Очікується весняне загострення Зараз наступальний процес російської армії перебуває у стані стагнації. Проте ворог не спить – готується до весняно-літньої кампанії, береже стратегічні резерви, роздумуючи над тим, де саме надалі їх використати навесні, коли спадуть морози та нормалізується погода.
Про це в ефірі 24 Каналу повідомив військовий оглядач Денис Попович, додавши, що є два варіанти, куди російське військове командування може направити свої резерви. Це південна операційна зона Запорізької області, яка передбачає бої за Оріхів, Гуляйполе, та Донецька область, – Слов’янсько-Краматорська агломерація.
Ця спроба наступу ворога може бути останньою. Залежно від того, якою саме вона буде, ухвалюватимуться подальші рішення у Кремлі, у тому числі й стосовно переговорного процесу.
Стосовно ситуації на півночі країни – Харківський та Сумський напрямки, то там російські війська, на думку Поповича, намагатимуться створити “буферні зони”, намацати слабкі місця на кордоні, щоб відвертати на ці ділянки фронту українські резерви. “Є основні напрямки, які росіяни для себе обрали. Вони розуміють, що в нас є проблеми з особовим складом. Тому будуть намагатися відкривати нові больові точки для того, щоб ми реагували й перекидали туди свої резерви, а вони тим часом могли швидше просуватися на тих ділянках фронту, які для них є основними”, – пояснив Попович. Про те, що російське військове командування планує задіяти свої обмежені стратегічні резерви для запланованого на літо 2026 року наступу на півдні та, можливо, на сході України, йдеться і в звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Однак, як підкреслюють аналітики, ймовірно, російським військовим не вистачає резервів для адекватної підготовки до такого наступу та досягнення його цілей.
ISW також звертає увагу на те, що Росія формує стратегічний резерв із новобранців з липня 2025 року, але зазнає труднощів із поповненням втрат в Україні та змушена розгортати оперативні резерви для підтримки поточних бойових дій. Російському військовому командуванню, ймовірно, доведеться вибирати між розгортанням своїх обмежених стратегічних резервів зараз для кращої підготовки до літнього наступу або ризиком використання стратегічного резерву пізніше влітку, але з менш вигідними позиціями.
Зараз російські війська намагаються створити умови для майбутніх наступальних операцій у напрямках Слов’янськ-Краматорськ та Оріхів-Запоріжжя, однак їм не вдається досягти значних успіхів.
Вони також атакують Лиман, розташований на північному сході від Слов’янська, але й досі вони обмежуються невеликими операціями щодо проникнення в це містечко, в якому до війни населення складало близько 20 тис. осіб.
Повідомляється також, що нещодавні успішні дії ЗСУ в Куп’янську відвернули російські резерви з лиманського напрямку для відповіді на українські атаки.
Тим часом російські війська захопили Сіверск у грудні 2025 року і досі перебувають приблизно за 23 км від Слов’янська, не мають прогресу у боях за Костянтинівку. Втрати більші, ніж поповнення Російська армія вдруге з початку повномасштабного вторгнення втратила більше живої сили, ніж змогла мобілізувати. Про це зазначив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ, майор Роберт “Мадяр” Бровді.
За його словами, протягом січня армія РФ мобілізувала або підписала контракт з 22 тисячами осіб, а втратила вбитими і пораненими 30 618 осіб особового складу. Йдеться, за його словами, лише про верифіковані дані – те, що зафіксовано на відео в результаті роботи безпілотних систем Сил оборони України.
