Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами.
Позначка: Парламент
-
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
-
У турецькому парламенті депутати влаштували бійку
В Туреччині у парламенті перед голосуванням за прийняття проєкту бюджету на 2026 рік сталася бійка між депутатами правлячої та опозиційної партії. Про це 22 грудня повідомив телеканал TV100, демонструючи відео із зали засідань парламенту.
За даними видання Hürriyet, бійка сталася між депутатом від АКР Мустафою Варанком (колишній міністр – ред.) та заступником голови групи CHP Мустафою Еміром перед голосуванням за бюджет на 2026 рік та переросла в бійку за участю інших депутатів.
Якою стала причина сварки та бійки, наразі невідомо. У зв’язку із сутичкою спікер парламенту оголосив перерву.
У результаті бюджет було проголосовано. -
У Таїланді розпустили парламент на тлі сутичок з Камбоджею
Прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракун оголосив про розпуск парламенту через загострення ситуації в країні та конфлікти на кордоні з Камбоджею. Він зазначив, що уряд не впорався з викликами, з якими стикнувся за останні три місяці. Рішення про розпуск парламенту призначене для повернення влади народу. Раніше прем’єра критикували за реагування на повені та заразили конфлікти на кордоні з Камбоджею. Розпуск парламенту співпав зі збільшенням бойових дій на кордоні, де загинули люди та тисячі були змушені покинути свої домівки. Після втрати підтримки найбільшої парламентської сили, прем’єр ухвалив рішення про розпуск парламенту. Конфлікт між Таїландом і Камбоджею триває вже понад століття через спірний кордон, але в минулому були спроби знайти мирне вирішення ситуації.
-
Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів
Частина демократів у Палаті представників США проголосувала разом з республіканцями проти імпічменту президента Дональда Трампа. Голосування провів демократ Ел Грін, який звинуватив Трампа у зловживанні владою. Однак лідер більшості в Палаті представників вніс пропозицію відкласти голосування, і його пропозицію підтримали. Це голосування показало зміну думки демократів порівняно з попередніми голосуваннями щодо імпічменту. Також недавно демократи внесли статті про імпічмент проти кількох членів уряду Трампа.
-
Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ
Усі парламентські фракції ухвалили резолюцію, у якій засуджують порушення прав людини Росією на окупованих територіях України та жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Глава МЗС Андрій Сибіга висловив подяку австрійському парламенту за підтримку цього рішення, яке є важливим міжнародним сигналом на користь справедливості та відповідальності. Він зауважив, що ситуація з правами людини на окупованих територіях та ставлення до військовополонених повинні залишатися в центрі уваги всіх демократичних країн світу.
-
Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї
Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.
Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
“Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні -
Італія зволікає з продовженням військової допомоги Україні – ЗМІ
Уряд Італії вирішив відкласти розгляд декрету щодо продовження військової допомоги Україні до 2026 року. Ця ситуація виникла через неузгоджені погляди внутрішньої коаліції уряду щодо цього питання. Прем’єр Італії висловила готовність підтримувати Україну у боротьбі з російською агресією, але заступник прем’єра висловив сумніви щодо необхідності подальшої допомоги. Джерела повідомили, що декрет був вилучений з порядку денного наради через перенасиченість повідомлень. ЗМІ зазначають, що щорічно уряд Італії ухваляв декрети щодо військової допомоги Україні без залучення парламенту. Нинішній декрет закінчується наприкінці року, і новий потрібно буде затвердити парламентом упродовж 60 днів після ухвалення урядом.
-
Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри
Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”. -
Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю
Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ -
Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл
Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.
Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.
Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.
Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
Лукойл оголосив про продаж іноземних активів