Україна започаткувала створення нового оборонного хабу під назвою Defence City, до якого вже долучилися 25 провідних світових компаній. Міністр оборони Денис Шмигаль повідомив про це у соціальній мережі Facebook. Кожен з виробників працює в тісному співробітництві з українським урядом, щоб забезпечити, що більшість їхньої продукції буде призначена для українських військових потреб. Планується створення спеціального режиму Defence City, який передбачає ряд пільг для інвесторів, таких як податкові пільги, спрощення митних процедур, релокація виробництв у безпечніші регіони, розширення державної фінансової підтримки, можливості для експорту та інтеграції в глобальні ланцюги. Шмигаль закликав іноземні компанії інвестувати в Україну та відкривати тут свої виробництва, оскільки в Україні розробляється новітнє озброєння, яке може впливати на поле бою, інвестування в український оборонний комплекс вважається найкращою інвестицією в оборону всієї Європи.
Позначка: Оборона
-
Бундестаг схвалив виділення рекордного бюджету на оборону ФРН
Бундестаг 17 вересня схвалив у другому читанні бюджет Міністерства оборони Німеччини на 2025 рік на суму 62,31 млрд євро. Також виділено 24,06 млрд євро на Спеціальний фонд Бундесверу. Документ підтримали правлячі фракції і частину опозиції, але деякі опозиційні сили проголосували проти. Загалом на оборону цього року буде витрачено 86,37 млрд євро. Це на 10,36 млрд євро більше, ніж у попередньому році. Гроші підуть на військові закупівлі, системи озброєння, авіаційне обладнання, військово-морське обладнання, боєприпаси та персонал. Наприклад, на закупівлю системи озброєння Eurofighter буде виділено 796,97 млн євро.
-
Зеленський назвав бюджет року війни в Україні
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що витрати на утримання війни в країні становлять 120 мільярдів доларів на рік. З цієї суми половина забезпечується українським бюджетом, а іншу половину потрібно буде знайти на наступний рік. Зеленський висловив надію на завершення війни цього року, але зауважив, що незалежно від цього потрібно урахувати великі витрати на наступні роки. Він підкреслив, що витрати на оборону становлять значну частину державного бюджету, що свідчить про серйозні виклики, які стоїть перед країною.
-
НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ
НАТО планує провести оборонні військові вправи у відповідь на вторгнення російських безпілотників у Польщу. Планується також політична відповідь. Генеральний секретар Марк Рютте та інші лідери НАТО вже засудили дії Росії. Військову відповідь керуватиме Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі альянс оцінює ситуацію та визначає необхідні постачання для дій. Гринкєвич зазначив, що країни-члени НАТО працюють над удосконаленням озброєння, що дозволить зменшити витрати на військові операції. Альянс планує зробити висновки та покращити свою позицію для протистояння вторгненням.
-
Євросоюз розподілив €150 млрд оборонного фонду SAFE між 19 країнами
Європейська комісія розподілила 150 мільярдів євро серед 19 країн-членів Євросоюзу в рамках нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe). Головні отримувачі цих коштів – Польща, Румунія, Франція та Угорщина. Ця програма була створена відповідь на російську агресію проти України та для посилення європейської оборони. Державам-членам надаватимуть довгострокові кредити за низькими ставками для закупівлі оборонного обладнання, такого як боєприпаси, ракети, системи штучного інтелекту та інше. Польща має найбільший обсяг кредитів, що становить майже 30% від загальної суми програми. Ці кошти будуть використані для зміцнення східного флангу НАТО та закупівлі різних видів озброєння, необхідного для захисту кордонів. Україна не може отримувати прямі кредити в рамках цієї програми, але може брати участь у спільних закупівлях та її підприємства рівняються до європейських оборонних підрядників. Країни мають подати офіційні заявки з планами інвестицій до 30 листопада, а перші кредити очікуються на початку 2026 року.
-
Конопля сказав, що максимальна організація стимулювала вихід за межі
Захисник збірної України Юхим Конопля розповів про складнощі, що стояли перед гравцями збірної в матчі з національною командою Франції.
Ту гру українські футболісти програли.
Конопля висловився про те, що “синьо-жовті” сприймали суперника серйозно, розуміли, з ким доведеться мати справу, оцінювали французів як сильних гравців і підійшли до гри в повній готовності.
Але удача – поняття витіюване.
Підсумками зустрічі зі збірною Франції можна пишатися, незважаючи на загальний негативний результат гри.
Конопля стверджує, що в матчі кваліфікації на чемпіонат світу 2026 року в команди були свої моменти, але вони не стали втіленням їхніх сподівань.
“Звичайно, у Франції суперякісні гравці. Дуже важко грати в обороні, але всі старалися, старалися. Усі бачили, що навіть у нас були свої моменти. Я думаю, всі розуміли, що Франція – сильна команда.
Сергій Станіславович насамперед говорив, і всі це знали, що французи дуже сильні в атаці, і нам потрібно буде працювати максимально організовано. Шкода, що пропустили швидкий гол, але добре, що після цього не пропустили ще. Усі розуміли, що буде швидка гра: нам тренер говорив, і ми це розуміли.
Нема чого було боятися. Усі гравці з досвідом: європейських матчів, ігор у Лізі чемпіонів, за збірну. Тому, звісно, у нас не було ніякого мандражу чи чогось подібного. Але сама гра була напруженою”, – сказав гравець.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року. -
Глава ЄК: 19 країн ЄС візьмуть кредити SAFE на 150 млрд євро
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що держави-члени Євросоюзу оформили заявки на отримання кредитів SAFE для оборонного виробництва на всю суму, передбаченою програмою, а саме 150 млрд євро. Про це вона сказала під час спільної пресконференції у Ризі з прем’єркою Латвії Евікою Селінєю.
“19 держав-членів, включаючи Латвію, звернулися за підтримкою через наш інструмент SAFE Defence. Я рада повідомити, що ми досягли повної суми підписки (на кредити -ред.). Йдеться про 150 мільярдів євро. Це європейський успіх”, – зазначила фон дер Ляєн. -
Rheinmetall побудує пороховий завод поблизу України
Німецький концерн Rheinmetall планує побудувати пороховий завод поблизу України, а саме в Румунії. Як повідомило Міністерство економіки цієї країни, завод буде розташований у місті Вікторія. Старт будівництва запланований на 2026 рік, і весь процес триватиме три роки.
Загальний бюджет проекту складає 535 мільйонів євро, а завершення будівництва створить близько 700 нових робочих місць. Рамкову угоду щодо реалізації цього проекту було укладено в Берліні. Її підписав румунський міністр Раду Міруца, а серед присутніх на церемонії були генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Темпи зростання оборонної промисловості в Європі значно пришвидшилися, зокрема через геополітичну ситуацію після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Загалом площі нових оборонних підприємств вже перевищують 7 млн квадратних метрів, що свідчить про масштабне переозброєння регіону.
Крім порохового заводу, німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів.
Нагадаємо, Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди. -
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю