Китай і Україна Позиція Китаю щодо війни в Україні є складною і часто інтерпретується як “нейтралітет, що схиляється на користь Росії”. Офіційний Пекін уникає прямого засудження російської агресії, вперто називає конфлікт “українською кризою”, втім наголошує на необхідності діалогу та мирного врегулювання.
Китай постійно закликає до негайного припинення бойових дій та відновлення мирних переговорів. У лютому 2023 року Китай оприлюднив свій так званий “мирний план” з 12 пунктів, який не містить засудження російської агресії чи вимоги виведення російських військ з території України.
Ще з першого дня повномасштабної війни політики та аналітики переконують, що лише Китай має вдосталь важелів впливу на РФ.Західні країни закликають Піднебесну використовувати тиск на Росію, щоб припинити війну, але Пекін раз за разом наголошує, що він не є “стороною конфлікту”.
Із свіжого: 16 травня в МЗС заявили, що Україна прагне, аби Китай і Бразилія допомогли переконати Путіна припинити вогонь. А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 17 травня прямо заявив: країна, яка може закінчити війну і поставити Путіна на місце, – це Китай. Він також додав, що Росія є “економічним васалом Китаю”.
Однак розраховувати на КНР не можна. Як зауважив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, Пекін дійсно має серйозний вплив на Кремль. Але не горить бажанням його використовувати.
Як наголосив Шлінчак в ефірі 24 каналу, з одного боку КНР використовує ослаблену від війни РФ, яка перебуває у не найкращому економічному становищі. Китайці буквально заробляють на цьому гроші та протягують свої стратегічні цілі до реалізації. З іншого – Росія не повністю “лягла” під Китай. Ба більше, Путін мріє, аби сісти разом з Китаєм та США за стіл перемовин і розділити світ на зони впливу.
І Кремль не боїться показувати суб’єктність від Китаю. Нагадаємо, напередодні переговорів в Стамбулі президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що готовий попросити Путіна вирушити до Туреччини на прямі переговори про мир в Україні. Прикметно, що до цього Сілва був у Китаї та розмовляв із Сі. Експерти вважають, що поговорити з Путіним президента Бразилії спонукав очільник КНР. Однак Сілву в Кремлі навіть не прийняли. “Це натяк на те, що Китай пристав на позицію європейської коаліції й намагається зупинити війну. Путін знехтував цим сигналом, розраховуючи, що Пекін не наважиться на жорсткі дії. Чи відповість Китай – наразі незрозуміло, але атмосфера двосторонніх відносин змінюється”,- пише нардеп Микола Княжицький в своєму Facebook. Однак дуже швидко стосунки між Кремлем та Пекіном навряд чи зміняться. Бо в них є один споконвічний ворог. Дружба проти США Хоча Китай офіційно не відправляє РФ військову допомогу, він надає значну економічну підтримку, яка допомагає Москві справлятися із західними санкціями. Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, і обсяги торгівлі між країнами зросли після початку повномасштабного вторгнення. Ця підтримка викликає занепокоєння у США та ЄС.
Ба більше, Україна брала в полон громадян Китаю, які воювали на боці російської армії. А в квітні українські розвідувальні органи отримали інформацію, що КНР постачає РФ артилерію і порох, окрім того, є дані, що представники КНР займаються виробництвом деякої зброї на території Росії. Пекін ці звинувачення відкидав.
Слід зауважити, що зі стратегічних міркувань Дональд Трамп прагне використати Росію як важель проти Китаю. Цю концепцію часто називають “зворотним Ніксоном”. Простими словами, Трамп хоче зблизитися з Росією, щоб створити противагу зростаючій могутності Китаю, який зараз сприймається як головний геополітичний виклик для США. Логіка полягає в тому, що продовження тиску на Москву з боку Штатів лише штовхає Росію глибше в орбіту Китаю, де країни разом протистоять Заходу.
Однак реальність раз за разом доводить: Трамп не доб’ється “зворотного Ніксона”. Ба більше, Китай використовує Росію у великій грі проти США. І щоб довести, що Росія Путіна невідривно прив’язана до Китаю Сі Цзіньпіна було треба небагато. Для цього 8 травня РФ та КНР опублікували спільну заяву, в якій домовились підняти співпрацю на новий рівень і “рішуче протидіяти курсу Вашингтона на “стримування” Росії і Китаю”.
Також Укрінформ пише, що причиною присутності Сі разом із Путіним на трибуні мавзолею під час останнього параду був сигнал Трампу про готовність Китаю відповідати на будь-які спроби тиску: чи економічного / тарифного, чи військового. Та те, що Москва не вагаючись підтримає Пекін. Мовляв, існує неоформлений документально союз двох країн проти однієї – Сполучених Штатів.
Як зазначив в інтерв’ю Укрінформу експерт з питань Росії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла, на щастя поки що Китай не готовий напряму стати на бік РФ за прикладом Північної Кореї. Разом з тим у КНР немає жодного бажання тиснути на Росію, підтвердив аналітик.
Також він охарактеризував як “надто нереалістичну” ідею деяких представників адміністрації Трампа домагатися припинення вогню та відкритості до Росії як способу відокремити РФ від Китаю. “Я б набагато більше зосередився на зміні поведінки Китаю, щоб обмежити підтримку російських військових зусиль і спробувати зайняти більш конструктивну позицію, ніж намагатися якимось чином змусити Росію відвернутися від Китаю, спонукаючи її до якоїсь нової угоди зі Сполученими Штатами”,- сказав Чіарамелла. На його думку, “дружба без меж” між Росією та Китаєм все ж має певні межі, які США може використати, якщо застосує розумну політику, особливо щодо Китаю.
Однак поки що Штати буквально віддають світове лідерство Пекіну. Більше не гегемон
Позначка: Перемир’я
-

