Українці, не дивлячись на війну, демонструють здатність адаптуватися до складних умов. Дослідження добробуту в Україні показало, що середній рівень задоволеності життям серед мешканців країни становить лише 5,4 бала з 10. Це нижче, ніж у країнах з високим соціальним захистом. Проте відчуття сенсу в житті українців залишається на високому рівні – 7,1 бала з 10. Дослідження також показало зростання тривожності серед населення, але більшість респондентів все ж зберігають позитивне відношення до свого життя. Автори дослідження наголошують, що відчуття сенсу в житті є важливою психологічною опорою для українців у кризових умовах.
Позначка: Опитування
-
В Німеччині проросійська AfD стала популярнішою за партію Мерца – ЗМІ
Проросійська ультраправа німецька партія Альтернатива для Німеччини (AfD) вперше стала найпопулярнішою політичною силою у Німеччині, отримавши підтримку 26% населення країни. Це на 1% більше, ніж партію канцлера Фрідріха Мерца, яку підтримує 25% виборців. Інші популярні партії, такі як СДПН, “зелені” і Ліва партія, також показали різне зростання або зниження підтримки. За даними опитувань, якби вибори відбувалися завтра, нинішній уряд Німеччини не мав би достатньої більшості для формування кабінету міністрів. Тим не менш, об’єднання ХДС/ХСС та AfD мало б більшість у 51%. Популярність канцлера Мерца продовжує падати, і лише 25% населення задоволені його роботою та роботою уряду.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість жителів Польщі не згодні з твердженням президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів на їх країну була випадковою. Згідно з опитуванням, проведеним IBRiS, 81,7% поляків не вважають цю атаку помилкою, як висловив Трамп. В уряді Польщі також відкидають цю версію. Різні політичні партії та їх виборці мають різні погляди на цей інцидент, при цьому виборці партії ПіС є найбільш скептичними до тверджень Трампа. Опитування було проведене на вибірці з 1067 осіб у вересні 2025 року.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців (62%) виявили готовність терпіти війну стільки часу, скільки потрібно. Лише 18% українців сподіваються, що війна завершиться до кінця 2025 року, а більшість вважають, що це може статися у 2026 або в 2027 році або пізніше. Опитані в основному підтримують закінчення війни шляхом переговорів, але очікують, що активні бойові дії триватимуть ще довгий час. Українці також назвали умови для здійснення компромісу. Опитування проводилось з 2 по 14 вересня 2025 року телефонним шляхом серед 1023 респондентів усіх регіонів України.
-
Більшість німців вірить в напад Росії на країну НАТО – опитування
У Німеччині зросло занепокоєння щодо можливості нападу Росії на країни-члени НАТО після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі. Опитування показало, що 62% німців вважають реальним ризик такої агресії, особливо щодо Польщі та Литви. Більшість опитаних підтримує посилення заходів проти Росії, наприклад, 49% підтримують припинення постачання російської нафти та газу до ЄС. Також половина респондентів вважає, що заморожені російські активи в ЄС слід використовувати для допомоги Україні.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За опитуваннями соціологічної компанії iData, на парламентських виборах у Молдові популярність партії Дія і солідарність (PAS) поступається Патріотичному виборчому блоку під керівництвом Ігоря Додона. Згідно з результатами опитування, якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок отримав би 25,2% голосів, а PAS – 24,3%. Однак при врахуванні виборців, які точно підуть голосувати, різниця між ними невелика і становить всього 1,3%. За опитуванням, ще дві політичні сили – Наша Партія та блок “Альтернатива” – також мають шанси пройти до парламенту. За прогнозами, Патріотичний блок може отримати 42 мандати, PAS – 40 місць, Наша Партія – 10 мандатів, а блок “Альтернатива” – 9 мандатів. Також є можливість, що діаспора може додати PAS ще 7 мандатів. Опитування проводилося з 20 серпня по 3 вересня на 1059 респондентів з похибкою ±2,9%.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -
Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна
Росія за останні 10-15 років під керівництвом глави Кремля Володимира Путінане мала досягнень, які б запам’яталися більшості громадян. Тільки 42% респондентів спромоглися назвати конкретні успіхи країни, тоді ж як 51% було важко відповісти, а ще 7% заявили, що жодних приводів для гордості не побачили. Про це свідчать результати опитування ВЦВГД.
Показово, що фактичну окупацію Криму серед “значних досягнень та успіхів” вказали лишень 6% опитаних, а ще сумарно 3% вважають такими війну з Україною, рішення Путіна приєднати захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та “захист” Донбасу.
Окрім того, 8% росіян звернули увагу на “розвиток промисловості” з імпортозаміщенням. Стільки ж назвали приводом для гордості виробництво зброї та те, що в країні “зрозуміли армію”.
На додачу до цього, 7% громадян вважають, що Росія досягла досягнень у науці, а 5% — у медицині. Інші відповіді на відкрите питання набрали менше 5%. Наприклад, 3% респондентів назвали успішною зовнішню політику, наголосивши, що Росію “почали боятися”, а ще 2% навіть побачили “підвищення рівня життя” в країні.
Згідно з опитуванням, 61% громадян за останній рік стали більше пишатися Росією, проте більшість з них навіть не знає чому. Найчастіше це почуття будять досягнення та багатства країни (49%). Росіяни вважають, що вони живуть у “великій державі” (13%), із “сильною армією” (8%), “великою територією” (6%) та “різноманітними природними ресурсами” (6%).
У 39% викликає гордість народ та його якості, а у 20% — ситуація в країні загалом.
Утім, рівнем життя в країні незадоволені 48% росіян. У громадян цей фактор навіть викликає образу, стверджує гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров.
Водночас пишатися якістю життя готові тільки 40% респондентів.