Позначка: Пекін

  • Китай розпочав будівництво мегаелектростанції в пустелі

    Китай розпочав будівництво мегаелектростанції в пустелі

    Китай залишається світовим лідером у впровадженні технологій відновлюваної енергетики, зокрема у використанні сонячних ресурсів. Наразі країна розпочала масштабний проєкт, відомий як “Велика сонячна стіна”. Про це повідомляє видання Energiesmedia.

    У пустелі Кузупчі, що на півночі Китаю, заплановано зведення гігантської сонячної електростанції, яка складатиметься з восьми мільйонів панелей загальною потужністю 100 гігават.

    Як зазначає видання, Китай активно розвиває сонячну енергетику, додаючи щороку до своєї енергосистеми близько 200–300 гігават сонячної потужності. Новий проєкт став ще одним важливим кроком у рамках цієї ініціативи.

    За попередніми даними, комплекс сонячних панелей охоплюватиме територію завдовжки майже 133 км і завширшки 25 км. Китай вже має успішний досвід будівництва подібних масштабних об’єктів у пустелях. Наприклад, раніше було реалізовано проєкт із загальною потужністю 455 гігават в іншому пустельному регіоні.

    За інформацією компанії Ordos Energy, яка розробляла новий проєкт, нова мегаелектростанція забезпечуватиме значно більше енергії, ніж необхідно для задоволення потреб Пекіна.

    Згідно з планом, до 2030 року “Велика сонячна стіна” вироблятиме близько 180 мільярдів кіловат-годин щороку, що становитиме 20% від потенційної потужності проєкту.

    Окрім забезпечення енергетичних потреб, очікується і екологічний ефект від реалізації цього масштабного проєкту. Згідно з останніми дослідженнями, встановлення сонячних панелей у пустельних регіонах може позитивно впливати на стан ґрунту.

    Раніше полвідомлялося, що Китай будує найпотужнішу у світі гірську ГЕС. У Тибеті стартував масштабний інфраструктурний проєкт вартістю 168 мільярдів доларів. Нова гідросистема, розташована на річці Ярлунг Цангпо (нижче за течією річка відома як Брахмапутра), планується виробляти до 300 мільярдів кВт-год на рік.

    Китай встановив найбільшу у світі морську вітрову турбіну

  • Китай розпочав масштабні навчання навколо Тайваню

    Китай розпочав масштабні навчання навколо Тайваню

    Командування армії Китаю розпочало великі військові навчання під назвою Just Mission 2025 в районах біля Тайваню, включаючи Тайванську протоку та інші морські райони. У навчаннях беруть участь різні військові підрозділи, а маневри почалися після оголошення постачання американської зброї Тайваню на суму 11,1 мільярда доларів. Представник командування армії Китаю наголосив, що ці навчання є попередженням проти “незалежності Тайваню” та зовнішнього втручання. Це вже шості великі військові навчання Китаю з моменту візиту Ненсі Пелосі на Тайвань у 2022 році. Тайвань, який має частковий статус держави, спостерігає посилену військову присутність Китаю поблизу острова. У листопаді США також відновили постачання зброї Тайваню, що спричинило протести з боку Китаю.

  • Світові ринки заполонили китайські бензинові авто – розвідка

    Світові ринки заполонили китайські бензинові авто – розвідка

    Китай, переходячи на електромобілі всередині країни, різко наростив експорт бензинових і дизельних авто. Саме машини з двигунами внутрішнього згоряння нині становлять більшість китайського автoекспорту та забезпечили Пекіну статус найбільшого експортера автомобілів у світі. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    Стрімкий перехід Китаю на електромобілі створив надлишок авто, які втратили попит на внутрішньому ринку. Втім, замість згортання виробництва Пекін обрав інший шлях – агресивний експорт. У результаті світові ринки, зокрема Східної Європи, Африки та Латинської Америки, швидко наповнюються китайськими авто з двигунами внутрішнього згоряння.
    Хоча на глобальному рівні Китай асоціюють передусім з електромобілями, саме бензинові моделі становлять близько 76 % його автoекспорту. За кілька років їхній експорт зріс у рази – і саме завдяки цим машинам Китай став найбільшим експортером автомобілів у світі, обійшовши традиційних лідерів.
    “Це – прорахована стратегія. Китай цілеспрямовано заходить на ринки, де покупці орієнтуються на доступність, а не екологію чи інновації. Так формується лояльна аудиторія, яка з часом стане споживачем і китайських електромобілів”, – зазначили у відомстві.
    Та додали, що фактично Пекін грає у довгу: декарбонізується всередині країни, а зовні ще роками продаватиме бензинові авто, використовуючи регуляторні “сліпі зони” Заходу.
    “Хитрий маневр дає Китаю змогу одночасно очищати власний ринок і посилювати вплив на світовий автопром”, – резюмували у СЗРУ.
    Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
    Китайський електрокар BYD став найшвидшим серійним авто у світі

  • Кислиця прибув на переговори до Китаю

    Кислиця прибув на переговори до Китаю

    Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця прибув до Пекіна для участі в політичних консультаціях між зовнішньополітичними відомствами України і КНР. Про це дипломат повідомив у соцмережі Х у четвер, 18 грудня.

