Президент України Володимир Зеленський привітав лідера США Дональда Трампа, першу леді Меланію Трамп та американський народ із Днем подяки. в четвер, 27 листопада. Про це свідчить допис голови української держави в соцмережі Х.
“Щиро вдячні за всю підтримку, яка врятувала так багато життів в Україні та щодня допомагає нам захищати нашу незалежність”, – повідомив президент.
Український лідер також висловив надії на подальше поглиблення співпраці між Києвом та Вашингтоном.
“Ми надзвичайно раді, що наші відносини конструктивні, та очікуємо на подальший позитивний розвиток дипломатії, щоб нарешті назавжди закінчити російську війну проти нашого народу. Щиро сподіваємося, що достойний мир і гарантована безпека стануть нашим спільним досягненням”, – наголосив Зеленський Довідка
День подяки (Thanksgiving Day) – це державне свято у США, яке відзначають щороку у четвертий четвер листопада.
Позначка: Підтримка
-
Зеленський у День подяки звернувся до Трампа
-
В Україні відреагували на заклик Орбана до ЄС зупинити допомогу Києву
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан виступив проти надання фінансової допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Він заявив, що Угорщина не підтримуватиме будь-яку форму фінансової допомоги для України. Це викликало реакцію віцепрем’єр-міністра України Тараса Качки, який зазначив, що позиція Угорщини залишається незмінною, але тривають дискусії з Європейським Союзом. Орбан також підтримав “мирний план” США, який насправді виявився російською ініціативою. Він навіть загрожував заблокувати європейську допомогу для України. Останнім часом Орбан активізував свою боротьбу проти фінансової допомоги для України, порівнюючи її з “алкоголіком”, а допомогу ЄС – з “ящиком горілки”.
-
Фінляндія приєдналася до морської коаліції
Фінляндія приєдналася до морської коаліції під керівництвом Великої Британії та Норвегії, яка має на меті підтримку розвитку військово-морських сил України. Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен прийняв рішення про приєднання до цієї коаліції, яка налічує вже 17 країн. Він зазначив, що це рішення було ухвалено після уважного аналізу кожного випадку та має на меті забезпечити ефективну допомогу в укріпленні оборонних спроможностей України. Раніше Фінляндія вже брала участь у різних коаліціях, серед яких були коаліції з артилерії, бронетехніки, розмінування та інформаційних технологій.
-
Зеленський провів розмову з Макроном
Українська сторона на переговорах у Женеві розраховує, що партнери почують її аргументи. Про це заявив президент главою Володимир Зеленський під час розмови із главою Франції Емманюелем Макроному неділю, 23 листопада.
“Наші команди в Женеві працюють із партнерами, і дуже важливо, щоб був практичний результат і щоб це наближало Україну та всю Європу до надійного миру й безпеки”, – зазначив глава Українською держави.
Він відзначив, що нині сторони координують позиції, і важливо, що “діалог є, дипломатія активізована”. Водночас українська сторона розраховує, що партнери почують її аргументи.
“Лідерство Сполучених Штатів важливе, ми вдячні за все, що Америка й Президент Трамп роблять заради безпеки, і зберігаємо максимальну конструктивність. Очікуємо нових доповідей від наших команд зі Швейцарії. Дякую, Емманюелю!”, – додав Зеленський.
Раніше Макрон висловив переконання, що “будь-яка ініціатива, спрямована на мир, є доброю”.
Тоді як український президент заявив, що США можуть врахувати низку елементів, котрі засновані на українському баченні та є критично важливими для національних інтересів України. -
Відомо, скільки осіб подали заявки на розширену Зимову підтримку
Станом на сьогодні вже понад 150 тисяч українців подали заявку на розширену програму зимової підтримки для найбільш вразливих категорій громадян. Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
“Понад 150 тисяч українців уже подали заявки через Дію на виплату 6 500 грн для вразливих категорій громадян у межах Зимової підтримки”, – зазначила вона.
Свириденко уточнила, що це допомога для тих, хто найбільше потребує підтримки в складний зимовий період.
Заявку можна подати до 17 грудня 2025 року – онлайн через Дію або офлайн у відділенні Пенсійного фонду.
