Підстави для контролю Декого з отримувачів субсидій і пільг на оплату житлово-комунальних послуг можуть перевірити для того, щоб підтвердити право домогосподарства на державну допомогу.
Про це повідомило видання “На пенсії”. “Чинними нормативно-правовими актами передбачено окремі випадки, коли для прийняття рішення про включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, призначення житлових субсидій та пільг, надання деяких видів соціальної допомоги необхідно оформити Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства чи фактичного місця проживання особи”, – підкреслили в ПФУ. Зазначається, що така перевірка та складання відповідного акту передбачена для отримувачів субсидій та пільг на оплату ЖКП у таких випадках:
– якщо в складі домогосподарства кількість фактично проживаючих осіб є меншою, ніж кількість, зареєстрованих та/або задекларованих осіб;
– якщо в житловому приміщенні є кілька розділених особових рахунків;
– для підтвердження, що житло не здається в оренду;
– якщо для обігріву житла використовуються побутові електроприлади тощо.
Також у Пенсійному фонді нагадали, що такі акти можуть складати й для отримання інших видів державної допомоги, зокрема:
– щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка, за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я, потребує постійного стороннього догляду;
– на дітей одиноким матерям і малозабезпеченим родинам, щоб підтвердити, що їхнє житло не передано в оренду. Хто в пріоритеті Тим часом у Міністерстві фінансів наголосили, що видатки на соціальну підтримку та соціальний захист у держбюджеті на 2026 рік є другими за величиною після обсягів видатків, призначених на безпеку й оборону. “Бюджет-2026 демонструє, що навіть в умовах війни держава зберігає чіткі пріоритети – підтримку людей, які найбільше потребують захисту. Ми спрямовуємо додаткові ресурси на соціальні виплати, допомогу сім’ям з дітьми, підтримку внутрішньо переміщених осіб, підвищення рівня забезпечення осіб з інвалідністю та своєчасну виплату пенсій. Це дозволяє не лише виконувати наші зобов’язання, але й змінювати підходи до програм підтримки, щоб мільйони українців отримували необхідну допомогу вчасно та в повному обсязі”, – зауважив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. За його словами, загальний обсяг видатків, запланованих на соціальну підтримку громадян, становить 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Акцент – на підтримці людей, які потрапили у тяжкі життєві обставини внаслідок війни, втратили доходи та роботу.
Зокрема, підвищено розмір прожиткового мінімуму на 9,9% порівняно з 2025 роком: зараз загальний показник його становить 2920 грн (для осіб, які втратили працездатність – 2361 грн), а з 1 січня 2026 року він збільшиться до 3209 грн (для непрацездатних – до 2595 грн). Це означає, що мінімальна пенсія зросте, хоч і несуттєво, з 2361 грн до 2595 грн, зате максимальна, яка й так немаленька, бо становить 10 прожиткових мінімумів, збільшиться, відповідно, з 23 610 грн до 25 950 грн.
Окрім того, планується забезпечення всіх необхідних заходів для того, щоб усі 10,3 млн українських пенсіонерів отримували свої пенсії вчасно та в повному обсязі. Одним із кроків у цьому напрямку є збільшення коштів, які будуть направлені в Пенсійний фонд, до 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн до 2025 року).
Це дозволить забезпечити всі зобов’язання держбюджету на виплату пенсій, а також – доплат, надбавок та підвищень до пенсій, які, згідно з чинним законодавством, фінансуються за бюджетні кошти. Разом з тим видатки на покриття дефіциту бюджету Фонду не враховані, оскільки в наступному році він не прогнозується.
Як і в попередні роки, з 1 березня 2026-го буде проведено масштабну щорічну індексацію пенсій. Однак коефіцієнт зростання виплат поки що невідомий, адже його традиційно визначать лише у лютому.
Також у бюджеті на наступний рік акцентується увага на підтримці осіб з інвалідністю – на їх потреби буде виділено 9,9 млрд грн (+3,2 млрд грн до 2025 року). Ці кошти спрямують на повне забезпечення у протезуванні та в отриманні допоміжних засобів реабілітації. Дитячі виплати У Мінфіні також звернули увагу на те, що загальна сума видатків на соцвиплати і різні види допомоги становить 133,5 млрд грн (зокрема й 1,5 млрд субвенції на підтримку регіонів для формування фондів житла для внутрішньо переміщених осіб у сільській місцевості).