    “Попереду насичений день у Пекіні”, – написав Кислиця.

    Дипломат також оприлюднив фото з послом США в Китаї Девідом Пердью, зазначивши, що мав з ним “дуже гарну розмову”, в центрі якої були зусилля США і президента Дональда Трампа, спрямовані на припинення війни.
    У Пекіні сьогодні відбудуться політичні консультації між міністерствами закордонних справ України та КНР.

  • У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.

    Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.

    Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.

    Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.

    Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.

    Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
    Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
    Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN

  • Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка

    Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка

    Українська Служба зовнішньої розвідки повідомила, що виробництво металевого кремнію в Росії зменшилося приблизно на третину через дію китайського демпінгу на ринку. Російські виробники кремнію стикаються з конкуренцією з боку китайських компаній, які продають кремній за низькими цінами, витісняючи російських виробників. Навіть найбільший російський виробник кремнію АТ Кремній заявив про припинення роботи вже з наступного року. Ця ситуація посилюється тим, що російська галузь не виробляє високочисті компоненти для електроніки та інших галузей, внаслідок чого імпортує більшість продукції з Китаю. Уряд Росії уникає вжиття захисних заходів через політичну чутливість відносин з Китаєм, що ставить російські підприємства під загрозу. В результаті російська галузь опиняється під системною загрозою та стає залежною від Китаю як у сировинних, так і в технологічних аспектах виробництва.

  • Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю

    Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відтермінував перший візит до Китаю через те, що Пекін не підтвердив заплановані зустрічі, окрім переговорів із главою МЗС КНР. Про це заявила речниця відомства Катрін Дешауер у п’ятницю, передає Укрінформ.
    Візит перенеси на невизначений термін. Китайська сторона не підтвердила Берліну “жодної події окрім переговорів з міністром закордонних справ Китаю”.
    Натомість Вадефуль має намір невдовзі провести телефонну розмову з китайським колегою.
    Дешауер акцентувала, що є низка тем, котрі ФРН має намір обговорити з Китаєм.
    Зокрема, Німеччина зацікавлена у сприянні справедливому та тривалому миру в Україні з боку Китаю, оскільки жодна інша держава не має такого впливу на Росію. Також речниця додала, що німецький бізнес непокоїться через торговельні обмеження з боку КНР, особливо стосовно рідкоземельних металів і напівпровідників.
    Це мав би бути перший візит міністра закордонних справ в уряді Мерца.

  • Китай запровадив санкції проти суднобудівних компаній США

    Китай запровадив санкції проти суднобудівних компаній США

    Міністерство торгівлі Китаю прийняло рішення про введення заходів протидії проти п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Shipping. Рішення вступить в силу з 14 жовтня. Китай розпочав розслідування проти заходів США у сфері морських перевезень для оцінки їх впливу на китайську суднобудівну та судноплавну галузі. За даними Міністерства, американські компанії допомагали урядовому розслідуванню США, що зашкодило інтересам Китаю. У зв’язку з цим п’ять дочірніх компаній Hanwha Shipping були включені до списку обмежень. Китай заборонив організаціям та громадянам вести будь-які транзакції та співпрацю з цими компаніями. Також у контексті торгового конфлікту президент США Дональд Трамп оголосив про введення додаткового мита на китайські товари та обмеження експорту програмного забезпечення з 1 листопада.

  • Сіннер залишив корти Шанхаю: заслаб ногами

    Сіннер залишив корти Шанхаю: заслаб ногами

    Друга ракетка світу, Яннік Сіннер, вирішив завершити свої виступи в тенісному турнірі в Шанхаї через травму. Під час матчу проти Талона Грикспора з Нідерландів, італійський тенісист вийшов з корту після першого сету, коли рахунок був 1:1. Причиною виходу з гри стали проблеми з ногами. Сіннер є переможцем минулорічного турніру в Шанхаї, де він переміг Новака Джоковича. Раніше цього року він також виграв турнір у Пекіні.

  • Українська тенісистка пропустить турнір у столиці Китаю

    Українська тенісистка пропустить турнір у столиці Китаю

    Українська тенісистка Еліна Світоліна не зможе взяти участь у турнірі WTA 1000 у Пекіні через травму стегна. Замість неї в основній сітці виступатиме Магда Ліннетт з Польщі. Як повідомляється, це була можливість для Світоліни повернутися на турнір у Пекіні після шести років – останній раз вона там грала у 2017 році і досягла чвертьфіналу. Востаннє Еліна виступала на Кубку Біллі Джин Кінг за збірну України, і, ймовірно, травмувалася після матчу з Італією.