Згідно з опитуванням Reuters, кожен третій американець підтримує військову операцію США у Венесуелі, але більшість, а саме 72% опитаних, є стурбовані втручанням країни у внутрішні справи Венесуели. Дослідження також показало, що більше республіканців, ніж демократів і незалежних, підтримують військову операцію та контроль над нафтовими родовищами у Венесуелі. Проте значна частина республіканців також висловила стурбованість з приводу залучення США у внутрішні справи Венесуели та фінансових витрат на цю операцію. Рейтинг схвалення президента Дональда Трампа зросло до 42%, що є найвищим показником з жовтня. Нагадаю, що в ООН висловили занепокоєння щодо операції США у Венесуелі, під час якої був викрадений президент Ніколас Мадуро.
Позначка: Опитування
-
Американці визначилися зі ставленням до операції у Венесуелі
За даними Reuters, кожен третій американець підтримує військову операцію США у Венесуелі, але більшість опитаних вважають це втручанням у внутрішні справи країни. Дослідження також показало, що значна частина республіканців підтримує військову операцію і контроль над нафтовими родовищами у Венесуелі, але водночас вони стурбовані можливими фінансовими витратами та занадтою втягнутістю у справи країни. Рейтинг схвалення президента США Дональда Трампа зросла до 42% внаслідок цієї операції. ООН висловила занепокоєння щодо викрадення президента Венесуели та його доправлення за межі країни у результаті спецоперації США.
-
Українці відповіли, коли слід проводити вибори
За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців (59%) вважають, що вибори повинні відбутися лише після остаточної мирної угоди та завершення війни. Тим часом, лише 10% опитаних вважають, що вибори мають відбутися перед припиненням вогню. Інші результати показують, що підтримка проведення виборів після перемир’я з гарантіями безпеки зростає. Також виявлено, що більшість тих, хто довіряє президенту Зеленському, підтримують проведення виборів після остаточної мирної угоди. З іншого боку, серед тих, хто не довіряє президенту, є варіація поглядів щодо проведення виборів. Опитування було проведено в період з 26 листопада по 29 грудня 2025 року на всій території України серед 1001 респондента методом телефонних інтерв’ю.
-
У українців зростає надія на мир – опитування
Серед українців зростають сподівання на мир у світі. Про це свідчать результати чергового щорічного опитування End of Year Survey (EoY), які були оприлюднені у середу, 31 грудня, соціологічною групою Рейтинг на замовлення міжнародної соціологічної асоціації Gallup International.
Зазначається, що загалом сценарії щодо миру в світі розбилися приблизно порівну: одна третина українців вважає, що рік буде більш мирним, друга – що таким самим, третя – що більш неспокійним.
Однак аналітики помітили тенденцію зростання надії на більш мирний світ: якщо зараз таке уявлення має третина українців (приблизно 33%), то ще в листопаді 2023 року було 26%.
В абсолютній більшості країн, де проводилося опитування, домінує переживання, що світ буде більш неспокійним. Наприклад, у Західній Європі так вважають 55%, а в Східній – 42%.
“Таким чином, українці мають дещо більше сподівань на покращення безпекової ситуації в світі”, – йдеться в звіті опитування.
Відносно очікувань щодо економіки України в 2026 році, то більшість українців готується до економічних труднощів.
Раніше опитування показували, що війна в Україні є головним викликом для жителів ЄС.
Три чверті українців готові до миру із замороженням фронту – опитування -
У Росії рекордно зменшилась кількість прихильників війни – опитування
У Росії частка громадян, які прагнуть продовження війни в Україні, знизилася до 25% – це найнижчий показник за весь час повномасштабного вторгнення. Водночас дві третини опитаних виступають за перехід до мирних переговорів. Про це свідчать результати опитування, проведеного російським Левада-Центром.
Частка тих, хто вважає, що зараз потрібно переходити до мирних переговорів, за останні місяці зросла і сягнула двох третин опитаних (66%).