А президент Володимир Зеленський заявив у розмові з журналістами, що Росія ризикує втратити за кілька місяців 100-120 тис. тих, хто на передовій. Це суттєво вплине на її здатність продовжувати війну. “Ми бачимо рівень поповнення російської армії – 40 тисяч осіб на місяць, і не всі з них йдуть на першу лінію. І ми бачимо за кількістю знищення, що наші військові знищують 30-35 тисяч окупантів – це Росія втрачає щомісяця вбитими і важко пораненими. Це число російських втрат буде зростати. Тобто там армія не поповнюється достатньо. Але зменшуються у них передусім ті, хто стоїть на першій лінії. Тобто якщо так буде надалі, вони втратять за кілька місяців 100-120 тис. саме тих, хто на “передку”, – сказав глава держави. На його думку, це свідчить про те, що Путіну доведеться ухвалювати жорсткі рішення. Але якщо він оголосить велику мобілізацію, зрозуміло, який це буде мати вплив на їхнє суспільство та на нього особисто.
Крім того, за словами Зеленського, у росіян наростають і фінансові проблеми. Зокрема, вже зараз зафіксовано зниження виплат військовим в Росії – вони вже стали на ці рейки.
До слова, загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 7 лютого 2026 року на війні проти України становлять близько 1 245 290 осіб. Можливий контрнаступ Водночас українські військові припускають можливий контрнаступ ЗСУ, хоч і не такий масштабний, як у 2022 році. Більш реалістичним сценарієм може бути поступове відтиснення противника, а також створення так званої “кілзони”, тобто, зони ураження на глибину до 15-20 км.
Про це в інтерв’ю “Радіо Хартія” сказав Герой України, командир 20-ї бригади безпілотних систем К2 Кирило Верес. “У контрнаступ на сотні кілометрів я не вірю. А от у поступове відкидання ворога й розширення зони ураження – так, у це вірю”, – зазначив він. Верес додав, що зараз основним завданням для українських військових є перенесення ураження вглиб оборони противника. Реалізувати це тяжко, оскільки необхідно підтримувати ще й піхотні підрозділи вздовж усієї лінії бойового зіткнення. Загалом активна лінія фронту нині складає орієнтовно 1 200 км. “Ми не можемо залишити піхоту без підтримки навіть на кілька місяців, щоб повністю зосередитися на глибинному ураженні. Це створює додаткові ризики на фронті”, – підкреслив Верес. Він додав, що сучасна війна вимагає значних людських і фінансових ресурсів, а ефективність дій залежить від технологій, зокрема, й від безпілотних систем.
Галина Гірак
Позначка: Переговори
-
Підступність ворога: що Путін планує замість завершення війни
-
Дедлайн для миру в Україні: чому США і Росія так поспішають
Символи нездоланних протиріч Ця дипломатична новина стала знаковою саме на тлі того, що на фронті продовжуються запеклі бої, у тилу посилилися обстріли, заводи скорочують виробництво, люди змушені виживати в умовах холодної зими, а на світовій арені тривають затяжні політичні переговори без істотного прориву.
За словами глави держави, американці “пропонують сторонам завершити війну до початку цього літа, і, ймовірно, будуть тиснути на сторони саме згідно з таким графіком”.
Влада США навіть запропонувала провести наступний раунд тристоронніх переговорів ймовірно у Маямі, і Україна “підтвердила участь”.
Така американська ініціатива сприймається по-різному. У Києві її розглядають як шанс пришвидшити переговорний процес. Але водночас підкреслюють, що мир має бути не примусовим і не таким, що поставив би Україну перед необхідністю поступитися власними інтересами заради термінового “припинення вогню”. Адже усі складні питання, зокрема щодо Донбасу чи управління Запорізькою АЕС, й досі залишаються відкритими.
І хоч американська сторона сподівається, що сторони зможуть досягти угоди до червня, перспективи втілення цього сьогодні є доволі примарними. То що ж хочуть “королі”? Чому ж Штати висунули саме такий термін? Відповідь частково міститься у словах того-таки Зеленського. “Що стосується американців, то у них напевно просто буде інший пріоритет – Конгрес (йдеться про довибори у 2026 році – ред.). І ми розуміємо з вами, що весь свій час вони будуть віддавати саме внутрішнім процесам – виборам, зміні настроїв в суспільстві їхньому. Вибори для них точно важливіші”, – пояснив президент. До того ж, між США та РФ є ймовірність підписання документів про економічне співробітництво на близько 12 трильйонів доларів, про що Зеленський повідомив під час нещодавнього спілкування з журналістами. “Наприклад, мені розвідка показувала так званий “пакет Дмітрієва”, який він показував у США, – там обсяг близько 12 трильйонів доларів. Це начебто пакет економічного співробітництва між Америкою та Росією. Тобто ми чуємо про ймовірність таких або подібних двосторонніх документів між Америкою і Росією”, – зауважив президент. Саме тому американці і прагнуть завершення війни до червня й будуть робити все для цього, переконаний він.
