Президент США Дональд Трамп під час виступу на Генасамблеї ООН заявив, що завершив сім воєн і висміяв ООН за непідтримку. Трамп скаржився на те, що від ООН отримав лише зламаний ескалатор і телесуфлер, а не допомогу з укладення угод. Він заявив, що жоден інший лідер світу не робив нічого подібного і що дуже гордий за свою роботу. Трамп висловив шкоду, що довелося вирішувати конфлікти самостійно, замість отримання допомоги від ООН.
Позначка: Перемир’я
-
Трамп заявив, що закінчив сім війн “замість ООН”
Президент США Дональд Трамп під час виступу на Генасамблеї ООН заявив, що “завершив сім воєн” під час свого другого президентського терміну. Він висміяв ООН, скаржився на те, що від них отримав лише зламаний ескалатор і несправний телесуфлер. Трамп висловив розчарування, що йому довелося самому робити цю роботу, замість того, щоб отримати підтримку від ООН. Також він наголосив, що жоден інший лідер світу ніколи не робив чогось подібного, і висловив гордість за свої досягнення. Трамп висловив резерви стосовно допомоги ООН у міжнародних конфліктах, стверджуючи, що організація ніколи не намагалася допомогти в жодному з них.
-
Ердоган зробив заяву про війну в Україні
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган не вірить у швидке завершення війни в Україні. Про це він сказав в інтерв’ю Fox News. “Я не дуже вірю, що війна в Україні скоро закінчиться. Це погані новини”, – заявив турецький лідер.
Ердоган також висловив переконання, що Європа не зможе вічно надавати економічну допомогу Україні, а сама Україна не може економічно конкурувати з Росією. Попри це, президент Туреччини висловив сподівання, що підтримка України з боку партнерів триватиме.
“Ми сподіваємося, що ця підтримка триватиме”, – підкреслив Ердоган.
Відповідаючи на запитання, як НАТО має відповісти на провокації Росії в повітряному просторі Польщі та Естонії, політик сказав, що НАТО має використовувати “турецьку модель”.
“Я думаю, НАТО могло б використовувати модель Туреччини, яку ми використовуємо як у відносинах із Росією, так і з Україною. Ми працюємо над моделлю миру в цих регіонах”, – зазначив Ердоган.
-
У пастці війни: чому Росія не спішить підписати мирну угоду
Дірки в бюджеті У Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ) пояснили, що війна, яку розпочала РФ проти України, змінила структуру російської економіки. “За останні три роки мілітаризації країна опинилася у пастці: оборонні витрати зросли до майже 8 % ВВП, а військово-промисловий комплекс перетворився на головний драйвер попиту. Це дало змогу Кремлю підтримувати зростання у стратегічних секторах, але паралельно зруйнувало баланс і залишило приватний бізнес та цивільні галузі на узбіччі”, – йдеться у повідомленні Служби. Ситуація в економіці така, що повернутися до мирної моделі без різкого падіння вже Як наслідок – неможливо. Після війни РФ почне скорочувати витрати на оборонку, через що мільйони росіян, зайнятих у ВПК, втратять роботу, а цілі регіони, де сконцентровані оборонні підприємства, залишаться без економічної основи. Окрім того, демобілізація сотень тисяч контрактників теж стане шоком для ринку праці.
