Працівників спеціалізованого підприємства судитимуть за незаконний видобуток 8 тис. тонн піску з річки Десна на Київщині. Збитки довкіллю перевищили 6 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у понеділок, 28 липня.
Прокурори вже скерували до суду обвинувальний акт стосовно трьох працівників підприємства за фактом незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі за ч. 4 ст. 240 КК України.
Підприємство, котре займається видобуванням піску та має у власності спеціалізовану техніку, надаючи послуги іншому підприємству, протягом 2023 року видобувало пісок з річки Десна у Київській області в межах Осещинського та Деснянського-верхнього родовищ.
Встановлено, що в серпні 2023 року обвинувачені незаконно видобули з річки Десна 8 тис тон піску за межами Деснянського-верхнього родовища, на підставі складених актів завантажили на баржі та перемістили до місця зберігання у м. Києві.
Такими діями завдано шкоду довкіллю на суму понад 6 млн грн.
Представники потерпілого у межах кримінального провадження заявили цивільний позов про стягнення завданої довкіллю шкоди. З цією метою прокурори наклали арешт на майно обвинувачених та підприємства.
Раніше Нацполіція викрила масштабну схему незаконного видобутку піску на Київщині, яка могла призвести до екологічної катастрофи.
Також повідомлялося, що викрито злочинну схему видобутку дорогоцінного каміння. Фігурантам загрожує до восьми років ув’язнення.
На Харківщині викрили незаконний видобуток піску на мільярд
Позначка: Підозра
-
Екошкода на 6 млн: на Київщині викрили незаконний видобуток піску з Десни
-
Екокода на 6 млн: на Київщині викрили незаконний видобуток піску з Десни
Працівників спеціалізованого підприємства судитимуть за незаконний видобуток 8 тис. тонн піску з річки Десна на Київщині. Збитки довкіллю перевищили 6 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у понеділок, 28 липня.
Прокурори вже скерували до суду обвинувальний акт стосовно трьох працівників підприємства за фактом незаконного видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі за ч. 4 ст. 240 КК України.
Підприємство, котре займається видобуванням піску та має у власності спеціалізовану техніку, надаючи послуги іншому підприємству, протягом 2023 року видобувало пісок з річки Десна у Київській області в межах Осещинського та Деснянського-верхнього родовищ.
Встановлено, що в серпні 2023 року обвинувачені незаконно видобули з річки Десна 8 тис тон піску за межами Деснянського-верхнього родовища, на підставі складених актів завантажили на баржі та перемістили до місця зберігання у м. Києві.
Такими діями завдано шкоду довкіллю на суму понад 6 млн грн.
Представники потерпілого у межах кримінального провадження заявили цивільний позов про стягнення завданої довкіллю шкоди. З цією метою прокурори наклали арешт на майно обвинувачених та підприємства.
Раніше Нацполіція викрила масштабну схему незаконного видобутку піску на Київщині, яка могла призвести до екологічної катастрофи.
Також повідомлялося, що викрито злочинну схему видобутку дорогоцінного каміння. Фігурантам загрожує до восьми років ув’язнення.
На Харківщині викрили незаконний видобуток піску на мільярд -
Експрезидента авіакомпанії підозрюють у несплаті податків на 165 млн
Експрезидент української авіакомпанії, афілійованої до одного з олігархів, підозрюється в ухиленні від сплати понад 164,5 млн грн податків через незаконне використання податкової пільги за договорами з кіпрською компанією. Про це інформує пресслужба БЕБ у понеділок, 28 липня.
Встановлено, що авіаперевізник здійснював міжнародні та внутрішні авіарейси, для чого уклав низку лізингових договорів про оренду літаків у кіпрської компанії.
Користуючись Конвенцією між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування, під час виплати доходів колишнє керівництво української компанії застосувало пільгову ставку 0 % замість 10 %. Втім, детективи БЕБ встановили, що застосування такої пільгової ставки не відповідало умовам укладених договорів та фактичним обставинам експлуатації літаків.
Відтак, експрезидент, за попередньою змовою з головним бухгалтером та іншими особами, які зокрема контролювали діяльність української та кіпрської компаній, умисно ухилилися від сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб з джерелом їх походження з України на більш ніж 164,5 млн грн.
Колишньому президенту авіакомпанії повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушенні, вчиненого службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за ч. 3 ст. 212 ККУ та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Детективи БЕБ не вказують прізвища підозрюваного та назву авіакомпанії, зазнаючи лише, що вона “пов’язана з один з українських олігархів”. Судячи з матеріалів справи, може мовитися про авіакомпанію МАУ, спісвласником якої був Ігор Коломойський.
