У середу, 16 липня, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №13439-3, який передбачає зміни до держбюджету для фінансування сектору безпеки і оборони. Згідно з цим законопроєктом, видатки на ці цілі збільшаться на 412,4 млрд грн, з яких понад 400 млрд грн піде на загальний фонд. Головна мета змін – забезпечити Сили оборони додатковою зброєю та обладнанням. Найбільше коштів отримає Міноборони – 311 млрд грн. Додаткові кошти також передбачені для МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інших структур. Ці видатки будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема за рахунок перевиконання планових показників та інших джерел доходів, таких як податки та кошти від Національного банку.
Позначка: Парламент
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
Верховна Рада України у вівторок продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в країні ще на 90 днів – до 5 листопада. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Телеграм-каналі. За відповідні законопроєкти проголосували 320 народних депутатів, один голос був проти. Це вже 16-те продовження воєнного стану та мобілізації з початку конфлікту з Росією.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада прийняла рішення про підтвердження угоди між Україною та Радою Європи щодо створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Цю новину оголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі у месенджері Телеграм. За його інформацією, законопроєкт №0328 було прийнято 323 народними депутатами під час пленарного засідання парламенту.
-
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії прийняв закон, який дозволяє націоналізувати енергетичну компанію ENA, яка належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. За закон проголосували 65 депутатів, а 27 були проти. Зміни надають право Комісії з регулювання комунальних послуг втручатися в управління енергетичними компаніями у разі порушень. Комісія може тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого зі стажем роботи у сфері енергетики або менеджменту. Передбачений примусовий продаж підприємства з пріоритетним правом викупу за державою. Опозиція критикує це рішення, називаючи його “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ENA у червні. Компанія ENA має монопольне положення на ринку розподілу електроенергії у Вірменії і належить групі компаній Ташир, яка належить Карапетяну.
-
Уряд Франції пережив черговий вотум недовіри
Спроба оголосити вотум недовіри уряду Франції під керівництвом Франсуа Байру провалилася. У Національній асамблеї не знайшлося необхідної кількості голосів за вотум, який ініціювали соціалісти через невдалі переговори щодо пенсійної реформи. Про це у вівторок, 1 липня, повідомили BFMTV.
Вотум підтримали 189 депутатів при мінімально необхідних 289.
Зазначається, що соціалісти без підтримки Національного об’єднання Марін Ле Пен, не змогли оголосити недовіру уряду. У партії дали зрозуміти, що готові розглядати такий крок не раніше осені, щоб мати важіль тиску на прем’єра під час дебатів стосовно бюджету.
Соціалісти закидали прем’єр-міністру, що він не запропонував парламенту законопроєкт для обговорення питання про підвищення пенсійного віку до 64 років, щодо якого депутати так і не змогли висловитися.
Це вже не перший вотум недовіри уряду Байру, який провалився. Так, 10 лютого провалився вотум, який ініціювали ультраправі. Перед цим Національна асамблея провалила другий вотум недовіри уряду Франції, який використав спецпроцедуру для ухвалення бюджету в обхід депутатів. Так само провалився вотум недовіри за проєкт бюджету на 2025 рік. Попередник Байру на посаді прем’єра Мішель Барньє, який теж застосував спецпроцедуру для ухвалення бюджету, не зміг пережити вотуму недовіри та пішов у відставку, пропрацювавши рекордно короткий термін на посаді глави уряду. -
Іран заборонив гендиректору МАГАТЕ відвідувати свої ядерні обʼєкти
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі більш не матиме доступу до ядерних обʼєктів Ірану. На додачу до цього, Тегеран заборонить встановлювати там камери. Про це заявив речник парламенту країни Хамід Реза Хажі Бабаї, інформує іранське агентство Mehr.
Рішення Ірану пов’язане з “виявленням конфіденційних даних про об’єкти в документах, одержаних від ізраїльського режиму”.
“Нещодавня 12-денна війна є продовженням 47-річної ворожнечі, яку ведуть Сполучені Штати проти іранського народу. Суть цієї ворожнечі полягає не в ракетах чи ядерній програмі, а в народі Ірану”, – додав він.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
В Ірані заборонили відвідувати ядерні обʼєкти гендиректору МАГАТЕ
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі більш не матиме доступу до ядерних обʼєктів Ірану. На додачу до цього, Тегеран заборонить встановлювати там камери. Про це заявив речник парламенту країни Хамід Реза Хажі Бабаї, інформує іранське агентство Mehr.
Рішення Ірану пов’язане з “виявленням конфіденційних даних про об’єкти в документах, одержаних від ізраїльського режиму”.
“Нещодавня 12-денна війна є продовженням 47-річної ворожнечі, яку ведуть Сполучені Штати проти іранського народу. Суть цієї ворожнечі полягає не в ракетах чи ядерній програмі, а в народі Ірану”, – додав він.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції. -
Рада створила ТСК з розслідування корупції у судах і поліції
Верховна Рада 19 червня ухвалила постанову про створення Тимчасової слідчої комісії, котра розслідуватиме можливі випадки корупції у правоохоронних та судових органах. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко під час прямої трансляції засідання.
За відповідну постанову №13377 проголосували 257 народних депутатів.
Головою комісії став депутат від фракції “Батьківщина” Сергій Власенко, а заступником – Максим Бужанський від “Слуги народу”.
Згідно з пояснювальною запискою, головною метою ТСК є здійснення парламентського контролю та розслідування можливих фактів зловживань у судовій та правоохоронній системах.
За результатами роботи комісія має інформувати парламент і суспільство про виявлені проблеми й запропонувати шляхи їх вирішення.
“Завдання: здійснення всебічного та об’єктивного розслідування виявлених або задокументованих фактів корупції; аналіз ефективності дій правоохоронних та судових органів щодо розслідування таких випадків; виявлення прогалин у законодавстві та практиці його застосування; залучення громадськості, експертів і медіа до обговорення проблем; підготовка рекомендацій щодо підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності у відповідних органах”, – мовиться у документі.
Комісія працюватиме протягом одного року.