У глави Міноборони України Дениса Шмигаля та міністра оборони Швеції Пола Йонсона було підписано лист про наміри щодо співпраці у галузі інноваційних оборонних технологій. Цей документ відкриває нові можливості для залучення шведських інвестицій та технологій для розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Угода також сприятиме інтеграції України в європейський інноваційно-промисловий простір. Шмигаль висловив подяку Швеції за підтримку від початку війни і зазначив, що країна надала Україні значну допомогу. Також було обговорено розвиток повітряних можливостей України, включаючи можливі постачання літаків Gripen. Шмигаль запропонував спільну розробку зенітно-ракетних систем та виробництво радарів для посилення систем протиповітряної оборони України.
Позначка: Оборона
-
ЄС відкриє Україні доступ до оборонного фонду
Євросоюз 5 листопада уклав угоду про приєднання України до Європейського оборонного фонду, який має бюджет близько 8 млрд євро. Цей Фонд фінансує спільні дослідження та розробки в оборонній сфері між країнами ЄС з метою зміцнення їх конкурентоспроможності та технологічної незалежності. Україна отримає доступ до спільних європейських проектів у цій галузі. Основний аспект угоди – стимулювання інвестицій у оборону для реалізації плану ReArm Europe, який передбачає виділення до 800 млрд євро на оборону в країнах ЄС. Ця угода вважається важливим кроком у зміцненні оборонних можливостей Європейського союзу.
-
Бельгія запустить центр з виявлення та знищення дронів
На засіданні Національної ради безпеки Бельгії було прийнято рішення створити Національний центр безпеки повітряного простору до 1 січня 2026 року. Цей центр буде відповідати за спостереження за повітряним простором країни. Рішення про створення центру було ухвалено після того, як над аеропортами та військовими базами Бельгії були помічені непізнані безпілотники, які порушили повітряне сполучення країни. Міністри вирішили працювати над виявленням, ідентифікацією та протидією таким дронам для забезпечення національної безпеки.
-
Данія виділить 2,5 млрд євро на розробки у сфері оборони
У парламенті було прийнято рішення про виділення 2,5 мільярдів євро на наукові розробки. Ця програма передбачає виділення 19 мільярдів данських крон (що дорівнює 2,54 мільярдів євро) з 2026 по 2029 рік на наукові дослідження у галузі оборони, стратегічних технологій та “зеленого переходу”.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість приєднатися до Європейського оборонного фонду, що сталося після угоди між Верховною Радою та Європейським парламентом. Це дозволить українським компаніям брати участь у спільних дослідженнях та розробках у сфері оборони. Бюджет Фонду на 2021-2027 роки складає майже 7,3 млрд євро, з яких значна частина виділена на спільні проекти з розвитку оборонного потенціалу. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності Європейського Союзу. Також Європейська комісія визнала зусилля України на шляху до вступу до ЄС, але зауважила на необхідність боротьби з корупцією та впровадження реформ у сфері верховенства права.
-
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
У Латвії затримали особу, яка підозрюється у зборі та передачі інформації про оборонний сектор країни на користь російської військової розвідки. Затримання провели співробітники Служби державної безпеки Латвії у співпраці з військовою розвідкою. Особу обвинувачують у збиранні конфіденційної інформації про інфраструктуру країни, присутність союзників НАТО та інші оборонні питання. Проводиться розслідування, підозрюваного заарештовано.
-
ЄС планує приєднати Україну до космічної програми
Європейська комісія передала до Ради ЄС пропозицію про відкриття переговорів з Україною стосовно її участі у компоненті урядового супутникового зв’язку (Govsatcom) в межах Космічної програми Європейського Союзу та Програми ЄС із забезпечення захищеної супутникової конективності (Union Secure Connectivity Programme). Про це повідомив речник Єврокомісії (ЄК) Тома Реньє в Брюсселі у вівторок, 28 жовтня.
“Ми прагнемо повністю залучити Україну до програми урядового супутникового зв’язку, також відомої як Govsatcom. Чому це важливо? Тому що оборона і космос тісно пов’язані”, – пояснив спікер ЄК.
Україна вже повністю залучена до програми ЄС у сфері оборони, а тепер “настав час зробити те саме у сфері космосу”, – наголосив посадовець.
“Залучення України до Govsatcom забезпечить безпечну космічну конективність. Це має вирішальне значення для конкурентоспроможності України, для країни загалом і для її громадян”, – пояснив Реньє.
Наступним кроком стануть перемови на рівні держав-членів ЄС та прийняття рішення про залучення України в космічні програми Євросоюзу Радою ЄС. Остаточно участь України буде підтверджено після укладення відповідної міжнародної угоди відповідно до статті 218 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU). Govsatcom – забезпечує стійкі супутникові комунікації, шляхом об’єднання та спільного використання наявних супутникових ресурсів держав-членів Євросоюзу і приватних операторів.
Як відомо, перший крок до участі України в Космічній програмі ЄС було зроблено у квітні 2025 року, коли ЄС і Україна підписали угоду про участь України в таких компонентах Космічної програми ЄС, як Copernicus, Space Weather Events та Near-Earth Objects.
Україна приєдналася до космічних і медичних програм ЄС -
Названо витрати України на оборону з початку року
За дев’ять місяців поточного року касові видатки загального фонду державного бюджету України склали 2,82 трлн грн, що на 473,5 млрд грн, або на 20,2% більше, ніж у минулому році. Найбільша частина грошей була витрачена на оборону, зокрема 1,78 трлн грн або 63,3% від усіх видатків. На оплату праці з нарахуваннями витрачено 1130 млрд грн, що становить 40,1% від загального обсягу видатків. Витрати на соціальне забезпечення зросли на 15,3% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також зростання видатків спостерігалося на обслуговування держборгу та трансферти місцевим бюджетам.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Рада ЄС та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням 1,5 млрд євро на період 2025-2027 років. Програма передбачає збільшення виробничих потужностей, державні закупівлі зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування через Інструмент підтримки України. Також угода обмежує вартість компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів на рівні не більше 35% від ціни кінцевої продукції. EDIP також впроваджує механізми безпеки постачання оборонної продукції, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів (EDPCIs), в яких можуть брати участь українські компанії. Крім того, програма передбачає створення централізованого каталогу продукції для полегшення закупівель. Кошти також будуть використані на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Нова програма є частиною “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, представленої Європейською комісією та Верховним представником Кая Калласом для зміцнення європейського оборонного потенціалу.
-
Лисак анонсував створення Ради оборони в Одесі
У Одесі планують створити Раду оборони міста для посилення безпеки. Голова Міської військової адміністрації (МВА) Сергій Лисак оголосив про це під час брифінгу 16 жовтня. Він зазначив, що першим пріоритетом є підвищення обороноздатності міста шляхом створення Ради оборони, яка допоможе ефективно захищати інфраструктуру міста. Лисак також зазначив, що депутати міськради залишаться працювати, оскільки вони є обранцями народу. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Одеської МВА і призначив на посаду голови Лисака. Тимчасово обов’язки міського голови Одеси виконує секретар Одеської міської ради Ігор Коваль.