизився на 0,1%. Долар укріпився до 145,86 єн і 0,8327 франка, а євро втратило позиції до 1,1245 долара. Також дохідність десятирічних облігацій США зросла до 4,51%.
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомили, що компанії, які належать Роману Мілешку, можуть ухилюватися від сплати податків. Зокрема, ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа показують аномально низькі витрати на зарплати своїх працівників, в порівнянні з іншими компаніями авіагалузі. Журналісти вважають, що це може свідчити про використання схем ухилення від сплати податків, наприклад, виплати “у конвертах”. За оцінками, компанії Мілешка могли недоплатити державі майже 400 млн гривень за останні три роки. Крім того, ці компанії також фігурували у розслідуваннях через недотримання оборонних контрактів та інші порушення, пов’язані з контактами в РФ або російськими структурами.