Позначка: Опитування

  • Українці визначилися, чи справді уряд бореться з корупцією

    Українці визначилися, чи справді уряд бореться з корупцією

    За результатами опитування КМІС стало відомо, що довіра українців до антикорупційної політики поступово відновлюється після спаду у 2024 році. На початку жовтня 2025 року 56% громадян вважають, що влада дійсно бореться з корупцією, але 40% вважають, що Україна все ще корумпована. Показники покращилися порівняно з попереднім роком, коли песимістів було більше. Хоча рівень довіри ще не повернувся до показників 2023 року, але спостерігається тенденція до відновлення оптимізму. Інші результати опитування показали, що ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців іти на поступки у війні, а також з ідеологемою про “тотальну корупцію”. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що боротьба з корупцією повинна бути спільною справою держави та громадян.

  • Німці оцінили загрозу війни з Росією

    Німці оцінили загрозу війни з Росією

    Опитування, проведене в Німеччині, показало, що прихильники різних політичних партій мають різні думки про можливість військового конфлікту з Росією. Згідно з результатами опитування Ipsos, близько чверті виборців партій Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом наступних шести місяців, але дві третини не очікують цього. Серед прихильників AfD ймовірність війни побачили 31%, а серед виборців BSW думки розподілилися приблизно порівну – 41% вважають конфлікт можливим, а 40% – малоймовірним. Також виявлено, що жінки та молодші громадяни більше хвилюються щодо можливості війни з Росією. Опитування було проведено серед 1000 громадян Німеччини онлайн з 2 по 3 жовтня. Паралельно з цим канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив необхідність введення загальної служби для молоді, включаючи жінок, через дефіцит солдатів у країні.

  • Росіяни масово бояться повернення військових РФ з війни – опитування

    Росіяни масово бояться повернення військових РФ з війни – опитування

    За даними опитування, проведеного Левада-центром, близько 40% росіян вважають, що російські військові, які повертаються з фронту, мають душевні травми. Це може призвести до зростання злочинності та конфліктів в країні. Деякі опитані вважають, що війна змінила людей, зробивши їх байдужими та цинічними. Молодь та люди середнього віку найчастіше відносяться негативно до військових. Більшість опитаних очікують сплеску злочинності через повернення військових, але деякі вважають, що це принесе більше правопорядку та суспільної згоди. Також відзначено, що навіть серед підтримувачів війни та глядачів пропагандистських ТБ-каналів є ті, хто вважає військових загрозою.

  • Зросло число білорусів, що вважають Росію небезпечнішою за США – СЗР

    Зросло число білорусів, що вважають Росію небезпечнішою за США – СЗР

    За даними дослідження, все більше білорусів вважають, що Росія є більшою загрозою, ніж Сполучені Штати Америки. Жителі Білорусі відчувають відділення від російської ідентичності і більш активно підтримують свою власну ідентичність. Наприклад, менше людей вважають спільну мову об’єднувальним фактором для обох народів, ніж раніше. Частка тих, хто вважає спільне минуле головним зв’язком, також зменшилася. Більшість білорусів вважають себе патріотами, проте патріотизм для них означає в першу чергу любов до білоруської культури та історії, а не лояльність до влади. У зовнішній політиці більшість виступає за нейтралітет, але також є ті, хто підтримує орієнтацію на Росію чи Європу. Тенденція віддалення від проросійських настроїв також помітна – зменшення підтримки інтеграції з РФ.

  • Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування

    Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування

    У США майже 70% громадян підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію. Про це свідчать результати опитування Harvard CAPS / Harris poll, збір даних для якого проводили у перші дні жовтня серед понад 2400 зареєстрованих виборців, передає Європейська правда.
    Серед респондентів на запитання про те, чи мала б адміністрація Трампа далі надавати Україні зброю та накласти додаткові санкції на Росію, якщо Кремль ухилятиметься від переговорів, ствердно відповіли 68%, тоді як 32% підтримали думку, що цього не варто робити, щоб не сваритися з РФ.
    Серед республіканців підтримка надання зброї та санкцій навіть вища на один процентний пункт, ніж серед демократів. 79% підтримали думку, що Європа має припинити купувати російські енергоресурси і натомість купувати їх у США. Серед республіканців підтримка такої думки на десять процентних пунктів вища.
    Додаткові економічні санкції США проти Росії їх підтримали 77%, при цьому серед виборців-республіканців підтримка на 15 процентних пунктів вища. 57% схвалюють ідею підвищених тарифів чи іншого покарання для третіх країн, які продовжують купувати російські нафту й газ.

  • Французи назвали винного в нинішній політичній кризі

    Французи назвали винного в нинішній політичній кризі

    Французька громадськість вважає президента Емманюеля Макрона винним у відставці прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. За результатами опитування, проведеного Odoxa-BackBone Consulting за запитом Le Figaro, 57% опитаних вважають Макрона повністю відповідальним за цю ситуацію, а ще 30% – частково. Тільки 37% вважають парламентську більшість винуватцем, а 34% – самого Лекорню. Зростають заклики до відставки президента та можливості його імпічменту. Лекорню подав у відставку після того, як Макрон запросив його визначити “платформу дій і стабільності”. Інвестори вважають, що для вирішення кризи можуть знадобитися нові вибори.

  • Французи назвали винуватого в нинішній політичній кризі

    Французи назвали винуватого в нинішній політичній кризі

    Більшість французів вважають президента Емманюеля Макрона винним у політичній кризі в країні, яка виникла після відставки прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Опитування показало, що 57% опитаних повністю покладають відповідальність за цю ситуацію на Макрона. Також зазначається, що менше людей вважають винуватими парламентську більшість або самого Лекорню. Ці результати стали відомі під час вимог до відставки Макрона та обговорення можливого його імпічменту в парламенті. Після відставки Лекорню французькі ринки впали, а інвестори вважають, що можуть знадобитися нові вибори для вирішення ситуації.

  • До яких країн українці ставляться найкраще: опитування

    До яких країн українці ставляться найкраще: опитування

    Українці виявили найбільш позитивне ставлення до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія, за результатами опитування, проведеного Центром Разумкова. Негативне сприйняття виявилося щодо країн як Індія, Китай та Білорусь. Особливо критично українці ставляться до Росії через війну.

    Також українці висловили свої симпатії до Польщі та інших країн, таких як Данія, Фінляндія, Чехія, Японія, Туреччина та Румунія. Дослідження включало 1210 респондентів у віці від 18 років на територіях, які контролюються урядом України та на яких не йшли бойові дії.

    Крім того, українці також визначили своїх улюблених політиків, з якими вони співчувають. Лідером у позитивному сприйнятті став президент Франції Емманюель Макрон. Ці дані свідчать про те, що українське суспільство є стійким завдяки єдності.

  • Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами

    Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами

    Згідно з опитуванням Центру Разумкова, українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, бо 80,5% опитаних оцінили його позитивно. Також високу оцінку отримали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У той же час, лідери авторитарних режимів, такі як голова Китаю, президент Білорусі та президент Росії, отримали негативні оцінки від українців. Опитування проводилося з 12 по 17 вересня 2025 року на базі відповідей 1210 респондентів віком від 18 років.

  • Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає посилення української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Інші варіанти – радикальна українізація та прихована русифікація – мають меншу підтримку серед населення. “Стратегічну українізацію” підтримують в усіх регіонах та серед усіх мовних груп, тоді як інші варіанти викликають регіональні та мовні розбіжності. Українці вважають, що важливо мати збалансований підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та сприятиме толерантності у суспільстві.