Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Офісу військового омбудсмена та призначив на цю посаду Ольгу Решетилову. Цей офіс буде відповідати за захист прав військовослужбовців, розглядати їх скарги, призначати перевірки та робити рішення. Військовий омбудсмен буде щороку звітувати президенту та Верховній Раді. Ця ініціатива має забезпечити цивільний контроль за дотриманням прав в Силах оборони України. Ольга Решетилова є правозахисницею і раніше працювала в громадських організаціях, спрямованих на захист прав людини. Зеленський підкреслив важливість запуску цієї інституції та початку системної роботи для захисту прав військових українських сил.
Позначка: Омбудсмен
-
Президент схвалив закон про військового омбудсмена
Президент Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана, який був ухвалений Верховною Радою. Цей закон передбачає можливість військовослужбовцям подавати скарги на порушення їх прав безпосередньо до військового омбудсмена. Документ визначає правовий статус, завдання та основи діяльності цієї нової інституції, яка створена для захисту прав і свобод військовослужбовців.
-
Рада прийняла закон про військового омбудсмена
У Верховній Раді був прийнятий закон про військового омбудсмена на другому читанні. За цей закон проголосували 283 народних депутати. Згідно з новим законодавством, військовослужбовці тепер можуть подати скаргу на порушення їхніх прав безпосередньо до військового омбудсмена. Цей омбудсмен буде проводити перевірку військових підрозділів у випадках отриманих скарг. Загалом, цей закон встановлює правовий статус, завдання та принципи діяльності військового омбудсмена з метою захисту прав та свобод військовослужбовців.
-
Україна і РФ планують возз’єднати родини у вересні
Росія та Україна планують провести заходи із возз’єднання сімей, які постраждали через повномасштабну війну. Організація таких заходів запланована на початок вересня, коли сторони мають узгодити необхідну логістику, питання безпеки та взаємодію гуманітарних організацій. Про це повідомили росЗмі з посиланням на уповноважену з прав людини в РФ Тетяну Москалькову.
Згідно з інформацією, російська омбудсменка заявила, що йдеться про близько восьми сімей, які хочуть возз’єднатися. Процес ускладнюється через низку бюрократичних і технічних питань, таких як прострочені паспорти або необхідність оформлення інших документів. Особлива увага приділяється людям похилого віку, адже для них потрібно забезпечити проїзд, медичну допомогу, а також співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. За її словами, сторони домовилися провести низку возз’єднань уже в вересні.
Російська сторона наголошує, що для успішної реалізації процесу потрібне ретельне узгодження міждержавних питань, координація з гуманітарними організаціями та дотримання всіх заходів безпеки.
Раніше, 25 серпня, Тетяна Москалькова повідомила про зустріч із представником Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за посередництва білоруської сторони. Під час розмови обговорювали питання щодо возз’єднання родин та організували обмін листами від військовополонених для їхніх близьких.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
-
Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами
Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.
Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.
-
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо вимог Путіна
Вимоги правителя РФ Володимира Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію є неприйнятними. Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в Facebook у неділю, 17 серпня.
За її словами, “Путін вкотре намагається диктувати Україні свої умови: серед вимог, озвучених під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, – надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію”.
“Ці вимоги – цинічні й неприйнятні. Вони не мають нічого спільного з правами людини чи свободою вибору. Це – зброя ідеологічної війни, спрямована на підрив української незалежності, розкол суспільства та повернення нас у колоніальний статус”, – наголосила Івановська.Уповноваженої зазначила, що російська мова – це не “мова спілкування”, як намагається представити Кремль.
“Це – інструмент імперської політики, яким століттями насаджували меншовартість, знищували українську культуру й намагалися стерти нашу ідентичність. Московська патріархія – частина того ж механізму підкорення”, – підкреслила Івановська.
Мовний омбудсмен зауважила, що “Україна вже заплатила величезну ціну за право бути собою. Тисячі життів віддані на фронті, в наших мирних містах та селах – й кожне із них доводить: наша мова, наша віра, наша культура не продаються і не обмінюються на примарний “мир”.
За її словами, “ми маємо бути свідомими: поступки у мовному питанні дорівнюють поступкам у питанні свободи”.
“Крок назад у мові – це крок до втрати держави. Українська була, є і буде єдиною державною мовою. Наша сила – у власному слові. Наша свобода – в українській мові. Мова – це зброя. І ми не дозволимо її відібрати”, – підсумувала уповноважена. -
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першому півріччі 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 порушення закону про державну мову. За інформацією пресслужби мовного омбудсмана, станом на 15 липня було проведено 521 захід державного контролю, ще 135 тривають. У результаті виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та надано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Найбільше порушень виявлено у сферах користувацьких інтерфейсів (36%), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Серед міст з найбільшою кількістю порушень – Київ, Одеська, Харківська та Дніпропетровська області.
-
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
Уряд призначив мовного омбудсмена
У вівторок, 15 липня, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови. Цю інформацію оголосив Тарас Мельничук, представник уряду у Верховній Раді. Попередні кандидатури на цю посаду – Павла Полянського та саму Івановську – були схвальними активістами, які вважали, що вони не мають необхідного досвіду для цієї роботи. Раніше Тарас Кременя був уповноваженим, але його призначення завершилося через п’ять років. Уряд взяв рішення про звільнення Кременя та призначення Івановської на його місце. Цей вибір був зроблений за допомогою голосування. Деякі політики закликали повторно призначити Кременя, але рішення вже було прийняте.
-
Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець визнав, що допустив помилку, поширивши недостовірну інформацію про нібито звіт ООН, у якому Росію начебто називали організатором теракту в Оленівській колонії у липні 2022 року. Про це стало відомо завдяки розслідуванню Слідство.Інфо, опублікованому у четвер, 10 липня.
Повідомляється, що 30 червня на офіційних сторінках омбудсмана з’явився запис, у якому стверджувалося, що внутрішній аналіз ООН підтверджує причетність Міноборони РФ до злочину в Оленівці. У своєму дописі Лубінець написав про “нарешті названі речі своїми іменами”.
Однак після перевірки журналісти виявили, що прикріплені Лубінцем гіперпосилання вели до матеріалів, опублікованих на сайті Centre for Human Rights in Armed Conflict – організації, яка не має жодного зв’язку з ООН або іншими міжурядовими структурами. Звіт про події в Оленівці був розміщений на цьому сайті лише через кілька днів після його створення – 22 травня 2025 року. В тексті документа чітко вказано, що він не є доповіддю ООН.
Після реакції журналістів Дмитро Лубінець визнав допущену неточність.
“Було оприлюднено матеріал, що базувався, зокрема, на даних, наданих громадськими активістами. На жаль, з боку Секретаріату Уповноваженого не було проведено належної перевірки зазначеної інформації. Після виявлення недостовірності, публікацію було видалено. Висловлюємо вам свою вдячність за проявлену увагу та стурбованість. Приносимо вибачення за допущену помилку”, – йдеться у відповіді журналістам.
Представники офісу омбудсмана заявили про подальше посилення контролю задля ретельнішої перевірки інформації перед її публікацією. Раніше Лубінець відреагував на жорстку страту росіянами українського полоненого.
Теракт в Оленівці, два роки потому: ще й досі є неідентифіковані тіла