Урядовий шатдаун у США може нашкодити переговорам між Україною та Америкою щодо угоди про безпілотники та постачання зброї. Американський уряд зупинився через неузгодженість щодо державних витрат, що призвело до призупинення переговорів. Українські делегації, які прибули до США для обговорень, змушені переглядати свої плани через шатдаун, який перешкоджає роботі федеральних служб.
Позначка: Переговори
-
Зеленський обговорив з прем’єром Норвегії “стіну дронів”
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере у Копенгагені. Під час зустрічі лідери обговорили продовження оборонної підтримки, зокрема посилення ППО та фінансування виробництва дронів в Україні. Також вони обговорили питання порушення повітряного простору дронами в декількох країнах, а також ініціативу Євросоюзу щодо створення Стіни дронів. Україна готова поділитися досвідом боротьби з російськими дронами та гібридними атаками з Норвегією. Також було обговорено ініціативу PURL, яка передбачає закупівлю озброєнь у США. Зеленський висловив подяку Норвегії за підтримку України в енергетичному секторі, зокрема виділення коштів на імпорт газу. Глава держави також висловив вдячність за допомогу у боротьбі з російською агресією та надання фінансової допомоги.
-
Війна і мир: Росія хоче воювати, хоч перемогу вже пророкують Україні
Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Росія не готова до проведення добросовісних переговорів, і тому тисне на Україну, щоб та погодилася на максималістські умови. Віцепрезидент США Джей Ді Венс підтвердив, що Росія уникатиме будь-яких переговорів щодо завершення конфлікту з Україною. Економіка Росії зазнає великих проблем, а її військові успіхи в Україні обмежені. Президент Трамп змінив свою позицію на користь України, що вразило багатьох. Польща підтримує цю зміну, стверджуючи, що Росія втрачає економічно та військово. Німеччина також об’єднується з іншими європейськими країнами для підтримки України та протистояння Росії.
-
Україна зробила історичний крок на шляху до ЄС – Кулеба
Віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що Україна успішно завершила скринінг законодавства на відповідність нормам Європейського Союзу. Цей крок є важливим на шляху до потенційного членства в ЄС. Процес скринінгу тривав 15 місяців і був одним із найшвидших серед усіх країн-кандидатів. Було проведено багато зустрічей та підготовлено численні презентації. Україна продемонструвала свою готовність до співпраці з ЄС у сфері регіонального розвитку, а також показала інструменти прозорості та підтримки громад. Наступним кроком буде адаптація українського законодавства до вимог ЄС на основі офіційних висновків Європейської комісії.
-
Келлог назвав причину потепління відносин США з Білоруссю
Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог заявив, що покращення відносин між США та Білоруссю пов’язане з намаганнями Вашингтона підтримати зв’язки з російським президентом Путіним. США зняли санкції з білоруської авіакомпанії Белавіа за умови, що вони не використовуватимуть літаки для “мерзенних цілей”. Келлог зазначив, що хоча звільнення деяких політичних в’язнів є позитивним кроком, основна мета полягає у пошуку рішення щодо конфлікту між Україною та Росією.
-
Переговори про вступ України можуть розпочатись вже навесні наступного року
Україна готується до початку переговорів з Європейським Союзом щодо вступу в ЄС, які можуть розпочатися вже навесні наступного року. Однак основною перепоною на цьому шляху залишається вето Угорщини. ЄС сподівається, що внаслідок парламентських виборів в Угорщині владу отримає опозиція, яка буде більш позитивно налаштована до України. Деякі європейські політики розглядають різні варіанти прискорення вступу України до ЄС, включаючи обхід позиції Угорщини чи розпочаток переговорів без її згоди. Україна вже успішно завершила скринінги по всіх шести кластерах, що свідчить про готовність країни до наступного етапу – відкриття переговорів за кожним кластером.
-
Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї Лі Дже Мен звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напруженість у регіоні. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю. Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ін заявив про розробку потужної секретної зброї та наказав посилити ядерний арсенал країни.
-
Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні
Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Вони обговорили шляхи завершення війни, гарантії безпеки та економічної співпраці між країнами. Про це у ніч проти вівторка, 22 вересня, Зеленський повідомив у соцмережах.
