Президент Франції Емманюель Макрон у неділю прибув до Гренландії, щоби продемонструвати солідарність Європи з данською автономною територією, на яку претендує президент США Дональд Трамп. Під час візиту він заявив про необхідність поважати суверенітет та територіальну цілісність острова. Про це повідомляє France24 у неділю, 15 червня.
“Я прибув до Гренландії з посланням солідарності, підтримки та дружби”, – заявив Макрон після прибуття.
Президент Франції також різко розкритикував заяви Трампа щодо заяв про анекцію острова: “Так союзники не чинять”.
Емманюель Макрон став першим іноземним лідером, який відвідав Гренландію з того часу, як американський президент Дональд Трамп висловив інтерес до приєднання до США цього острова.
Глава Білого дому також не виключав можливості застосування сили для встановлення контролю над територією.
Данія раніше неодноразово наголошувала, що Гренландія не продається.
Макрон акцентував, що його візит має на меті засвідчити “солідарність Франції та Європейського Союзу” щодо “суверенітету й територіальної цілісності” Гренландії.
На місці президента Франції зустрічали прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, а також десятки мешканців з червоно-білими прапорами.
Запрошення Макрона різко контрастує з візитом віцепрезидента США Джей-Ді Венса в березні, котрий сприйняли як провокацію. Тоді Венс, відвідавши військову базу Пітуффік, звинуватив Данію в недбалому ставленні до безпеки та інтересів гренландців.
База Пітуффік є важливою частиною американської системи протиракетної оборони.
Більшість із 57 тисяч жителів Гренландії підтримують ідею незалежності від Данії, однак не хочуть приєднуватися до США.
У межах візиту Макрон планує обговорити безпекові питання регіону та можливості включення Гренландії до “європейських ініціатив”, спрямованих на розвиток території з повагою до її суверенітету.
Франція також заявила про намір “масово інвестувати в дослідження екосистем Арктики”, продовжуючи традиції відомого французького дослідника Поля-Еміля Віктора. Його хижу, збудовану в 1950 році на півночі Гренландії, нещодавно визнали історичною пам’яткою.
Позначка: Підтримка
-
Макрон прибув до Гренландії на тлі претензій США
-
У підсумковому комюніке НАТО не згадають про вступ України – ЗМІ
На саміті НАТО розглядається можливість включення витрат на оборону України до нового цільового показника оборонних видатків. Проте, в підсумковому документі ймовірно не буде зазначено обіцянку прийняття України. Окрім того, планується зняття торговельних бар’єрів у сфері оборонної промисловості. Підготовлений проєкт декларації спрямований на питання оборонних витрат і не включає питання про вступ України до НАТО. Також у документі визначається Росія як загроза для євроатлантичної безпеки, проте не називається агресором відносно України. Уряд Нідерландів розглядає можливість залучення президента України Зеленського до участі в саміті НАТО.
-
Орландо Блум підтримав Україну на червоній доріжці
Актор Орландо Блум знову привернув увагу до України на прем’єрі фільму у Лондоні, де він з’явився зі срібним браслетом UNBROKEN на зап’ясті. Цей браслет став символом стійкості та надії для українських військових, які проходять реабілітацію після поранень. Фото з цієї події швидко поширилися в мережі, а також було помічено у ефірі на BBC. Орландо Блум підтримує Україну вже давно і активно висловлює свою солідарність з українцями, відвідавши країну та зустрівшись з президентом Зеленським.
-
Норвегія скерувала €86 млн на боєприпаси для України
Норвегія виділила 86 млн євро добровільного внеску на підтримку України через Європейський фонд миру. Ці кошти спрямують на закупівлю артилерійських боєприпасів у межах ініціативи Верховного представника ЄС. Про це повідомляє пресслужба ЄС у четвер, 5 червня.
У повідомленні зазначили, що Європейський Союз прийняв добровільний фінансовий внесок Норвегії у розмірі 1 млрд норвезьких крон (86 млн євро), котрий спрямують на підтримку України через Європейський фонд миру.