З цієї суми на соцвиплати, з урахуванням підвищеного розміру прожиткового мінімуму, спрямують 132 млрд грн. Це забезпечить усі діючі соціальні виплати, які отримують понад 5 млн українців.
Окрім того, на нові заходи з підтримки родин у бюджеті закладено 24,5 млрд грн. Зокрема, ці гроші спрямують на збільшення допомоги на дітей:
– одноразової виплати при народженні малюка, яка зросте з 10 000 грн до 50 000 грн;
– щомісячної допомоги на догляд за дитиною до однорічного віку, яка збільшиться з 860 грн до 7 000 грн (на догляд за дитиною з інвалідністю – до 10 500 грн);
– нової програми “єЯсла” – по 8 000 грн щомісяця на догляд за дитиною віком від 1 до 3 років (за дитиною з інвалідністю – 12 000 грн) за умови виходу матері або іншого законного представника дитини, які фактично здійснювали догляд, на роботу;
– одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” на суму 5 000 грн.
На продовження підтримки населення щодо оплати житлово-комунальних послуг (субсидій) і придбання твердого палива та скрапленого газу передбачено 42,3 млрд грн – така ж сума закладена і в бюджеті на цей рік. Такою допомогою зможуть скористатися, як і зараз та і в попередні роки, приблизно 2,7 млн домогосподарств.
Також у 2026 році буде продовжено фінансування програм і заходів із оздоровлення та відпочинку дітей різних категорій, розвитку сімейних форм виховання тощо. На це заплановано виділити 1,6 млрд грн.
Галина Гірак
Позначка: Пенсія
-

Отримувачів соцвиплат проінспектують: до кого прийдуть з перевірками
-

В Україні зросла середня зарплата для розрахунку пенсії
Показник середньої заробітної плати, який використовується для розрахунку пенсій зростає в Україні другий місяць поспіль. За жовтень він склав 21 578 грн 46 копійок. Про це свідчать дані ПФУ.
Відповідний показник було затверджено 25 листопада 2025 року. У вересні середня зарплата для розрахунку пенсії становила 21 190 гривень – підвищення склало 388 гривень.
Найвищий рівень фіксували в червні – 22 336 гривень.
Показники по місяцях у поточному році:- у вересні – 21 190 гривень 31 копійка;
- у серпні – 19 813 гривень 71 копійка;
- у липні – 20 455 гривень 65 копійок;
- у червні – 22 336 гривень 81 копійка;
- у травні – 20 355 гривень 40 копійок;
- у квітні – 19 856 гривень 19 копійок;
- у березні – 19 430 гривень 52 копійки;
- у лютому – 18 589 гривень 38 копійок;
- у січні – 18 660 гривень 32 копійки.
Станом на 27 листопада Пенсійний фонд України профінансував соціальні виплати на десятки мільярдів гривень.
На пенсійні виплати в цьому місяці вже передав загалом 68 млрд гривень:- 9 млрд гривень – через АТ Укрпошта;
- 59 млрд гривень – через уповноважені банки.
На інші соціальні напрями виділено:
- 2,6 млрд гривень – на житлові субсидії та пільги;
- 3 млрд гривень – на страхові виплати, з них 1,8 млрд гривень – на оплату лікарняних;
- 8,4 млрд гривень – на державні допомоги та інші соціальні виплати.
У листопаді органи Пенсійного фонду надали понад 1,35 млн гривень послуг громадянам, які звернулися за допомогою.
Як повідомлялося в серпні, в Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні).
Уряд збільшив виплати родинам Героїв Небесної Сотні -

Грудневі зміни: субсидії, бронювання, ваучери на житло, зимові канікули
Субсидії по-новому З 1 грудня почнуть діяти оновлені правила призначення житлових субсидій на газ, електроенергію, тепло, воду та утримання житла. Особливість їх в автоматичному продовженні надання субсидій через базу Пенсійного фонду, завдяки чому більшість отримувачів зможуть уникнути повторного подання документів. Експерти зазначають, що завдяки новій системі субсидії стануть більш гнучкими та адресними.