Але куди може поспішати Росія? Тут все ще простіше: бо її “годинничок тікає”. “Те, що бачимо на старті 2026 року, – це не “погіршення настроїв” і не сезонний спад. Це злам економічої моделі: ключові “стовпи” воєнної економіки РФ (нафто-газові доходи, бюджетна стабільність, кредитні ресурси, ринок нерухомості, споживчий попит) одночасно збоять. І це небезпечно для РФ саме тим, що ці ризики самопосилюються (“сніговий ком”)”, – визначає поточний стан економіки РФ голова Advanter Group, засновник міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач у соцмережі. Загалом, цей новий американський дедлайн є не лише датою у календарі, а безперечним символом протиріч: між міжнародним тиском і національними переконаннями, між бажанням миру і реальністю військового конфлікту. Зранку гарантії, ввечері підписання Водночас новий дедлайн є повторенням тактики, котру Дональд Трамп застосовував ще від початку свого президентства. Проте історія показує, що жорсткі терміни не гарантують прогресу, а тиск на Київ може призвести до нових дипломатичних ризиків, пише NBC News.
Видання зазначає, що встановлення дедлайнів є типовим інструментом адміністрації Трампа у спробах покінчити з міжнародними конфліктами. Це і початкова обіцянка покласти край війні в Україні за 24 години після початку президентства, котру пізніше визнали абсурдною, і розрахунок на мирну угоду протягом 100 днів після інавгурації, тобто до травня 2025 року. Згодом озвучувалися нові терміни, серед яких ультиматум до Дня подяки, 27 листопада.
А раніше подібні терміни застосовувалися Трампом щодо ХАМАС у Газі та Ірану для укладання нової ядерної угоди.
Втім, знову-таки за словами Зеленського, Україна не має нічого проти встановлення дедлайнів у мирному процесі. “У принципі, ми давно пропонували американській стороні мати справді чіткий Sequence Plan. Щоб всі розуміли, на що йдуть сторони, в який момент, на яких етапах. Щоб війна не розтягувалася, бо ми дійсно хочемо закінчити війну та гарантувати безпеку”, – сказав Зеленський. Також у президента запитали, чи можливе підписання гарантій безпеки зі США, якщо війна завершиться до червня. “Американська сторона говорила, що одна із можливостей, щоб всі угоди підписувалися приблизно в один час. Я не говорю, що це прямо в один момент, але вони кажуть про один час”, – відповів він. Тут варто згадати попередження української журналістки Лариси Волошиної, що справжня мирна угода між країнами передбачає вирішення всіх територіальних, дипломатичних, економічних питань. Тож насправді нині йдеться лише про припинення вогню, але і цього невідомо, як досягти: адже небувалі гарантії безпеки та інвестзобов’язання Україні з боку США мають вступити в силу лише після підписання мирної угоди, а не укладення перемир’я. І це може тривати насправді роками.