Мирні ініціативи і допомога РФ водночас: яку гру веде Китай
-

Лавров відкинув можливість перемир’я з Україною
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відкидає можливість укладення тривалого перемир’я з Україною. Він звинуватив лідерів Європи у тому, що вони тиснуть на США для приєднання до антиросійських дій та збільшення санкцій. Лавров вважає, що європейці хочуть лише допомогти Україні зміцнити свою оборону. Він також заявив про необхідність працювати над довгостроковим врегулюванням конфлікту. Росія заявляє, що не цікавиться у затягуванні підготовки мирного договору з Україною.
-

Путін блефує: чому диктатор нібито хоче підписати мирний договір
Після телефонної розмови між президентами Трампом і Путіним обидві сторони висловили намір продовжити переговори між Україною та Росією, оскільки Росія виражає бажання досягти миру. Проте, експерти вважають, що Росія має намір розтягнути цей процес на довгий термін, оскільки вона розглядає перемовини лише як тимчасову паузу у війні. Кремль мріє захопити нові території в Україні і примусити Київ капітулювати. Експерти вважають, що Росія штучно створює видимість готовності до перемовин, але насправді не має наміру укладати компроміси. Росія також намагається підірвати легітимність уряду України, щоб у майбутньому ухилитися від виконання будь-яких мирних угод. Армія РФ готується до літнього наступу, проте експерти вважають, що до осені можливе виснаження російської армії, що може відкрити нові можливості для України. Деякі політики в Росії вже визнали, що воєнним шляхом досягнути своїх цілей не вдасться, тому можливе укладення перемир’я, але з метою майбутнього повернення до воєнних дій.
-

Дзвінок вирішить все: чим небезпечна зустріч Трампа і Путіна
Сьогодні о 17:00 президенти Путін і Трамп проведуть телефонну розмову, яка вважається важливою для можливої зустрічі обох лідерів. Трамп заявив про свої очікування від розмови, де будуть обговорюватися теми зупинки кровопролиття в Україні та торгівлі. Ця розмова стала можливою після того, як Трамп спілкувався з президентом України Зеленським та лідерами НАТО. Російський президент входить у переговори з відчуттям сили, але європейські країни стурбовані можливим компромісом із США. Трамп і Путін можуть спробувати укласти невигідну для України угоду, але Україна відмовиться від неї. Існує ризик, що російський президент може помилково оцінити свої сили й викликати рішучу відповідь Трампа. Найбільш ймовірним результатом розмови може бути домовленість про особисту зустріч двох президентів.
-

