Україна на місяць виробляє на 900% більше дронів, ніж торік, що означає фактичне зростання виробництва в 10 разів. Про це свідчать дані аналітичних центрів Atlantic Council і Georgetown Security Studies Review, повідомляє українське профільне видання Defense Express.
Україна ще влітку 2024 року виробляла 20 тисяч дронів на місяць. Проте вже цього літа показники виробництва зросли до 200 тисяч одиниць на місяць.
В аналітичних центрах звернули увагу, що на цьому тлі необхідні довгострокові контракти для оборонно-промислового комплексу. Це дасть змогу підприємствам ухвалювати оптимальніші рішення про найм персоналу, організації виробничих ланцюжків і подальших інвестицій.
Експерти наголошують на важливості впровадження стандартів якості, щоб знизити ризик поставок неякісних дронів. У Defense Express зі свого боку звернули увагу, що слід посилити контроль за дотриманням вимог на всіх етапах виробництва.
Дослідники підкреслюють, що необхідно зберегти баланс між масштабами випуску і технологічністю продукції. Зокрема, рекомендується активніше використовувати рішення на базі штучного інтелекту та оптоволоконних систем.
Як ми вже писали, Україна і США домовились про масштабне виробництво безпілотників різних типів під час візиту президента Володимира Зеленського до Данії.
Україна застосувала оновлені дрони для атаки на завод шахедів
Позначка: Оборонне виробництво
-
Україна в 10 разів збільшила місячне виробництво дронів – аналітики
-
Данський фонд інвестує $5 млн в українську оборонку
EIFO (Експортно-інвестиційний фонд Данії) оголосив про інвестицію в розмірі $5 млн у венчурний фонд оборонних технологій D3 для підтримки українського defence tech. Про це 7 липня повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
Зазначається, що D3 – це венчурний фонд оборонних технологій, представлений в Україні. Інвестиція сприятиме розвитку інновацій в оборонній сфері України та Європи, фінансуючи розробку та масштабування нових оборонних технологій, зокрема дронів, датчиків, засобів розмінування та рішень на основі штучного інтелекту.
Як наголосили в уряді, “D3 виступає свого року посередником між Україною та країнами-партнерами, поєднуючи стартапи з капіталом та партнерствами, необхідними для масштабування передових технологій. Партнерство між D3 та EIFO матиме додаткові переваги для Данії, відкриваючи датським компаніям доступ до нових технологій, українського досвіду та партнерств”.
Як відомо, EIFO став першим закордонним державним фондом, що інвестує в D3. Разом з цим, EIFO реалізує гарантійну систему для інвестицій в оборонну промисловість України з загальним бюджетом 1 млрд датських крон ($157 млн).
Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст зазначив, що інвестиції в D3 підкреслюють стратегічні цілі EIFO щодо підтримки України, зміцнення датської оборонної промисловості та посилення європейських оборонних можливостей.
“У партнерстві з D3 ми надаємо капітал стартапам у сфері оборони та безпеки в Україні, отримуючи натомість життєво важливі технології, перевірені в бою. D3 є одним з найбільш проникливих, активних та ефективних інвесторів у сфері оборони в Європі, і ми пишаємося тим, що співпрацюємо з цією відданою командою”, – заявив він.
Міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков, коментуючи рішення, наголосив, що Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу.
Фонд D3, заснований Евелін Бучацькою, Антоном Верховдовим та Елею Чієчієвою влітку 2023 року, має на меті фінансувати найперспективніші та найінноваційніші стартапи в таких галузях, як безпілотні літальні апарати, автономність, робототехніка, електронна війна та розмінування, а також допомагати їм вийти на новий рівень на благо України та Європи. -
Зеленський розповів про домовленість зі США
Україна матиме протягом цього року додаткові “сотні тисяч” безпілотників в межах співпрації зі США. Про це заявив український президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні.
“Домовилися з американською стороною про значне збільшення спільної роботи. Це дасть Україні ще сотні тисяч дронів уже цього року на спеціальних умовах і ще значно більше дронів наступного року. В тому числі, дронів-перехоплювачів – це очевидний наш пріоритет”, – розповів лідер країни.
