За даними дослідження, все більше білорусів вважають, що Росія є більшою загрозою, ніж Сполучені Штати Америки. Жителі Білорусі відчувають відділення від російської ідентичності і більш активно підтримують свою власну ідентичність. Наприклад, менше людей вважають спільну мову об’єднувальним фактором для обох народів, ніж раніше. Частка тих, хто вважає спільне минуле головним зв’язком, також зменшилася. Більшість білорусів вважають себе патріотами, проте патріотизм для них означає в першу чергу любов до білоруської культури та історії, а не лояльність до влади. У зовнішній політиці більшість виступає за нейтралітет, але також є ті, хто підтримує орієнтацію на Росію чи Європу. Тенденція віддалення від проросійських настроїв також помітна – зменшення підтримки інтеграції з РФ.
Позначка: Опитування
-
Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування
У США майже 70% громадян підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію. Про це свідчать результати опитування Harvard CAPS / Harris poll, збір даних для якого проводили у перші дні жовтня серед понад 2400 зареєстрованих виборців, передає Європейська правда.
Серед респондентів на запитання про те, чи мала б адміністрація Трампа далі надавати Україні зброю та накласти додаткові санкції на Росію, якщо Кремль ухилятиметься від переговорів, ствердно відповіли 68%, тоді як 32% підтримали думку, що цього не варто робити, щоб не сваритися з РФ.
Серед республіканців підтримка надання зброї та санкцій навіть вища на один процентний пункт, ніж серед демократів. 79% підтримали думку, що Європа має припинити купувати російські енергоресурси і натомість купувати їх у США. Серед республіканців підтримка такої думки на десять процентних пунктів вища.
Додаткові економічні санкції США проти Росії їх підтримали 77%, при цьому серед виборців-республіканців підтримка на 15 процентних пунктів вища. 57% схвалюють ідею підвищених тарифів чи іншого покарання для третіх країн, які продовжують купувати російські нафту й газ. -
Французи назвали винного в нинішній політичній кризі
Французька громадськість вважає президента Емманюеля Макрона винним у відставці прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. За результатами опитування, проведеного Odoxa-BackBone Consulting за запитом Le Figaro, 57% опитаних вважають Макрона повністю відповідальним за цю ситуацію, а ще 30% – частково. Тільки 37% вважають парламентську більшість винуватцем, а 34% – самого Лекорню. Зростають заклики до відставки президента та можливості його імпічменту. Лекорню подав у відставку після того, як Макрон запросив його визначити “платформу дій і стабільності”. Інвестори вважають, що для вирішення кризи можуть знадобитися нові вибори.
-
Французи назвали винуватого в нинішній політичній кризі
Більшість французів вважають президента Емманюеля Макрона винним у політичній кризі в країні, яка виникла після відставки прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Опитування показало, що 57% опитаних повністю покладають відповідальність за цю ситуацію на Макрона. Також зазначається, що менше людей вважають винуватими парламентську більшість або самого Лекорню. Ці результати стали відомі під час вимог до відставки Макрона та обговорення можливого його імпічменту в парламенті. Після відставки Лекорню французькі ринки впали, а інвестори вважають, що можуть знадобитися нові вибори для вирішення ситуації.
-
До яких країн українці ставляться найкраще: опитування
Українці виявили найбільш позитивне ставлення до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія, за результатами опитування, проведеного Центром Разумкова. Негативне сприйняття виявилося щодо країн як Індія, Китай та Білорусь. Особливо критично українці ставляться до Росії через війну.
Також українці висловили свої симпатії до Польщі та інших країн, таких як Данія, Фінляндія, Чехія, Японія, Туреччина та Румунія. Дослідження включало 1210 респондентів у віці від 18 років на територіях, які контролюються урядом України та на яких не йшли бойові дії.
Крім того, українці також визначили своїх улюблених політиків, з якими вони співчувають. Лідером у позитивному сприйнятті став президент Франції Емманюель Макрон. Ці дані свідчать про те, що українське суспільство є стійким завдяки єдності.
-
Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами
Згідно з опитуванням Центру Разумкова, українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, бо 80,5% опитаних оцінили його позитивно. Також високу оцінку отримали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У той же час, лідери авторитарних режимів, такі як голова Китаю, президент Білорусі та президент Росії, отримали негативні оцінки від українців. Опитування проводилося з 12 по 17 вересня 2025 року на базі відповідей 1210 респондентів віком від 18 років.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає посилення української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Інші варіанти – радикальна українізація та прихована русифікація – мають меншу підтримку серед населення. “Стратегічну українізацію” підтримують в усіх регіонах та серед усіх мовних груп, тоді як інші варіанти викликають регіональні та мовні розбіжності. Українці вважають, що важливо мати збалансований підхід до мовної політики, який сприятиме розвитку української мови та сприятиме толерантності у суспільстві.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявилось, що абсолютна більшість українців підтримує концепцію “стратегічної українізації”, яка передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід отримав підтримку 87% респондентів, що є найбільшою серед варіантів мовної політики, що проходили опитування. Радикальна українізація, яка передбачає заборону використання російської мови та примусовий перехід на українську, отримала підтримку 63% респондентів. У той же час, підхід прихованої русифікації, який сприяє поширенню російської мови, схвалює лише 54% опитаних. Висновок опитування підтвердив, що стратегічна українізація є найбільш прийнятним варіантом для українців, оскільки забезпечує консенсус між різними регіонами та мовними групами, сприяючи розвитку української мови та толерантному спілкуванню.
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з результатами соціологічного дослідження, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цей показник становив 27%, але у 2022 році впав до 9%. Найбільше бажають виїхати на заході України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні (20%) виражають бажання виїхати частіше, ніж малозабезпечені (7%). Серед молоді віком 18-25 років бажання виїхати становить 19%, у той час як серед старших 51 року лише 5%. Наявність родичів за кордоном майже не впливає на бажання виїхати, але ті, у кого є такі родичі, виражають це бажання частіше (14% проти 10%). Дослідження було проведене 20-22 липня на 1000 респондентах в усіх регіонах України з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, в якому було опитано 1000 українців у віці від 18 років, абсолютна більшість опитаних вважає найважливішим у житті перемогу у війні (62%) та родину і близьких (53%). Також значну важливість віддають здоров’ю (34%), незалежності України (26%) та іншим аспектам, таким як відновлення країни, збереження мови та культури, згуртованість української нації. Більшість українців вірять у позитивне майбутнє для України (76%) і для себе особисто (72%), вважають, що можуть впоратись з власними проблемами та вірять у правильні рішення держави в кризових ситуаціях. Також було виявлено, що більшість українців ідентифікують себе громадянами України (81%), представниками свого етносу чи нації (60%) та мешканцями свого регіону (46%). Європейцями себе ідентифікують менше, а радянською людиною ще менше. Результати дослідження не показали значної залежності від макрорегіону, віку, статку чи типу поселення.