Тим часом у першій половині 2025 року доходи федеральної казни зменшилися майже на 17 %, головним чином через зниження надходжень від нафти й газу. А в 2026 році вона знизиться до мізерних 20-22 %, хоча раніше, за словами глави мінфіну РФ Антона Сілуанова, цифри сягали 50 %. “Кремль панічно шукає можливості залатати бюджетну “дірку” в майбутньому році. Поки розглядаються три можливі варіанти “покращення”, але всі вони у підсумку боляче вдарять по пересічному громадянину РФ. Перший – це вкотре взяти гроші у фонді національного добробуту Росії, але на сьогодні йому самому потрібна підтримка після попередніх “позик”. Другий варіант – збільшити державний борг, проте це великі додаткові витрати на його обслуговування та повернення позик. І останній, “перевірений” варіант – це підвищення податків і зборів”, – інформує зовнішня розвідка. В Інституті народногосподарського прогнозування Російської академії наук навіть офіційно визнали, що в економіці РФ “відбулося вичерпання чинників економічного зростання, які діяли раніше”. У їхньому звіті йдеться про падіння споживання домашніх господарств РФ за перше півріччя 2025 року до 2,7 % – це найгірший показник за роки повномасштабної війни проти України. В 2023 році він був 7,4 %, а торік – 5,4 %.
Відзначається також, що санкції та обмеження на імпорт технологій призводять до деградації цивільного виробництва: російські підприємства змушені випускати дешевші й простіші товари, що знижує їхню конкурентоздатність. У перспективі це позбавляє країну можливості повернення на глобальні ринки з високотехнологічною продукцією.
Усе це свідчить, що Росія опинилася у пастці війни: Кремль не може різко зменшити військові витрати без обвалу, але й продовжувати фінансувати війну стає дедалі складніше. Отже, нова економічна криза для РФ неминуча, а вихід із неї вимагатиме довготривалої та болісної перебудови всієї системи. Тому Путін надає перевагу війні, а не миру. Нестабільність, криза, занепад У СЗРУ також звертають увагу на те, що дефіцит пального охопив щонайменше 20 регіонів Росії, включно з тимчасово окупованими територіями України. Одночасно з цим зростає вартість нафтопродуктів. “У короткостроковій перспективі, зокрема взимку 2025-2026 років, це призведе до погіршення соціально-економічної ситуації в РФ, зростання залежності від імпорту палива з Білорусі, Казахстану й Китаю, а також до додаткових ризиків у логістиці, передусім для потреб окупаційної армії”, – зазначають у зовнішній розвідці. За інформацією цього відомства, в Росії зростає кількість випадків продажу прострочених продуктів харчування. Щомісяця Росспоживнагляд виявляє понад 18 тис. подібних порушень.
На тлі економічної нестабільності, демографічного спаду та зростання репресій наркоманія в Росії перетворюється на багаторівневу загрозу – від охорони здоров’я до безпеки. Водночас державна політика демонструє слабку реакцію: профілактичні програми скорочуються, лише погіршуючи проблему.
Наркоманія в РФ набуває ознак системної соціальної кризи. В країні лише офіційно визнано понад шість мільйонів наркозалежних, із яких 60 % – молодь віком 16-30 років, а 20 % – школярі 9-13 років.
Окрім того, офіційно зареєстровано 378 тисяч пацієнтів із психічними та поведінковими розладами, пов’язаними з вживанням наркотиків. Щодня залежність фіксується у 250 нових пацієнтів, а близько 80 осіб щодня помирають від передозування або супутніх захворювань. Примус до миру Тим часомУкраїна зміцнює свої позиції на тлі війни, завдаючи стратегічних ударів по російських нафтопереробних заводах.
Про це повідомляє Forbes.
Протягом літаукраїнські дрони далекого радіусу дії атакували більше десяти НПЗ у різних регіонах Росії. Лише в серпні було виведено з ладу близько 17% нафтопереробних потужностей РФ, які давали приблизно 1,1 млн барелів на день.
Для таких атак ЗСУзастосовують ударні безпілотники власного виробництва “Лютий”, оснащені штучним інтелектом та здатні вражати на відстані 2 тис. км. Це дає можливість діяти незалежно від іноземних партнерів та долати російські засоби РЕБ.
Ці атаки спричинили в РФ дефіцит палива та рекордне зростання цін на бензин. Росіяни також витрачають значні кошти на ремонт пошкоджених об’єктів і посилення їх захисту, що зменшує ресурси на військові потреби.
