За даними Bloomberg, Російська Федерація розробила план втручання в парламентські вибори в Молдові з метою перешкодити країні на шляху до євроінтеграції. План включає різні тактики, такі як вербування голосів за кордоном, організація протестів, дезінформація в соцмережах та використання компромату. Президент Молдови Майя Санду попереджала про ці плани раніше. Європейські країни підтримують Молдову у виборі європейського курсу, але бояться, що Кремль намагається посилити проросійські сили в країні. Москва також робить ставку на молодь, кримінальні угруповання та спортивні клуби для провокацій у день виборів.
Позначка: План
-
Пентагон завершив розробку плану Золотого купола
Генерал космічних сил Майкл Гетлін, який стоїть на чолі реалізації ініціативи президента США Дональда Трампа щодо побудови мережі протиракетної оборони Золотий купол, завершив розробку плану програми. Пентагон відмовляється надати будь-які деталі щодо її обсягу та вартості. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
“Сьогодні план проходить перевірку, і нині додаткова інформація недоступна, з огляду на оперативну безпеку”, – заявили у відомстві.
Гетлін раніше заявляв, що розповість про свій план стосовно Золотого купола після того, як закінчиться 60-денний термін для завершення розробки концепції.
“В основному, мені дали 60 днів, щоб розробити об’єктивну архітектуру”, – повідомив він у липні на конференції з космічних інновацій, додавши, що після закінчення цього терміну він зможе детально розповісти про бачення програми. -
Росіяни намагаються вийти на околиці Запоріжжя – ЗСУ
Зазначено, що російські війська намагаються захопити населені пункти Кам’янське та Плавні, де розташовані позиції українських військ, з метою продовження наступу на Придніпровське і наближення до Запоріжжя. Однак українські сили оборони ефективно тримають свої позиції та відбивають атаки ворога. Речник Сил оборони півдня України Владислав Волошин повідомив, що росіяни здійснюють безуспішні спроби захоплення населених пунктів, зокрема Кам’янського, але українські захисники успішно протистоять ворожим атакам. У разі успіху в захопленні цих пунктів, ворог може розгорнути наступ на інші населені пункти, включаючи Степногірськ та Придніпровське, що може веде до наближення до Запоріжжя. Українські захисники продовжують надійно тримати свої позиції та відбивати атаки росіян.
-
Трамп не тисне на ЄС щодо відмови від російської нафти – єврокомісар
Європейський Союз дотримується плану щодо повної відмови від імпорту російської нафти до 2028 року. Про це заявив єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен у коментарі Reuters.
За його словами, він особисто не отримував тиску від США із вимогою прискорити цей термін, втім, вітав би підтримку Вашингтона.
“Путін використав енергію як зброю проти нас, шантажував держави-члени. Ми також фактично допомагаємо фінансувати війну Путіна, і це потрібно зупинити. Якщо президент Трамп погодиться з цим, то це лише вітається, адже це і є наша головна мета”, – наголосив Йоргенсен.
ЄС веде переговори щодо юридичних пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти й газу до 1 січня 2028 року. Нині Угорщина і Словаччина імпортують близько 200-250 тисяч барелів російської нафти на добу (близько 3% потреб ЄС), і виступають проти плану, побоюючись зростання цін.Закупівлі російського газу ЄС залишаються набагато більшими. За даними ЄС, цього року Європа планує закупити близько 13% газу з Росії, що менше, ніж приблизно 45% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.
Йоргенсен підтвердив, що тривають консультації з урядами цих країн, втмі, рішення можна ухвалити і без їхньої згоди.
Очікується, що міністри енергетики країн ЄС розглянуть пропозиції на засіданні наступного місяця. -
Переселення і контроль США: Трамп вигадав “великий” план для Гази
Президент США Дональд Трамп запропонував перетворити сектор Гази на палестинську Рів’єру і заявив, що американці могли б “взяти анклав під управління”. Про це повідомляє німецький таблоїд BILD, посилаючись на 38-сторінковий документ адміністрації Трампа з проектом з розвитку промисловості, інфраструктури та будівництва “розумних” міст, що опинився в редакції.
План має назву “GREAT”. Це слово ерекладається з англійської як “великий”. Автори інтерпретують його так: “Gaza Reconstitution, Economic Acceleration and Transformation” – “відновлення, економічне прискорення та трансформація Гази”.
План передбачає 10-річну опіку США над анклавом аж “поки що реформована і дерадикалізована палестинська влада не буде готова”.