Водночас, за словами журналіста та публіциста Віталія Портникова, нещодавня заміна у складі російської переговірної делегації пропагандистів на військових може здаватися позитивною ознакою. “Які висновки можна зробити з витоків інформації про перемовини в Абу-Дабі? Виглядає так, що делегації зайняті розв’язанням технічних питань щодо практичної реалізації рішення про припинення вогню. І склад учасників переговорних груп це підтверджує. Це лише зайвий раз підкреслює, що цей раунд – не переговори про мир, а обговорення технічних деталей, які знадобляться колись у майбутньому, після досягнення якоїсь угоди”, – додає з цього приводу журналіст та народний депутат VII, VIII та IX скликань Микола Княжицький у Facebook. Втім, додає Портников, потрібно “усвідомити досить просту річ, що російський президент Путін готовий будувати будь-які декорації для того, щоб вирішити політичні питання, які для нього дійсно є нагальними. “І серед цих політичних питань зовсім не завершення війни проти нашої країни, а насамперед намагання зменшити ефект західного тиску на Російську Федерацію… До якого часу Путін хотів би імітувати перемовини? Термін абсолютно очевидний до січня 2029 року. Це взагалі простий підхід Путіна до західної політики: пересидіти партнера і потім вирішувати, як будувати свою політику по відношенню до його спадкоємця”, – вважає Портников. Ірина Носальська -
Рішення поки немає: Данія і Гренландія помітили прогрес у діалозі зі США
Представники Данії та Гренландії повідомили, що переговори зі США щодо майбутнього статусу Гренландії перешли на новий етап, хоча ситуація, як і раніше, залишається невирішеною. Про це в неділю, 8 лютого, пише The Hill.
Як зазначає видання, міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен зазначив, що переговори з представниками США та Гренландії досягли прогресу, проте криза поки не вирішена.
“Ми не вийшли з кризи, і рішення поки що немає”, – сказав він.
Данія вкотре нагадала про свою тверду позицію щодо суверенітету Гренландії. Водночас, у самій Гренландії посилилося занепокоєння через зростання впливу США на острові. Останнє опитування свідчить, що більшість населення, близько 76%, виступає проти ідеї інтеграції з Америкою.
Раніше президент США Дональд Трамп не виключав можливості отримання контролю над Гренландією шляхом купівлі або військових дій. Утім, після переговорів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на економічному форумі в Давосі риторика Білого дому стала дещо обережнішою. Незважаючи на публічне відхилення ймовірності військового втручання, Трамп підкреслив стратегічну важливість Гренландії для США у контексті геополітичних інтересів в Арктиці.
Нагадаємо, минулого місяця США, Гренландія та Данія розпочали дипломатичні переговори з метою подолання кризи, спричиненої претензіями президента Дональда Трампа на арктичну територію.
-
Трамп уперше залучив військових у діалог з РФ і Іраном – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп вперше залучив провідних військових керівників країни до участі в ключових міжнародних переговорах, зокрема з Іраном і Росією. Це свідчить про зміну стратегії Вашингтона щодо зовнішньої політики. Про це повідомляє Associated Press.
Згідно з інформацією агентства, адмірал Бред Купер, який очолює Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), взяв участь у непрямих переговорах з представниками Ірану в Омані. Його присутність на зустрічах у військовій формі сприймається як демонстрація посилення американської позиції в регіоні.
Також міністр армії США Ден Дрісколл виконує важливу роль у координації, пов’язаній із війною Росії проти України. Він підтримує тісний зв’язок з українськими офіційними особами під час міжсесійних переговорів, забезпечуючи співпрацю між сторонами.
У процесах, що відбуваються в Абу-Дабі, брав участь і генерал Алексус Гринкевич, командувач військових сил США і НАТО в Європі. Його залучення спрямоване на відновлення діалогу на високому рівні між військовими представниками США та Росії.
Експерти вважають, що цей новий підхід адміністрації Трампа сигналізує про бажання застосовувати більш оперативну та рішучу модель ведення зовнішньої політики. За словами колишнього радника Держдепартаменту Еліота Коена, активна участь військових у дипломатичних процесах є потужним інструментом для передачі ключових сигналів.
Associated Press зазначає, що таке рішення відходить від традиційної дипломатії, акцентуючи увагу на значному зростанні ролі військових у процесі прийняття і реалізації важливих зовнішньополітичних рішень США.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що він буцімто “запобіг кільком ядерним війнам” у світі, зокрема, між Україною та Росією.