Використати кошти можна протягом 180 днів на найнеобхідніше: теплий одяг і взуття, лікарські засоби та вітаміни. Нагадаємо, 1 листопада президент Володимир Зеленський анонсував пакет Зимова підтримка. З 15 листопада почався прийом заявок на одноразову виплату 1000 гривень. Оформити допомогу можна для себе і для дитини. Кабінет міністрів очікує, що програмою Зимова підтримка взимку 2025-2026 років скористаються від 10 до 14 мільйонів українців. Вона передбачає одноразову виплату 1000 гривень, а також 6500 гривень для найбільш вразливих категорій. Вперше з 2014 року. Змінились виплати на дитину -
МЗС Франції відреагувало на масовані удари Росії по Києву
Франція засудила нічні атаки Росії на Україну, які сталися з 13 на 14 листопада. Ударів зазнали переважно Київ, його енергетична інфраструктура, житлові квартали та лікарня, що призвело до значних людських жертв і постраждалих, серед яких є діти. Про це в суботу, 15 листопада, повідомляється на офіційному сайті Міністерства закордонних справ Франції.
МЗС наголосило, що численні удари, здійснені під час кількох хвиль атак, стали свідченням нової ескалації з боку Росії. Це, за словами відомства, ще раз підтверджує небажання російської сторони шукати шляхи досягнення миру.
“Ці удари безпрецедентного масштабу, що включали приблизно 430 дронів і 18 ракет, запущених у кількох хвилях, становлять нову ескалацію та свідчать, якщо це взагалі ще потрібно було доводити, про відсутність у Росії будь-якої готовності працювати заради миру”, – зазначили у МЗС Франції.
У заяві також було підкреслено повну підтримку України, її народу та влади. Окрім того, Франція висловила солідарність із працівниками посольства Азербайджану, яке також постраждало під час обстрілів. Країна запевнила у своїй незмінній відданості принципам суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Французька сторона пообіцяла продовжувати тісну співпрацю із партнерами задля посилення підтримки України та активізації тиску на Росію з метою припинення агресії.
Нагадаємо, що Володимир Зеленський здійснить візит у Париж у наступний понеділок. Український президент планує обговорити зі своїм французьким колегою засоби, які “дозволять Україні захищатися”.
-
ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву
Правлячі партії Німеччини ухвалили рішення суттєво збільшити військову допомогу Україні – про це свідчить проєкт бюджету, погоджений після 15-годинного засідання, що завершилося вранці п’ятниці. Про це повідомляє Politico.
Депутати коаліції запланували виділити Києву 11,5 млрд євро, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни і вона дорівнює половині всіх коштів, котрі Берлін уже надав Україні. Обсяг підтримки становить 2,2% сукупних видатків, передбачених у проєкті бюджету.
Як пише Tagesschau, “українська” стаття витрат зазнала найбільших змін. Міністерство фінансів запропонувало збільшити асигнування за цією статтею на 3 млрд євро порівняно з попередньою версією бюджету. Додаткові кошти спрямують на артилерію, безпілотники, бронетехніку та дві системи протиповітряної оборони Patriot.
Володимир Зеленський днями заявив, що планує замовити у США 25-27 комплексів Patriot і переконати європейських партнерів допомогти у цьому. За його словами, вони могли б передати Україні свої системи, а згодом отримати нові від США. Крім того, низка країн виділила кошти до спеціального фонду для закупівлі американського озброєння для України.
Станом на середину жовтня Берлін надав 22,5 млрд євро, з яких 17,7 млрд євро – військова допомога, 3,4 млрд євро – гуманітарна і 1,4 млрд євро – фінансова.
Відповідно до звіту Кільського інституту, цього літа військова допомога європейських країн скоротилася на 57% – слідом за зупиненням постачань озброєнь Вашингтоном після приходу до влади Дональда Трампа. Раніше стало відомо, що Німеччина виділить Україні ще €40 млн для ліквідації наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру та підготовки до зими.
Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що Україна отримала системи Patriot від Німеччини.