З 2004 по 2019 рік авіакомпанію МАУ очолював Юрій Мірошніков, у 2019-2022 роках – Євгеній Дихне. Після цього авіакомпанію недовго очолювали Кирило Звонарьов та Ганна Борсоннік.
З 2022 року МАУ припинила діяльність, а її літаки почали передавати авіакомпанії Windrose, котра також належить групі Коломойського.
Раніше суд арештував сім літаків пов’язаної з олігархом авіакомпанії. -
У Львові викрито розтрату 1,7 млн під час ліквідації наслідків удару РФ
Повідомлено про підозру двом керівникам районних адміністрацій Львова за розтрату 1,7 млн гривень бюджетних коштів при ліквідації російського ракетного удару по місту. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в п’ятницю, 25 липня. Підозру в зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, отримали виконувачка обовʼязків керівника Франківської районної адміністрації та керівниця Галицької районної адміністрації Львова.
Вказані посадові особи безпідставно погодили проектно-кошторисну документацію директорові комунального підприємства Львівської міської ради, яке виконувало аварійно-відновлювальні роботи житлових будинків на вулиці Стрийській після ракетного удару по Львову в липні 2023 року.Підрядник штучно завищив вартість віконних блоків та інших будівельних матеріалів при проведенні ремонту дахів, несучих стін та встановлення нових вікон в постраждалих будинках. В результаті таких дій фігурант незаконно заволодів коштами з місцевого бюджету, виділених на ліквідацію наслідків ракетного удару на загальну суму понад 1,7 млн гривень.
Директору комунального підприємства прокурори також повідомили про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах.
Готуються клопотання про обрання підозрюваним запобіжного заходу. Львівським посадовцям повідомили про підозру у розтраті 1,7 млн гривень
Нагадаємо, на Буковині 10 посадовців отримали підозри за розтрату бюджетних коштів. Експосадовця Міноборони підозрюють у збитках державі на 275 млн гривень.
-
Шахрайство на 1,3 млн: Назарію Гусакову оголосили підозру
Нацполіція заочно повідомила львів’янину Назарію Гусакову про підозру у справі про шахрайство на благодійних зборах. Правоохоронці мають докази, що він заволодіння коштами на суму понад 1,3 млн грн. Про це у четвер, 24 липня, повідомили у Нацполіції та в Офісі генпрокурора.
За даними слідства 31-річний львів’янин зі спінальною м’язовою атрофією (СМА) офіційно мав безоплатне забезпечення препаратом для лікування в межах міської програми. Але, попри це, він продовжував збір коштів нібито на придбання цього ж препарату.
Для збору коштів Гусаков використовував підтримку публічних осіб та розміщував заклики донатити у соціальних мережах, Telegram-каналах, онлайн-платформах (PayPal, BuyMeACoffee тощо). Загалом упродовж 2023-2024 років він зібрав понад 1,3 млн грн.
За даними матеріалів справи, кошти не були повністю використані на лікування, а здебільшого спрямовувалися на азартні ігри, інвестиції в криптовалюту та інші власні потреби.
Гусакову заочно повідомили про підозру у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Відомо, що він у червні цього року виїхав за кордон.
Правоохоронці допитали понад 400 осіб як свідків та встановили тисячі транзакцій на понад 100 млн грн, які були вчинені в якості “благодійних пожертв”.
Наразі точна кількість осіб, які перерахували “благодійні пожертви” для підозрюваного, ще не встановлена – це тисячі транзакцій. Встановлено, що лише тих, хто перерахував суми понад 10 000 грн, – більш як 1200 осіб.
Наприкінці червня поліція затримала довірену особу Назрія Гусакова. Картку чоловіка Назарій використовував для збору грошей.
Раніше поліція розпочала кримінальні провадження щодо збору коштів на користь Назарія Гусакова, котрий заявляв про необхідність у закупівлі дороговартісного препарату для лікування спінальної м’язової атрофії. -
Привласнила 300 тис. бюджетних коштів: депутатка Київради отримала підозру
Повідомлено про підозру депутатці Київради, яка привласнила 300 000 грн бюджетних коштів під час приватизації приміщення. Про це повідомила поліція Києва.
Зазначається, що на момент вчинення правопорушення фігурантка, яка нині є депутаткою Київської міської ради, очолювала благодійний фонд, що орендував комунальне приміщення площею 168 кв.м. у Голосіївському районі столиці.
У межах договору оренди організація мала право на викуп нерухомості. Однак, для зменшення вартості об’єкта, підозрювана ініціювала проведення так званих невід’ємних поліпшень – ремонтних робіт, вартість яких була суттєво завищена.