Територію сектору планується перетворити на туристичний та високотехнологічний центр. Водночас два мільйони жителів тимчасово “добровільно” емігрують або будуть переселені в зони, що охороняються. Далі передбачено таке:- залучення приватних інвестицій “арабських та інших країн” — у тому числі на компенсації палестинцям, які вирішать виїхати (5000 доларів плюс дотації на оренду та харчування на 4 роки):
- створення місцевих “поліцейських сил” та влади GREAT-тресту — після перехідного періоду, під час якого керуватиме сектором Ізраїль;
- будівництво кільцевої автодороги, нового порту та аеропорту;
- водою та електрикою Газу забезпечать опріснювальна станція та сонячна електростанція на Синайському півострові;
- на кордоні з Ізраїлем буде створено мегапроект — Elon Musk Smart Manufacturing Zone з американським виробництвом електромобілів та регіональними дата-центрами для Ізраїлю та країн Перської затоки;
- будівництво Gaza-Trump-Riviera з пляжними курортами та штучними островами на зразок Дубая;
- будівництво 20-поверхових будинків у шести-восьми “містах на базі ІІ” для мільйонів палестинців.
Нині невідомо, чи ці плани будуть втілені в життя, і якщо так, то яким чином.
Палестинська автономія, Єгипет та Емірати мають власні проекти майбутнього Гази.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, однак, заявив, що Ізраїль “веде переговори з кількома країнами” щодо прийому жителів Гази. За даними ООН, у секторі зруйновано 90% житла, тому цю територію належить так чи інакше відбудовувати. -
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом. -
Швеція стане логістичним хабом для сил НАТО
Місто Енчепінг у Швеції стане логістичним вузлом НАТО, звідки керуватимуть переміщенням військ Альянсу в Північній Європі. Про це повідомляє SVT 21 серпня.
Питання узгодили ще під час переговорів із НАТО, тоді як рішення уряд ухвалив у четвер. Контроль за пересуванням військ НАТО в Північній Європі здійснюватиметься зі Швеції, у Командуванні матеріально-технічного забезпечення НАТО працюватиме близько 70 осіб.
Логістичний центр у Швеції відповідатиме за можливі передислокації військ чисельністю до дивізії – понад 20 000 солдатів і всього, що з цим пов’язано.
“Мова про можливість перевозити велику кількість особового складу та таких матеріалів, як пальне, боєприпаси й запасні частини”, – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.
Як повідомляє SVT, логістична база в Енчепінгу відповідатиме за зону операцій, котра включає Північну Америку, Велику Британію та країни Північної Європи.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон наголосив, що тепер країна матиме важливі зони відповідальності як у логістичних місіях, так і зі стримування поблизу російського кордону – зокрема у фронтових базах у Латвії та Фінляндії. -
Чотири опори Плану дій уряду
Уряд презентував проєкт програми дій. Що він містить, яким є ключові пріоритети розвитку України? Що входить в плани Кабміна Кабмін України представив новий план дій на 2025-2026 рр. Документ окреслює пріоритети розвитку держави у воєнних умовах і включає напрями від соціальної політики до підтримки ЗСУ. Для суспільства це важливий сигнал: навіть під час війни уряд будує довгострокове бачення і намагається закласти фундамент для післявоєнного відновлення.
Проєкт програми дій Уряду базується на чотирьох головних опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова. На їх основі визначено 12 стратегічних пріоритетів, які уряд планує втілити у конкретні рішення.
Перший – безпека та оборона – половина бюджету озброєнь має залишатися в українських виробників, запуск Defence City та спільні виробництва з Rheinmetall, BAE Systems та іншими компаніями.
Другий – євроінтеграція – готовність до переговорів про вступ до ЄС за шістьма кластерами вже до кінця року.
Третій – боротьба з корупцією за допомогою цифрових можливостей: запровадження “е-Суду”, “е-Акцизу”, “ЦНАПу 2.0”.
Четвертий – добробут – компенсації за зруйноване житло (вже цьогоріч їх отримають 180 тис. сімей), зміни в пенсійній системі, 75 млрд грн для розвитку прифронтових регіонів, підвищена допомога при народженні дитини, програми “єЯсла” і “єСадок”, не менше 5 тис. іпотек у межах “єОселя” до кінця 2025 р.
П’ятий – ветеранська політика – ухвалення Кодексу законів про захисників і захисниць, житлові сертифікати (їх мають отримати 1 580 сімей до 2026 р.), 600 грантів для бізнесу ветеранів; запуск 10 нових послуг у “Дії”; робота 3 тис. спеціалістів із супроводу ветеранів (до кінця 2025 р.), які надаватимуть 500 тис. послуг супроводу.