Трамп заявив про “фінішну пряму” у війні в Україні
-
Бабіш назвав винного у зриві мирної угоди між Україною і РФ у 2022 році
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш звинуватив колишнього главу уряду Великої Британії Бориса Джонсона у зриві мирних домовленостей між Україною та Росією, які нібито були досягнуті в квітні 2022 року. За словами Бабіша, втручання Джонсона призвело до продовження бойових дій.
Ці заяви прозвучали під час його виступу на телеканалі NOVA, де політик поділився своїм поглядом на події весни 2022 року та роль західних лідерів у переговорах. За його словами, напередодні ця угода вже була близькою до реалізації, але після втручання тодішнього британського прем’єра ситуація кардинально змінилася, і конфлікт тривав далі.
“Мирна угода була близька ще в квітні 2022 року, допоки не з’явився Борис Джонсон, і конфлікт продовжився”, – сказав Бабіш. Він водночас додав, що сподівається на завершення війни у майбутньому.
На думку Бабіша, для припинення війни лідерам європейських країн необхідно вести активний діалог із президентом США Дональдом Трампом та президентом Росії Володимиром Путіним. Він підкреслив, що Європа не зможе досягти тривалого рішення без участі США, навіть попри обіцянки американського президента завершити війну.
Бабіш також зазначив, що саме провідні європейські політики повинні стати лідерами у переговорах з російським президентом. Серед таких він згадав канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президента Франції Еммануеля Макрона, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера та очільницю уряду Італії Джорджу Мелоні. Він зауважив, що раніше поїздки європейських лідерів до Москви критикувалися, але нині підхід до діалогу з Росією змінився.
Окремо прем’єр приділив увагу оборонним витратам Чехії, які зараз складають 2% ВВП. На його думку, немає необхідності збільшувати їх до 5%, хоча він визнає важливість виконання зобов’язань перед НАТО. Він також анонсував плани щодо проведення аудиту витрат попередніх урядів на оборону, підвищення зарплат військовим і розширення армії, зокрема шляхом формування механізованої бригади та розвитку антидронових систем.
Раніше Борис Джонсон коментував зустріч Дональда Трампа із Володимиром Путіним, яка відбулася на Алясці 15 серпня. Британський політик назвав її огидною, але визнав необхідність спілкування навіть із такими лідерами, як російський президент.
Бабіш розкрив обсяг чеської ініціативи для України
-
Зеленський заявив про “глухий кут” на переговорах
Учасникам переговорів в Абу-Дабі не вдалося розв’язати територіальне питання та питання ЗАЕС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в суботу, 7 лютого.
За його словами, “складні питання залишились складними”.
“Україна ще раз підтвердила свої позиції щодо питання Донбасу. “Стоїмо, де стоїмо” – це найсправедливіша та найбільш надійна сьогодні модель для припинення вогню, на наш погляд”, – сказав Зеленський.
Він додав, що американська сторона вчергове порушувала питання щодо вільної економічної зони.
“Хочу нагадати: загалом від ідеї вільної економічної зони ні Україна, ні Росія ніколи не були в захваті. Росія хоче нашого виходу з Донеччини, а ми говорили, що найбільш надійна позиція – “стоїмо, де стоїмо”. Американська сторона пропонує такий компромісний, на їхній погляд, варіант. І ми фіксуємо, що сторони це питання обговорювали”, – пояснив голова держави.
Крім того, на переговорах в Абу-Дабі не було досягнуто прогресу щодо проблеми функціонування ЗАЕС. На йог думку, це питання має вирішуватися у комплексі, зокрема, з питанням відбудови Каховської ГЕС.
“Спільного розуміння поки що так і не знайшли щодо Запорізької атомної станції. Всі сторони усвідомлюють, що питання станції має вирішуватися разом з питаннями відновлення греблі, використання води і загалом екосистеми цієї території”, – сказав глава держави.
