Новим президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) стала представниця Австрії Петра Байр. Про це повідомила пресслужба ПАРЄ у понеділок, 26 січня.
Вона замінить на посаді грека Теодороса Руссопулоса, чия дворічна каденція завершилась.
Петра Байр – член Національної ради Австрії (нижньої палати парламенту) з 2002 року та голова комітету Національної ради з питань закордонних справ з 2025 року. Є членом ПАРЄ з 2018 року.
Як доповідачка вона займалася такими питаннями, як боротьба з дискримінацією, расизмом і нетерпимістю; просування прав жінок; боротьба з сексуальним насильством у конфліктах; захист жінок-правозахисниць; просування Цілей сталого розвитку ООН.
Відомо, що у 2023 році ПАРЄ схвалила резолюцію Петри Байр, яка визнала, що військова агресія Росії проти України почалася у 2014 році, а не в 2022.
Також сьогодні представниця постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Марія Мезенцева (фракція Слуга народу) стала віцепрезидентом цього органу Ради Європи.
Раніше у понеділок повідомлялося, що у ПАРЄ визначили склад платформи для діалогу з “демократичними силами РФ”. При цьому учасникам платформи буде заборонено демонструвати російські державні символи під час роботи в ПАРЄ.
Позначка: ПАРЄ
-
У ПАРЄ обрали нового президента
-
У ПАРЄ стурбовані спробою Грузії встановити “однопартійну диктатуру”
Спроби грузинського уряду заборонити три основні опозиційні сили можуть призвести до “однопартійної диктатури” в країні. Про це йдеться у заяві Едіт Естрели та Сабіни Чудич – співдоповідачок ПАРЄ з питань моніторингу ситуації в Грузії.
Вони висловили “глибоку стурбованість” рішенням “Грузинської мрії” звернутися до Конституційного суду з проханням заборонити три з чотирьох опозиційних партій.
“Як підкреслила Асамблея у своїй нещодавній резолюції про підтримку демократії та верховенства права в Грузії, заборона демократичної опозиції фактично призведе до встановлення однопартійної диктатури і буде несумісною з членством у Раді Європи”, – йдеться у заяві.
“Грузинську мрію” закликали переглянути своє рішення і зупинити стрімкий демократичний регрес у країні.
Зазначається, що Естрела та Чудич мають намір провести місію з встановлення фактів у Тбілісі до кінця року. -
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАРЄ
Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення створити платформу для спілкування з російськими демократичними силами у вигнанні. Це означає, що у ПАРЄ з’явиться можливість співпрацювати з опозиційними групами з Росії. Ця ініціатива отримала підтримку більшості учасників, але деякі країни утрималися від голосування. Учасники платформи зобов’язані дотримуватися певних принципів, серед яких підтримка територіальної цілісності країн, які постраждали від агресії Росії, а також заборона демонструвати російські символи під час роботи у ПАРЄ. Також Рада Європи закликала держави-члени надавати підтримку російській опозиції.
-
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАСЕ
Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення створити платформу для взаємодії з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Це означає, що опозиційні сили з Росії матимуть можливість брати участь у діалозі з Європейським парламентом. Головний лобіст проекту Володимир Кара-Мурза назвав це “історичним днем у Раді Європи”. Ухвалене рішення підтримали більшість депутатів, але деякі країни, зокрема Україна, утрималися. Учасники платформи зобов’язані дотримуватися 15 принципів, серед яких визнання територіальної цілісності України, Грузії та Молдови. Також вони не можуть демонструвати державні символи РФ під час роботи в ПАСЕ. Асамблея ПАСЕ закликала країни-члени надавати підтримку російській опозиції в вигнанні.
-
ПАРЄ закликала Росію звільнити з полону 26 українських журналістів
Парламентська асамблея Ради Європи закликала до негайного звільнення 26 українських журналістів, яких утримує в полоні Росія, введення санкцій проти осіб, відповідальних за їх затримання, та збільшення тиску на РФ. У резолюції, підтриманій делегатами, зазначено понад 800 злочинів проти медіа, включаючи вбивства українських журналістів під час війни. Також вимагається негайне звільнення журналістів, припинення катувань та надання доступу до них Міжнародному комітету Червоного Хреста. Вперше в резолюції використано термін “громадянські журналісти”, що означає активістів та родичів політичних в’язнів, які ризикують своїм життям у Криму. Документ також закликає країни-члени підтримати міжнародні механізми відповідальності Росії та застосувати санкційний тиск на причетних до злочинів осіб.