Шостий – макрофінанси та реформи – підтримка партнерів на 37,4 млрд дол. у 2026–2027 рр., нова програма МВФ, ухвалення Митного кодексу, аудит витрат і заходи з детінізації економіки.
Сьомий – бізнес інвестиції. Планується запуск першого проєкту в рамках Інвестиційного фонду відбудови зі США (понад 100 млн дол.); понад 5 млрд євро інвестицій до 2026 р. через створення інвестфондів з ЄС і МФО, 55 млрд грн на політику “Зроблено в Україні”, розвиток агрохабів та зрошувальних систем, масштабна дерегуляція, зокрема впровадження мораторію на перевірки на 5 років (200 процедур спростять, ще 60 – скасують до кінця наступного року); проведення приватизації активів на 12 млрд грн.
Прем’єрка наголосила на важливості збільшення масштабів приватизації. Мовляв, боятися цього не треба, оскільки йдеться про залучення українського досвіду та міжнародної експертизи. “Я б туди додала ще і концесію… Нам треба зробити зараз правильний перший крок. У нас є низка проєктів готових до концесії. Ми, я сподіваюся, на початку вересня будемо представляти. Це будуть об’єкти інфраструктурні”, – наголосила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Восьмий – здоров’я та спорт – підвищення зарплат лікарям первинної ланки до 35 тис. грн, з 2026 р. – щорічна перевірка для українців віком від 40 років; відкриття 200 Центрів ментального здоров’я, 300 реабілітаційних просторів, запуск “е-Кабінету” пацієнта та ініціатив у сфері масового спорту, зокрема, запуск наукового парку “Olympic Lab” та цифрових сервісів для залучення до спортивних проєктів.
Дев’ятий – освіта і наука – реформа системи фінансування науки та вищої освіти, підвищення кваліфікації 150 тис. освітян, відкриття 500 нових дитсадків, створення ScienceCity, підтримка молодих дослідників та запуск програми “Мрія” для 1,1 млн дітей.
Десятий – відбудова – формування Фонду Відновлення, комплексні інфраструктурні та житлові проєкти, програма “ВідновиДім” і механізм множинного громадянства.
Вже до кінця 2026 р. Кабмін планує завершити підготовку до запуску європейських фондів з відбудови за участю європейського капіталу.
Одинадцятий – культура – реставрація щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, інвестиції 500 млн грн у сферу культури, оцифрування 100 тис. музейних експонатів, підтримка 180 грантів для креативного бізнесу.
Дванадцятий – зимова стабільність – підготовка до нового опалювального сезону; накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей і захист енергетичної інфраструктури.
Уряд закликає громадськість, експертів та представників громад долучитися до обговорення документа. “Запрошуємо усіх до спільної роботи. Ми збираємо пропозиції від експертів, бізнесу та громадських організацій”, – наголосила Свириденко. Експертна оцінка На думку експертів, документ, представлений Кабміном, збалансований і містить широкий спектр цілей – від економічного розвитку до культури та спорту. Проблема полягає не в наявності завдань, а у швидкості, з якою держава зможе їх виконати. У воєнних умовах ресурси завжди обмежені, і пріоритетність визначається перш за все безпековими викликами. Водночас важливо, що уряд не звужує політику лише до оборонної сфери, а намагається охопити різні сфери життя. Такий підхід допомагає утримувати баланс між нагальними потребами та довгостроковими цілями. “Всі цілі, які там окреслені, амбітні. Досягти їх швидко важко, але рух у всіх напрямах можливий. Там є аспекти, пов’язані з соціальною політикою, відновленням, підтримкою ветеранів. Є спорт, культура – тобто кожен знайде свою сферу. План збалансований і відповідає завданням, які уряд має ставити перед собою”, – сказав в коментарі Новини.LIVE економіст Юрій Грінченко. У плані передбачено спеціальні заходи, пов’язані з ефективністю державного управління та протидією корупції. Експерт наголошує, що навіть у воєнних умовах уряд закладає механізми контролю і прозорості. Це сигнал для міжнародних партнерів, які очікують від України не лише витримки на фронті, але й реформ у сфері управління. Значна увага у програмі приділена підтримці ВПО, ветеранів та відбудові соціальної інфраструктури. “Ми вже четвертий рік живемо у воєнних умовах, і велика роль тут належить міжнародним партнерам, які фінансують як військову, так і цивільну сфери. Бюджет попередніх років виконувався достатньо добре, і нинішній документ враховує всі ризики для економіки”, – пояснює економіст. Попри адаптивність української економіки, виклики залишаються серйозними. Найбільшими загрозами є брак робочої сили через міграцію та мобілізацію, інфляційний тиск, а також складна ситуація для бізнесу в прифронтових і південних регіонах. Водночас, попередні роки показали: навіть під постійним військовим тиском економіка зберігає здатність до відновлення. “Українська економіка показала гнучкість, здатність пристосовуватися. Але є накопичені негативні тенденції – нестача робочої сили, зростання цін, вплив війни на громадський сектор. Це реальні виклики, але поки що економіка витримує тиск”, – каже Грінченко. Що вже зроблено Крім того, Свириденко розповіла про свій перший місяць на посаді. Вона прозвітувала, що за цей період вже вдалося зробити уряду.