Також попри масштабні витрати на літній наступ, російські війська досягли мінімальних результатів, зазнавши значних втрат у техніці та особовому складі. Українські FPV-дрони знищують бронетехніку, а укріплені позиції ЗСУ та річкові рубежі обмежують просування.
Не досягли перелому й російські ракетні та безпілотні кампанії: модернізовані “Шахеди” значно здорожчали при тому, що їх і далі продовжує масово збивати українська ППО.
Зважаючи на все це, аналітики вважають, що як би не хотіла РФ уникнути перемовин, їй це вдасться. Адже фінансово виснажлива ситуація для Росії посилює позиції України:
– доходи Кремля падають;
– витрати на війну зростають;
– стратегічні цілі досягаються мінімально. “Ця ситуація, ймовірно, змусить російських лідерів повернутися за стіл переговорів через зростання внутрішнього невдоволення в поєднанні з міжнародним тиском. Якщо Україні вдасться зберегти цю ініціативу, що підриває військову міць та економічну стійкість Росії, вона вступить у ці переговори з сильною картою”,- підсумовує видання. То ж, хоч Кремль і хотів би воювати вічно, підтримуючи для свого суспільства, як казав російський диктатор, “двіж”, малоймовірно, що це вдасться.
Навіть спроба залякати країн-членів НАТО різноманітними провокаціями свідчить про те, що РФ є слабкою у війні, яку веде проти України. “Причина, чому Росія це робить – це тому, що вона слабка. Вони розуміють, що вони не просуваються на фронті в Україні. Вони щоночі проводять повітряні удари, але це не має стратегічного впливу. Вони сподіваються показати силу, коли вони насправді в позиції слабкості”, – заявив колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер в ефірі телеканалу “Київ24”. Галина Гірак -
Лавров зробив нову заяву про перемир’я
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив думку, що потрібно досягти глобальної угоди щодо України. Він вважає, що попередні спроби перемир’я та угоди не дали результатів. У той же час, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав до налаштування нових санкцій проти Росії та наголосив на необхідності протистояння російській військовій агресії.
-
Війська з Бангладеш. Ідея буферної зони в Україні
У разі підписання мирної угоди між Росією та Україною, Сполучені Штати можуть взяти на себе провідну роль у моніторингу над демілітаризованою зоною, а на її території можуть розмістити військових із Саудівської Аравії або Бангладеш, пише NBC News з посиланням на військові джерела. Як має виглядати буферна зона Як очікується, буферна зона являтиме собою велику демілітаризовану територію (межі якої ще не визначені) в межах України, що розділятиме територію Росії та України всередині країни.
Частково завдяки своїм технологічним можливостям, Сполучені Штати візьмуть на себе ініціативу у спостереженні за буферною зоною, використовуючи дрони та супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координуватимуть свої дії з іншими країнами, які також здійснюватимуть моніторинг, пише ЗМІ.
За словами людей, знайомих з планом, цю зону можуть охороняти війська з однієї або кількох країн, що не входять до НАТО, таких як Саудівська Аравія чи навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розгорнуті в Україні. Труднощі плану Президент Росії Володимир Путін мав би погодитися на будь-який план гарантій безпеки для України, а участь НАТО або навіть натяк на неї є для диктатора серйозним питанням, тому розробники плану докладають усіх зусиль, щоб уникнути використання сил Альянсу чи чогось, що нагадує “бренд” НАТО, пише видання.
Нагадаємо, що сьогодні Путіна дійсно роздратувало рішення “коаліції охочих”. Російський диктатор традиційно пригрозив союзникам Києва, які обговорюють відправку свої війська в Україну.
Натомість, деякі гарантії, ймовірно, будуть спиратися на війська з країн, що не входять до НАТО, та на низку двосторонніх угод між Україною та її союзниками, які нададуть Києву гарантії безпеки без залучення П’ятої статті НАТО, що є червоною лінією для Москви.