Зеленський вкотре зауважив, що територіальні питання мають вирішуватися на рівні лідерів України, США та Росії.
Він також підтвердив свою готовність до таких переговорів.
Як ми вже писали, в Москві вважають “складними” переговори делегацій України, США і РФ, які 4-5 лютого відбулися в Абу-Дабі.
Трамп: У нас дуже добрі переговори, дещо може статися -
Зеленський підтвердив “глухий кут” на переговорах
Учасникам переговорів в Абу-Дабі не вдалося розв’язати територіальне питання та питання ЗАЕС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в суботу, 7 лютого.
За його словами, “складні питання залишились складними”.
“Україна ще раз підтвердила свої позиції щодо питання Донбасу. “Стоїмо, де стоїмо” – це найсправедливіша та найбільш надійна сьогодні модель для припинення вогню, на наш погляд”, – сказав Зеленський.
Він додав, що американська сторона вчергове порушувала питання щодо вільної економічної зони.
“Хочу нагадати: загалом від ідеї вільної економічної зони ні Україна, ні Росія ніколи не були в захваті. Росія хоче нашого виходу з Донеччини, а ми говорили, що найбільш надійна позиція – “стоїмо, де стоїмо”. Американська сторона пропонує такий компромісний, на їхній погляд, варіант. І ми фіксуємо, що сторони це питання обговорювали”, – пояснив голова держави.
Крім того, на переговорах в Абу-Дабі не було досягнуто прогресу щодо проблеми функціонування ЗАЕС. На йог думку, це питання має вирішуватися у комплексі, зокрема, з питанням відбудови Каховської ГЕС.
“Спільного розуміння поки що так і не знайшли щодо Запорізької атомної станції. Всі сторони усвідомлюють, що питання станції має вирішуватися разом з питаннями відновлення греблі, використання води і загалом екосистеми цієї території”, – сказав глава держави.
Зеленський вкотре зауважив, що територіальні питання мають вирішуватися на рівні лідерів України, США та Росії. Він також підтвердив свою готовність до таких переговорів.
Як ми вже писали, в Москві вважають “складними” переговори делегацій України, США і РФ, які 4-5 лютого відбулися в Абу-Дабі.
Трамп: У нас дуже добрі переговори, дещо може статися -
Трамп: У нас дуже хороші переговори, дещо може статися
Президент США Дональд Трамп заявив, що 6 лютого пройшли “хороші” переговори стосовно війни РФ в Україні, у результаті яких можливі зрушення. Про це він сказав, спілкуючись із журналістами на борту літака Air Force One.
“Сьогодні ми провели дуже хороші переговори щодо Росії та України, дещо може статися”, – сказав він.
Трамп також додав, що в американської сторони проходять “дуже хороші” переговори з РФ та Україною, а також з Іраном.
При цьому, на 6 лютого не було заплановано офіційних перемовин чи зустрічей делегацій. -
США хочуть завершення війни у березні – ЗМІ
Під час перемовин в Абу-Дабі американська та українська делегації обговорили можливість підписання мирної угоди між Україною і Росією вже в березні. А у травні розглядалося проведення виборів і референдуму. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомило Reuters із посиланням на три неназвані джерела, які знайомі з перебігом переговорів.
Водночас видання зазначає, що ці терміни малоймовірні через розбіжності у територіальних питаннях.
За даними співрозмовників агентства, будь-які домовленості планують винести на всеукраїнський референдум, на якому люди одночасно голосуватимуть на виборах.
Американські переговорники на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером під час останніх зустрічей в Абу-Дабі та Маямі сказали українським посадовцям, що найкраще було б провести голосування якомога швидше.
За словами джерел, представники делегації з Вашингтону зазначили, що Трамп, імовірно, із наближенням проміжних виборів у Конгрес зосередиться на внутрішніх питаннях. Через це американські високопосадовці матимуть менше часу для укладення мирної угоди.