Наголошується, що внесок посилює участь Норвегії у спільних зусиллях Європи для підтримки України у боротьбі проти російської агресії. Зокрема, кошти підуть на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів для Збройних сил України в межах ініціативи Верховного представника ЄС. У квітні 2025 року Верховний представник ЄС оголосив мету – надати Україні два мільйони снарядів великого калібру протягом року. Ця ініціатива відповідає заклику президента Володимира Зеленського, озвученому в березні на засіданні Європейської ради.
Досягти цієї цілі допоможуть як внески країн ЄС, так і прибутки, отримані з заморожених російських активів. У межах другого траншу вже передбачено 470 млн євро на закупівлю боєприпасів.
Понад дві третини від заявленої кількості вже забезпечені поставками та зобов’язаннями країн ЄС. Внесок Норвегії є додатковим до цього обсягу. -
Польща оцінила допомогу Україні майже у €5 млрд
Польща підрахувала, що вже надала Україні майже €5 млрд допомоги, тоді як вирішальну частину – у найкритичніший момент війни. Про це повідомив глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський в інтерв’ю Rzeczpospolita.
“За нашими оцінками, ми надали Україні підтримку, зокрема військову, на суму майже 5 млрд євро”, – наголосив глава BBN.
За словами Луковського, Польща не є серед лідерів за обсягом допомоги, однак зробила критично важливий внесок на початку повномасштабної війни.
“Коли в багатьох країнах точилися обговорення про її надання, ми надали сотні танків і транспортерів, що дало змогу оснастити війська в масштабі понад дивізію”, – нагадав він.
Разом з тим, він визнав, що зараз можливості Польщі стосовно подальшої підтримки обмежені, з огляду на необхідність заповнення власних арсеналів і посилення обороноздатності країни.
“Попри це, ми продовжуємо надавати підтримку в міру наших можливостей. Наприклад, ми забезпечуємо зв’язком українські війська з використанням Starlink, надаємо запасні частини до переданої техніки, а також цілий спектр бойових засобів”, – додав Луковський. -
Зеленський провів першу зустріч з президентом Румунії
Президент України Володимир Зеленський уперше зустрівся з новим Президентом Румунії Нікушором Даном у Вільнюсі в понеділок, 2 червня. Український лідер запросив румунського колегу запросив взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, що відбудеться в Одесі. Про це голова держави повідомив на своєму Telegram-каналі.
Він також поздоровив Дана з перемогою на виборах і наголосив на тому, що Україна покладає надії на поглиблення відносин з Румунією.
Президент Румунії запевнив у тому, що Україна може покладатися на продовження допомоги та підтримку членства в ЄС і НАТО.
Лідери дво країн обговорили дипломатичну роботу заради досягнення миру в Україні та всій Європі.
Зеленський поінформував про зустріч у Стамбулі та наголосив, що її результатом, на жаль, не стали кроки, які наблизили б до миру, але є домовленість про обмін полоненими й повернення тіл загиблих, що дуже важливо для України.
Володимир Зеленський зауважив: треба посилювати санкції проти Росії, щоб не дати Москві можливостей збільшувати своє військове виробництво та продовжувати війну.
Він також розповів про технологічний досвід, який здобула Україна під час боротьби проти російської агресії, та запропонував поглиблювати співпрацю в оборонній сфері. Президент додав, що Україна відкрита до нових проєктів у галузях економіки, інфраструктури та реконструкції.
Окрема увага була приділена саміту НАТО. Глава держави наголосив, що має бути гідне представництво України в Гаазі, саме тому важливий кожен голос і підтримка кожної країни в цьому питанні.
Зеленський запросив Дана взяти участь у саміті Україна – Південно-Східна Європа, який відбудеться в Одесі. Президент Румунії підтвердив свою участь.