ЗМІ наголошує, що будь-який план є лише попереднім, доки Путін та президент України Володимир Зеленський не домовляться про нього, а також про лідерів країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включаючи Трампа.
Цей документ був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня. Спочатку очікувалося, що ця зустріч призведе до подальших переговорів, можливо, прямих дискусій між Путіним і Зеленським, але з того часу прогрес у досягненні мирної угоди застопорився. Тим не менш, союзники України продовжили роботу над потенційними гарантіями безпеки, які, найімовірніше, будуть ключем до миру.
Серед інших труднощів, пов’язаних з плануванням, також є рішення про те, які російські атаки викличуть відповідь з боку України чи сил моніторингу, і яка відповідь буде дозволена.
Одне із джерел NBC News зазначило, що правила взаємодії ще потребують розробки, і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди та створення буфера. Питання економіки та інвестицій Поряд із буферною зоною, важливо також гарантувати Києву, що Росія не зможе задушити економіку України, додає ЗМІ. До цього моменту Туреччина відповідатиме за забезпечення безперешкодного потоку товарів і послуг у Чорному морі, здійснюючи морське спостереження та правоохоронні заходи в протоках Босфор і Дарданелли. -
Замороження лінії фронту: чи погодиться на це Україна
Жорсткий реалізм – не капітуляція Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю виданню Новини.LIVE сказав, що замороження бойових дій по лінії фронту є одним зі сценаріїв завершення війни в Україні, які нині розглядаються. “Один із можливих сценаріїв – заморозка по лінії фронту. І президент про це говорить. Але я думаю, що рішення про фінал, про сценарій, який буде фінальним, буде приймати президент”, – зазначив він. За словами представника ОП, нині тривають консультації на рівні президента України та лідерів Європи. Зокрема, є чітке бачення й розуміння ризиків, пов’язаних з Росією.
Оскільки Сполучені Штати та європейські країни не готові надати Україні всі ресурси, необхідні для перемоги у війні, обставини диктують пошук іншого шляху. Один із варіантів – тимчасове призупинення бойових дій без офіційного визнання втрати територій. Це дало б Україні змогу зміцнити власну оборону та поліпшити економічну ситуацію.
Таку думку висловлює політолог і стратег у сфері геополітики Марк Бролін у своїй колонці для The Telegraph. “Назвімо це “корейським” заморожуванням із “німецьким” фіналом – це пауза, яка не визнає юридично захоплених територій, забезпечує чіткі безпекові гарантії сьогодні та вкладає ресурси у спроможність України з часом звільнити свої землі. Це не капітуляція, а стратегічне використання часу”, – пояснив він. Експерт наголосив, що такий варіант є хоч і не втішним, але реалістичним, і саме час може зіграти на користь України. На це, за його словами, існує три основні підстави.
Першою з них Бролін називає послаблення економіки Російської Федерації внаслідок міжнародних санкцій, втечі інвесторів та затяжної війни.
Другою причиною він вважає обмеження у внутрішній політиці США, які заважають Білому дому забезпечити довгострокову підтримку України, адже нині Америка дедалі частіше розглядає війну Росії проти України як переважно європейську проблему.
Проте, зазначає політолог, нинішній президент США Дональд Трамп, ймовірно, стане останнім главою держави, який керується “архаїчними рефлексами епохи Холодної війни”, коли будь-яка критика РФ сприймалася як загроза глобального протистояння. “Саме в цьому, очевидно, й криється аргумент, що країни, які межують із Росією, повинні змиритися з васальною роллю – хоча “ведмідь” уже давно не той, а більшість республік, що були частиною СРСР, змогли вийти з його тіні”, – підкреслив аналітик. Третьою важливою умовою для позитивного сценарію Бролін називає пробудження Європи: курс на скорочення озброєнь і залежність від російських енергоресурсів поступово відходить у минуле. В міру зміцнення Європи, за його прогнозами, залишки радянської спадщини будуть лише прискорювати внутрішнє ослаблення Росії. Адже протягом десятиліть країни, які колись були частиною СРСР, лише нарощували економічну перевагу над Росією, якщо вимірювати ВВП на душу населення.