За новими умовами, розрахунок допомоги здійснюватиметься з місяця звернення, а для пенсіонерів – з урахуванням доходів останнього місяця. Сім’ї з дітьми до 14 років отримають додатковий коефіцієнт, який збільшить соціальну норму споживання енергії.
Деякі категорії громадян, котрі опалюють житло твердим паливом або рідким пічним паливом, зможуть претендувати на одноразову виплату до 19,4 тис. грн на сезон. А учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та родинам загиблих захисників ця допомога надаватиметься без урахування доходів. Мобілізація з 1 грудня: бронювання порушників правил У жовтні Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану”, який набуде чинності 4 грудня 2025 року.
Згідно з цим документом, усім установам та підприємствам, визнаним критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, дозволено бронювати військовозобов’язаних, незалежно від кількості заброньованих,
Причому бронювання для таких працівників буде можливим навіть якщо вони порушили правила військового обліку. Кому з переселенців дадуть мільйони на житло Мінрозвитку повідомило, що буде запроваджено нову житлову програму для переселенців, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Вона передбачає надання їм ваучерів на 2 млн грн на людину для придбання нового житла.
Прийом заявок на участь у програмі компенсації за втрачене житло на тимчасово окупованих територіях почнеться з 1 грудня.
На першому етапі стати учасниками програми зможуть ті ВПО з ТОТ, які мають окремий статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Йдеться про тих громадян, які з 2014 року стали на захист суверенітету і територіальної цілісності України.
Подати таку заявку можна лише через мобільний застосунок “Дія”, а згодом це можна буде зробити у ЦНАПах або через нотаріуса.
Розгляд звернень проводитимуть комісії за місцем фактичного проживання заявника, що вказаний у довідці ВПО.
Ця допомога спрямована на придбання нового житла для громадян, чия нерухомість залишилася на ТОТ. Її стан чи підтвердження права власності на неї не проводитиметься, однак інформація про житло на ТОТ має бути вказана у заявці.
Головна умова участі у цій програмі – щоб у заявника та його родини не було іншого житла на підконтрольній території України, а також щоб він раніше не отримував державної житлової допомоги. Пенсіонери можуть залишитися без виплат Пенсійний фонд повідомив, що пенсіонери та одержувачі страхових виплат, які тимчасово проживають за межами України або – на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року. Ті, хто цього не зробить, не зможуть скористатися своїми виплатами.
Таку ідентифікацію можна пройти, зокрема, через відеоконференцзв’язок в органах Пенсійного фонду. “Зимова підтримка” від держави З 15 листопада почала діяти “Зимова підтримка” – програма грошової допомоги для громадян України на суму в 1 тис. грн. Подавати заявку на отримання її можна буде ще до 24 грудня через “Дію”, відділення “Укрпошти” або банки. А використати допомогу можна буде протягом 180 днів, оплативши комуналку, вартість ліків, товарів українських виробників або віддати її на благодійність, зокрема, переказавши на потреби ЗСУ. Однак ці кошти заборонено використовувати на оплату мобільного зв’язку та інтернету.
Також почала діяти програма, за якою окремі категорії українців зможуть отримати одноразову виплату 6 500 грн. Ця допомога доступна для найуразливіших громадян – дітей, які вже отримують державні виплати, людей з інвалідністю та одиноких пенсіонерів.
Заявку на отримання такої допомоги можна до 17 грудня подати онлайн у застосунку “Дія”, або через відділення Пенсійного фонду. Особливості зимових канікул Як повідомляли в Міністерстві освіти і науки (МОН), нинішній навчальний рік в усіх школах країни стартував 1 вересня і закінчиться 30 червня наступного року. Проте тривалість і структура навчального року, розклад і форма організації навчання регулюються педрадами. Саме вони можуть вирішувати, коли саме у тій чи іншій школі будуть зимові канікули.
Місцеві управління освіти можуть лише дати рекомендації стосовно орієнтовних дат, але остаточне рішення залишається за навчальним закладом. Він має право погоджуватися з порадою або обрати інший час для зимового відпочинку школярів. Проте є одна умова: загальна тривалість усіх канікул протягом навчального року не має бути меншою за 30 календарних днів.
Зважаючи на важкий нинішній період через атаки країни-агресора та відключень електроенергії, МОН рекомендує подовжити зимовий відпочинок за рахунок весняних канікул, і вчитися потім по шість днів на тиждень.