У подальшому, на підставі проведеного “ремонту”, підозрювана за безцінь приватизувала приміщення й в додачу отримала 300 000 грн з бюджету столиці як компенсацію. -
Підміна доказів і зловживання впливом: двоє прокурорів отримали підозри
Повідомлено про підозру двом прокурорам: заступнику керівника однієї з окружних прокуратур Чернігівської області та колишньому першому заступнику керівника однієї з окружних прокуратур Черкаської області. Про це інформує пресслужба Офісу генерального прокурора в четвер, 24 липня.
Заступнику керівника однієї з окружних прокуратур Чернігівщини інкримінують організацію викрадення особливо важливих документів, підробку офіційних документів, пособництво у фальсифікації доказів.
“Цей прокурор намагався “прикрити” незаконну передачу 8 тисяч гектарів сільськогосподарських земель одній із агрокомпаній. Організував викрадення 14 коробок з документами, які мали вирішальне значення для експертизи. Замість доказів в експертну установу надійшла коробка з газетами. І щоб приховати махінацію підробив супровідні документи. Сьогодні він отримав свій документ – підозру”, – заявив генеральний прокурор Руслан Кравченко.Колишній перший заступник керівника прокуратури Черкащини підозрюється у зловживанні впливом, розголошенні даних досудового розслідування.
У 2021 році за “винагороду” він втручався у розслідування в інтересах знайомого. Просив слідчих зареєструвати провадження, провести допити, вилучення і передавав цю інформацію третім особам.
Зазначається, що клопотання про запобіжні заходи прокурорам уже в суді.
-
У справі про підтоплення метро у Києві очікують на дві експертизи
У справі про підтоплення київського метро вже оголошено підозри більшості фігурантів. Нині у розслідуванні справи очікуються результати судово-економічної та гірничної спеціальної експертиз. Про це заявив генеральний прокурор Руслан Кравченко, повідомляє Укрінформ у середу, 23 липня.
“Щодо підтоплення метро, то повідомлення про підозру отримали вже більшість фігурантів, встановлені збитки від бездіяльності… Нами встановлено, що велика кількість посадових осіб, які відповідали саме за цей напрямок роботи, знали про ймовірне настання таких наслідків, але не вжили дієвих заходів для недопущення цієї ситуації”, – пояснив Кравченко.
Розслідування справи продовжать.
“Після мого призначення я вивчав цю справу особисто. Дав вказівку, що необхідно здобути нові докази. Можливо, проведення судово-економічної та гірничої спеціальної експертиз, якими наразі вже займаються, надасть нам всі відповіді щодо такої аварії в метро. Але на сьогодні крапка не поставлена в цьому”, – додав генпрокурор. -
У Києві повідомили про підозру чоловік, який влаштував різанину в ТРЦ
Поліцейські повідомили про підозру чоловіку, який влаштував різанину в столичному ТРЦ. Про це 22 липня повідомила поліція Києва.
Зазначається, що дії підозрюваного кваліфіковані слідством як замах на умисне вбивство. Йому загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі. -
Гендиректор Ростеху і президент футбольного клубу ЦСКА отримали підозри
Генеральному директору російської державної корпорації Ростех та відомому російському підприємцю – президенту футбольного клубу ЦСКА (Москва) повідомлено про підозри в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Про це 21 липня повідомив Офіс генпрокурора.
За даними слідства, у 2019 році підозрювані сприяли вищому політичному керівництву держави-агресора у встановленні контролю РФ над територією та населенням окупованого Криму у сфері енергетики. Це робилось для забезпечення генерації електроенергії військових частин і підрозділів, які задіяні у збройній агресії проти України, шляхом будівництва та введення в експлуатацію Балаĸлавської (Севастопольская ПГУ-ТЭС) і Таврійської ТЕС (Симферопольская ПГУ-ТЭС).
Підозрювані долучили підприємство АО КБАЛ ім. Л.Н. Кошкіна до переліку організацій, які приєдналися до єдиного положення про закупівлі державної корпорації Ростех, з метою організації виготовлення різних видів патронів, а також постачання технологій та обладнання для їх виробництва. Внаслідок цього з 2022 року по теперішній час до підрозділів збройних формувань РФ постачаються бойові припаси.
Гендиректор Ростех прозвітував прем’єр-міністру РФ про роботу державної корпорації за 2022 рік на офіційному каналі уряду РФ у відеохостингу YouTube, під час якого, відповідно до висновку комісійної судової лінгвістичної експертизи, виправдовував збройну агресію РФ проти України.