Експерт також висловився щодо умов, за яких припинення активної фази війни може мати сенс: це має бути не просто “заморожування”, а конкретна стратегія – без юридичного визнання анексованих територій, із багаторівневою системою безпеки для України. До неї мають входити: системи ППО, боєприпаси, регулярні навчання, стабільні канали постачання комплектуючих, автоматичні санкції у випадку порушень з боку РФ і програма інвестицій у розвиток деокупованих і тимчасово окупованих територій.
Ці елементи, на його думку, зробили б паузу не застійною, а ще одним фронтом змагання систем. Це шлях, який може завершитися через декілька років, а не десятиліть, об’єднаною Україною, що перевершить Росію так само, як Західна Німеччина обійшла Східну.
А з твердженням про те, що такий сценарій буде поступкою агресору, він не погоджується. І наголошує, що замороження не означає визнання втрат і не скасовує санкцій – навпаки, воно фіксує юридичну позицію і тиск на агресора.
Бролін стверджує, що це – не капітуляція перед реальністю, а навпаки – визнання теперішньої ситуації з прицілом на стратегічну перевагу. Такий крок дає шанс підірвати сили й легітимність Москви до моменту, коли реальні зміни стануть можливими.
На його думку, “жорсткий реалізм” потребує готовності суспільства тимчасово прийняти таку несправедливість задля майбутньої перемоги. Але коли вибір стоїть між нескінченною війною і неефективною ескалацією, дисципліноване призупинення бойових дій із чіткими умовами і фінансуванням виглядає найбільш обґрунтованою стратегією. З урахуванням усіх факторів, заморожена лінія фронту сьогодні може стати основою для свободи завтра. Без примирення з ворогом Свою позицію висловив і ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман в ефірі “24 Каналу”. “На сьогоднішній день відбити військовим шляхом ті території, які тимчасово втрачені, неможливо. Зафіксувати лінію фронту – так, зробити певні контрудари, пересунути лінію фронту трохи на схід – цілком можливо, нам це може вдатися. Але ми не можемо зараз, навіть за допомогою партнерів, без їхніх військ, скажемо так, просто силоміць забрати ці території. Тому треба казати, що конфлікт може бути заморожений”,- зазначив Гетьман. Він додав, що така заморозка не означає повного припинення вогню – бойові дії триватимуть, але в менш інтенсивній формі, подібно до того, як це було у період 2016-2018 років.
Ветеран підсумував, що це цілком розумна ситуація, принаймні поки що, – заморозити без визнання російськими тимчасово окупованих територій.
У той же час пролунала й альтернативна думка. “Консервація лінії фронту була у 2014 -2015 роках. І що дала ця консервація та окупація? Бомбардування всієї території України та окупацію ще більшої частини країни. Якщо згадати Другу світову, то Черчіль казав, що війна може закінчитися лише завдяки капітуляції Німеччини та осі країн зла, які її підтримували”, – заявив Суддя Конституційного Суду України у відставці Віктор Шишкін в ефірі i-ua.tv. Спочатку, нагадав він, капітулювала Італія, після неї 8 травня 1945 року капітулювала Німеччина. Остання капітуляція імператорської Японії відбулася 2 вересня 1945 року. Тобто весь час прослідковувалися капітуляції, а не примирення з ворогом. Саме з цієї стратегії, на думку Шишкіна, слід говорити з Європою та США.
Галина Гірак -
Буферна зона: захисна смуга чи ризикований проєкт
Що відомо про лінію розмежування У європейських столицях нині обговорюють можливість формування 40-кілометрової буферної смуги між позиціями Збройних сил України та військами РФ. Така ініціатива розглядається як один зі способів досягнення припинення бойових дій.
