Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції.
Позначка: Парламент
-
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
-
Рада створила ТСК з розслідування корупції у судах і поліції
Верховна Рада 19 червня ухвалила постанову про створення Тимчасової слідчої комісії, котра розслідуватиме можливі випадки корупції у правоохоронних та судових органах. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко під час прямої трансляції засідання.
За відповідну постанову №13377 проголосували 257 народних депутатів.
Головою комісії став депутат від фракції “Батьківщина” Сергій Власенко, а заступником – Максим Бужанський від “Слуги народу”.
Згідно з пояснювальною запискою, головною метою ТСК є здійснення парламентського контролю та розслідування можливих фактів зловживань у судовій та правоохоронній системах.
За результатами роботи комісія має інформувати парламент і суспільство про виявлені проблеми й запропонувати шляхи їх вирішення.
“Завдання: здійснення всебічного та об’єктивного розслідування виявлених або задокументованих фактів корупції; аналіз ефективності дій правоохоронних та судових органів щодо розслідування таких випадків; виявлення прогалин у законодавстві та практиці його застосування; залучення громадськості, експертів і медіа до обговорення проблем; підготовка рекомендацій щодо підвищення прозорості, підзвітності та доброчесності у відповідних органах”, – мовиться у документі.
Комісія працюватиме протягом одного року. -
Народний депутат Довгий склав мандат
Верховна Рада достроково припинила повноваження позафракційного народного депутата Олеся Довгого. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в четвер, 19 червня.
“Рада підтримала складання мандату народного депутата Олеся Довгого”, – написав він.
За словами Железняка, за відповідну постанову проголосували 244 народних депутатів
“В парламенті новий антирекорд по кількості депутатів, 398”, – додав Железняк.
Напередодні стало відомо, що мажоритарник Олесь Довгий написав заяву щодо дострокового припинення повноважень нардепа. Він пояснив, що нині “не бачить можливості бути продуктивним у парламенті. Олесь Довгий – відомий політик, народний депутат кількох скликань. У 2019 році був обраний до Верховної Ради IX скликання як самовисуванець від 102 округу (Кіровоградщина), був позафракційним і входив до комітету з питань здоров’я нації. Раніше був депутатом VIII скликання, заступником голови Комітету з економічної політики, входив до групи Воля народу. У 2006–2011 роках обіймав посаду секретаря Київради від блоку Черновецького.
За даними аналітики Руху ЧЕСНО, у 2022-2023 роках Довгий пропустив 73% голосувань у парламенті, що дозволило включити його до списку прогульників. До політичної кар’єри працював у наукових установах та у сфері інтелектуальної власності.
Раніше депутатка від Слуги народу Анна Колісник написала заяву про складання мандату. Комітет Ради вже підтримав це рішення.
Мінімальна цифра: відомо, скільки депутатів реально працюють у Раді -
Верховна Рада прийняла закон про реформу АРМА
Верховна Рада ухвалила в цілому закон про реформу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Після місяців блокування… №12374-д – реформа АРМА прийнята в цілому”, – написав він і додав, що документ підтримали 253 нардепи.
Закон передбачає, що процедура відбору голови АРМА проходитиме за участі міжнародних експертів, прозорий механізм управління агентством та контроль за передачею активів.
Железняк нагадав, що даний закон – євроінтеграційний і після його ухвалення “600 млн євро від ЄС розблокують”. -
Генсекретаря парламенту Фінляндії підозрюють у держзраді
Генерального секретаря парламенту Фінляндії Антті Пелттарі тимчасово відсторонили від посади через підозру в держзраді. Про це інформує Yle у середу, 18 червня.
У парламенті зауважили, що рішення було прийнято на основі загальної оцінки. До уваги бралися правовий захист посадової особи, забезпечення функціонування парламенту та думки експертів.
Канцелярський комітет парламенту у своїй заяві акцентував, що відсторонення від виконання обов’язків є запобіжним заходом і не означає, що підозра у злочині щодо генерального секретаря є обґрунтованою.
Якщо у справі з’явиться нова інформація, рішення переглянуть.
Генерального секретаря Пелттарі підозрюють у службовому злочині та розголошенні державної таємниці на попередній посаді керівника Поліції безпеки (Supo). Це належить до кваліфікації державної зради.
Helsingin Sanomat повідомляє, що поліція підозрює Пелттарі в тому, що він вирішив використовувати методи розвідки з порушенням правил.