Одночасно із цим частка тих, хто думає, що потрібно продовжувати воєнні дії, знижується – до чверті опитаних (25%) – це мінімальне значення за весь час спостережень.
За даними опитування, прибічників продовження війни більше, зокрема, серед тих, хто довіряє російському телебаченню і схвалює дії російського диктатора Володимира Путіна (який війну і розпочав).
Частка прибічників мирних переговорів вища серед жінок (71%), опитаних до 40 років (74%), респондентів із середньою освітою і нижче (72%), жителів сіл (72%), тих, хто вважає, що справи у країні рухаються неправильним шляхом (80%), тих, хто не схвалює діяльність Путіна на посаді президента (80%), тих, хто довіряє соціальним мережам як джерелу інформації (75%).
Дослідження охопило 1618 респондентів у 50 регіонах Росії. Опитування проводилося з 11 до 19 грудня.
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко звернув увагу, що навколо очільника Кремля сформувалося вузьке ядро радикально налаштованих осіб, які наполягають на продовженні війни.
“Фактично навколо Путіна лишилося ядро нацистів, які хочуть далі воювати, частина з яких або самі заробляють, або мають близьких, що збагачуються на війні”, – зазначив він. -
У ФРН зростає рівень задоволеності канцлером Мерцом
У Німеччині рівень задоволеності роботою канцлера Фрідріха Мерца зріс після місяців зниження.Про це свідчать дані барометра тенденцій RTL/ntv, складеного інститутом опитувань Forsa, передає Welt.
На запитання “Чи задоволені ви роботою канцлера Фрідріха Мерца на сьогоднішній день?” 25 % респондентів відповіли “так”. Це на два процентні пункти більше, ніж минулого тижня (23 %). Востаннє Мерц спостерігав таке зростання популярності два місяці тому, коли його рейтинг схвалення зріс з 25 до 27 % за один тиждень.
Водночас рейтинг схвалення Мерца залишається значно нижчим за той, яким канцлер міг би бути задоволений. Хоча 43% опитаних були задоволені роботою Мерца в червні, через місяць після його вступу на посаду, з кінця травня його рейтинг швидко падав і на початку грудня досяг найнижчої позначки – 22%.
Останнє опитування перед Різдвом свідчить, що партії залишаються на тому ж рівні, що й минулого тижня.Однак частка тих, хто не вірить, що будь-яка партія в Німеччині здатна вирішити поточні проблеми, зросла до 54 відсотків – це найвищий показник з листопада 2024 року.
Для проведення опитування та оцінки рівня задоволеності інститут громадської думки Forsa опитав загалом 2003 особи в період з 16 по 19 грудня 2025 року. -
У Росії рекордно зросла кількість скарг на падіння доходів
У Росії зросла частка громадян, котрі негативно оцінюють своє матеріальне становище та перестали відчувати зростання зарплат і доходів, а також уповільнення інфляції. Про це свідчать результати опитування фонду “Громадська думка”, проведеного наприкінці листопада.
Про покращення матеріального становища, як і у вересні-жовтні, повідомили 8% опитаних. Тоді як у серпні таких респондентів було 10%.
Водночас частка тих, хто вважає, що за минулі два-три місяці їхнє матеріальне становище погіршилося, зросла до максимального рівня з 2022 року. У серпні про це заявляли 20% опитаних, у вересні-жовтні – 23%, а наприкінці листопада – вже 25%.
Різниця між часткою респондентів, які вважають, що стали біднішими, і тими, хто відчуває покращення свого фінансового становища, сягнула 17% – це також найбільший показник із 2022 року.
Нагадаємо, витрати Російської Федерації на війну з Україною в 2025 році становили 5,1% ВВП. Ця цифра приблизно відповідає 11,1 трлн рублів, виходячи з прогнозу мінекономрозвитку РФ про ВВП 217,3 трлн рублів.
