Позначка: Перейменування

  • В Києві демонтують пам’ятники Булгакову й Ахматовій

    В Києві демонтують пам’ятники Булгакову й Ахматовій

    Київська міська рада підтримала рішення усунути з публічного простору столиці ще 15 об’єктів та елементів, пов’язаних з Російською імперією та СРСР. Зокрема, пам’ятники Михайлу Булгакову, Анні Ахматовій, Михайлу Глінці та радянські написи на будівлях і площах міста. Про це повідомляє КМДА, посилаючись на підсумки чергового засідання
    “Відповідно до рішення Київради від 13 липня 2023 року, до переліку об’єктів, які підлягають усуненню з публічного простору Києва, внесено 251 пам’ятний об’єкт… Ще 36 об’єктів готують до демонтажу або коригування балансоутримувачі. Окремо 37 об’єктів є пам’ятками культурної спадщини, тому роботи з ними можливі лише після погодження з Міністерством культури України”, – йдеться в повідомленні.
    Згідно з рішенням Київради, буде демонтовано або оновлено такі об’єкти:

  • пам’ятники Дмитру Мануїльському, Михайлу Глінці, Анні Ахматовій, Михайлу Булгакову;
  • знак Київ – місто-герой із радянською зіркою;
  • пам’ятний камінь до 100-річчя Леніна;
  • меморіальні дошки Петру Чайковському та Шевченківському райкому КП(б)У;
  • з Житнього ринку (Подільський район) приберуть декоративні написи “Балтийское море”, “Ленинград”, “Нева” та цитату “Торговля есть единственно возможная экономическая связь между десятками миллионов”;
  • з будівель і знаків на Столичному шосе, вул. Архітектора Городецького, Івана Драча та межах міста — приберуть радянську символіку;
  • пам’ятний знак Нульовий кілометр (Глобус біля Майдану Незалежності) оновлять — з нього зникнуть назви російських міст, а українські скоригують відповідно до актуальних;
  • меморіальну дошку Віктору Васнецову буде змінено — приберуть слово “російський”, а саму дошку планують перенести за реальною адресою проживання художника;
  • пам’ятник воїнам-визволителям біля Свято-Михайлівської лікарні осучаснять: дати 1941–1945 змінять на 1939–1945, тексти виконають українською, а формулювання “Велика Вітчизняна війна” замінять на “Друга світова війна”.
  • В Київраді наголосили, що “кожне питання щодо пам’ятних об’єктів розглядається комплексно”, водночас наголосили, що “Україна має власних видатних діячів, культурних постатей і сучасних Героїв, пам’ять про яких заслуговує на гідне представлення”.

  • Рада підтримала перейменування копійки в шаг

    Рада підтримала перейменування копійки в шаг

    Верховна Рада підтримала у першому читанні перейменування обігової монети з “копіки” в “шаг”, як запропонували в НБУ. Про це йдеться на засіданні парламенту в четвер, 18 грудня.

    За відповідне рішення проголосувало 264 народних депутата. Законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня 2025 року. Наразі документ очікує на друге читання, яке заплановане на 27 грудня. Зміна “копійки” на “шаг” стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. За словами нардепів, слово “шаг” часто трапляється у творах Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Котляревського та інших українських класиків.
    У 1918 році Центральна Рада випускала розмінні гроші номіналом 10-50 шагів. Вони використовувалися в обігу до 1919 року, після чого були скасовані більшовиками.

    “Це рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. “Копійка” – спадщина московської імперії та радянського минулого. Натомість “шаг” – історична українська назва, яка вживалася ще за часів Гетьманщини й Української Народної Республіки”, – пояснюють ініціатори.

