Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Збройних силах України вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс Волиняка. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Волиняка – бомбардувальний гексакоптер, призначений для знищення широкого спектра ворожих цілей.
Перші модифікації цього “бомбера” працюють на фронті з перших місяців широкомасштабної війни. На рахунку вже сотні знищених зразків ворожої військової техніки, бліндажів та скупчень ворожої сили.
Зауважується, що вони здатні виконувати бойові завдання за будь-якої погоди, у сутінках, при сильному вітрі. Водночас останні версії мають значно покращені характеристики.
Так, безпілотний комплекс складається із пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і багаторазового гексакоптера, обладнаного шістьма потужними безколекторними двигунами.
Літальний апарат спроєктований спеціально для перевезення вантажів у складних бойових умовах. Може скидати на ворожі цілі боєприпас, уражальної сили якого вистачає для знищення важкоброньованих цілей. Окрім того, Волиняка може виконувати логістичні завдання: доставляти на позиції необхідне спорядження.
Раніше до використання у ЗСУ допустили ударний безпілотний авіаційний комплекс Білий вовк.
Також Міноборони кодифікувало та допустило на озброєння у Силах оборони України безпілотні авіаційні комплекси BATON українського виробництва.
Працює Баба Яга: ДПСУ показала кадри знищення ворога на Харківщині
Позначка: Озброєння
-
Міноборони допустило до фронту новий бомбардувальний гексакоптер
-
Путін наказав “кратно” посилити сухопутні війська
Президент Росії Володимир Путін на нараді щодо державної програми озброєння на 2027-2036 роки заявив про необхідність збільшення бойових можливостей Сухопутних військ країни. Він наголосив на важливості розвитку цієї складової збройних сил, створенні сучасних зразків озброєння та модернізації. Путін також доручив розвивати військово-морський флот та авіацію. Він зауважив, що Росія має найвищий показник сучасних зразків озброєнь у ядерній тріаді, становлячи 95% у світі. У той же час, ритуальні компанії в Росії отримали рекордний прибуток у 2025 році, досягнувши 39,5 млрд рублів, що на 12,7% більше, ніж попереднього року.
-
На озброєння ЗСУ спорядили два бронеавтомобілі класу MRAP
Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у Силах оборони нові тактичні бронеавтомобілі Варта-2 та UAT.GYURZA-02 українського виробництва. Про це повідомив заступник міністра оборони Валерій Чуркін.
“Нові бронеавтомобілі мають відповідати жорстким критеріям ефективності, надійності та насамперед мати високий ступінь захисту екіпажу та десанту. Важливо, щоб в нове озброєння та техніку, які пропонуються для війська, закладався значний технологічний потенціал, зокрема щодо вогневої потужності, захищеності, функціональності”, – зазначив Чуркін.
Варта-2 – сучасний спеціалізований бронеавтомобіль класу MRAP, створений із врахуванням бойового досвіду та потреб українських військових.
Машина виробляється у трьох версіях: базова модель, з броньованою туреллю для кулемета 12.7 мм, а також із дистанційно керованим бойовим модулем (для зброї калібру 12.7 мм, 14.5 мм або 30 мм).
Бронемашина має серйозний рівень захисту. Балістична стійкість відповідає стандарту ПЗСА-6 – захист від куль калібру 7.62×54 мм та бронебійно-запалювальних набоїв типу Б32 з відстані 10 м. Протимінний захист витримує підрив до 8 кг у тротиловому еквіваленті. Салон оснащений протимінними сидіннями, підвісною підлогою та іншими елементами безпеки.
Під капотом – 6.7-літровий турбодизель. Машина має автоматичну коробку передач, сучасну гальмівну систему, системи навігації, пожежогасіння, маскування, а також фільтрації повітря – для захисту від хімічної та біологічної загрози.
Ще одна новинка – спеціальний бронеавтомобіль UAT.GYURZA-02 – це модернізована версія вже відомої GYURZA-01, яка вже використовується нашими воїнами.
У новій моделі покращено рівень бронезахисту, динамічні та позашляхові характеристики.
Автомобіль також обладнано 6.7-літровим турбодизелем, автоматичною трансмісією, двоконтурною гальмівною системою тощо.
