У Нідерландах оголошено остаточні результати дострокових парламентських виборів. Переможцем стала ліберальна партія D66 під керівництвом Роба Єттена, яка отримала найбільшу кількість голосів. D66 випередила ультраправу Партію свободи Герта Вілдерса. Обидві партії отримали по 26 місць у парламенті. Інші партії, які також отримали значну кількість місць, це Народна партія за свободу і демократію, GroenLinks-PvdA та Християнсько-демократичний заклик. Голова Виборчої ради підтвердив достовірність результатів, зауваживши, що кількість помилок у підрахунку голосів значно зменшилася за останні роки.
Позначка: Парламент
-
У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три
У Чехії новообраний голова Палати представників Томіо Окамура зняв український прапор з будівлі, де він висів з 2022 року. Цей крок спричинив реакцію декількох фракцій нижньої палати парламенту. Партії ODS, STAN та Piráti встановили синьо-жовті прапори на своїх вікнах як протест проти дій Окамури. Політики заявили про свою підтримку України та засудили дії нового голови Палати представників.
-
Рада підвищила виплати при народженні дитини
Верховна Рада прийняла закон про збільшення одноразової допомоги при народженні дитини в Україні до 50 тисяч гривень. Це рішення спрямоване на підтримку сімей у допологовий, післяпологовий та період догляду за дитиною після народження. З 1 січня 2026 року будуть виплачуватися такі види допомоги: допомога для незастрахованих осіб у зв’язку з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні дитини, допомога для догляду за дитиною до 1 року, програми “єЯсла” та “єСадок” для дітей від 2 до 6 років, а також одноразова допомога “пакунок школяра” для учнів перших класів. Для дітей з інвалідністю передбачено підвищувальний коефіцієнт при визначенні розміру допомоги.
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
Дві партії мають майже однаковий результат на виборах в Нідерландах
На виборах до парламенту Нідерландів ультраправа партія Свободи (PVV) та лівоцентристська партія Демократи 66 (D66) набрали майже однакову кількість голосів, що може призвести до рівного розподілу місць у парламенті. Це сталося після підрахунку 99,7% голосів. Лідер D66 Роб Єттен відчуває впевненість у здатності сформувати уряд і вважає, що вибори підтвердили бажання виборців співпрацювати на благо всіх громадян. Ці вибори також можуть принести перший відкрито гомосексуальний прем’єр-міністр Нідерландів. Наступні результати будуть оголошені ввечері 31 жовтня.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
На пленарному засіданні парламенту у середу, 22 жовтня, народні депутати підтримали пропозицію про продовження пільг для електромобілів ще на один рік, до 1 січня 2027 року. Голосуванням “за” проголосували 248 депутатів, що перевищує необхідну кількість. Це означає, що електромобілі продовжать бути звільнені від сплати мита, ПДВ та збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації з 1 січня 2026 року. Єдина додаткова витрата для власників електромобілів залишається акциз у розмірі 1 євро за кіловат-годину ємності батареї, що зазвичай не перевищує 100 євро. Ці податкові пільги були впроваджені в 2018 році і неодноразово продовжувалися.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада вдруге цього року збільшила видатки на оборону України. Цього разу видатки зростуть на 324,7 мільярди гривень. Депутати підтримали проект закону, який передбачає спрямування коштів, зокрема, на ЗСУ, виробництво зброї, Національну гвардію, закупівлю дронів та інші потреби. Також відомо, що уряд планує отримати 295 мільярдів гривень від Євросоюзу за ініціативою ERA. Раніше у липні видатки на безпеку та оборону були збільшені на 412 мільярдів гривень.