Комітет представників Європейського Союзу схвалив план по запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає виділення €1,5 млрд у вигляді грантів до 2027 року. З них €300 млн будуть спрямовані на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP має на меті підвищити готовність оборонної промисловості ЄС, розвиток оборонно-технологічної бази, а також підтримку української оборонної індустрії. Ці кошти будуть інвестуватися за умови дотримання умов програми. Єврокомісія пропонує ефективну підтримку України у реалізації проєктів. EDIP була запропонована у 2024 році, а після початку війни 2022 року лідери ЄС поставили завдання зміцнити оборонну промисловість та інвестиції у неї.
Позначка: Оборона
-
Країни НАТО досягли компромісу щодо витрат – ЗМІ
Країни-члени НАТО досягли компромісної домовленості щодо підвищення оборонних витрат до 5% від ВВП. Про це повідомили агентству Інтерфакс-Україна дипломатичні джерела в Гаазі, знайомі з перебігом переговорів перед самітом.
За словами співрозмовників, попри заперечення з боку прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса, який виступав проти збільшення витрат, союзники змогли знайти компромісне рішення напередодні саміту, котрий відбудеться 24–25 червня.
Досягнута домовленість має позитивне значення для України, адже згадка про допомогу Києву міститься саме в тому пункті підсумкової декларації, котрий і стосується 5% оборонних витрат. Тож підтримка України також враховуватиметься у цьому показнику.
Водночас Іспанія домовилася з Альянсом про виключення з вимоги щодо витрачання 5% ВВП на оборону.
“Витрати в розмірі 5% були б непропорційними і непотрібними. Ми повністю поважаємо законне бажання інших країн збільшити свої інвестиції в оборону, але ми не будемо цього робити”, – повідомив Санчес.
Він додав, що Іспанія може виконати всі свої зобов’язання перед НАТО щодо персоналу та обладнання, витрачаючи лише 2,1% свого ВВП.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що усі країни НАТО мусять витрачати 5% від ВВП на оборону, окрім Сполучених Штатів.
Також Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
На Сумщині розгортають антидроновий захист
У Сумській області розгортають систему протидії ударним та розвідувальним БПЛА. Про це увечері в суботу, 21 червня розповів начальник Сумської ОВА Олег Григоров, зазначивши ефективність нових заходів.
“На Сумщині триває розгортання та вдосконалення системи протидії ворожим БпЛА – як ударним, так і розвідувальним”, – написав він.
За словами чиновника, вже діють навчені мобільні групи, які демонструють результат – “дрони виявляються, глушаться і збиваються”.
“Це не лише поодинокі кейси – формується саме система, яка з кожним днем зміцнюється”, – наголосив Григоров, додавши, що з міркувань безпеки та військової доцільності не може розкривати деталі. -
Зеленський: Уряд готує “відповідь” на заяви Путіна
Президент України Володимир Зеленський анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі. Про це він розповів у своєму відеозверненні, опублікованому на його офіційній сторінці у Facebook.
За його словами, уряд готує три рішення для захисту України.
“Ми зі свого боку в Україні ухвалили ряд нових рішень, враховуючи відвертість російських вбивць, які заявляють, що не збираються зупинятись. Будуть нові наші міжнародні заходи заради дійсно відчутних міжнародних санкцій проти Росії. Знаємо кожну мішень для міжнародних санкцій. Я доручив окремо працювати з глобальним корпоративним сектором, і особливо по тому, що зберігає звʼязки російської енергетики та ОПК зі світом”, – заявив він у Telegram.
Він додав, що буде активізовано всю санкційну роботу в Україні – внутрішню роботу, щоб кожен, хто досі допомагає Росії, або будь-яким чином з нею співпрацює, або зберігає бізнеси на окупованій території, – відчув, що це абсолютно злочинна діяльність.
Крім того, буде направлено більше ресурсів в наші дрони всіх типів, “від дипстрайків до конкретного захисту від російських ніг на фронті”. -
Трамп зробив заяву про оборону країн НАТО
Усі країни НАТО мусять витрачати 5% від ВВП на оборону, крім США. З такою заявою виступив американський президент Дональд Трамп під час розмови з журналістами.
Один з журналістів запитав у Трампа, чи вважає той й досі, що країни НАТО мусять виділяти 5% від ВВП на оборону. Американський лідер заявив, що вважає, що так має бути, але на його думку це не стосується США.