Десантний відсік автомобіля має високий рівень захисту від пострілів бронебійно-запалювальних куль 7.62х39 або 7.62х54 мм. V-подібне днище забезпечує стійкість до підриву на міні з еквівалентом до 8 кг тротилу. На машину можливо встановити будь-який кулемет калібром до 14.5 мм.
Як відомо, з початку року Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у війську понад 10 роботизованих комплексів вітчизняного виробництва.
На озброєння ЗСУ допустили броньовик Джура-ЕВАК -
Москва погрожує вийти з мораторію на ракети середньої дальності
Росія розглядає можливість виходу з мораторію на розміщення наземних ракет середньої та меншої дальності (РСМД). Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що цей мораторій наближається до кінця через появу нових ракетних загроз. Він стверджує, що Росія не бачить змін у планах США щодо розміщення таких ракет у світі і вважає, що це може призвести до загострення ситуації. Водночас, США вважають, що Росія порушувала Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, зокрема, через ракету 9М729, яка, на їхню думку, порушує угоду. Росія заперечує це твердження і у 2019 році пропонувала мораторій на розміщення таких ракет у Європі.
-
Канада збільшить оборонні витрати до 2% ВВП
Презентуючи нову оборонну стратегію, прем’єр-міністр Канади Марк Карні підтвердив, що країна досягне мінімального оборонного порогу НАТО у 2% ВВП вже у цьому фінансовому році. Він зазначив, що план оборонних інвестицій, який буде представлений 9 червня, дозволить досягти цієї цілі у 2025 році, а після цього витрати на оборону будуть зростати. Карні назвав Росію та Китай головними загрозами для Канади і висловив занепокоєння через залежність від Сполучених Штатів. Він також відзначив критичний стан військової інфраструктури Канади, зазначивши проблеми з бойовою готовністю підводних човнів, флоту та бронетехніки. Нагадаємо, що лише 23 з 32 країн-членів НАТО виконують вимогу альянсу щодо мінімального оборонного бюджету в 2% ВВП.
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
Ізраїль наростив експорт зброї: основний покупець – Європа
Ізраїль торік експортував рекордні обсяги озброєнь на 14,8 млрд дол. Це на 13% більше, ніж у 2023 році. Про це заявили в Міністерстві оборони країни, повідомляє місцеве видання The Times of Israel.
Понад 50% контрактів у 2024 році припали на європейські країни проти 35% роком раніше. Зростання європейського попиту експерти пов’язують із ситуацією, що змінилася у сфері безпеки у світі.
Крім того, 23% експорту припало на країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а ще 9% – на Північну Америку.
Особливий інтерес у покупців викликали ізраїльські системи ППО. Практично половина всіх експортних контрактів (48%) припала на такі комплекси, як Залізний купол, Праща Давида, Стріла та інші. Це значно вище за показник у 36% у 2023 році повідомили у військовому відомстві.
Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) в опублікованій у квітні доповіді повідомив, що у 2024 році зафіксовано найрізкіше як мінімум з часів кінця холодної війни зростання оборонних витрат по всьому світу – 9,4%.
Оборонні витрати зросли в усіх регіонах і найбільше в Європі та на Близькому Сході. -
Рамштайн-28: допомога Україні сягне рекордних показників
На 28-му засіданні у форматі Рамштайн партнери оголосили про рекордну військову допомогу Україні. Країни анонсували нові пакети допомоги на мільярди доларів – із фокусом на дрони, ППО, артилерію та виробництво зброї в Україні. Про це поінформував глава Міноборони Рустем Умєров у середу, 4 червня.
“Маємо значні результати – у 2025 році безпекова допомога перевищить показники всіх попередніх років повномасштабної війни”, – зазначив Умєров.
За результатами зустрічі партнери оголосили про нові пакети допомоги та важливі кроки підтримки.
Велика Британія оголосила рекордну допомогу на постачання дронів – 350 млн фунтів, що дозволить передати Україні 100 000 дронів у 2025 році. Загалом, у 2025 році британська військова підтримка становить 4,5 млрд фунтів, з яких 247 млн фунтів буде спрямовано на підготовку Збройних Сил України.