Як повідомив УНІАН, у деяких містах уже запланували приблизні дати канікул, але дати канікул відрізняються не лише залежно від області, а й населеного пункту.
Наприклад, у Києві на сайті Департаменту освіти йдеться про те, що школярі почнуть відпочивати з 25 грудня, а повернуться до навчання лише 11 січня 2026 року.
В Івано-Франківську, за повідомленням ZAXID.NET, канікули почнуться ще раніше – з 22 грудня, а почнеться навчання, як і в столиці, – 11 січня.
У Рівному міськрада вирішила, що школярі відпочиватимуть із 20 грудня по 4 січня.
Водночас, деякі області перенесли осінні канікули, щоб за їх рахунок збільшити зимові. Зокрема, так зробили деякі навчальні заклади Полтавської, Одеської, Чернівецької та Кіровоградської областей.
Галина Гірак -

Українці 60 плюс: що зміниться в новому році для пенсіонерів
Уряд України планує збільшити страховий стаж для виходу на пенсію у 60 років. Кожного року вимога до стажу буде зростати на один рік, до того моменту, коли в 2028 році досягне 35 років. Це означає, що наприклад, якщо цьогоріч для отримання пенсії потрібно мати 32 роки стажу, то у 2026 році ця вимога збільшиться до 33 років. Також визначено, що ті, хто мають менше стажу, матимуть право на пенсію тільки у 63 або 65 років. Середня величина пенсії в Україні становить близько 6,5 тисяч гривень, але понад половина пенсіонерів отримує менше 5 тисяч гривень, тоді як прожитковий мінімум в червні 2025 року становив 7091 гривень. Також планується зростання прожиткового мінімуму для різних категорій населення, що вплине на розмір пенсій. Українські пенсіонери в середньому отримують одну з найнижчих пенсій у Європі – близько 133 євро. Пенсії також планують зменшити для отримувачів найвищих виплат, чия пенсія перевищує десять прожиткових мінімумів. Також наголошується на важливості проходження процедури ідентифікації для отримання пенсії, а також на запобіганні шахрайству та фінансовій безпеці.
-

Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Олексій Гончаренко заявив, що ініціатива голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева може привести до того, що українці можуть бути позбавлені пенсій. Згідно з його повідомленням у Facebook, Гетманцев пропонує внести у реєстр дропперів тих громадян, які передають свої банківські картки іншим особам для використання. Такі люди можуть бути обмежені у фінансових операціях та навіть позбавлені пенсій. За словами Гончаренка, це може підірвати довіру громадян до держави. Гетманцев же пояснив, що такі заходи призначені для боротьби з фінансовими злочинами, де банківські картки використовуються для незаконних цілей. Він обіцяв, що законопроект про створення реєстру дропів буде зареєстрований найближчими днями.
-

Всі надії – на суд: через що пенсіонери позиваються до Пенсійного фонду
Що ухвалив уряд Як повідомили у Мінсоцполітики, сім’ї та єдності, в Україні накопичилась системна проблема з виконанням судових рішень щодо пенсій. За останні п’ять років кількість таких рішень зросла у понад 26 разів – до 758 тисяч, а загальна сума боргу сягнула вже майже 85 млрд грн.
При цьому єдиного підходу, за яким держава має здійснювати виплати за рішеннями судів, не існувало до липня цього року. “Зокрема, поточні виплати за рішеннями судів здійснювались одразу, а нараховані суми за минулі періоди ставились у чергу. Через це станом на сьогодні держава виплатила лише за тими рішеннями, які набрали чинності у період до 20 листопада 2020 року, що викликає невдоволення громадян і зауваження з боку міжнародних партнерів, зокрема, Європейського суду з прав людини та Ради Європи”,- пояснили в міністерстві. Тому уряд, щоб упорядкувати ситуацію та забезпечити єдині, справедливі та зрозумілі правила в умовах обмеженого фінансового ресурсу, ухвалив постанову № 821, яка встановлює єдиний порядок всіх виплат на виконання судових рішень – як за минулі періоди, так і поточні.
