Міністерство закордонних справ України заявило, що так звані “національні консультації VOKS2025” в Угорщині, щодо вступу України до Європейського Союзу, мали ознаки маніпуляції з боку угорського уряду. Хоча офіційні результати консультацій ще не опубліковані, українські дипломати вважають, що дії уряду Будапешта були спрямовані на відволікання громадськості від внутрішніх проблем. Україна висловила вдячність угорцям, які підтримують її, та наголосила на стратегічній важливості свого вступу до ЄС. Міністерство закордонних справ також підкреслило, що усі застереження стосовно євроінтеграції України повинні обговорюватися в рамках переговорного процесу. Україна продовжує виконувати умови для членства в ЄС, незважаючи навіть на війну, і вважає вступ до ЄС незворотнім цивілізаційним вибором.
Позначка: Опитування
-
Опозиція в Угорщині випереджає партію Орбана на 15% – опитування
Центристська опозиційна партія Угорщини Тиса, яку очолює Петер Мадяр, має 15% перевагу над правлячою партією Фідес прем’єра Віктора Орбана серед тих, хто вже визначився з вибором. Про це свідчать результати опитування інституту Median, інформує Reuters у середу, 18 червня.
Партію Тиса підтримують 51% визначених виборців, тоді як за Фідес готові голосувати 36%.
Опитування також виявило суттєву вікову різницю у вподобаннях: 58% виборців до 40 років підтримують Тису, тоді як більшість осіб віком від 50 років – Фідес.
Більшість опитаних також вважає, що Тиса переможе на наступних виборах, які мають відбутися на початку 2026 року. Точної дати наразі не оголошено.
“Це варто відзначити, позаяк протягом минулих двох десятиліть опитування громадської думки, які передували виборам, майже завжди передбачали перемогу партії Фідес, відтак надійно прогнозуючи кінцевий результат”, – зазначили аналітики Median
Партія Тиса, названа на честь другої за довжиною річки Угорщини, була заснована у лютому 2024 року колишнім урядовцем Петером Мадяром. Вона стабільно випереджає Фідес у більшості соцопитувань останніх місяців.
На тлі падіння економіки й високої інфляції уряд Орбана намагається повернути розчарованих виборців – зокрема, виборчий бюджет на 2026 рік передбачає суттєве зниження податків для сімей.
Додамо, лише нещодавно опозиційна партія мала перевагу лише у 7%.
Раніше лідер угорської партії Тиса, Петер Мадяр, оголосив результати громадської ініціативи “Голос Нації”, котра тривала три тижні.
В Угорщині рекордний дефіцит бюджету. Чи може це призвести до зміни влади -
Стало відомо, на якому місці Україна в “рейтингу щастя”
Третина українців – 33% – відчувають себе щасливими під час війни. Водночас нещасливими – 28%. Близько 40% українців обирають варіант “посередині” між відчуттям щастя/нещастя. Про це свідчать результати опитування End of Year Survey від Gallup International.
За показником щастя Україна зайняла передостаннє місце серед 35 країн, які брали участь у дослідженні. На останньому місці – Індія.
“І хоча понад третини респондентів багато хвилюються щодо свого життя, більшість українців (62%) усе ж сприймають життя “як воно є”, адаптуючись до реалій війни”, – мовиться в повідомленні.
Процент відповіді “дуже хвилююся” в Україні практично збігається з середнім значенням по світу.
Найбільше респондентів хвилюються в Колумбії, Аргентині, Японії, Ірані та Індії. End of Year Survey (EoY) – це глобальне щорічне опитування Gallup International про майбутнє, щастя й економічні очікування населення різних країн.
Опитування в Україні проводилося 2-5 грудня 2024 року серед 1000 респондентів. В нашій країні опитування EoY вже вдруге проводила Rating Group.
У 2024 році опитано 35 882 респондентів у 35 країнах світу.
Як ми вже писали, ідею передачі під контроль Росії територій України відкидають 78% українців.
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс до 60% – опитування -
Українці визначилися зі ставленням до США і до Трампа
Ставлення українців до керівництва США різко погіршилося через дії президента країни Дональда Трампа. На додачу до цього громадяни більш не вважають Сполучені Штати надійним союзником. Про це свідчать дані опитування КМІС.
У грудні 2024 року понад половина (54%) українців мали оптимістичні сподівання від приходу в Білий дім Дональда Трампа. Та вже в березні 2025 року 73% вважали, що для України це погано, що він є президентом США, а 19% – добре.
Станом на травень-початок червня 2025 року сприйняття Трампа практично не змінилося. Нині 72% вважають, що це погано для України, а позитивне ставлення залишилося у 16% респондентів. Водночас США вважають надійним союзником тільки 32% українців.
За даними опитування, більшість українців (64%) вважають, що Європа все ще надійний союзник, який хоче прийнятного для України завершення війни. Тоді ж як протилежну думку мають 24%.
У випадку США ситуація майже дзеркальна. Хоча з березня 2025 року сприйняття політики США щодо України дещо покращилося, але все одно більшість (58%) вважають, що США втомлюється від України, їхня підтримка слабне і вони тиснуть на Україну для поступок. Сприймають США надійним союзником, який хоче прийнятного для України миру, 32% респондентів.
Попри все більшість українців (63%) продовжують добре ставитися до США в цілому, а погано – 29%.
При цьому є суттєва диференціація залежно від того, чи ми говоримо про звичайних американців, чи про керівництво США. Так, 90% добре ставляться до звичайних американців (і лише 3% погано). Водночас 68% погано ставляться до керівництва США. Добре ставляться до керівництва США 24%. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування серед 1011 респондентів протягом 15 травня – 3 червня 2025 року.
Як ми вже писали, для росіян тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: так вважають 56% жителів РФ. Таким чином США втратили там статус “головного ворога”.
Українці визначилися щодо “передачі” Росії окупованих територій -
Українці визначилися щодо “передачі” Росії окупованих територій
Ідею передачі під контроль Росії територій України відкидають 78% українців. Водночас прийняти такий варіант готові тількі 15% респондентів. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.
“Порівняно з лютим 2025 року ситуація не змінилася. Так, 52% українців категорично проти жодних територіальних поступок (у лютому 2025 року – 50%). Готові прийняти певні територіальні втрати – 38% (у лютому 2025 року – 39%)”, – сказано в прессрелізі за підсумками соцопитування на сайті КМІС.
На позицію респондентів впливає інтерпретація “територіальних поступок”. В опитуванні були наведені варіанти: “Офіційне визнання окупації”; “Передача під контроль Росії неокупованих територій” та “Де-факто визнання окупації без де-юре”.
“Якщо мова про офіційне визнання окремих територій частиною Росії, то переважна більшість (68%) будуть проти. Готові прийняти – 24% (зазначимо, що ми говорити про “окремі території”, а не всі окуповані території; залежно від територій може бути істотна диференціація)… Єдиний варіант, де принаймні є простір для дискусій – де-факто визнання контролю Росії без визнання де-юре. Навіть у цьому випадку 43% готові прийняти, а категорично проти – 48%”, – ідеться в дослідженні.
В регіональному розрізі переважна більшість в усіх регіонах відкидають варіант з офіційним визнанням окупації.
“У всіх регіонах (тобто і на Заході, і в Центрі, і на Півдні, і на Сході) переважна більшість (64-71%) відкидають варіант з офіційним визнанням окупації. Аналогічно абсолютна більшість незалежно від регіону (76-80%) відкидають передання під контроль Росії неокупованих територій. Тобто якщо ми говоримо про такі трактування “територіальних поступок”, то ми бачимо консолідовану позицію, яка неістотно відрізняються у всіх регіонах країни”, – повідомляє КМІС.
Дослідження торкалось сприйняття пакетів мирних домовленостей у контексті російського Меморандуму, в якому наявна вимога передати під контроль Росії неокуповані території Запоріжжя, Херсонщини, Донеччини: 82% категорично його відкидають і лишень 10% готові його прийняти”. Опитування проводилося 15 травня-3 червня 2025 року з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України.
Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 2004 респондентів (на кожне з 4-х варіантів запитань про територіальні поступки відповідали близько 500 випадково відібраних респондентів).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2004 респондентів (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 2,9%. Похибка для вибірки обсягом близько 500 респондентів не перевищує 5,8%. -
Більшість німців підтримує заборону на продаж зброї Ізраїлю
Переважна більшість німців підтримують ідею обмеження або повного припинення експорту зброї Ізраїлю на тлі гуманітарної ситуації в секторі Гази. Про це свідчать результати репрезентативного опитування, проведеного інститутом громадської думки Infratest dimap для телеканалу ARD.