    За даними Національного банку, в обігу в Україні перебуває майже 14 млрд монет. Надалі планується випуск лише монет “50 шагів” – протягом приблизно 3-4 років, у кількості десятків мільйонів штук. Усі інші номінали будуть від 1 гривні і вище.
    Нагадамо, Нацбанк ще з 2024 року пропонує змінити назву розмінних монет з “копійка” на “шаг”. Як пояснили в НБУ, це потрібно для відновлення історичної справедливості, дерусифікації та відродження національних традицій. Шаг замість копійки: НБУ назвав ймовірний тираж

  • В Києві перейменували десяток вулиць в межах дерусифікації

    В Києві перейменували десяток вулиць в межах дерусифікації

    Кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані із Росією, перейменували в Києві. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року. Відповідне рішення прийняли на пленарному засіданні Київської міської ради 4 грудня, повідомили в Київраді.
    Сестра полеглого, Марина Петриченко, позитивно поставилася до цього перейменування та подякувала всім причетним до перейменування.
    Тепер вулиця Волго-Донська у Дарницькому районі міста буде називатися в честь Павла Петриченка.
    Загалом були перейменовані такі вулиці та інші об’єкти:
    Голосіївський район

  • вулиця Левітана — вулиця Лукрецька.
  • Оболонський район

  • проспект Маршала Рокоссовського — проспект Дмитра Павличка.
  • Печерський район

  • одну частину вулиці Лаврської, від площі Слави до вулиці Добровольчих батальйонів, перейменовали на честь гетьмана Івана Мазепи.
  • другій частині вулиці, від вулиці Добровольчих батальйонів до Наводницької площі, повернули історичну назву – вулиця Новонаводницька.
  • Дарницький район

  • вулиця Суворова – вулиця Людмили Фої
  • Дніпровський район

  • вулиця Сулеймана Стальського – вулиця Ігоря Юхновського
  • провулок Макаренка – провулок Софії Окуневської
  • вулиця Макаренка – вулиця Батальйону Шейха Мансура.
  • Святошинський район

  • провулок Дунаєвського – провулок Цундарівський
  • вулиця Дунаєвського – вулиця Цундарівська.
  • Шевченківський район

  • сквер “Слава танкістам” перейменували на честь військовослужбовця Артема Соханя, який загинув під час російсько-української війни.
  • Безіменному скверу присвоїли ім’я українського науковця Сергія Виноградського. Мова про зелену зону на розі вулиць Богдана Хмельницького та Олеся Гончара.
  • Сергій Виноградський (1856-1953) – всесвітньо відомий український науковець і мікробіолог, засновник ґрунтової мікробіології.

    Пленарне засідання Київської міської ради 4 грудня pic.twitter.com/jVVIjCTwik— Максим (@lipcansmaks1) December 4, 2025

  • Мінкульту повернули стару назву

    Мінкульту повернули стару назву

    Кабінет Міністрів України прийняв рішення перейменувати Міністерство культури та стратегічних комунікацій на Міністерство культури України. Це рішення було ухвалено відповідно до постанови №1396 від 29 жовтня. Нове Міністерство має підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавства протягом двох тижнів. Рішення про зміну назви підтримала Рада під час призначення Тетяни Бережної на посади віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики та міністерки культури України. Після цих змін деякі установи, такі як Держкомтелерадіо, Укрінформ, іномовлення, Центр стратегічних комунікацій та Єдині новини, перейдуть під управління Кабміну. Водночас інформаційна політика, безпека журналістів та євроінтеграційні процеси залишаться під контролем міністерства. Міністерство культури України шукало своє ім’я вже сьмий раз з моменту свого створення в 1991 році, змінюючи назву від Міністерства культури України до Міністерства культури і мистецтва, а потім до Міністерства культури і туризму, і так далі. Останніми роками воно мало назву Міністерство культури та стратегічних комунікацій, але тепер повертається до простішої назви – Міністерство культури України.

  • Вінницькі чиновники вирішили перехитрити історію, осучаснившись до футболу

    Вінницькі чиновники вирішили перехитрити історію, осучаснившись до футболу

    У Вінницькій області немає дефіциту креативності, про що свідчить епізод із перейменуванням топоніміки.

    Логіки в цьому разі хоч відбавляй.

    У селі Почапинці, що належить Жмеринській громаді, вирішили залишити назву однієї з вулиць у незмінному вигляді, незважаючи на те, що перейменування вимагає процес декомунізації, початий в Україні.

    Представники сільської влади заявили, що вулиця Малиновського, що існує в цьому селі з незапам’ятних часів, названа не на честь радянського воєначальника маршала Малиновського, а просто носить ім’я людини, геть не схожої на людину з минулого.

