Позначка: Податки та мита

  • У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

    У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році

    За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
    Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
    “Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
    За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
    “Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.

  • Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ

    Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ

    Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
    Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
    “Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
    Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
    “Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
    У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
    “Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
    У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.

  • Прем’єр Канади відповів на тарифні погрози Трампа

    Прем’єр Канади відповів на тарифні погрози Трампа

    Прем’єр-міністр Канади Марк Карні відповів на погрозу президента США Дональда Трампа запровадити 100% тарифи проти канадських товарів, якщо Оттава укладе торговельну угоду з Китаєм. Про це повідомляє CBC News в неділю, 25 січня. За його словами, Канада не має наміру укладати угоду про вільну торгівлю з Китаєм.

    “Канада не може домовлятися про повноцінну торговельну угоду з Китаєм через зобов’язання в межах USMCA – тристороннього договору між Канадою, США та Мексикою”, – заявив Карні.

    Ця угода передбачає, що будь-яка зі сторін має завчасно повідомити партнерів про намір укласти договір з країною з неринковою економікою, до яких відносять і Китай.

    Карні зазначив, що контакти Оттави з Пекіном стосувалися лише врегулювання окремих торговельних суперечок, які накопичилися впродовж останніх років. Зокрема, йдеться про постачання китайських електромобілів, аграрної продукції та рибних товарів.

    “Ми вирішили кілька проблем у торгівлі з Китаєм, але це не має нічого спільного з угодою про вільну торгівлю”, – пояснив він.

    Канада повністю дотримується своїх міжнародних зобов’язань і не планує кроків, які могли б поставити під сумнів співпрацю з США, додав Карні.

  • Мита Трампа майже повністю оплачують американці – ЗМІ

    Мита Трампа майже повністю оплачують американці – ЗМІ

    Експерти з Кільського інституту світової економіки заявили, що мита, які вводить президент США Дональд Трамп на імпортні товари, практично не впливають на іноземних виробників, але відчутно впливають на американських імпортерів та споживачів. Вони вважають, що підвищення митних платежів на 200 мільярдів доларів призводить до того, що американські компанії та господарства витрачають ці гроші, а не іноземні виробники. Наприклад, компанія Amazon вже почала помічати зростання цін на своїй платформі через введені мита. Генеральний директор Amazon Енді Джессі вказав, що ціни можуть зрости для споживачів, оскільки деякі продавці вирішили перекласти витрати на них. Також зазначено, що іноземні виробники можуть відчути негативний вплив мит, оскільки підвищення цін на їхню продукцію може зменшити попит на неї в США. Такі країни, як Бразилія та Індія, вже відчули наслідки тарифів і вирішили зменшити обсяги поставок у США.

  • Трамп скасував мита на низку продуктів з Бразилії

    Трамп скасував мита на низку продуктів з Бразилії

    Президент США Дональд Трамп скасував 40-відсоткові мита на деякі бразильські продукти, зокрема яловичину, каву, какао та фрукти, що були запроваджені в липні. Про це повідомляє Reuters.
    Зазначається, що Білий дім різко змінює деякі тарифи, які вплинули на збільшення вартості продуктів харчування у США.
    Розпорядження вплине на імпорт бразильських товарів до США з 13 листопада і може вимагати повернення мит, стягнутих з цих товарів.
    Як відомо, Бразилія постачає третину кави, що споживається в США, які є найбільшим споживачем кави у світі, а останнім часом стала важливим постачальником яловичини, зокрема того виду, який використовується для виготовлення гамбургерів.
    Ціни на каву в роздрібній торгівлі США цього року зросли на 40% через мита та інші ринкові фактори, такі як недостатній урожай.
    Зростання цін на продукти харчування є основним фактором зниження рейтингу Трампа, що впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до влади, згідно з опитуванням Reuters/Ipsos.
    Раніше ЗМІ писали, що США мають намір укласти нові торговельні угоди з Аргентиною, Гватемалою, Сальвадором та Еквадором, що передбачають зниження тарифів на окремі товари. Йдеться про каву, банани та аргентинську яловичину. Угодами планується збалансувати торговельні дефіцити.

  • США знизили мита на швейцарські товари до 15%

    США знизили мита на швейцарські товари до 15%

    Митні ставки США на товари зі Швейцарії знизять до 15%. Про відповідну угоду уряд Швейцарії повідомив на платформі X.

    Швейцарські посадовці висловили вдячність за конструктивну взаємодію та зазначили, що деталі оголосять згодом.