Однак кілька джерел назвали запропонований США графік фантастичним. Українські виборчі органи прогнозують, що в нинішніх умовах на організацію волевиявлення знадобиться близько шести місяців.
“Американці поспішають”, – говорять співрозмовники, додаючи, що голосування можна організувати швидше, ніж через пів року, проте це все одно займе багато часу.
Україна наполягає, що виборча кампанія і референдум можливі лише після повного припинення вогню. Зазначається, що Київ не довіряє зобов’язанням Москви щодо дотримання перемир’я. Українські посадовці вказують, що будь-які домовленості повинні бути після надання гарантій безпеки з боку США та партнерів.
Як пише Reuters, найбільшою перепоною для швидкого миру є територіальні питання. Зокрема росіяни вимагають контролю над усією Донецькою областю. Київ на це не погоджується, хоч, за словами джерел агентства, допускає обговорення демілітаризованої чи зони вільної торгівлі.
Також невирішеним залишається питання контролю над окупованою російськими військами Запорізької атомної електростанції. Джерела журналістів розповідають, що Кремль відхилив пропозицію Білого дому про керівництво американців на ЗАЕС і розподіл енергії між Україною і Росією. Москва сама хоче володіти станцією, пропонуючи Києву дешеву електроенергію, що є неприйнятним для українців.
При цьому Reuters наголошує, що навіть якщо ці питання будуть вирішені, українські виборці все одно можуть відхилити будь-які територіальні поступки, винесені на референдум. -
США хочуть заершення війни у березні – ЗМІ
Під час перемовин в Абу-Дабі американська та українська делегації обговорили можливість підписання мирної угоди між Україною і Росією вже в березні. А у травні розглядалося проведення виборів і референдуму. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомило Reuters із посиланням на три неназвані джерела, які знайомі з перебігом переговорів.
Водночас видання зазначає, що ці терміни малоймовірні через розбіжності у територіальних питаннях.
За даними співрозмовників агентства, будь-які домовленості планують винести на всеукраїнський референдум, на якому люди одночасно голосуватимуть на виборах.
Американські переговорники на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером під час останніх зустрічей в Абу-Дабі та Маямі сказали українським посадовцям, що найкраще було б провести голосування якомога швидше.
За словами джерел, представники делегації з Вашингтону зазначили, що Трамп, імовірно, із наближенням проміжних виборів у Конгрес зосередиться на внутрішніх питаннях. Через це американські високопосадовці матимуть менше часу для укладення мирної угоди.
Однак кілька джерел назвали запропонований США графік фантастичним. Українські виборчі органи прогнозують, що в нинішніх умовах на організацію волевиявлення знадобиться близько шести місяців.
“Американці поспішають”, – говорять співрозмовники, додаючи, що голосування можна організувати швидше, ніж через пів року, проте це все одно займе багато часу.
Україна наполягає, що виборча кампанія і референдум можливі лише після повного припинення вогню. Зазначається, що Київ не довіряє зобов’язанням Москви щодо дотримання перемир’я. Українські посадовці вказують, що будь-які домовленості повинні бути після надання гарантій безпеки з боку США та партнерів.
Як пише Reuters, найбільшою перепоною для швидкого миру є територіальні питання. Зокрема росіяни вимагають контролю над усією Донецькою областю. Київ на це не погоджується, хоч, за словами джерел агентства, допускає обговорення демілітаризованої чи зони вільної торгівлі.
Також невирішеним залишається питання контролю над окупованою російськими військами Запорізької атомної електростанції. Джерела журналістів розповідають, що Кремль відхилив пропозицію Білого дому про керівництво американців на ЗАЕС і розподіл енергії між Україною і Росією. Москва сама хоче володіти станцією, пропонуючи Києву дешеву електроенергію, що є неприйнятним для українців.
При цьому Reuters наголошує, що навіть якщо ці питання будуть вирішені, українські виборці все одно можуть відхилити будь-які територіальні поступки, винесені на референдум.