    За твердженнями, вулиця так називається, бо є такий футболіст національної збірної України – Руслан Маліновський.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону

    Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону

    У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт про зміну назви розмінної монети країни з “копійки” на “шаг”. Ця ініціатива має символічне значення, оскільки “копійка” є спадщиною минулого, а “шаг” – історичною українською назвою. Рішення про це має підтримати національну ідентичність та відновити історичну справедливість. Зміна назви монети не потребуватиме додаткових витрат і не вплине на співвідношення в обігу копійки і шагу. Законопроєкт також передбачає виготовлення монет нового дизайну “шаг”. Нагадаю, Нацбанк пропонував цю зміну ще з 2024 року з метою відродження національних традицій.

  • Трамп підписав указ про перейменування Пентагону у “Міністерство війни”

    Трамп підписав указ про перейменування Пентагону у “Міністерство війни”

    Президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування Міністерства оборони США, відомого як Пентагон, на Міністерство війни. Церемонія підписання указу відбулася у п’ятницю, 5 вересня, в Овальному кабінеті. Її транслював Білий дім.
    Очільник відомства Піт Гексет, який був на церемонії, тепер називатиметься “міністром війни”. Він назвав це перейменування “відновленням духу воїна”.
    “Міністерство війни буде рішуче боротися – не в нескінченних конфліктах. Воно буде боротися, щоб перемогти, а не програти. Ми будемо переходити в наступ. Не лише в обороні – максимальна летальність, а не млява законність, насильницький вплив, а не політкоректність. Ми будемо виховувати воїнів, а не лише захисників”, – сказав Гексет.
    Перейменування ще має схвалити Конгрес США. Раніше, коли Трамп говорив про плани перейменувати Пентагон, у відповідь на запитання журналістів про необхідне схвалення Конгресу, він сказав: “Ми просто зробимо це. Я впевнений, що Конгрес підтримає нас, якщо це буде потрібно, хоча я не думаю, що це взагалі потрібно”.
    Офіційні сторінки міністерства та Піта Гексета у X вже перейменували на “Міністерство війни” та “Міністр війни Піт Гексет” відповідно. Міністерство оборони США називалося Міністерством війни до 1949 року, коли Конгрес об’єднав армію, флот і повітряні сили після Другої світової війни. На думку істориків, цю назву обрали зокрема для того, щоб показати, що в ядерну епоху США зосередилися на запобіганні конфліктів, пише Reuters.

  • Скандальне перейменування: коли Пентагон стане Міністерством війни

    Скандальне перейменування: коли Пентагон стане Міністерством війни

    Президент США Дональд Трамп готує сенсаційне перейменування Пентагону. Про це у п’ятницю, 5 вересня, повідомляє Fox News.

    Господар Білого дому разом із міністром оборони Пітом Гегсетом вже неодноразово озвучували бажання змінити чинну назву Міністерство оборони. На думку президента, ця назва недостатньо відображає реальну роль та вплив США у глобальному контексті.

    Трамп наголошував, що Америка повинна відкрито заявляти про свої позиції та припинити прикриватися терміном “оборона”. За словами джерел, президент у приватних розмовах із радниками підкреслював потребу “називати речі своїми іменами”.

    Очікується, що документ, який передбачає внесення змін, буде підписаний вже в п’ятницю, 5 вересня. Після цього адміністрація планує надати офіційні роз’яснення щодо нового підходу до позиціонування військового відомства.

    За інформацією Білого дому, указ внесе зміни у формулювання, додавши “Department of War” як альтернативну назву поряд з існуючою “Department of Defense”. Також буде передбачено нові титули для посадовців відомства, включаючи назву “секретар війни” для міністра. Цей крок є частиною більш масштабного задуму, що включає як законодавчі, так і адміністративні заходи для встановлення нової назви на постійній основі.

    Прихильники Трампа вважають, що такий перегляд назви надасть армії більш чесне позиціонування та стане символом відродженої сили США. Вони нагадують, що до 1947 року американське військове відомство вже мало назву “Department of War”. Однак критики попереджають, що цей крок може посилити агресивний імідж країни та погіршити відносини як із союзниками, так і з противниками.

    Якщо указ буде підписаний, це стане першим значним перейменуванням Пентагону за останні понад 75 років.