Його також підозрюють у тому, що він прийняв рішення про проведення розвідувальної операції, у зв’язку з якою суду була надана неправдива або така, що вводить в оману, інформація -
Рада затвердила закон про множинне громадянство
Верховна Рада схвалила законопроєкт, який дозволяє множинне громадянство в Україні. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 18 червня.
“Парламент прийняв в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні №11469. За – 243. Всі правки врахували як було у редакції комітету”, – написав він.
Також 19 народних обранців проголосували “проти”, ще 9 нардепів утримались, а 34 – не голосували.
Як відомо, в серпні 2024 року президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. А 17 грудня парламент схвалив цей документ у першому читанні.
Пізніше Зеленський назвав цілі закону про множинне громадянство. На його думку, цей закон дозволить громадянам, які здобули паспорти інших країн, знову інтегруватися в українське суспільство.
Множинне громадянство: чи поверне воно українців -
Верховна Рада призначила нового генпрокурора
У вівторок, 17 червня, Верховна Рада підтримала призначення Руслана Кравченка на посаду генерального прокурора України. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі в Телеграмі. Під час виступу в парламенті Кравченко заявив, що він прагне відновити довіру суспільства до прокуратури шляхом прийняття справедливих рішень. Він також зазначив, що важливою для нього є репутація прокуратури як усередині країни, так і за її межами, серед міжнародних партнерів та ЗМІ. Кравченко назвав проблеми, з якими стикається прокуратура, зокрема, внутрішню дисципліну та перевантаження прокурорів через нестачу кадрів. Він обіцяв приділити увагу етиці, доброчесності та запобіганню тиску на бізнес та ЗМІ, а також запевнив, що не допустить незаконного тиску на прокурорів, ні у кулуарах, ні публічно.
-
В Грузії суд заарештував лідера опозиції Гварамію
Тбіліський міський суд замінив лідеру опозиційного об’єднання Коаліція за зміни Ніці (Ніка, повне ім’я – Ніколоз) Гварамії змінено запобіжний захід зі сплати застави на попереднє тюремне ув’язнення.
Суддя Джвебе Начкебія повідомив, що Гварамія відмовився від виплати раніше встановленої йому застави, тому ухвалено рішення взяти його під варту.
Гварамії пред’явлено звинувачення за статтею Кримінального кодексу – відмова співпрацювати з тимчасовою парламентською слідчою комісією.
Сам опозиціонер не був присутній на процесі в п’ятницю, 13 червня, і заявив журналістам, що з’явиться у в’язниці після того, як попрощається з рідними.
Гварамія, як і раніше затримані у травні-червні лідери опозиції Іраклій Окруашвілі, Зураб Джапаридзе та Ніка Мелія, неодноразово заявляв журналістам, що не визнає чинної влади і не визнає повноваження тимчасової парламентської слідчої комісії.
Як ми вже писали, Тбіліський міський суд взяв під варту екс-міністра оборони Грузії Іраклі Окруашвілі. Йому замінили запобіжний захід із застави у розмірі 20 тисяч ларі (еквівалент – майже 280 тисяч гривень) на арешт
У Грузії затримали лідера опозиції Ніку Мелію -
Парламент Словаччини ухвалив проросійську резолюцію
Парламент Словаччини 5 червня ухвалив резолюцію, котра закликає уряд не підтримувати нові санкції проти Росії. Опозиція проігнорувала голосування. Про це повідомляє Noviny у четвер, 5 червня.
Відповідний документ ініціювала Словацька національна партією (SNS).
У резолюції мовиться, що санкції та торговельні обмеження проти Росії нібито негативно впливають на економіку Словаччини – зокрема, підвищують ціни на енергоносії, порушують ланцюги постачання та знижують конкурентоспроможність словацької промисловості.
Документ закликає членів уряду Словаччини у міжнародних організаціях виступати проти нових санкцій та зосередитися на стабілізації енергетичного ринку, зменшенні цінових коливань і захисті національних інтересів.
За резолюцію проголосували 51 із 76 присутніх депутатів – усі представники SNS, більшість із партії Smer-SD, деякі члени Hlas-SD та низка позафракційних.
Проти висловився лише депутат Hlas-SD Ян Ференчак. Ще 23 депутати утрималися, тоді як опозиційні сили проігнорували голосування.
Раніше Словаччина обіцяла долучитися до блокування санкцій проти РФ.
Президент України дав пораду керівництву Угорщини і Словаччини -
Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США
Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:- ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни.