Міністерство фінансів України планує збільшити видатки державного бюджету на оборону на 300 мільярдів гривень, щоб уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зазначила, що уряд планує залучити гроші від розміщення ОВДП для покриття розривів у ліквідності. Міністерство фінансів готує законопроєкт та планує зареєструвати його в перших числах жовтня. Необхідно також ухвалити цей законопроєкт до 1 листопада.
Позначка: Оборона
-
Туреччина почала використовувати систему ППО Сталевий купол
Українська компанія Аselsan повідомила, що турецька система ППО “Сталевий купол” вже використовується в армії Туреччини і постійно удосконалюється. Ця система об’єднує сенсорні системи, елементи управління та різноманітні засоби ураження. В компанії зазначили, що вже розгорнуті на різних рівнях деякі комплекси, такі як ALP, SİPER, HİSAR, KORKUT і İHTAR. Туреччина планує розвивати “Сталевий купол” як модульну та масштабовану систему, яка може брати участь у спільних операціях. Крім того, зазначено, що ця система може бути адаптована для співпраці з різними видами радарів і озброєнь за умови відповідних специфікацій інтерфейсу.
-
Стіна проти дронів. Захист ЄС від Росії
На саміті Європейського союзу у Копенгагені обговорюється питання посилення оборони союзу через провокації з боку Росії. Десять країн ЄС вже підтримали плани зі створення захисної стіни проти дронів для виявлення, відстеження та знищення дронів, які може використовувати Росія. Однак поки не визначено, як саме буде виглядати ця стіна і як її фінансувати. Деякі експерти вважають, що це може бути лише піар-хід, а не конкретний захист. У міжнародному співтоваристві також піднімається питання про існуючі проблеми з протиповітряною обороною в Європі. Країни, як Польща та країни Балтії, розглядають будівництво захисних споруд для захисту від російських дронів. Литва вже встановила бетонні бункери для захисту енергетичної інфраструктури від атак дронів. Натомість, Росія заперечує причетність до провокацій і звинувачує деякі країни у війні на Україні.
-
Україна створює Defence City: до хабу долучились 25 оборонних гігантів
Україна започаткувала створення нового оборонного хабу під назвою Defence City, до якого вже долучилися 25 провідних світових компаній. Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про це у соціальній мережі Facebook. Кожен з виробників працює в тісному співробітництві з українським урядом, щоб забезпечити, що більшість їхньої продукції буде призначена для українських військових потреб. Планується створення спеціального режиму Defence City, який передбачає ряд пільг для інвесторів, таких як податкові пільги, спрощення митних процедур, релокація виробництв у безпечніші регіони, розширення державної фінансової підтримки, можливості для експорту та інтеграції в глобальні ланцюги. Шмигаль закликав іноземні компанії інвестувати в Україну та відкривати тут свої виробництва, оскільки в Україні розробляється новітнє озброєння, яке може впливати на поле бою, інвестування в український оборонний комплекс вважається найкращою інвестицією в оборону всієї Європи.
-
Бундестаг схвалив виділення рекордного бюджету на оборону ФРН
Бундестаг 17 вересня схвалив у другому читанні бюджет Міністерства оборони Німеччини на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Також виділено 24,06 млрд євро на Спеціальний фонд Бундесверу. Документ підтримали правлячі фракції і частину опозиції, але деякі опозиційні сили проголосували проти. Загалом на оборону цього року буде витрачено 86,37 млрд євро. Це на 10,36 млрд євро більше, ніж у попередньому році. Гроші підуть на військові закупівлі, системи озброєння, авіаційне обладнання, військово-морське обладнання, боєприпаси та персонал. Наприклад, на закупівлю системи озброєння Eurofighter буде виділено 796,97 млн євро.
-
Зеленський назвав бюджет року війни в Україні
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що витрати на утримання війни в країні становлять 120 мільярдів доларів на рік. З цієї суми половина забезпечується українським бюджетом, а іншу половину потрібно буде знайти на наступний рік. Зеленський висловив надію на завершення війни цього року, але зауважив, що незалежно від цього потрібно урахувати великі витрати на наступні роки. Він підкреслив, що витрати на оборону становлять значну частину державного бюджету, що свідчить про серйозні виклики, які стоїть перед країною.
-
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові вправи у відповідь на вторгнення російських безпілотників у Польщу. Планується також політична відповідь. Генеральний секретар Марк Рютте та інші лідери НАТО вже засудили дії Росії. Військову відповідь керуватиме Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі альянс оцінює ситуацію та визначає необхідні постачання для дій. Гринкєвич зазначив, що країни-члени НАТО працюють над удосконаленням озброєння, що дозволить зменшити витрати на військові операції. Альянс планує зробити висновки та покращити свою позицію для протистояння вторгненням.
-
Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами
Європейська комісія розподілила 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів Євросоюзу в рамках нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe). Головні отримувачі цих коштів – Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Ця програма була створена відповідь на російську агресію проти України та для посилення європейської оборони. Державам-членам надаватимуть довгострокові кредити за низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як боєприпаси, ракети, системи штучного інтелекту та інше. Польща має найбільший обсяг кредитів, що становить майже 30% від загальної суми програми. Ці кошти будуть використані для зміцнення східного флангу НАТО та закупівлі різних видів озброєння, необхідного для захисту кордонів. Україна не може отримувати прямі кредити в рамках цієї програми, але може брати участь у спільних закупівлях та її підприємства рівняються до європейських оборонних підрядників. Країни мають подати офіційні заявки з планами інвестицій до 30 листопада, а перші кредити очікуються на початку 2026 року.
-
Конопля сказав, що максимальна організація стимулювала вихід за межі
Захисник збірної України Юхим Конопля розповів про складнощі, що стояли перед гравцями збірної в матчі з національною командою Франції.
Ту гру українські футболісти програли.
Конопля висловився про те, що “синьо-жовті” сприймали суперника серйозно, розуміли, з ким доведеться мати справу, оцінювали французів як сильних гравців і підійшли до гри в повній готовності.
Але удача – поняття витіюване.
Підсумками зустрічі зі збірною Франції можна пишатися, незважаючи на загальний негативний результат гри.
Конопля стверджує, що в матчі кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року в команди були свої моменти, але вони не стали втіленням їхніх сподівань.
“Звичайно, у Франції суперякісні гравці. Дуже важко грати в обороні, але всі старалися, старалися. Усі бачили, що навіть у нас були свої моменти. Я думаю, всі розуміли, що Франція – сильна команда.
Сергій Станіславович насамперед говорив, і всі це знали, що французи дуже сильні в атаці, і нам потрібно буде працювати максимально організовано. Шкода, що пропустили швидкий гол, але добре, що після цього не пропустили ще. Усі розуміли, що буде швидка гра: нам тренер говорив, і ми це розуміли.
Нема чого було боятися. Усі гравці з досвідом: європейських матчів, ігор у Лізі чемпіонів, за збірну. Тому, звісно, у нас не було ніякого мандражу чи чогось подібного. Але сама гра була напруженою”, – сказав гравець.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року.