Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції.
Позначка: Парламент
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
-
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
На пленарному засіданні парламенту у середу, 22 жовтня, народні депутати підтримали пропозицію про продовження пільг для електромобілів ще на один рік, до 1 січня 2027 року. Голосуванням “за” проголосували 248 депутатів, що перевищує необхідну кількість. Це означає, що електромобілі продовжать бути звільнені від сплати мита, ПДВ та збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації з 1 січня 2026 року. Єдина додаткова витрата для власників електромобілів залишається акциз у розмірі 1 євро за кіловат-годину ємності батареї, що зазвичай не перевищує 100 євро. Ці податкові пільги були впроваджені в 2018 році і неодноразово продовжувалися.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада вдруге цього року збільшила видатки на оборону України. Цього разу видатки зростуть на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проект закону, який передбачає спрямування коштів, зокрема, на ЗСУ, виробництво зброї, Національну гвардію, закупівлю дронів та інші потреби. Також відомо, що уряд планує отримати 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативою ERA. Раніше у липні видатки на безпеку та оборону були збільшені на 412 мільярдів гривень.
-
Рада призначила Бережну міністром культури
Верховна Рада призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики – міністра культури України. Тетяну Бережну підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає, що Бережна має великий досвід урядової роботи та культурної дипломатії. Тетяна Бережна планує залучати ресурси у сферу культури, зберігати українську культурну спадщину та забезпечувати стійкість культурних інститутів. До цього вона працювала в адвокатському об’єднанні та була заступником міністра економіки.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
У Верховній Раді України вирішили вже в 17-й раз продовжити дію воєнного стану та загальної мобілізації в країні. За відповідні законопроекти, які передбачають продовження воєнного стану та мобілізації на 90 днів, проголосували 317 та 315 народних депутатів відповідно. Ці заходи почнуть діяти з 5 листопада 2025 року і триватимуть до 3 лютого 2026 року. Слід зазначити, що востаннє дію воєнного стану та мобілізацію продовжували 15 липня 2025 року.
-
Жінка вперше очолила уряд Японії
Японський парламент обрав Санае Такаїчі новим прем’єр-міністром країни, зробивши її першою жінкою на цій посаді. Такаїчі здобула перемогу під час голосування в парламенті, отримавши 237 голосів, тоді як її опонент отримав 149 голосів. Її перемогу підкреслив альянс Ліберально-демократичної партії та Партії інновацій, з якою було укладено коаліційну угоду. Такаїчі має намір розпочати формування уряду та вже незабаром зустрітися з президентом США Дональдом Трампом.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроектами, запропоновано продовжити дію воєнного стану на 90 днів з 5 листопада 2025 року, а також провести загальну мобілізацію на той же термін. Ці законопроекти вже направлені на розгляд відповідного комітету Верховної Ради. Якщо закони будуть затверджені, вони набудуть чинності одразу після публікації. Це буде 17-те голосування парламенту щодо продовження воєнного стану від початку вторгнення Росії в Україну. Слід зазначити, що останнє продовження терміну воєнного стану та мобілізації відбулося 15 липня 2025 року.
-
Новий уряд Франції пережив два вотуми недовіри
Парламент Франції відхилив два вотуми недовіри новому уряду, які намагались оголосити на чолі з прем’єр-міністром Себастьєном Лекорню. Першій пропозиції, внесеній ультралівою Нескореною Францією, не вистачило 18 голосів для прийняття. Друга пропозиція від ультраправого Національного об’єднання отримала лише 144 голоси. Лекорню заявив, що треба працювати і почати дебати. Минулого тижня Лекорню був призначений премʼєр-міністром Франції, щоб подолати політичну кризу. Для збереження уряду він запропонував призупинити пенсійну реформу до 2027 року.