В опитуванні взяли участь 1292 виборці в Німеччині. З них 43% висловилися за обмеження експорту зброї Ізраїлю, 30% – хочуть повного припинення експорту.
Водночас 17% німецьких респондентів хочуть, щоб експорт озброєння до Ізраїлю продовжувався без змін.
Згідно з даними Infratest dimap, майже дві третини (63%) опитаних у Німеччині вважають, що військова відповідь Ізраїлю на терористичний напад ХАМАС у жовтні 2023 року була надмірною.
Тільки 18% вважають дії ізраїльської армії адекватними.
Майже три чверті респондентів (73%) вважають невиправданим, що військові дії Ізраїлю проти ХАМАС також зачіпають палестинське цивільне населення.
В останні дні представники уряду Німеччини все частіше критично висловлювалися щодо дій Ізраїлю в секторі Гази. -
Більшість росіян прагне “нормалізації” відносин із Заходом – опитування
Більшість громадян Росії виступає за “налагодження” відносин із країнами Заходу. Про це свідчать опитування Левади-центру.
Зокрема, такої позиції додержують практично 80% опитаних. Це на 28% росіян більше в порівнянні з торішнім опитуванням, що є максимальним показником за весь час спостережень.
Водночас проти того, що покращувати відносини із Заходом виступили 14% респондентів. Це рекордно низьке значення, принаймні з 2015 року.
На додачу до цього, росіяни вперше за 13 років перестали вважати США головним ворогом країни, свідчить травневе опитування Левада-Центру.
Згідно з дослідженням, 40% респондентів назвали Штати в числі “найворожіше налаштованих” до Росії країн світу. Частка таких відповідей за рік звалилася практично вдвічі — на 36 процентних пунктів.
Востаннє США поступалися лідерством у переліку “ворогів” у 2012 році: тоді найбільш “недружньою” країною росіяни називали Грузію. У 2006 році США поступалися першим місцем країнам Балтії.
Тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: її назвали 56% респондентів, хоча в передвоєнні роки таких було 16%, а в 2010-х — лишень 5%.
Друге місце з результатом 49% посіла Великобританія. Попри війну Росії з Україною, наша держава, згідно з цим опитуванням, опинилася на третьому місці серед “ворожих держав”. За неї “віддали голос” 43% росіян. Водночас слід зауважити, що за три роки війни кількість тих, хто вважає Україну «ворогом», збільшилася на 13 процентних пунктів, та залишається нижчою, ніж у 2015-18 рр., коли досягала 50%.
“Друзями” РФ росіяни вважають Білорусь (80%), Китай (64%) та Казахстан (36%). На четвертому місці (32%) опинилася Індія, що стала після початку війни великим покупцем російської нафти. В топ-5 “друзів” Росія потрапила й Північна Корея. Так вважають 30% опитаних – в 10 разів більше, ніж до війни з Україною. -
Росіяни знайшли нового “ворога”, замість США – опитування
Більшість громадян Росії виступає за “налагодження” відносин із країнами Заходу. Про це свідчать опитування Левади-центру.
Зокрема, такої позиції додержують практично 80% опитаних. Це на 28% росіян більше в порівнянні з торішнім опитуванням, що є максимальним показником за весь час спостережень.
Водночас проти того, що покращувати відносини із Заходом виступили 14% респондентів. Це рекордно низьке значення, принаймні з 2015 року.
На додачу до цього, росіяни вперше за 13 років перестали вважати США головним ворогом країни, свідчить травневе опитування Левада-Центру.
Згідно з дослідженням, 40% респондентів назвали Штати в числі “найворожіше налаштованих” до Росії країн світу. Частка таких відповідей за рік звалилася практично вдвічі — на 36 процентних пунктів.
Востаннє США поступалися лідерством у переліку “ворогів” у 2012 році: тоді найбільш “недружньою” країною росіяни називали Грузію. У 2006 році США поступалися першим місцем країнам Балтії.
Тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: її назвали 56% респондентів, хоча в передвоєнні роки таких було 16%, а в 2010-х — лишень 5%.
Друге місце з результатом 49% посіла Великобританія. Попри війну Росії з Україною, наша держава, згідно з цим опитуванням, опинилася на третьому місці серед “ворожих держав”. За неї “віддали голос” 43% росіян. Водночас слід зауважити, що за три роки війни кількість тих, хто вважає Україну «ворогом», збільшилася на 13 процентних пунктів, та залишається нижчою, ніж у 2015-18 рр., коли досягала 50%.