“Я не думаю, що ми (США – ред.) мусимо (виділяти 5% – ред.) Але вважаю, що країни НАТО мусять, і це точно. Ми вже так багато років підтримуємо НАТО. У багатьох випадках, як мені здається, ми платили майже 100% усіх витрат. Тому я не думаю, що ми маємо (виділяти такий процент – ред.), а от країни НАТО – так”, – заявив голова Білого дому.
Йому також поставили уточнювальне запитання щодо Іспанії, яка раніше публічно виступила проти плану Альянсу збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП і повʼязані з обороною видатки – до 1,5% ВВП. Трамп заявив, що “НАТО має розібратися” з нею.
“Іспанія завжди виділяла дуже мало. Так завжди було – вони платили дуже мало. Іспанія мусить платити стільки ж, скільки й усі інші. Іспанія відома своїми низькими платежами”, – запевнив Трамп.
Трамп під час цієї промови також шпурнув камінець до городу Канади.
“Знаєте, хто ще платив найменше? Країна, відома як Канада. Тому що Канада казала: “Нащо платити, якщо Сполучені Штати й так захистять нас безплатно?”, – стверджує Трамп. -
Лежало місяцями. Скандал з укріпленнями на Сумщині
Українські інженерно-фортифікаційні споруди грають важливу роль у стримуванні наступу російської армії, але не завжди їх використання є ефективним. Недбале ставлення до встановлення оборонних споруд у Сумській області призвело до окупації території. У той же час, в Донецькій області успішно використовується інженерна підготовка, яка допомагає стримувати просування ворожої техніки. Проте, основною проблемою є не лише будівництво споруд, але й недостатній особовий склад для їх утримання. У мережі активно обговорюються проблеми з інженерно-фортифікаційними спорудами в Україні, зокрема в Сумській області, де недоліки у будівництві стають причиною критики.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати Європейського інвестиційного банку до 100 мільярдів євро на цей рік. Ці кошти будуть використані для збільшення фінансування оборонної промисловості ЄС втричі. Новий ліміт видатків перевищує минулорічну суму і цільовий показник, встановлений раніше. Це рішення дозволить більше інвестувати в проекти, пов’язані з обороною, такі як системи GPS чи будівництво армійських баз. Важливо відзначити, що ЄІБ не може інвестувати безпосередньо в виробництво зброї, але може надавати кредити для цілей подвійного призначення. Наприклад, було схвалено фінансування будівництва військової бази у Литві, де розташуються німецькі війська. Такі кроки важливі у контексті заклику міністра оборони США до союзників НАТО збільшити витрати на оборону, оскільки США більше не гарантують безпеку Європи.
-
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції. -
Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету
Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
В ЄС домовилися щодо програми фінансування оборони
Країни Європейського союзу на тлі побоювань нападу Росії досягли угоди про схему на 1,5 млрд євро (1,73 млрд доларів США) для фінансування оборонних інвестицій. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Уряди країн понад рік сперечалися про пропозицію Єврокомісії стосовно Європейської оборонно-промислової програми (EDIP), частини ширшого руху з переозброєння, спричиненого побоюваннями перед Росією після її вторгнення в Україну 2022 року.
Більша частина дебатів була зосереджена на правилах. Франція наполягала на суворих правилах “купуй європейське” для стимулювання європейської промисловості. Проте такі країни, як Нідерланди, виступали за більшу гнучкість у закупівлі зброї у США, Великої Британії та інших країн.
Компроміс передбачає: принаймні 65% вартості компонентів товару, що фінансується за схемою, мають походити з ЄС або певних асоційованих країн, за деякими винятками.
Посли 27 країн ЄС схвалять угоду в понеділок. Потім вона стане предметом переговорів з Європейським парламентом, перш ніж набуде чинності.
Група з 10 країн – Нідерланди, Естонія, Латвія, Литва, Чеська Республіка, Болгарія, Румунія, Хорватія, Словаччина і Фінляндія – стверджувала, що правила мали б більшою мірою враховувати нагальну необхідність зміцнення оборони Європи.
Чиновники ЄС зазначили, що бюджет програми в розмірі 1,5 млрд євро скромний для оборонного сектора, але критерії стали предметом запеклих суперечок, бо в майбутньому він може мати більше фінансування.
Раніше Євросоюз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.
ЄС погодив оборонний фонд на €150 млрд – ЗМІ