“Зустрівся з Президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Зараз ключове завдання – досягнення справедливого й тривалого миру, із надійними гарантіями безпеки”, – йдеться у дописі.
Глава держави зазначив, що в ході зустрічі були детально обговорені зусилля України, США, Європи та інших партнерів у світі для того, щоб закінчити цю війну й зупинити вбивства.
Окремо президенти торкнулися питань торговельно-економічної співпраці, зацікавленості казахстанських компаній брати участь у відновленні України. -
У пастці війни: чому Росія не спішить підписати мирну угоду
Дірки в бюджеті У Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ) пояснили, що війна, яку розпочала РФ проти України, змінила структуру російської економіки. “За останні три роки мілітаризації країна опинилася у пастці: оборонні витрати зросли до майже 8 % ВВП, а військово-промисловий комплекс перетворився на головний драйвер попиту. Це дало змогу Кремлю підтримувати зростання у стратегічних секторах, але паралельно зруйнувало баланс і залишило приватний бізнес та цивільні галузі на узбіччі”, – йдеться у повідомленні Служби. Ситуація в економіці така, що повернутися до мирної моделі без різкого падіння вже Як наслідок – неможливо. Після війни РФ почне скорочувати витрати на оборонку, через що мільйони росіян, зайнятих у ВПК, втратять роботу, а цілі регіони, де сконцентровані оборонні підприємства, залишаться без економічної основи. Окрім того, демобілізація сотень тисяч контрактників теж стане шоком для ринку праці.
Тим часом у першій половині 2025 року доходи федеральної казни зменшилися майже на 17 %, головним чином через зниження надходжень від нафти й газу. А в 2026 році вона знизиться до мізерних 20-22 %, хоча раніше, за словами глави мінфіну РФ Антона Сілуанова, цифри сягали 50 %. “Кремль панічно шукає можливості залатати бюджетну “дірку” в майбутньому році. Поки розглядаються три можливі варіанти “покращення”, але всі вони у підсумку боляче вдарять по пересічному громадянину РФ. Перший – це вкотре взяти гроші у фонді національного добробуту Росії, але на сьогодні йому самому потрібна підтримка після попередніх “позик”. Другий варіант – збільшити державний борг, проте це великі додаткові витрати на його обслуговування та повернення позик. І останній, “перевірений” варіант – це підвищення податків і зборів”, – інформує зовнішня розвідка. В Інституті народногосподарського прогнозування Російської академії наук навіть офіційно визнали, що в економіці РФ “відбулося вичерпання чинників економічного зростання, які діяли раніше”. У їхньому звіті йдеться про падіння споживання домашніх господарств РФ за перше півріччя 2025 року до 2,7 % – це найгірший показник за роки повномасштабної війни проти України. В 2023 році він був 7,4 %, а торік – 5,4 %.
Відзначається також, що санкції та обмеження на імпорт технологій призводять до деградації цивільного виробництва: російські підприємства змушені випускати дешевші й простіші товари, що знижує їхню конкурентоздатність. У перспективі це позбавляє країну можливості повернення на глобальні ринки з високотехнологічною продукцією.
Усе це свідчить, що Росія опинилася у пастці війни: Кремль не може різко зменшити військові витрати без обвалу, але й продовжувати фінансувати війну стає дедалі складніше. Отже, нова економічна криза для РФ неминуча, а вихід із неї вимагатиме довготривалої та болісної перебудови всієї системи. Тому Путін надає перевагу війні, а не миру. Нестабільність, криза, занепад У СЗРУ також звертають увагу на те, що дефіцит пального охопив щонайменше 20 регіонів Росії, включно з тимчасово окупованими територіями України. Одночасно з цим зростає вартість нафтопродуктів. “У короткостроковій перспективі, зокрема взимку 2025-2026 років, це призведе до погіршення соціально-економічної ситуації в РФ, зростання залежності від імпорту палива з Білорусі, Казахстану й Китаю, а також до додаткових ризиків у логістиці, передусім для потреб окупаційної армії”, – зазначають у зовнішній розвідці. За інформацією цього відомства, в Росії зростає кількість випадків продажу прострочених продуктів харчування. Щомісяця Росспоживнагляд виявляє понад 18 тис. подібних порушень.