Як повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, опрацьовується алгоритм щодо потенційного розгортання багатонаціональних сил на території України після завершення активної фази війни. “Гарантії безпеки є надзвичайно важливими і абсолютно необхідними. У нас є чітка дорожня карта. Ми досягли згоди в Білому домі. І ця робота просувається дуже добре”,- зазначила вонав інтерв’ю Financial Times. Фон дер Ляєн сказала, що європейські країни працюють над планом розгортання іноземних військ в Україні у співпраці зі США – президент Трамп неодноразово запевнив, що американська присутність буде частиною підтримки.
Видання нагадує, що йдеться про десятки тисяч військових, які діятимуть під європейським командуванням, а американська сторона забезпечить підтримку – розвідку, управління, логістику.
Планується, що наступна зустріч щодо цього питання має відбутися в Парижі. Серед учасників – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Великої Британії Кір Стармер, генсек НАТО Марк Рютте та сама фон дер Ляєн.
Окрім того, Єврокомісія також шукає джерела сталого фінансування для підтримки ЗСУ. “Після укладення будь-якої мирної угоди Києву знадобиться досить значна кількість солдатів, і їм потрібні хороші зарплати і, звичайно, сучасне обладнання. Це, безсумнівно, ЄС повинен буде докластися”,- пояснила очільниця Єврокомісії. За її словами, ЄС планує продовжити підготовку українських військових навіть після завершення бойових дій і зберегти фінансування підготовки українських солдатів після укладення будь-якої мирної угоди. Він заохочує держави-члени використовувати фонд у розмірі 150 млрд євро для надання кредитів на озброєння, щоб укласти угоди про спільне виробництво з українськими оборонними компаніями або придбати зброю, яку можна передати Києву. Критика проєкту Інше впливове видання – Politico – повідомляє, що європейські дипломати та військові експерти розглядають план із залученням миротворчого контингенту для контролю за дотриманням режиму тиші. Однак ця ідея вже спричинила неоднозначну реакцію, оскільки вона, ймовірно, потребуватиме поступок зі сторони України.
Журналісти зазначають, що сама поява ідеї щодо відведення військ і створення нейтральної смуги на українській території, аби забезпечити хоча б тимчасовий мир, свідчить про глибоку стурбованість союзників по НАТО. “Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо думають, що кілька спостерігачів зможуть зупинити вторгнення, то вони помиляються”,- з обуренням висловився колишній представник Пентагону Джим Таунсенд. У той же час деякі європейські представники порівнюють потенційну буферну зону не з демілітаризованою лінією в Кореї, а радше з поділом Німеччини під час Холодної війни.
Для реалізації цього плану пропонують залучити військових з інших країн у кількості від 4 000 до 60 000 осіб. Проте Польща та Німеччина відмовляються відправляти свої військові підрозділи; Естонія готова лише на обмежену участь. А більшість держав очікують, що основне навантаження все ж візьме на себе Україна.
Тим часом НАТО висловлює занепокоєння стосовно того, що перенаправлення військ до зони безпеки ослабить обороноздатність східного флангу, а Польща остерігається, що такий крок зробить її більш вразливою до потенційних атак.
Зважаючи на ці фактори, експерти попереджають, що буферна зона може лише на перший погляд виглядати як стабілізуючий фактор – на практиці вона може створити додаткові умови для нового наступу на українські міста.
За словами європейських дипломатів, участь Вашингтона буде обмеженою – США, ймовірно, забезпечать лише супутникову розвідку і повітряну підтримку, оскільки лише вони мають належні ресурси для моніторингу дотримання умов перемир’я.
