У Нідерландах оголошено остаточні результати дострокових парламентських виборів. Переможцем стала ліберальна партія D66 під керівництвом Роба Єттена, яка отримала найбільшу кількість голосів. D66 випередила ультраправу Партію свободи Герта Вілдерса. Обидві партії отримали по 26 місць у парламенті. Інші партії, які також отримали значну кількість місць, це Народна партія за свободу і демократію, GroenLinks-PvdA та Християнсько-демократичний заклик. Голова Виборчої ради підтвердив достовірність результатів, зауваживши, що кількість помилок у підрахунку голосів значно зменшилася за останні роки.
Позначка: Партии
-
Німецьку AfD підозрюють у шпигунстві на РФ – ЗМІ
Члени ультраправої партії Альтернатива для Німеччини (AfD) звинувачуються у систематичних запитах на отримання секретної військової інформації про силові структури Німеччини. Голова комітету з оборони бундестагу Томас Рьовекамп заявив, що така діяльність нагадує шпигунство на користь інших держав, зокрема Росії. AfD проводить дослідження щодо військового потенціалу та кібербезпеки Німеччини, намагаючись отримати важливу інформацію. Керівництво бундесверу та військові почуваються стурбовано цими запитами. Представники AfD відкидають звинувачення, стверджуючи, що їхні дії спрямовані на виявлення можливих помилок у системі оборони. Альтернатива для Німеччини є ультраправою партією з націоналістичними та євроскептичними поглядами.
-
Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві
Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.
Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.
Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.
“Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.
Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.
Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.
Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.
У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.
Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.
Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
Аргентина голосує на виборах до парламенту
Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.
Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.
Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.
Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.
Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ -
У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах
У Чехії після підрахунку 100% бюлетенів, партія колишнього прем’єра Андрея Бабіша ANO набрала найбільшу кількість голосів на загальних виборах з результатом понад 34%. Тепер відомий своїми проросійськими поглядами Бабіш формуватиме новий уряд, повідомляють České Noviny.
Зазначається, що після чотирьох років перебування в опозиції ANOмає намір сформувати однопартійний уряд, для підтримки якого буде вести переговори з рухом “Свобода і пряма демократія” (СДПГ) та “Автомобілісти за себе”, які вперше пройдуть до парламенту.
Поточна правляча коаліція “Сполу” (ODS, KDU-ČSLта TOP09) і “Староста” (STAN) не змогла зберегти свою більшість у двохсотмісній Палаті депутатів навіть разом із колишніми коаліційними партнерами – “Піратами”.
Інші політичні формування не потрапили до Палати депутатів. -
Партія Санду отримує більшість у парламенті Молдови
На виборах у Молдові, які відбулися 28 вересня, партія “Дія і солідарність” (PAS) очолювана президенткою Майєю Санду здобула найбільшу підтримку серед виборців. За підрахунками Центральної виборчої комісії, партія PAS отримала понад 49,5% голосів, що дозволило їй здобути 52 мандати у парламенті. Це означає, що PAS може сформувати уряд самостійно, без утворення коаліції з іншими партіями. Проросійський Патріотичний блок під керівництвом Ігоря Додона отримав менше голосів і забезпечить собі лише 28 мандатів. Також до парламенту увійдуть ще декілька інших партій. У голосуванні діаспори спостерігалася велика підтримка PAS. Також важливо відзначити, що партія PAS отримала більше голосів, ніж усі інші партії, які подолали виборчий бар’єр. Ці результати свідчать про підтримку проєвропейських сил серед населення Молдови.
-
Партія Санду отримує ймовірну більшість у парламенті Молдови
На парламентських виборах в Молдові, які відбулися 28 вересня, партія Дія і Солідарність (PAS) під керівництвом президентки Майї Санду здобула перемогу, отримавши підтримку понад 49,5% виборців. Після опрацювання близько 98% протоколів виборчих дільниць, PAS отримала 52 мандати у парламенті і матиме одноосібну більшість. Проросійський Патріотичний блок під керівництвом Ігоря Додона здобув менше 25% голосів. У парламент також увійдуть інші партії, такі як Альтернатива, Демократія вдома та Наша партія. Партія PAS здобула найбільшу підтримку виборців, що дозволяє їй сформувати уряд без утворення коаліцій з іншими партіями.
-
Вибори у Молдові: підрахунок голосів на фініші
На парламентських виборах у Молдові, які відбулися 28 вересня, партія президентки Майї Санду Дія і Солідарність (PAS) займає лідерську позицію, отримавши 47,66% голосів за підрахунками Центральної виборчої комісії. На другому місці розташувався проросійський Патріотичний блок з 25,92% голосів. Інші політичні сили, такі як партії Альтернатива, PPDA та Наша партія, отримали від 5,6% до 8,6% підтримки. У цих виборах взяли участь близько 2000 виборчих дільниць у країні та понад 300 за кордоном. Також повідомляється про затримання трьох координаторів заворушень із Придністров’я, які, за попередньою інформацією, є співробітниками правоохоронних органів з території лівого берега Дністра. Уряд Молдови також повідомив про російську кібератаку проти ЦВК.
-
У Молдові зняли з виборів проросійську партію
У Молдові було виключено з парламентських виборів проросійську партію Moldova Mare, яка очолюється Вікторією Фуртуне. Це рішення було ухвалено через порушення фінансових правил та використання недекларованих коштів і ресурсів. Партію також обвинувачують у співпраці з іншими партіями, пов’язаними з недійсною партією Шор. Вікторія Фуртуне відкинула звинувачення і заявила про намір оскаржити рішення в суді. ЗМІ вважають Фуртуне близькою до молдовського олігарха Ілана Шора, який зараз перебуває в Москві та працює на Кремль. Також згадується про кібератаку Росії на Центральну виборчу комісію Молдови перед виборами.