На тлі економічної нестабільності, демографічного спаду та зростання репресій наркоманія в Росії перетворюється на багаторівневу загрозу – від охорони здоров’я до безпеки. Водночас державна політика демонструє слабку реакцію: профілактичні програми скорочуються, лише погіршуючи проблему.
Наркоманія в РФ набуває ознак системної соціальної кризи. В країні лише офіційно визнано понад шість мільйонів наркозалежних, із яких 60 % – молодь віком 16-30 років, а 20 % – школярі 9-13 років.
Окрім того, офіційно зареєстровано 378 тисяч пацієнтів із психічними та поведінковими розладами, пов’язаними з вживанням наркотиків. Щодня залежність фіксується у 250 нових пацієнтів, а близько 80 осіб щодня помирають від передозування або супутніх захворювань. Примус до миру Тим часомУкраїна зміцнює свої позиції на тлі війни, завдаючи стратегічних ударів по російських нафтопереробних заводах.
Про це повідомляє Forbes.
Протягом літаукраїнські дрони далекого радіусу дії атакували більше десяти НПЗ у різних регіонах Росії. Лише в серпні було виведено з ладу близько 17% нафтопереробних потужностей РФ, які давали приблизно 1,1 млн барелів на день.
Для таких атак ЗСУзастосовують ударні безпілотники власного виробництва “Лютий”, оснащені штучним інтелектом та здатні вражати на відстані 2 тис. км. Це дає можливість діяти незалежно від іноземних партнерів та долати російські засоби РЕБ.
Ці атаки спричинили в РФ дефіцит палива та рекордне зростання цін на бензин. Росіяни також витрачають значні кошти на ремонт пошкоджених об’єктів і посилення їх захисту, що зменшує ресурси на військові потреби.
Також попри масштабні витрати на літній наступ, російські війська досягли мінімальних результатів, зазнавши значних втрат у техніці та особовому складі. Українські FPV-дрони знищують бронетехніку, а укріплені позиції ЗСУ та річкові рубежі обмежують просування.
Не досягли перелому й російські ракетні та безпілотні кампанії: модернізовані “Шахеди” значно здорожчали при тому, що їх і далі продовжує масово збивати українська ППО.
Зважаючи на все це, аналітики вважають, що як би не хотіла РФ уникнути перемовин, їй це вдасться. Адже фінансово виснажлива ситуація для Росії посилює позиції України:
– доходи Кремля падають;
– витрати на війну зростають;
– стратегічні цілі досягаються мінімально. “Ця ситуація, ймовірно, змусить російських лідерів повернутися за стіл переговорів через зростання внутрішнього невдоволення в поєднанні з міжнародним тиском. Якщо Україні вдасться зберегти цю ініціативу, що підриває військову міць та економічну стійкість Росії, вона вступить у ці переговори з сильною картою”,- підсумовує видання. То ж, хоч Кремль і хотів би воювати вічно, підтримуючи для свого суспільства, як казав російський диктатор, “двіж”, малоймовірно, що це вдасться.
Навіть спроба залякати країн-членів НАТО різноманітними провокаціями свідчить про те, що РФ є слабкою у війні, яку веде проти України. “Причина, чому Росія це робить – це тому, що вона слабка. Вони розуміють, що вони не просуваються на фронті в Україні. Вони щоночі проводять повітряні удари, але це не має стратегічного впливу. Вони сподіваються показати силу, коли вони насправді в позиції слабкості”, – заявив колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер в ефірі телеканалу “Київ24”. Галина Гірак -
Вперше з 2019 року: делегація Конгресу США приїхала в Китай
Делегація з Палати представників Конгресу США вперше з 2019 року прибула до Китаю для проведення зустрічей з китайськими урядовцями з метою відновлення діалогу між країнами. Під час переговорів китайський прем’єр Лі Цян заявив, що стійкі китайсько-американські відносини сприяють спільним інтересам обох країн та міжнародній спільноті. Американські законодавці також висловили важливість зміцнення діалогу між військовими двох країн для запобігання напруженості. Вони планують переговори з китайськими колегами та можливою зустріччю з лідером Китаю, але деталі поки не відомі. Попередній візит делегації з Сенату США відбувся у 2019 році.