Мерц розповів, на якому етапі ідея введення миротворців в Україну
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єрка Італії Джорджа Мелоні висловили погляди на ситуацію в Україні. Вони заявили, що наразі головне завдання – це забезпечити припинення вогню з боку Росії. Політики вважають, що наразі розміщення військових контингентів в Україні не має сенсу, і їхні зусилля спрямовані на мирні переговори та забезпечення безпеки України. На конференції в Римі Мерц також відзначив, що останні перемовини в Стамбулі не відповіли на очікування, але українські переговірники проявили конструктивну позицію. Лідери країн Європи та президент України зустрілися на саміті в Албанії, де також було проведено телефонну розмову з президентом США. Джорджа Мелоні висловила готовність Італії долучитися до будь-яких ініціатив з припинення війни, але застерегла від розколів у західному таборі, підкресливши важливість єдності для вирішення конфлікту.
-

Сибіга назвав показник готовності Росії до миру
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Єдиний реальний показник готовності Росії припинити війну – це згода на безумовне, повне та тривале припинення вогню. Він вважає, що результати дипломатії цього тижня можна оцінювати з трьох точок зору: української, російської та глобальної. Сибіга наголосив, що Україна підтвердила свою відданість миру, але Путін використовує зустрічі для пропаганди і не виявляє готовності припинити війну. Він закликав світ підсилити тиск на Росію шляхом економічного тиску та підтримки України. Також було повідомлено, що Володимир Путін відмовився обговорювати мирний план, розроблений спецпредставником президента США.
-

Пісторіус: Європа допоможе ЗСУ відновити боєготовність
Міністр оборони Німеччини, після зустрічі з міністрами оборони Франції, Італії, Польщі та Великої Британії, заявив, що у випадку припинення вогню між Україною та Росією, європейські партнери допоможуть українській армії швидко відновити боєздатність. Міністр зауважив, що перемир’я, якщо воно настане, буде тимчасовим, тому необхідно готуватися до перших днів після його закінчення. Також тривають обговорення щодо умов майбутнього перемир’я та контролю за його дотриманням. Він висловив розчарування у Володимира Путіна за відмову вести реальні переговори, як показав випадок з відмовою від зустрічі з президентом Зеленським у Стамбулі. Також зазначено, що Велика Британія та Німеччина спільно розроблять нову зброю “глибокого високоточного удару” з дальністю до 2000 км.
-

Пакистан та Індія продовжили перемир’я до 18 травня
Міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар оголосив, що пакистанські та індійські війська домовилися продовжити режим припинення вогню до неділі, 18 травня. Він також відреагував на заклик міністра оборони Індії Раджнатха Сінгха до Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ) взяти під контроль пакистанський ядерний арсенал, вважаючи ці заяви безвідповідальними. Міністерство закликало МАГАТЕ та міжнародну спільноту звернути увагу на крадіжку та контрабанду ядерних та радіоактивних матеріалів з Індії. Відносини між країнами погіршилися через теракт, у якому загинуло 26 людей, за який Індія звинуватила Пакистан. Індійські війська здійснили авіаудари по Пакистану, на що останні відповіли ударами.
-

Тиск перед Стамбулом? Нові санкції проти Росії
Представники країн-членів Європейського Союзу у середу підтримали 17-й пакет санкцій проти Росії. Міністри закордонних справ ЄС мають затвердити нові обмеження 20 травня. Санкції спрямовані на російський “тіньовий флот” нафтових танкерів, які використовуються для уникнення заходів обмеження та постачання нафти за завищеними цінами. Також у пакеті є заходи проти пропагандистів та осіб, що поширюють дезінформацію. Є обмеження на використання хімічної зброї російською армією. Угорщина та Словаччина не заперечили проти нових санкцій, хоча інші країни-члени, зокрема ті, що залежать від російських енергоносіїв, вважають ці заходи “відносно слабкими”. Європейські ЗМІ вважають, що нові санкції лише доповнюють попередні, але не виходять за їх межі.
-

Стало відомо, як ставляться українці до виборів під час перемир’я
Згідно з результатами соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології, понад 70% українців виступають проти проведення національних виборів під час тимчасового перемир’я з гарантіями безпеки. Вони вважають, що вибори мають відбутися лише після отримання гарантій безпеки або після остаточної мирної угоди та завершення війни. Також виявлено, що підтримка проведення виборів пов’язана з довірою до президента Володимира Зеленського. Дослідження проводилося з 2 по 12 травня 2025 року на основі опитування 1010 респондентів у всіх регіонах України.