І вперше в бюджеті ПФУ видатки на судові рішення будуть виокремлені, залежно від джерела фінансування пенсій: виплати, які мають здійснюватися за рахунок коштів держбюджету, оскільки стосуються пенсій, які виплачуються саме за рахунок коштів держбюджету, та виплати, джерелом погашення яких є страхові пенсійні внески. “Завдяки новому порядку громадяни, які мають ретроспективні судові рішення, зможуть отримувати щомісяця хоч і не одразу всю суму, але регулярну виплату. Водночас, кожен матиме доступ до інформації: який обсяг рішень перебуває на виконанні та з якою динамікою вони виплачуються. Видатки на ці цілі будуть чітко передбачені в бюджеті ПФУ. Це дозволить сформувати більш прозору, передбачувану та цивілізовану систему виконання судових рішень”,- зазначили в Мінсоцполітики. Також важливо, що окремою нормою постанови передбачено запровадження електронного обліку всіх судових рішень, що надійшли для виконання пенсійним органам. Інформація про них буде відображатися в особистому кабінеті особи на порталі ПФУ та публікуватимуться у форматі відкритого дашборду на сайті ПФУ.
Постанова вже набула чинності і вже йде технічна підготовка до її впровадження.
Ці нововведення мають сприяти більш прозорому виконанню рішень Європейського суду з прав людини – міжнародному зобов’язанню України як члена Ради Європи. Очікуються зміни ЄСПЛ вже багато років вказує на те, що борг держави за рішеннями судів, виконання яких вона гарантує, є однією з проблем України.
Про це повідомили в Центрі прав людини ZMINA. “До прикладу, ухвалили рішення в справі “Бурмич та інші проти України”. Тоді передали 12 тисяч скарг Комітету міністрів Ради Європи, бо той має більше можливостей перевіряти перебіг змін, які мала зробити українська влада в цій сфері. Також у справі “Шмалько проти України” суд дійшов висновку, що держава не може посилатися на брак коштів, коли мова йде про гарантовані виплати за рішеннями судів. Українська влада нібито намагалася розв’язати проблему, але серед ідей лунали саме звільнити від обов’язку виконувати рішення, бо немає грошей на це”, – йдеться в публікації. І станом на березень 2021 року, як свідчили дані казначейства, борг за рішеннями судів становив 5 млрд грн. Нині ж він лише щодо пенсій збільшився у понад 26 разів, тож держава заборгувала громадянам уже 85 млрд грн.
Частково ці кошти виплачують, але стосується це переважно рішень, що набрали чинності до 20 листопада 2020 року. Новий порядок, ухвалений Кабміном, має усунути цю прогалину. Більшість позовів від військових Найбільше ПФУ заборгував військовим пенсіонерам – їм нараховано 51,3 млрд грн за рішеннями суду.
Про це, посилаючись на відповідь Пенсійного фонду, повідомив народний депутат Данило Гетманцев. “У відповіді – дві новини: добра й погана. Добра в тому, що відсутня заборгованість з виплати призначених поточних пенсій для цієї категорії пенсіонерів. Погана – що станом на 1 липня 2025 року Пенсійний фонд має 51,3 млрд грн заборгованості перед військовими пенсіонерами”, – зазначив політик у своєму Telegram-каналі. За його словами, ця сума співставна з усіма доходами на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень, коли ЄСВ та інші платежі склали 52,5 млрд грн.
Нардеп вважає, що знайти потрібні ресурси можна в тому числі й за рахунок детінізації, оскільки втрати бюджету від тіні сягають 900 млрд гривень щороку, а також шляхом впровадження дієвої цензури видатків – економії на неефективних програмах. Що призводить до соціальних спорів Головна проблема масових звернень пенсіонерів до суду полягає в тому, що в Україні пенсійне законодавство постійно змінюється. І дуже часто воно звужує пенсійні права людей, на які вони могли розраховувати раніше, пояснило видання “На пенсії”. “Яскравий приклад – діти війни. Свого часу було ухвалено закон, який обіцяв таким особам доплату до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму. Потім закон кілька разів переписували: спочатку зменшили розмір надбавки, а потім взагалі зазначили, що розмір має встановлюватися Кабінетом Міністрів. Кабмін встановив надбавку спочатку в розмірі 7% прожиткового мінімуму, а потім взагалі – у фіксованому розмірі 66,43 гривні. З 2014 року ця сума не переглядалася. Звісно, юристи не стояли осторонь і допомогли тисячам пенсіонерів отримати через суд підвищену надбавку, передбачену першою редакцією закону (з доплатою за попередній час)”, – пояснюють у публікації. Окрім того, законодавство не лише переписується, але й дуже часто виписано недостатньо чітко. Це також дає підстави вишукувати лазівки для оскарження тих чи інших рішень або дій ПФУ. Також, можливо, ще однією причиною численних звернень пенсіонерів до суду є те, що держава свого часу взяла на себе дуже багато зобов’язань, які тепер не може виконати, оскільки вони не відповідають економічній ситуації, що спричиняє збільшення кількості соціальних спорів.