Німеччина схвалила новий пакет військової допомоги на 5 млрд євро. Бундестаг уже затвердив це рішення. До пакета входить:
· фінансування далекобійного озброєння, яке буде вироблятися в Україні
· передача систем ППО, зброї та боєприпасів
Нідерланди надають пакет допомоги вартістю 400 млн євро. До нього входять протимінний корабель, катери та морські дрони
Бельгія оголосила довгострокову ініціативу:
· щорічна допомога Україні в розмірі 1 млрд євро до 2029 року,
· передача протимінного корабля.
Норвегія виділяє:
· 700 млн доларів на дрони, з фокусом на підтримку українського оборонно-промислового комплексу,
· 50 млн доларів – до фонду NSATU Trust Fund.
Канада: 45 млн доларів на дрони, засоби РЕБ, IT-рішення, а також броньовані машини Coyote та Bison.
Швеція: 440 млн євро – на міжнародні програми із закупівлі артилерійських боєприпасів, дронів та іншого озброєння для України.
Міністр подякував усім країнам, які продовжують підтримувати Україну. Окремо висловив вдячність міністру Гілі та міністру Пісторіусу, за організацію цієї зустрічі.
“Мир в Україні має бути справедливим, тривалим і захищеним міжнародною єдністю. Разом ми працюємо над досягненням цього”, – додоав він.
Контактна група з питань оборони України – ініціатива, яка була створена для того, щоб оцінювати оборонні потреби України й надавати допомогу.
Перша зустріч Контактної групи відбулася 26 квітня 2022 року на авіабазі ВПС США Рамштайн у Німеччині. До Контактної групи входять приблизно 50 країн, які надають військову допомогу Україні. -
ЗСУ отримали дрон для знищення російських FPV
Міноборони кодифікувало та допустило до експлуатації у ЗСУ безпілотний авіаційний комплекс українського виробництва Chief-1. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння та військової технікиу середу, 4 червня.
Дрон призначений для ураження літальних апаратів або живої сили супротивника з модуля ураження патронами зі шротом.
Chief-1 має легку та міцну раму, потужні двигуни, високу маневреність, вдалу конструкцію для повітряного бою.
Водночас безпілотники обладнані системами автоматичного розпізнавання та досягнення оптимальної дистанції для ураження цілі. Вони можуть здійснювати постріли в ручному або автоматичному режимі.
“Chief-1 знищують ворожі FPV, бомбери, окремі зразки корегувальників, розвідників”, – додали у відомстві.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10. -
Латвія посилить армію протитанковими ракетними системами
Міністерство оборони Латвії підписало контракт із німецькою компанією EuroSpike на постачання протитанкових ракетних комплексів Spike, боєприпасів та додаткового обладнання на 81 мільйон євро. Про це інформує LSM у вівторок, 3 червня.
“Протитанкові ракетні комплекси Spike довели свою ефективність і повністю відповідають оперативним вимогам Національних Збройних сил. Для зміцнення боєздатності регулярних частин Національних Збройних сил і Земессардзе ми закупимо додаткові системи, які поповнять існуючі запаси цього озброєння”, – заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
Постачання комплексів Spike запланували з 2028 року. Угода також передбачає залучення латвійської промисловості до виконання контракту – на рівні 30%. Це відповідає Стратегії підтримки оборонної промисловості та інновацій, яка передбачає, що в контракти на великі оборонні закупівлі включаються вимоги щодо локалізації виробництва та безпеки постачань.
Spike – це одна з найсучасніших у світі систем протитанкової боротьби, розроблена в Ізраїлі. Комплекси використовують ракети четвертого та п’ятого поколінь із високоточним наведенням і здатні уражати бронетехніку різних типів, зокрема бойові танки.
Однією з ключових переваг Spike є система передачі даних між ракетою та пусковою установкою, яка дозволяє оператору залишатися непоміченим і недосяжним для ворога, зберігаючи повний контроль над боєприпасом після запуску.
Це не перша така закупівля: у 2018 році Міноборони Латвії уклало угоду з EuroSpike, у межах якої налагодили співпрацю з місцевими підприємствами.