Економіка Росії занурюється у воєнний режим -
У ФРН та Франції зросло число противників допомоги Україні
Дедалі більше французів та німців виступають за скорочення фінансової допомоги Україні. Тим часом жителі США, Канади та Великої Британії, навпаки, схиляються до протилежної думки і виступають за збереження матеріальної підтримки. Про це свідчить нове опитування, проведене виданням Politico.
Зазначається, що в усіх п’яти країнах найчастіше згадуваною причиною підтримки продовження допомоги Україні було переконання, що країнам не слід дозволяти захоплювати території силою. Найчастіше згадуваним аргументом проти додаткової допомоги були побоювання щодо вартості та тиску на національну економіку.
Німці найменше схилялися до збільшення фінансової допомоги: майже половина респондентів (45 відсотків) виступали за скорочення фінансової допомоги Україні. І лише 20 відсотків хотіли б її збільшити. У Франції 37 відсотків хотіли б давати менше, а 24 відсотки висловилися за збільшення допомоги.
У Німеччині та Франції опір до допомоги був особливо виражений серед прихильників ультраправих партій – Альтернатива для Німеччини та Національне об’єднання Франції. Тим часом центристи були менш скептично налаштовані.
Водночас підтримка залишається разюче твердою в Північній Америці. У США найбільша частка респондентів (37 відсотків) висловилася за збільшення фінансової підтримки. У Канаді за це висловилися 35 відсотків.
Підтримка України у США була зумовлена головним чином тими, хто підтримував кандидатку від Демократичної партії Камалу Гарріс на виборах 2024 року. Близько 29 відсотків виборців Гарріс заявили, що однією з трьох головних причин, чому США повинні підтримувати Україну, є захист демократії, порівняно з 17 відсотками прихильників президента США Дональда Трампа. -
Україніці змінили ставлення до США і НАТО – опитування
За рік в Україні помітно змінилося ставлення до США і НАТО. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), оприлюднені в понеділок, 15 грудня.
Так, США довіряють 21% опитаних (зниження з 41% у грудні 2024 року), не довіряють – 48% (зростання з 24% у грудні 2024 року), 32% не змогли визначитися. При цьому в травні 2025 року 90% українців добре ставилися до звичайних жителів США.
Окрім того, лише 34% українців довіряють НАТО, тоді як у грудні 2024 року довіряло 43%. Ще 41% не довіряють (зростання з 25%), а 25% не змогли визначитися.
Разом з тим стабільна довіра українців до Євросоюзу: йому довіряють 49% опитаних, не довіряють – 23% (у грудні 2024 року було 46% і 19%, тобто майже без змін). Решта 27% відповіли “важко сказати напевно”. Опитування проводилося 26 листопада – 13 грудня методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів, які контролювалися урядом України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% – для показників, близьких до 5%, але за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. У КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють надійно аналізувати суспільні настрої населення. -
Три чверті українців готові до миру із замороженням фронту – опитування
Майже три чверті (72%) українців готові схвалити мирний план, який, серед іншого, включатиме заморожування ситуації за нинішньою лінією фронту разом із гарантіями безпеки для України і без офіційного визнання окупованих територій частиною РФ. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Зазначається, що 14% опитаних українців категорично відкидають такий план.Ще більше опитаних (75%) відкидають варіант, який би, серед іншого, включав відведення військ з Донбасу, обмеження на українську армію і разом з цим не містив конкретних гарантій безпеки. Лише 17% українців готові на таку версію мирного плану.
Лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). . Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж). Кожен третій респондент відповів “не знаю”.
При цьому більшість українців (63%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року. Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 15% респондентів (у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання).
Опитування проводилося 26 листопада-13 грудня методом телефонних інтерв’ю серед 547 дорослих респондентів з усіх регіонів України, які контролювалися урядом України. Статистична похибка не перевищувала 5,6% для показників, близьких до 50% та 2,5% – для показників, близьких до 5%.