Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви планують збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту починаючи з 2026 року. Рішення було ухвалено під час зустрічі на авіабазі Емарі в Естонії. Міністр оборони Естонії підкреслив важливість збільшення оборонних витрат у зв’язку зі зміною безпекових умов та закликав до активних інвестицій у оборонну промисловість ЄС. Також було обговорено будівництво Балтійської лінії оборони та питання фінансування цього проєкту. Окремою темою зустрічі стала діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі, що викликало обурення та потребу в посиленому моніторингу. Німеччина також планує збільшити чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року, щоб підтримати східний фланг НАТО.
Позначка: Оборона
-
“Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві
Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус -
У Британії планують зміцнити військову присутність ЄС на Балканах
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі оголосив про новий оборонний пакт між Лондоном і Брюсселем, який дозволить британським військам долучитися до військових місій ЄС на Західних Балканах. Пакт також передбачає співпрацю у галузях протидії гібридним загрозам, кібербезпеці, захисту інфраструктури та інших сферах. Це відкриває можливості для участі Британії в європейських військових навчаннях, місіях та програмах закупівель. Ламмі також висловив занепокоєння щодо стабільності в Боснії і Герцеговині та підтримав дотримання Дейтонських угод, які припинили війну в цьому регіоні у 1995 році. Пакт є частиною спільних зусиль Британії та ЄС у зміцненні оборони та безпеки в Європі.
-
В новому уряді Німеччини спалахнув перший скандал – ЗМІ
У новій урядовій коаліції Німеччини виникла суперечка через несподіваний крок міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля, який заявив про готовність виділяти 5% ВВП на оборону. Ця заява шокувала уряд, оскільки не була узгоджена з канцлером і віце-канцлером. Після консультацій уряд спробував згладити ситуацію, заявивши, що конкретні суми будуть визначені пізніше. Лідери коаліції наголосили, що будуть дотримуватися рішень НАТО. Також було заявлено про намір вжити санкцій проти Росії через її дії на сході України.
-
Італія досягла 2% оборонних витрат
Італія оголосила, що досягла цільового рівня витрат на оборону в розмірі 2% від свого ВВП. Міністри закордонних справ та оборони підтвердили цю новину і повідомили, що документ, що підтверджує це досягнення, вже передано до НАТО. Італія зуміла досягти цієї мети протягом десяти років, що було обумовлено раніше. У світлі загальних зусиль Європи зі збільшення військових витрат, це важливе досягнення для країни. Нагадаю, що зараз цільовий показник НАТО може бути підвищений до 5% від ВВП, як вимагає президент США Дональд Трамп. Однак генеральний секретар НАТО пропонує поділити цей показник на 3,5% для прямих витрат на оборону і 1,5% на більш широкі витрати на безпеку. Міністр закордонних справ Італії вважає, що виділення 3% на оборону і 2% на безпеку є більш справедливим і збалансованим підходом.
-
Берлін підтримав вимогу Трампа про 5% ВВП на оборону
Німецький уряд планує збільшити витрати на оборону до 5% від валового внутрішнього продукту, що складе понад 215 мільярдів євро на рік. Це рішення було оголошено після зустрічі міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля з державним секретарем США Марко Рубіо в Туреччині. Наразі Німеччина витрачає близько 2% свого ВВП на оборону, іноді не досягаючи цього рівня. Це рішення означає радикальні зміни в безпеці ФРН і планується досягти цієї мети до 2030 року. Підвищення витрат на оборону відбувається під тиском з боку США та НАТО, які вимагають від країн-членів Альянсу виділяти не менше 10% оборонних зусиль до 2023 року. Німеччина виражає підтримку американської позиції і планує спільно з іншими європейськими країнами збільшити витрати на оборону, щоб встановити більш справедливий баланс у співпраці зі США.
-
Частину €800 млрд оборонного плану ЄС скерують на ЗСУ – єврокомісар
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс оголосив про план ReArm Europe на 800 мільярдів євро, частина якого буде спрямована на військову підтримку України. План складається з двох компонентів: 650 мільярдів євро – це очікуване збільшення національних оборонних витрат країн-членів ЄС, та 150 мільярдів євро – це позики, які можна буде використовувати на закупівлю оборонної продукції. Уряди країн-членів ЄС можуть використовувати ці кошти для спільних закупівель з Україною, включаючи закупівлю українського оборонного обладнання для ЗСУ. Кубілюс також зазначив, що це є першим кроком до рівних умов для української оборонної промисловості порівняно з європейською. Крім того, Євросоюз виділить додаткові 900 мільйонів євро на озброєння для України за рахунок непередбачених доходів від заморожених активів Росії.
-
У Лондоні пройдуть переговори глав МЗС ЄС щодо підтримки України
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі збирається прийняти своїх колег з країн Європейського Союзу у Лондоні для обговорення підтримки України та посилення оборонної співпраці. У зустрічі візьмуть участь представники Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Польщі та ЄС. Міністр планує оголосити нові санкції проти осіб, що підтримують російське вторгнення, і закликати до зміцнення європейської безпеки. Також обговорять нову оборонну угоду та шляхи покращення торговельних відносин після Brexit. Зустріч відбудеться перед самітом прем’єра Кіра Стармера з лідерами ЄС, на якому Франція і Польща підпишуть новий двосторонній договір з охопленням питань оборони, енергетики та економіки в умовах загроз від РФ та змін у політиці США.
-
Times: Британія та ЄС представлять спільний пакт про оборону та безпеку
Великобританія та Європейський союз планують укласти спільний пакт про оборону та безпеку, щоб зблизити свої стосунки після Brexit. Угода передбачає спільні дії у зустрічі загрози, зокрема агресивній війні Росії проти України. Відомо, що Лондон має значний досвід у боротьбі з тероризмом, тому ЄС також цінує співпрацю з Великобританією у сфері безпеки. Після Brexit британський прем’єр Кір Стармер намагається встановити нові відносини з ЄС та іншими країнами, у тому числі з Німеччиною, Францією та Польщею. Ці дії є важливими в умовах зміни політики США та загрози з боку Росії.
-
Франція та Польща гарантували взаємну військову допомогу
Польща та Франція уклали двосторонній договір про співпрацю, який охоплює безпекову, оборонну, енергетичну, наукову та культурну сфери. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та президент Франції Емманюель Макрон підписали цей документ у місті Нансі. Основним пунктом угоди є взаємна військова допомога у разі загрози безпеці однієї зі сторін. Також було підписано угоду про співпрацю в галузі цивільної ядерної енергетики. Цей договір є першим такого типу, який Франція уклала з несусідньою країною, що свідчить про підвищення рангу взаємних відносин між країнами. Макрон підкреслив важливість зміцнення європейської обороноздатності та енергетичної незалежності. Договір також встановлює День польсько-французької дружби на 20 квітня.