Він розповів також про нові домовленості щодо спільного виробництва зброї з західними партнерами, а саме – з Данією.
“Укладена угода – вчора її підписали. Будемо працювати на території Данії, і це наш спільний проєкт – перші суттєві можливості нашого українського виробництва за кордоном.
Будуть іще такі домовленості. Це стосується і дронів, і багатьох інших необхідних видів зброї”, – пообіцяв президент. -
Генштаб: Атаковано важливий об’єкт ВПК в Росії
Сили оборони України поцілили по підприємству в Чуваській республіці Росії, яке виготовляє антенні решітки для “шахедів”, ракет “Іскандер” та іншого високоточного озброєння. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Атака стала частиною кампанії зі зниження ракетного потенціалу ворога. В ніч на 5 липня підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, завдали ураження по важливому об’єкту воєнно-промислового комплексу російського агресора – АТ ВНИИР-Прогресс в Чебоксарах.
Ціллю були потужності з виробництва адаптивних антенних решіток Комета. Вони використовуються у:- дронах типу Шахед,
- ракетах Іскандер-К,
- уніфікованих модулях планерування і корекції (УМПК) для керованих авіабомб (КАБ), та іншому високоточному озброєнні, яким противник регулярно здійснює обстріли України, зокрема цивільної інфраструктури.
“Підтверджено, що засоби ураження досягли району цілі. Результати уточнюються”, – зауважили в Генштабі.
Сили оборони продовжують вживати всіх заходів, щоб підірвати воєнно-економічний потенціал російських окупантів та змусити РФ припинити збройну агресію проти України.
Як ми вже писали раніше, в ніч на суботу 16 російських регіонів зазнали атаки безпілотників.
В Росії уражено аеродром Борисоглєбськ – Генштаб -
Зеленський ухвалив стратегічне рішення щодо дронів
Президент Володимир Зеленський провів Ставку верховного головнокомандувача під час якої, зокрема, обговорювалися питання щодо виробництва дронів. Про це глава держави повідомив у вечірньому відеозверненні в п’ятницю, 27 червня.
“Провів Ставку. Саме технологічний компонент – Технологічну Ставку. Були детальні доповіді щодо дронів – усіх питань. Це фінанси, виробництва, необхідні регуляторні спрощення. Ключова ціль – виробляти максимум, і саме такі типи дронів, які потрібні на передовій і для захисту міст, а також із врахуванням розвитку технологій ворога”, – розповів український лідер.
Глава держави також заслухав доповіді військового командування, Міністерства оборони, Мінстратегпрому. Водночас була детальна доповідь керівництва розвідки щодо технологічних планів та намірів Росії.“Масштабуємо український потенціал, зокрема по перехоплювачах. Дав кілька спеціальних доручень – поки без деталей. Але результат має бути очевидний – збільшення виробництва в Україні та для України. Всі можливості – бізнесу, всі можливості – державним виробникам”, – підкреслив Зеленський.
За словами президента, головне, щоб масштаб виробництва і швидкість розвитку дронів “були реально адекватними умовам війни”. -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ у Гаазі про спільне оборонне виробництво з Україною. Міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що це перший крок у реалізації проєкту, над яким працювали на попередній зустрічі. Данія виділила 500 мільйонів крон для підтримки українського оборонного виробництва та запевнила, що створені потужності будуть сприяти українським Збройним силам. Цей крок є стратегічним для зміцнення спільної обороноздатності та розвитку партнерства між країнами. Данія разом з іншими країнами вже вклала значні кошти у виробництво української оборонної продукції, а також виділила майже $1 млрд на озброєння України.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ -
Зеленський закликав G7 допомогти з системами ППО
Президент України Володимир Зеленський заявив, що системи протиповітряної оборони країни успішно перехопили багато дронів і ракет завдяки підтримці лідерів G7. Він наголосив на важливості продовження надання Україні сучасних систем ППО для збереження життів. Зеленський також підкреслив необхідність переходу до локалізації виробництва в Україні. Президент закликав лідерів країн G7 виділити додаткове фінансування для виробництва нових перехоплювачів, які є важливими для безпеки не лише Європи, але й Індо-Тихоокеанського регіону, Японії, Канади і США.