Позначка: Офіс генпрокурора

Викрито шахрая, що за гроші обіцяв “працевлаштування” в Офісі генпрокурора

Шахрая, який за 25 тис. євро обіцяв працевлаштувати дівчину на керівну посаду до Офісу генерального прокурора (ОГП), затримали в Дніпрі. Про це повідомляє Офіс генпрокурора в Telegram.
“…Викрито 62-річного чоловіка, який обіцяв допомогу у працевлаштуванні на посаду заступника керівника одного з Департаментів Офісу Генерального прокурора. Він переконував, що, нібито, має зв’язки з “першими особами Офісу Генерального прокурора” і може вирішити питання про працевлаштування як до Офісу так і в структурні підрозділи обласних прокуратур”, – ідеться в повідомленні ОГП.
Ціна його “послуги” становила 25 тис євро, з яких 15 тис. необхідно було заплатити зараз же, а 10 тис. вже після “призначення” на посаду.
З метою конспірації чоловік просив перераховувати гроші на криптогаманець, а не особисто в руки. Після того, як частину суми йому перерахували, чоловіка затримали в порядку ст. 208 КПК України.
Затриманому готується повідомлення про підозру в закінченому замаху на шахрайство та у закінченому замаху на підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України).
Затриманий є обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні за вчинення аналогічного злочину, теж за гроші пропонував працевлаштування до оборонної компанії.

30.07.2025
Хмельницьких посадовців підозрюють у розтраті 10 млн

На Хмельниччині 13 посадовцям повідомили про підозру у розтраті понад 10 млн грн бюджетних коштів, зловживанні владою, незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. Про це інформує Офіс генпрокурора у понеділок, 28 липня.
“Прокурорами Хмельницької обласної прокуратури спільно з правоохоронними органами викрито масштабну схему зловживань, внаслідок якої державному бюджету завдано понад 10 млн гривень збитків, а також виявлено незадеклароване майно на понад 30 млн гривень”, – зазначили у повідомленні.
Фігурантам повідомили 14 підозр за фактами розтрати бюджетних коштів, зловживання владою або службовим становищем, незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації за ч. 4 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Серед підозрюваних:
Начальник Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області (нині обіймає посаду у Волинській ОДА) – видав незаконні накази про передачу у власність третім особам 49 га земель сільськогосподарського призначення;
Керівник аварійно-рятувального загону ГУ ДСНС у Хмельницькій області – під час державних закупівель у воєнний час забезпечив приватному підприємству необґрунтоване завищення вартості рятувальних комплектів;
Начальник відділу благоустрою Хмельницької міськради, в.о. директора КП Парки та сквери та директор товариства-підрядника – у змові заволоділи коштами бюджету при влаштуванні громадської вбиральні;
В.о. голови Ярмолинецької селищної ради, інженер технагляду та директор товариства – підозрюються у розтраті коштів, виділених на ремонт доріг та закупівлю генераторів;
Голова Полонської міської ради – не вніс змін до контракту комунального закладу, внаслідок чого його керівництву безпідставно виплачувалися завищені суми заробітної плати;
В.о. голови Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради – вніс неправдиві дані до рішень сесії щодо повернення пайової участі, що спричинило розтрату бюджетних коштів.

Крім того, троє депутатів міських рад не задекларували у своїх деклараціях майно на загальну суму понад 30 млн гривень.
Досудове розслідування триває.
Раніше НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення та недостовірного декларування на майже 42,4 млн грн у діях колишньої членкині правління Пенсійного фонду України за результатами перевірки декларацій за 2022 і 2023 роки.
Полтавських посадовців судитимуть за незаконний видобуток корисних копалин

28.07.2025

В Україні викрили масштабну мережу шахрайських колцентрів

Правоохоронці ліквідували шахрайські кол-центри у кількох регіонах України. У результаті масштабної операції правоохоронці провели десятки обшуків, вилучили понад 2 тис. одиниць техніки, гроші, зброю й документи. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 24 липня.
Так, у Києві ліквідували мережу псевдо-брокерських кол-центрів, які діяли за класичною шахрайською схемою “інвестиційної підтримки”. Їх оператори під виглядом представників іноземних брокерських компаній виманювали кошти громадян країн Європи та Південної Азії нібито для прибуткових фінансових вкладень.
Під час обшуків вилучили понад 400 одиниць комп’ютерної техніки, мобільні телефони, носії інформації, чорнову бухгалтерію та інші речові докази.
На Львівщині припинили діяльність 23 кол-центрів. Організовані групи осіб під виглядом брокерських компаній і фінансових платформ схиляли громадян до інвестування коштів у криптовалюту та нібито прибуткову торгівлю на біржах. Фактично зловмисники заволодівали коштами громадян, зокрема – жителів європейських країн.
Під час обшуків вилучили комп’ютерну техніку (понад 1 000 системних блоків та ноутбуків), мобільні телефони, сервери, які використовувалися у протиправній діяльності та інші речові докази.
У Луцьку припинили діяльність шахрайського кол-центру, організованого групою осіб, серед яких також опинилися іноземці. Оператори телефонували громадянам країн ЄС, називалися працівниками банків, отримували конфіденційні дані та списували кошти з рахунків.
ВИлучили 20 стаціонарних комп’ютерів, три ноутбуки, зброю, готівкові кошти, чорнові записи, мобільні телефони, банківські картки та два автомобілі. Кол-центр мав 23 робочих місця та працював як добре налагоджений конвеєр шахрайства.
В Одеському регіоні – у Одесі та Чорноморську – одночасно провели 20 обшуків. У результаті викрили мережу колцентрів, які діяли під прикриттям легального бізнесу. Шахраї видавали себе за представників банків, державних установ і онлайн-платформ, щоб вводити громадян в оману.
Під час слідчих дій вилучили понад 850 одиниць комп’ютерної техніки, близько 180 мобільних телефонів, готівку, інструкції, сценарії розмов, носії інформації і навіть зброю. Частину криптовалютних рахунків, пов’язаних із незаконною діяльністю, вже вивчають кіберфахівці.
Нині встановлюються організатори схем, повне коло учасників, а також потерпілі особи. Вирішується питання про накладення арештів на вилучене майно, зокрема кошти та техніку.

Завершено розслідування щодо розкрадання 2,2 млрд Укрнафти

Завершено спецрозслідування у справі про масштабне привласнення коштів ПАТ Укрнафта. Посадовець укладав фіктивні договори, за якими на рахунки підконтрольних структур виводились державні гроші. Підозрюваний перебуває в міжнародному розшуку. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 24 липня.
За даними слідства, посадовець відігравав ключову роль у реалізації масштабної злочинної схеми, організованої однією з осіб, що до 2022 року мала фактичний контроль над ПАТ Укрнафта, та діяв за розробленим нею планом заволодіння коштами.
За версією слідства, організована група була створена з метою заволодіння коштами учасників договору про спільну інвестиційну діяльність, зокрема у ПАТ Укрнафта.
Загальна сума збитків, завданих у результаті реалізації схеми, перевищує 2,2 млрд грн.
У межах схеми голова правління ПАТ Карпатське управління геофізичних робіт укладав завідомо фіктивні договори на проведення геолого-тематичних та сейсморозвідувальних робіт.
Роботи фактично не виконувались, однак на підставі підроблених актів підприємство отримувало гроші, які перераховувались на рахунки підконтрольної структури. Цими коштами розпоряджалась організована група в інтересах її учасників, включно з ініціатором схеми.
Посадовцю повідомили про підозру у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненому як співвиконавцем у складі організованої групи, а також у службовому підробленні, що спричинило тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
Підозрюваного оголосили в міжнародний розшук.
Обвинувальний акт скерують до суду після завершення ознайомлення з матеріалами провадження адвокатами.
Раніше екс-виконувачу обов’язків першого заступника голови правління Укртатнафти вручили нову підозру в привласненні палива на два млрд гривень.
Як ми вже писали, 2 вересня, 2022 року прокурори САП та детективи НАБУ повідомили восьми посадовим особам про підозру в заволодінні майном та коштами ПАТ Укрнафта на суму майже 13 мільярдів гривень.
Укрнафта збільшила річний видобуток газу і нафти

Військовий посадовець торгував схемами для ухилянтів на Закарпатті

На Закарпатті викрили військовослужбовця, який за 500 доларів “продавав” маршрути обходу прикордонників охочим втекти за кордон. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 24 липня.
Правоохоронці викрили посадовця правоохоронного органу спеціального призначення, котрий організовував незаконне переправлення військовозобов’язаних через державний кордон поза офіційними пунктами пропуску.
За даними слідства, військовослужбовець підшукував чоловіків, охочих за гроші виїхати з України під час війни, та зобов’язувався надавати інформацію про маршрути обходу прикордонних нарядів, розташування груп швидкого реагування, місця встановлення камер відеоспостереження та інших технічних засобів контролю.
Свої послуги він оцінив у 500 доларів з особи.
Військового затримали під час отримання 2 тисяч доларів від чотирьох “клієнтів”. Йому повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою та організації незаконного переправлення осіб через державний кордон за ч. 1 ст. 368 та 3 ст. 332 КК України.
Нині вирішується питання про його відсторонення від займаної посади.
Санкції статей передбачають позбавлення волі на строк до дев’яти років.