Як відомо, 19 травня проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан переміг на президентських виборах в Румунії з результатом 53,60% голосів. Його опонент, лідер правого Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон звернувся зі скаргою до Конституційного суду, але зазнав невдачі.
Згодом, 26 квітня, в Бухаресті відбулася церемонія інавгурації Нікушора Дана на посаду президента Румунії. -
Українські сапери отримали 16 підводних дронів Deep Tracker
ДСНС отримала 16 підводних дронів для розмінування водойм. Техніку закупила ПРООН за фінансування Республіки Корея, Франції та Нової Зеландії. Про це інформує пресслужба Мінекономіки у п’ятницю, 30 травня.
Дрони можуть працювати як у прісних водоймах, так і солоній воді. Deep Tracker оснащені високоякісною камерою, яка може передавати зображення у якості 4К, та сонарами (гідролокаторами).
Дистанційне керування здійснюється через кабель, довжина якого в переданій комплектації складає 300 метрів.
Живляться дрони від літій-іонних батарей, заряду яких вистачає на 3 години роботи. Враховуючи наявність змінного комплекту батарей та швидку зарядку, сапери можуть працювати із Deep Tracker повну зміну.
Зазначається, що 31 водолаз-сапер ДСНС успішно пройшов навчання з використання цих дронів. Незабаром вони почнуть використовувати ці дрони по всій Україні, аби допомогти очистити забруднені водойми.
“З початку повномасштабного вторгнення ДСНС збільшила кількість сертифікованих водолазів-саперів із 192 до понад 500 осіб. Надання сучасного обладнання та організація навчання є критично важливими для безпеки та ефективної роботи наших фахівців”, – поінформував заступник Голови ДСНС Олексій Мігрін.
Станом на зараз залишаються потенційно замінованими близько 138 тисяч км2 території України загалом і 13,5 тисяч км2 водойм зокрема. Це річки, озера, затоплені карʼєри, а також морські територіальні води України, які зазнали впливу бойових дій. Їх розмінування важливе для безпеки людей, що мешкають в прифронтових областях, а також для морської логістики. -
Прем’єр Фінляндії прибув з візитом до Києва
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо та подякував йому за підтримку України. Вони обговорили співпрацю між парламентами та висловили вдячність уряду Фінляндії за підтримку України як пріоритету зовнішньої політики. Також були обговорені питання санкцій, вступу України до ЄС і НАТО, захисту критичної інфраструктури та протидії російському “тіньовому флоту” у Балтійському морі. Стефанчук підкреслив, що мета – перемога України, притягнення Росії до відповідальності та досягнення справедливого та тривалого миру.
-
Майже 60% громадян ЄС згодні фінансувати зброю для України – опитування
За результатами опитування Eurobarometer виявлено, що більшість громадян ЄС продовжує підтримувати Україну як гуманітарно, фінансово, так і військово. Європейці вважають російську агресію загрозою для безпеки Союзу і закликають до рішучих дій у сфері оборони. Опитування показало, що більшість опитаних підтримує прийом українців, що тікають від війни, фінансову та гуманітарну допомогу Україні, санкції проти Росії та інші заходи. Також відзначено, що європейці вважають мир, демократію та права головними цінностями ЄС. Довіра до ЄС досягла найвищого рівня з 2007 року, а підтримка євро також досягла історичного максимуму. Більшість громадян підтримують створення спільної оборонної та безпекової політики серед держав-членів. Також висловлюється підтримка для бюджетних пріоритетів ЄС у сферах безпеки, зайнятості та енергетики.
-
Папа Лев XIV закликав до справедливого миру в Україні
Після інтронізаційної меси в Ватикані, Папа Римський Лев XIV висловив підтримку Україні у контексті російсько-української війни. Він закликав до справедливого та тривалого миру в країні, зазначивши, що війна призвела до великої кількості жертв, зокрема молодих людей. Папа також зазначив, що всі очікують перемовин та миру в Україні. Інтронізацію Папи Римського відвідав український президент Володимир Зеленський.