Але все це лише обговорення, адже поки що рішення щодо створення буферної зони та формату миротворчої місії не ухвалено. Де криється небезпека В Україні це питання теж викликало жваві дискусії. “Ми пам’ятаємо попередні зони в Мінських угодах, які застосовувалися вже безпосередньо під час цієї війни, котра триває з 2014 року. Є приклади міжнародні. Тобто було б бажання”, – зазначив колишній заступник начальника Генштабу ЗСУгенерал-лейтенант Ігор Романенко в ефірі Радіо NV. Він також застеріг, що небезпека криється в тому, що, наприклад, зараз лінія зіткнення там, де в нас є фортифікації, потужні райони оборони, а нам будуть пропонувати відійти на 40 км. Це треба покинути на окремих ділянках все і десь вийти в поле і, мовляв, ладнайте щось, якщо це вам потрібно. На окремих ділянках може бути і таке.
Романенко підкреслив, що необхідно враховувати ситуацію на всій лінії фронту та готуватись до складних компромісів – це важка робота, важкі компроміси, але вона важлива та потрібна, і цим питанням треба займатися.
Тим часом офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький наголосив, що іноземні миротворці можуть увійти на українську територію лише після узгодження всіх умов. “Повинні бути міжнародні спостерігачі, міжнародні збройні сили, щоб будь-яка спроба порушити це була загрозою нападу на країну-агресора. Тобто, щоб була реакція”,- сказав він в ефірі каналу FREEДОМ. На думку військового, питання про миротворчу місію мають ухвалювати не лише політики – це має бути колективне і добре продумане рішення, а не популістські виступи.
Також, на думку Цехоцького, будь-який перепочинок призведе до того, що Путін наростить сили, збільшить випуск ракет та “Шахедів” і буде далі робити капості, вже з урахуванням помилок 2022 року. Він порівняв країну-агресорку з хуліганом, який захотів когось убити, пограбувати, зґвалтувати – і йому це дозволили. Це неправильно. Його слід покарати відповідно до закону, щоб він більше навіть не захотів щось подібне робити.
Галина Гірак -
Мерц оцінив прогрес у врегулюванні війни в Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц стримано оцінив прогрес у мирному врегулюванні російсько-української війни на з’їзді відділення Християнсько-демократичного союзу в Оснабрюку. На його думку сторони стоять тільки на початку цього процесу, повідомляє німецьке медіа TRT Global.
“Ми зробили перші кроки. Але я скажу образно: ми перебуваємо на дистанції в десять кілометрів і, можливо, пройшли перші двісті метрів. У будь-якому разі, ми рухаємося в правильному напрямку”, – вважає голова німецького уряду.
Він додав, що за останні три тижні Німеччина і весь Євросоюз доклали більше дипломатичних зусиль, ніж будь-коли.
“Хай сьогодні ніхто більше не говорить, що ми обговорюємо тільки постачання зброї”, – підкреслив він.
Канцлер наголосив, що завдання з врегулювання війни протягом найближчих місяців залишається дуже складним, особливо з огляду на позицію російського диктатора Володимира Путіна. -
Трамп не бачить потреби у перемир’ї для початку переговорів з РФ
Президент США Дональд Трамп під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті разом із Володимиром Зеленським сказав, що вже не вважає перемир’я необхідним етапом у майбутніх переговорах з Росією, передає Європейська правда.
Трампу нагадали, як він обіцяв Росії “серйозні наслідки”, якщо у Кремлі так і не погодяться ні на який формат припинення вогню, та запитали, чи настануть ці наслідки.
У відповідь на це він заявив, що вже не вважає припинення вогню потрібним етапом.
“Я не думаю що треба перемир’я. Якщо ви подивитеся на шість війн, які я завершив цього року – це були завершені війни, не перемир’я. Це було б добре, але у мене також є стратегічне розуміння”, – заявив президент США.
Він додав, що у такому разі сторони піднакопичать сили і справа знову дійде до “гарячої” війни.
“Мені подобається концепція перемир’я з однієї причини – тому що тоді негайно припиняються вбивства людей. А поки ми будемо працювати над мирною угодою, бойові дії будуть тривати. Я б хотів, щоб вони зупинились. Але стратегічно для однієї зі сторін це (перемир’я) може бути недоліком”, – сказав Трамп.