Галина Гірак -

Бюджет в умовах війни: стратегія, виживання чи латання дірок
Уряд схвалив проєкт держбюджету на наступний рік, який передбачає видатки на рівні 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж у поточному році. Прогнозується доходи на рівні 2,83 трлн грн, що на 18,8% більше, ніж у 2025 році. Дефіцит очікується до 18,4% ВВП, а потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2,08 трлн грн. Головним пріоритетом є сектор безпеки та оборони, на який передбачено 2,8 трлн грн (27,2% ВВП). Зокрема, планується спрямувати кошти на виробництво українських боєприпасів, ракет, ППО, авіаційної та бронетехніки. Проголошено, що всі власні надходження та запозичення будуть спрямовані на Сили Оборони для грошового забезпечення військових, їхніх родин, посилення ППО та розробку власної зброї, включаючи дрони.
-

ПФУ зафіксував зниження середньої зарплати
В Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні). Про це повідомляє Пенсійний фонд.
При цьому зарплата була на 17,9% більшою, ніж у липні минулого року (17 346,90 гривень).
Як відомо, у липні інфляція в Україні впала до 14,1%. Таким чином, реальна зарплата за рік зросла приблизно на 3,8%. -

Соцвиплати: кому і як слід пройти ідентифікацію, щоб не позбавили допомоги
Зменшують ризик шахрайства Це потрібно зробити негайно, до 1 жовтня, інакше виплати буде зупинено.
Річ у тім, що з липня 2025 року Пенсійний фонд України (ПФУ) перейняв функції адміністрування 39 видів соцвиплат та стипендій, які раніше призначали через органи соціального захисту. Щоб уточнити дані про одержувачів і зменшити ризик шахрайства, запроваджено нову вимогу – обов’язкову ідентифікацію.
До переліку виплат, отримувачам котрих необхідно пройти ідентифікацію, входять допомога особам з інвалідністю, виплати на догляд, підтримка малозабезпечених родин, допомога одиноким матерям, виплати дітям та інші види соціальної підтримки.
Процедура обов’язкова для осіб, які отримували допомогу з лютого 2022 року по червень 2025 року та проживали в регіонах, де тривали бойові дії або які були окуповані. Це стосується таких видів допомоги:
– одиноким матерям;
– сім’ям з низьким рівнем доходів;
– надання догляду за особами з інвалідністю;
– тимчасові виплати людям похилого віку, які не мають пенсії;
– допомога людям з інвалідністю або без пенсійного стажу;
– дітям з інвалідністю та дорослим з дитинства;
– підтримка дітям, чиї батьки не сплачують аліменти або не мають можливості їх утримувати.
Пройти ідентифікацію можна таким чином:
– особисто в сервісному центрі Пенсійного фонду України (незалежно від місця реєстрації);
– за допомогою відеоконференцзв’язку;
– авторизуватися в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);
– тим, хто тимчасово проживає за кордоном, звернутися до дипломатичної установи України для засвідчення факту, що особа є живою.
В окремих випадках ПФУ може здійснити ідентифікацію автоматично – наприклад, якщо людина вже проходила підтвердження особи при оформленні лікарняного.
Після подачі заяви на проходження ідентифікації у режимі відеоконференцзв’язку (будь-яким із зазначених способів), з одержувачем виплат зв’яжеться уповноважений працівник органу Пенсійного фонду для узгодження часу та способу проведення відеоідентифікації. Вона здійснюється протягом 30 календарних днів, але не раніше 10 робочих днів з дати подання заяви. Фахівець фонду попередньо зателефонує і погодить дату та час відеоконференції.
Важливо не пропустити дедлайн. Якщо до 1 жовтня 2025 року процедуру не буде завершено, то всі нарахування тимчасово припинять. Поновляться виплати лише після проходження ідентифікації.
