СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Позначка: Парламент

  • Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
    За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
    Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
    Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
    “Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
    Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:

  • передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
  • отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
  • надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
  • передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
  • особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.

    • У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
    “Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.

  • НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
    “Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
    На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
    “Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
    Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
    “Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
    У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
    “Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.

  • Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада затвердила новий склад Кабінету міністрів під керівництвом прем’єр-міністра Юлії Свириденко. Голосування відбулося у “пакетному” форматі, щоб уникнути окремих голосувань за кожного кандидата. Деякі нові міністри включають Михайла Федорова, який став першим віцепрем’єр-міністром і міністром цифрової трансформації, та Олексія Соболєва, який очолить Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Також відбулися зміни у структурі міністерств – деякі з них були об’єднані, а посаду міністра Кабінету міністрів було ліквідовано.

  • Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром

    У четвер, 17 липня, Верховна Рада призначила Юлію Свириденко прем’єр-міністром України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, проти – 22, утримались – 26, не голосували – 22. Голосування показало, що найбільше депутатів від фракції “Слуга народу” підтримали нового прем’єра. Це стало історичною подією, оскільки Юлія Свириденко стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Верховна Рада 16 липня прийняла у другому читанні законопроєкт №13168, який регулює отримання одноразової допомоги родинам військових, які загинули у полоні, визнаючи це рівнозначним загибелі на полі бою. Раніше українські судмедексперти часто встановлювали причину смерті військових як хворобу, що призводило до зменшення розміру допомоги для родин. Тепер закон встановлює, що родинам загиблих військових під час воєнного стану гарантується державна допомога у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також передбачена для поранених військовослужбовців, які втратили часткову працездатність, навіть після звільнення зі служби. Крім того, сума виплат буде залежати від прожиткового мінімуму. Раніше Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України, а Рада підтримала збільшення видатків на оборону.

  • Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    У середу, 16 липня, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №13439-3, який передбачає зміни до держбюджету для фінансування сектору безпеки і оборони. Згідно з цим законопроєктом, видатки на ці цілі збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 400 млрд грн піде на загальний фонд. Головна мета змін – забезпечити Сили оборони додатковою зброєю та обладнанням. Найбільше коштів отримає Міноборони – 311 млрд грн. Додаткові кошти також передбачені для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших структур. Ці видатки будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема за рахунок перевиконання планових показників та інших джерел доходів, таких як податки та кошти від Національного банку.

  • В Україні продовжили дію воєнного стану

    В Україні продовжили дію воєнного стану

    Верховна Рада України у вівторок продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в країні ще на 90 днів – до 5 листопада. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі. За відповідні законопроєкти проголосували 320 народних депутатів, один голос був проти. Це вже 16-те продовження воєнного стану та мобілізації з початку конфлікту з Росією.

  • Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Українська Верховна Рада прийняла рішення про підтвердження угоди між Україною та Радою Європи щодо створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю новину оголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі у месенджері Телеграм. За його інформацією, законопроєкт №0328 було прийнято 323 народними депутатами під час пленарного засідання парламенту.

  • У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
    Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
    На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
    Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
    Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
    “Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб.

  • У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    Парламент Вірменії прийняв закон, який дозволяє націоналізувати енергетичну компанію ENA, яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За закон проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Комісія може тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого зі стажем роботи у сфері енергетики або менеджменту. Передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує це рішення, називаючи його “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ENA у червні. Компанія ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і належить групі компаній Ташир, яка належить Карапетяну.