-
Держави G7 вийшли із заявою щодо Росії й України
Члени “Групи семи” погодилися посилювати економічний тиск на Росію, щоб змусити її припинити агресію проти України. Про це свідчить спільна заява за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ G7, оприлюднена урядом Канади, повідомляє Укрінформ у середу, 12 листопада.
У документі зазначено, що учасники мають намір посилювати економічний тиск на країну-агресорку.
“Ми посилюємо економічний тиск на Росію та вивчаємо можливість запровадження заходів проти держав й установ, які допомагають фінансувати її воєнні зусилля”, – зазначається в документі.
G7 наголосила на необхідності якнайшвидшого припинення вогню. Учасники заявили, що теперішня лінія зіткнення повинна стати основою для подальших переговорів, і нагадали про свою прихильність принципу незмінності міжнародних кордонів силовими методами.
Також у заяві засуджено військову підтримку Росії з боку Ірану та Північної Кореї, а також постачання зброї та товарів подвійного призначення з Китаю.
“Ми підтверджуємо, що тривають розмови стосовно різноманітних фінансових механізмів, зокрема подальшого використання заморожених російських суверенних коштів у наших юрисдикціях, аби спільно підтримати Україну”, – запевнили глави МЗС “Групи семи“.
Зазначено, що під час зустрічі особливий акцент зроблено на важливості зробити ціну війни для Путіна нестерпною, зазначив український міністр Андрій Сибіга, який бере участь у заході.
Сибіга запевнив G7, що корупціонери в Україні понесуть покарання
-
Британія виділить $17 млн на підтримку енергосектору України
Велика Британія оголосила про новий пакет підтримки у понад 17 млн доларів для ремонту енергетичного сектору України, котрий нині зазнає російських атак, а також про перерозподіл гуманітарної допомоги на користь тих, хто найбільше постраждав від втрати електроенергії, опалення та води напередодні зими. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Зауважується, що підтримка допоможе відновити енергетичну інфраструктуру Україну та повернути освітлення та опалення у будинки, лікарні та школи навіть попри невпинні атаки РФ.
“Росія свідомо вибрала за ціль цивільну енергетичну інфраструктуру України. Зараз, коли ми вступаємо в холодну зиму, вона посилює жорстокі атаки на енергетичні та тепломережі у намаганнях Путіна придушити опір українського народу. Однак Україна продовжує демонструвати надзвичайну стійкість, зберігаючи світло попри все”, – мовиться у повідомленні.
Зимовий пакет у понад 17 млн доларів допоможе провести життєво важливі ремонтні роботи енергомереж та надати підтримку тим, хто найбільше постраждав від відсутності електроенергії, води та опалення, забезпечивши світло та тепло, коли настануть морози.
Окрім того, зважаючи на те, що Кремль намагається розширити експорт зрідженого природного газу для підтримки воєнної економіки, Британія оголосила про намір заборонити морські перевезення російського ЗПГ, спираючись на нещодавні санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній – Роснафти та Лукойлу.
У британському уряді запевнили, що ці заходи значно скоротять експорт російського ЗПГ та перекриють безпосередній доступ до провідних морських послуг, які надає Велика Британія.
Заборону поетапно запроваджуватимуть протягом 2026 року у співпраці з європейськими партнерами.
Раніше стало відомо, що Канада виділить Україні 60 млн канадських доларів (понад 44 млн доларів США) на закупівлю й ремонт енергетичного обладнання.
Британія запровадила новий пакет санкції проти РФ -
Расмуссен закликав прикрити Україну з повітря
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю The Guardian заявив, що Європа повинна посилити тиск на Росію і розмістити війська в Україні до угоди про припинення вогню. Він закликав Європу створити ракетно-дроновий щит на своїй території для захисту української інфраструктури. Расмуссен також вважає, що передача Україні ракет великої дальності і створення систем протиповітряної оборони на сході НАТО допоможе стримати Росію. Він підкреслив, що рішучість Німеччини в цьому питанні може стати сигналом для США і тиснути на адміністрацію Трампа. Расмуссен також наголосив на необхідності швидкого розгортання європейських сил в Україні після припинення вогню для забезпечення безпеки країни.