Мета нової вимоги – оновити базу отримувачів допомоги та не допустити незаконного отримання коштів. Через війну багато людей змінили документи чи місце проживання, тому процедура дозволить упевнитися в тому, що виплати надходять саме тим, хто їх дійсно потребує. Пенсії промоніторять А за рахунками пенсіонерів, на які вони отримують пенсійні виплати, банки посилили контроль – впроваджують посилену систему моніторингу, що може за певних обставин тимчасово зупинити перерахування для окремих отримувачів виплат.
Про це повідомила “Хвиля”, посилаючись на юридичного експерта Тараса Никифорчука.
Йдеться про те, що банківські установи отримали завдання щомісяця надавати дані про пенсіонерів за визначеними параметрами. Никифорчук пояснив, що фінансові організації будуть звітувати про тих одержувачів пенсій, які понад 12 місяців оформлюють виплати через довірених осіб, не проходили особисту верифікацію або тривалий час не здійснювали жодних витрат із власного пенсійного рахунку. Переселенцям продовжили виплати А в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності пояснили, що в серпні 2025 року сплив термін виплати допомоги на проживання для деяких внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з найбільш вразливих категорій, які отримували виплату попередні три шестимісячні періоди. Зважаючи на те, що ці кошти допомагають таким людям пройти складний період пошуку житла та роботи, облаштування в новій громаді, Кабмін продовжив ці виплати ще на 6 місяців, тобто до лютого 2026 року.
Йдеться про осіб з інвалідністю І – ІІІ групи, сімей з дітьми до 18 років (якщо діти навчаються, то до 23 років ), сімей, у складі яких – лише непрацездатні особи тощо.
Крім того, ухвалена постанова вносить ще низку змін у порядок призначення виплат на проживання для ВПО, а саме:
– наявність коштів на депозитному рахунку понад 100 тис. грн тепер не буде перепоною при призначенні допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також дітям, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування та які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу;
– якщо непрацююча працездатна особа після припинення виплати їй допомоги в межах цього ж шестимісячного періоду зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або іншим чином працевлаштувалася, виплата допомоги їй поновлюється (з того місяця, у якому людина почала працювати).
Продовження виплат відбудеться автоматично, додатково звертатись за ними не потрібно. Допомога виплачується щомісяця, на кожного члена родини ВПО з вразливих категорій українців або тим, які мають низькі доходи.
Розмір виплат, як і раніше, становить:
– 2 тис. грн – на одну дорослу особу;
– 3 тис. грн – на одну дитину або особу з інвалідністю-ВПО.
До слова, якщо витрати ВПО на оренду житла перевищують 20% сукупного доходу сім’ї, то держава компенсує частину цих витрат, надаючи спеціальну субсидію – на оренду.
За умовами, субсидію на оренду житла надають у випадках, якщо:
– орендар і орендодавець не пов’язані родинними відносинами;
– орендар не отримує або відмовився від допомоги на проживання.
Родина переселенців, винаймаючи житло, має право одночасно отримувати і субсидію на оренду, і субсидію на житлово-комунальні послуги.
Галина Гірак -

Пенсійний фонд збільшив виплату пенсій на мільярд гривень
Пенсійний фонд України завершив фінансування пенсій за серпень 2025 року. Загалом на пенсійні виплати спрямовано 68,8 млрд гривень – сума зросла на 1 млрд гривень порівняно з попереднім місяцем, повідомляє пресслужбу ПФУ.
Перед цим протягом трьох місяців розмір виплат не змінювався: у липні, червні та в травні було виплачено по 67,8 млрд гривень.
У квітні на пенсії спрямували 67,4 млрд гривень.
Значне підвищення було в березні, коли після індексації було виплачено 67,4 млрд гривень. У лютому на пенсійні випали спрямували 62,2 млрд гривень, у січні – 61,7 млрд гривень.
Станом на липень 2025 року загальна чисельність пенсіонерів в Україні становила 10 млн 259,7 тисячі осіб. Це на 88,4 тисячі менше, ніж у грудні минулого року (10 млн 348,1 тисячі).
Як ми вже писали, Кабмін готує зміни у нарахуванні пенсій через існуючі викривлення в пенсійній системі. Мінсоцполітики назвало найбільшу пенсію в Україні