На Закарпатті затримали військового посадовця за допомогу ухилянтам

Екопрокуратура скасувала незаконну передачу землі у Мигово

Спеціалізована екологічна прокуратура скасувала незаконну приватизацію восьми ділянок у межах гірськолижного комплексу Мигово на Буковині. Земля повернута державі за рішенням суду, ще одна справа триває. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у середу, 23 липня.
“Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора вже забезпечила повернення державі 8 земельних ділянок в межах гірськолижно-туристичного комплексу Мигово у Чернівецькій області”, – зазначили у повідомленні.
Так, наприкінці 2022 року на підставі підроблених документів на 14 земельних ділянок лісогосподарського призначення одного із лісових господарств ДП Ліси України було зареєстровано право власності фізичних осіб.
Для повернення цієї землі в державну власність прокурори підготували три позови і доводили незаконність їх вибуття з державної власності в суді.
Наразі рішеннями Вижницького районного суду два позови задоволено в повному обсязі, одне з рішень уже реально виконано і до державної власності повернуто вісім земельних ділянок.
Ще один позов прокурора щодо шести ділянок перебуває на розгляді у цьому суді.
Загалом, з початку року на захист лісових ресурсів, прокурори заявили понад 300 позовів на загальну площу понад 7,5 тисяч гектарів.

Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко прокоментував закон, який ліквідовує незалежність САП та НАБУ, підпорядковуючи їх його структурі. На брифінгу у вівторок, 22 липня, він заявив, що тепер відомства будуть “однією сім’єю”, передає Укрінформ.
“Спеціальна антикорупційна прокуратура відповідно до Закону України про прокуратуру, як була, так і залишається у статусі департаменту ОГПУ. І ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм кримінальним провадженням, ми по своїм. І разом будемо друг другу допомагати”, – заявив Кравченко.
Для прикладу Руслан Кравченко навів справу ексміністра нацʼєдності Олексія Чернишова, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди. Справу розслідує САП.
“Деякі журналісти повідомляли, що нового генпрокурора призначили для того, щоб він забрав справу Чернишова. А я вам обіцяю в очі, що і після цих змін справу Чернишова я не заберу. Як розслідування було, так і буде. Я подивлюся, як вони закінчать, і як потім прокурори САП будуть підтримувати державне обвинувачення до вироку”, – сказав Кравченко.
Він додав, що особисто відвідає судове засідання у справі Чернишова.
“Я і сам піду в суд по Чернишову. Адже вважаю, що прокурори повинні ходити до суду – підтримати державне обвинувачення щодо резонансних справ: як окружні прокурори, так і обласні”, – зазначив Кравченко, додавши, що це є роботою прокурорів.
Як повідомлялося, у вівторок Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність НАБУ та САП і робить їх залежними від рішень генерального прокурора.
Увечері у вівторок у Києві та низці міст почалися акції протесту. Люди зокрема вимагали ветувати закон. Однак, президент Володимир Зеленський підписав закон.

Генпрокурор розповів про зустріч з представниками G7

Генеральний прокурор Руслан Кравченко 22 липня спільно головою Служби безпеки України Василем Малюком і директором Державного бюро розслідувань Олексієм Сухачовим поспілкувався з представниками G7. Про це Кравченко повідомив у Телеграм.
“Обговорили низку питань: від викорінення корупції і реформи правоохоронних органів, до боротьби з ворогом на передовій і всередині країни – з агентами РФ”, – заявив генпрокурор за результатами зустрічі.
Він також запевнив, що міжнародні партнери “отримали вичерпні відповіді на всі свої запитання: і щодо роботи правоохоронних органів України в цілому, і щодо нещодавньої спецоперації по нейтралізації російського впливу на НАБУ”.
“Переконаний – довіра і впевненість громадськості у верховенстві права – надважливі. І в цьому наше бачення з міжнародними партнерами співпадає”, – додав генпрокурор.
Раніше посли країн “Великої сімки” заявили, що уважно слідкують за скандалом, що розгортається навколо НАБУ, й висловили глибоку стурбованість з приводу подій. За їх словами, ситуація вимагає термінового обговорення з представниками Кабінету Міністрів України.
“G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема, розслідування відносно кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду,” – мовилося в заяві.
Посли наголосили на важливості підтримки прозорості, незалежного функціонування державних інституцій та ефективного управління. Вони також високо оцінюють співпрацю з Україною у спільній боротьбі з корупцією.

Чергова вирубка лісу у Карпатах призвела до 56 млн збитків довкіллю

Унаслідок незаконної вирубки майже 3400 дерев на території Лазещинського лісництва у Карпатах довкіллю завдано збитків на понад 55,8 млн грн. Про це інформує Офіс генпрокурора у вівторок, 22 липня.
Посадовцю філії ДП Ліси України повідомлено про підозру. У період 2023-2024 років на території Лазещинського лісництва, яке є філією Ясінянське лісомисливське господарство ДП Ліси України незаконно вирубали майже 3400 дерев різних порід.
Загальна сума завданих довкіллю збитків становить майже 55,8 мільйонів гривень, що підтверджено висновком експертизи.
Як зауважується, до цього призвела службова недбалість посадовця Лазещинського лісництва. Його дії кваліфікували як службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки за ч. 2 ст. 367 КК України. Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури направила до суду клопотання про обрання йому запобіжного заходу. Раніше Генерального директора державного підприємства Ліси України викрили на незаконному збагаченні.