    “Швейцарія та США успішно знайшли рішення: тарифи США будуть знижені до 15%”, – зазначається у заяві.
    За інформацією Sweden Herald, одна з умов зниження тарифів полягає в тому, що Швейцарія проінвестує 200 мільярдів доларів у Сполучені Штати.
    Раніше США сформували групу з 15 країн для проведення “привілейованих” переговорів про зміну торговельної політики після.
    Трамп заговорив про репарації від Європи

  • США знизили миа на швейцарські товари до 15%

    США знизили миа на швейцарські товари до 15%

    Митні ставки США на товари зі Швейцарії знизять до 15%. Про відповідну угоду уряд Швейцарії повідомив на платформі X.

    Швейцарські посадовці висловили вдячність за конструктивну взаємодію та зазначили, що деталі оголосять згодом.

    “Швейцарія та США успішно знайшли рішення: тарифи США будуть знижені до 15%”, – зазначається у заяві.
    За інформацією Sweden Herald, одна з умов зниження тарифів полягає в тому, що Швейцарія проінвестує 200 мільярдів доларів у Сполучені Штати.
    Раніше США сформували групу з 15 країн для проведення “привілейованих” переговорів про зміну торговельної політики після.
    Трамп заговорив про репарації від Європи

  • Трамп планує зберегти 50%-ві мита на індійський імпорт

    Трамп планує зберегти 50%-ві мита на індійський імпорт

    Президент США Дональд Трамп планує зберегти 50%-ві мита на індійський імпорт доти, доки ця країна купує російську нафту. Про це повідомляє Reuters.
    Зазначається, що Трамп повторив заяву про те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді пообіцяв припинити закупівлі російської нафти
    “Я розмовляв із прем’єр-міністром Моді, і він сказав, що не буде більше займатися російською нафтою”, – сказав Трамп журналістам на борту літака Air Force One.
    За його словами, якщо Індія вирішить заперечувати факт розмови, то зіткнеться з “величезними тарифами”.
    “Якщо вони хочуть так говорити, тоді їм доведеться продовжувати платити величезні тарифи, а вони цього не хочуть”, – наголосив американський лідер.
    Трамп уперше заявив про телефонну розмову з Моді ще 15 жовтня, стверджуючи, що прем’єр особисто пообіцяв припинити імпорт нафти з Росії.
    Однак Міністерство закордонних справ Індії заявило, що не має інформації про будь-який телефонний контакт між лідерами.
    У Делі наголосили що основний пріоритет Індії – “захист інтересів індійських споживачів”.
    Однак Трамп продовжує стверджувати, що обіцянку Моді було дано, і пов’язує питання з тарифною політикою США.
    За словами офіційного представника Білого дому, Індія вже скоротила закупівлі російської нафти приблизно вдвічі.
    Джерела в самій Індії це спростували, зазначивши, що жодних істотних змін поки що не відбулося.
    За даними аналітичної компанії Kpler, поставки російської нафти в Індію в жовтні зростуть приблизно на 20% – до 1,9 млн барелів на добу. Зростання поставок пов’язане з тим, що Росія збільшила експорт після пошкоджень нафтопереробних заводів через атаки українських дронів.

  • Сенат підтримує 500% тарифи для Китаю – Бессент

    Сенат підтримує 500% тарифи для Китаю – Бессент

    Міністр фінансів США Скотт Бессент повідомив, що Сенат підтримує ідею надати президенту Дональду Трампу можливість встановлення 500% мит на товари з Китаю через їхню купівлю російської нафти. Він заявив це під час пресконференції 15 жовтня. Бессент вважає, що така ситуація сприяє підтримці російської військової машини. США також планують повідомити своїм європейським союзникам про ці наміри. Міністр також висловив звинувачення Китаю у фінансуванні війни в Україні.

  • Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ

    Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ

    Компанія Метінвест стала однією з десяти найбільших приватних платників податків в Україні за версією видання Delo.ua. Вони лідери серед металургійних компаній за обсягом сплачених податків. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд грн податків, а за перше півріччя 2025-го – 9,3 млрд грн. У загальному, компанії, які увійшли до першої сотні, сплатили понад 503 млрд грн податків за 2024 рік. Це становить близько сьомої частини доходів зведеного бюджету України. Також до першої десятки найбільших платників податків увійшли такі компанії, як Philip Morris Україна, BAT Україна, Imperial Brands Україна, JTI Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО, WOG та UPG.