Зокрема, Кабмін запровадив мораторій на перевірки бізнесу правоохоронцями. Розпочалося повне перезавантаження Бюро економічної розвідки, митниці та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
Вдалося розширити програму медичних оглядів для звільнених українських захисників. Тепер вони одразу отримують лікування, а також допомогу з документами.
Уряд ухвалив пакет підтримки прифронтових регіонів України. Програма охопить 238 громад у десяти областях. Йдеться про 6,6 млн громадян.
Крім того, уряд запровадив субсидії для аграріїв. Розширили й гранти на сади та теплиці у прифронтових регіонах.
Також Кабмін забезпечив безоплатне харчування у школах для 1-11 класів на прифронтових територіях; виділив кошти на укриття в дитячих садочках, школах та закладах культури; продовжив роботу з міжнародними партнерами – наприкінці серпня до України прибуде місія МВФ; продовжив активну співпрацю з ЄС, який надав понад 3 млрд євро; запустив цифрові сервіси – від Дія.Картки до грантів для бізнесу, що постраждав від російських обстрілів.
Вікторія Хаджирадєва -
Військові витрати РФ залишаються рекордними – ЗМІ
Росія не планує скорочувати військові витрати у 2026 році, попри переговори про мир в Україні. Про це повідомляє Reuters у середу, 20 серпня.
Бюджет-2025 передбачає витрати на оборону і безпеку на рівні 8% ВВП, втім, фактична цифра буде трохи вищою.
За даними Reuters, у бюджеті РФ на 2026 рік скорочення витрат на армію не передбачено. Зменшення можливе лише з 2027 року у разі завершення активної фази бойових дій та через інші фінансові зобов’язання.
Навіть за умови перемир’я Росія продовжить виробництво боєприпасів та безпілотників, водночас армійські витрати залишатимуться високими через посилення військових витрат Заходу. Повернення до рівня витрат до 2022 року не очікується.
Глава комітету з бюджету Ради Федерації Анатолій Артамонов у липні зазначав, що військові витрати можуть навіть зрости через зниження нафтових доходів та більш песимістичні економічні прогнози.
За 2022-2024 роки Росія витратила на армію та держоборонзамовлення понад 20 трлн рублів. У бюджеті-2025 на національну оборону закладено 13,5 трлн рублів – рекордна частка витрат з часів СРСР. Разом із “національною безпекою” силовики споживають близько 40% федерального бюджету РФ. Для порівняння, у довоєнному бюджеті-2021 на армію передбачалося 3,5 трлн рублів.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Міноборони заявило про випередження плану оборонних контрактів на 18%
Українські виробники оборонної продукції, що працюють за контрактами Міноборони під державні гарантії, станом на серпень 2025 року виконують замовлення з випередженням графіка на 18%. Про це поінформували у пресслужбі оборонного відомства у середу, 20 серпня.
У межах програми в 2024 році відомство уклало 11 контрактів з 8 українськими підприємствами строком на три роки.
Загальна сума держгарантій, передбачених держбюджетом-2024, перевищила 24 млрд грн.
Як зазначається, постачання охоплюють широкий спектр техніки та спеціального обладнання: броньовані бойові автомобілі та медичні евакуаційні машини, вантажну техніку спеціального призначення, паливозаправники та інші засоби забезпечення ЗСУ.
У Міноборони пояснили, що державні гарантії під оборонні контракти стали ефективним інструментом для одночасного посилення армії та підтримки українських виробників.
Наразі оборонне відомство планує подальший розвиток програми укладання контрактів під державні гарантії.