    Раніше повідомлялося, що Білий дім шукає спосіб перейменувати Пентагон на Міністерство війни. Нещодавно президент США Дональд Трамп офіційно підняв цю тему, заявивши, що, на його думку, Сполученим Штатам доведеться повернуться до колишньої назви

    Нагадаємо, Дональд Трамп під час розмови з лідерами Європи та президентом України висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.

  • У Трампа хочуть перейменувати Пентагон – ЗМІ

    У Трампа хочуть перейменувати Пентагон – ЗМІ

    Білий дім шукає спосіб перейменувати Пентагон на Міністерство війни, пише The Wall Street Journal.
    За словами чиновника, відновлення скасованої назви може бути здійснене актом Конгресу. Однак Білий дім розглядає інші варіанти внесення змін.
    Буквально нещодавно президент США Дональд Трамп офіційно підняв цю тему, заявивши, що, на його думку, Сполученим Штатам доведеться повернуться до колишньої назви.
    Колишній чиновник розповів, що Пентагон почав розробляти законодавчі пропозиції щодо внесення змін у перші тижні другого терміну Трампа.
    Одна з ідей полягала в тому, щоб запросити у Конгресу повноваження на відновлення колишньої назви на випадок надзвичайного стану в країні, а також відродити посаду міністра оборони для вищої цивільної особи міністерства.
    Як повідомлялось, Пентагон зробив заяву про гарантії безпеки України. Дональд Трамп очікує на активнішу участь Європи у справі довготривалого гарантування миру в Україні.

  • “Доброчин і Білгород”: Україна поверне українські назви іноземним містам

    “Доброчин і Білгород”: Україна поверне українські назви іноземним містам

    Україна повертатиме назви українського походження іноземним топонімам. Про це заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга у Facebook.
    “Ми будемо повертати в національному вжитку назви українського походження іноземним топонімам. Адже ми в Україні кажемо Берестя, а не Брест (Білорусь – ред.). Білгород (Росія – ред.), а не Бєлгород. Доброчин, а не Дебрецен (Угорщина – ред.). Цей список можна продовжувати”, – наголосив міністр.
    Він підкреслив, що використання українських є суверенним національним правом України, яке до того ж відповідає діючому законодавству, а надто, що це визначено нашим законодавством:
    “Назви географічних об’єктів… при використанні в Україні подаються державною мовою в транскрипції з мови оригіналу з урахуванням особливостей української фонетики та правопису”, – навів цитату з відповідного закону Сибіга.
    Сибіга підкреслив, що мовиться саме про використання назв в Україні та додав: “Ми нікому нічого не нав’язуємо”.
    “Інші держави та міжнародні організації мають свої географічні комісії, які складають відповідні реєстри. Таку роботу час провести і в нашій державі. Невдовзі будемо ініціювати фахове обговорення, широку громадську дискусію та міжвідомчу підготовку необхідних кроків”, – анонсував глава МЗС.
    Сибіга також розповів випадок про одну з країн, яка звернулася до України, вказавши неправильний правопис назви українського столиці.
    “Нещодавно мені на стіл принесли ноту іноземної держави, якою вона до нас зверталася з якогось питання. Я почав читати текст, поки не дійшов до слова “Kiev”. Далі вже не читав. Розпорядився: “Повернути без розгляду та більше не приймати”, – розповів міністр.
    Він наголосив, що спочатку треба вивчити правопис назв українських міст, а вже потім “поновлювати запевнення в глибокій повазі”.
    “Точніше, нашу самоповагу як держави. Інші будуть поважати нас лише якщо ми поважатимемо самих себе”, – резюмував Сибіга.
    Сибіга додав, що те саме стосується й інших українських топонімів, які мають відповідати українській, а не російській транслітерації: Odesa, Lviv, Chernihiv, Kharkiv та інші.
    Як ми вже писали, уряд Угорщини заборонив в’їзд на територію країни трьом українським військовим, яких Будапешт називає “відповідальними за примусову мобілізацію”, яка, як вважають угорські посадовці, призвела до смерті мобілізованого угорця. Угорщина вимагає включити цих посадовців до санкційного списку ЄС.
    Сибіга різко відреагував на санкції Угорщини