“Друзями” РФ росіяни вважають Білорусь (80%), Китай (64%) та Казахстан (36%). На четвертому місці (32%) опинилася Індія, що стала після початку війни великим покупцем російської нафти. В топ-5 “друзів” Росія потрапила й Північна Корея. Так вважають 30% опитаних – в 10 разів більше, ніж до війни з Україною.
Росіяни сподіваються на зближення з Заходом – опитування -
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс до 60% – опитування
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс з 54% у березні до 60% у травні-червні. Про це свідчать дані опитування КМІС.
“Від початку вторгнення до травня 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-5% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 12-21%. Водночас між травнем і жовтнем 2024 року ми вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 63%. Показник і далі знижувався та досяг 54% у березні 2025 року”, – йдеться у повідомленні
Зазначається, що між березнем і травнем-початком червня 2025 року показник готовності зріс і наразі 60% українців стверджують, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Ще 6% готові терпіти 1 рік, тобто відносно довгий період.
При цьому говорять про те, що готові терпіти більш короткий період (декілька місяців або пів року) – 20% (у березні 2025 року було 24%). Решта 14% не змогли визначитися із своєю відповіддю.
За даними соціологів, у всіх регіонах порівняно з початком 2024 року стало менше тих, хто відповів, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Водночас у всіх регіонах порівняно з березнем 2025 року показник зріс. Наразі ситуація між регіонами відрізняється не дуже істотно. На тлі інших дещо вирізняється лише Схід, де 51% готові терпіти стільки, скільки необхідно. В інших регіонах – 60-62%. Водночас, по-перше, навіть на Сході значна частина населення (попри об’єктивні обставини) зберігає стійкість і готові до тривалого опору. По-друге, на Сході також є тренд, що зараз показник вищий, ніж був у березні 2025 року.
У дослідженні акцентувалися на наступному моменті – сприйняття питань війни в залежності від віку. Як виявилося, незалежно від віку більше половини у всіх вікових категоріях готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Так, у віковій категорії 18-29 – 58%, 30-39 – 59%, 40-49 – 52%,50-70 – 64%.
“Зрозуміло, цей індикатор не є єдиним для розуміння фактору віку в контексті війни / миру, але все-таки є важливим. Таким чином, крім регіональної консолідації щодо необхідності терпіти стільки, скільки буде необхідно, ми бачимо, що і українці різного віку налаштовані на тривалий опір агресору”, – зазначено у прессрелізі КМІС.
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, повномасштабне вторгнення тримає вже понад три роки.
“Інтенсивність і безпосередніх бойових дій, і повітряного терору не тільки не знижується, а і стає сильнішою. При цьому з початку 2025 року в США – стратегічному партнері України – нова адміністрація, чиї заяви і дії викликають подив та часто несхвалення значної частини українців. Дехто міг очікувати, що під тиском цих обставин стійкість українців може похитнутися. Проте ми бачимо, що українці продовжують демонструвати надзвичайну стійкість і зберігають волю до продовження опору. Наші союзники та вороги мають усвідомлювати, що хоча українці і хочуть миру, але українці не підуть на капітуляцію”, – зазначив він.
Опитування проводилося упродовж 15 травня-3 червня 2025 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Було опитано 1011 респондентів. -
Майже 60% громадян ЄС згодні фінансувати зброю для України – опитування
За результатами опитування Eurobarometer виявлено, що більшість громадян ЄС продовжує підтримувати Україну як гуманітарно, фінансово, так і військово. Європейці вважають російську агресію загрозою для безпеки Союзу і закликають до рішучих дій у сфері оборони. Опитування показало, що більшість опитаних підтримує прийом українців, що тікають від війни, фінансову та гуманітарну допомогу Україні, санкції проти Росії та інші заходи. Також відзначено, що європейці вважають мир, демократію та права головними цінностями ЄС. Довіра до ЄС досягла найвищого рівня з 2007 року, а підтримка євро також досягла історичного максимуму. Більшість громадян підтримують створення спільної оборонної та безпекової політики серед держав-членів. Також висловлюється підтримка для бюджетних пріоритетів ЄС у сферах безпеки, зайнятості та енергетики.