Кілька кандидатур на посаду командувача повітряного командування (ПК) Південь уже подано, і нині готується відповідне рішення. Про це заявив президент України Володимир Зеленський після проведеної Ставки головнокомандувача на своєму каналі в Telegram.
Під час наради детально обговорили ситуацію на фронті на всіх напрямках, а також стан протиповітряної оборони та прикриття українських регіонів, зокрема Одещини, зазначив український лідер.
“Вже представлені й кілька кандидатур на посаду командувача ПК Південь. Готуємо рішення”, – наголосив він.
Він додав, що останніми тижнями Росія суттєво збільшила інтенсивність атак, що призвело до зростання втрат окупантів.
“Будемо й надалі підтримувати саме таку динаміку: якщо росіяни не вкладаються в процес перемовин на сто відсотків серйозно та спрямовують свої ресурси на затягування і розширення війни, ми будемо на це реагувати цілком логічно – нашими діями у відповідь”, – наголосив президент.
На Ставці окремо заслухали доповіді про далекобійні удари, а також потреби й забезпечення Сил оборони України.
Особливу увагу приділили питанням ППО та ефективності захисту фронту і тилових регіонів.
Як відомо, в п’ятницю, 19 грудня, росіяни атакували міст у Маяках Одеської області. Після атаки міст тимчасово закрили. Також призупинено рух трасою Одеса – Рені.
Увечері росіяни завдали масованого удару балістикою по портовій інфраструктурі Одеської області.
Зеленський: можливі рішення щодо відповідальних за ППО на Одещині
Позначка: Оборона
-
Зеленський: Є кандидати на командувача ПК Південь
-
Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, який передбачає рекордне фінансування у розмірі 901 мільярда доларів. Одним із ключових пунктів цього документу є виділення Україні 800 мільйонів доларів у рамках Ініціативи з безпекової допомоги. Ці кошти заплановано спрямувати на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України, по 400 мільйонів доларів на кожен із наступних двох років. Про це стало відомо з сайту Білого дому у п’ятницю, 19 грудня.
За його даними, законопроєкт S. 1071 “Закон про національну оборону на фінансовий 2026 рік” вже підписано та він офіційно набрав чинності. Документ регламентує фінансування програм Міністерства оборони, військового будівництва, а також програм національної безпеки, які координуються Міністерством енергетики та Державним департаментом.
Він також охоплює заходи щодо покращення добробуту військовослужбовців та визначає нові повноваження для впровадження змін у сфері національної й міжнародної безпеки, торгівлі та судової системи.
У тексті бюджету передбачено окремий розділ “Розширення та модифікація ініціативи з оборонної допомоги Україні”, згідно з яким Україна отримає ще 400 мільйонів доларів на 2026 рік та таку ж суму на 2027 рік.
Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
-
Уряд схвалив запуск Defence City з 5 січня
Кабмін 17 грудня схвалив розроблений Міністерством оборони пакет рішень, котрі потрібні для запуску роботи простору Defence City. Мова про комплексну державну підтримку українських зброярів для масштабування та модернізації виробництв і генерування інновацій. Про це повідомив глава відомства Денис Шмигаль.
Так, ухвалені рішення дозволять запустити Defence City з 5 січня 2026 року.
Для цього Кабмін за поданням Міноборони затвердив:- порядок ведення реєстру Defence City;
- методику розрахунку частки оборонного доходу (кваліфікованого доходу);
- порядок контролю за використанням прибутку, звільненого від оподаткування, що спрямовується на розвиток діяльності;
- процедуру отримання статусу резидента та процедуру щорічного підтвердження відповідності вимогам режиму;
- захист даних підприємств ОПК в межах Defence City через подання до Міністерства оборони заяви, де зазначається, доступ до яких публічних реєстрів чи відомостей виробник прагне обмежити з безпекових міркувань;
- алгоритм релокації та захисту виробничих потужностей;
- механізм взаємодії центральної й місцевої влади при загальній координації Міноборони.
Як додав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, після цього Кабмін має ухвалити рішення про запуск реєстру Defence City і вирішити питання експорту зброї для його резидентів.
“Ці документи не є ідеальними. Але жодна нова система не народжується без викликів. Головне – ми запустили необхідний інструмент, який дає рамку, порядок і відповідальність”, – зазначив Гетманцев. Нагадаємо, Україна формує новий оборонний хаб Defence City. До його роботи приєдналися вже 25 провідних світових компаній.
В Україні обмежили доступ до відомостей про оборонні підприємства -
Фінляндія скликає саміт країн східного флангу ЄС
У столиці Фінляндії, Гельсінкі, 16 грудня зберуться лідери восьми країн східного флангу Європейського Союзу. Основна мета зустрічі полягає в обговоренні кроків із посилення обороноздатності блоку та забезпечення надійного захисту його кордонів у контексті потенційного ризику з боку Росії. Про майбутній саміт у неділю, 14 грудня, повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, якого цитує Bloomberg.
До участі в саміті запрошені представники Фінляндії, Швеції, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії. Коментуючи значення цієї зустрічі, Петтері Орпо наголосив, що Росія залишається джерелом серйозної загрози для Європи як сьогодні, так і в майбутньому. Особливо це стосується східних кордонів ЄС.
“Росія є загрозою сьогодні, завтра і в довгому майбутньому. Найбільший тиск чиниться на східні околиці Європи”, – наголосив Орпо.
Під час саміту учасники планують звернутися до керівництва ЄС із закликом активізувати фінансування оборонних програм. Найбільша увага буде приділена зміцненню прикордонних заходів безпеки, розвитку протиповітряної оборони, боротьбі з безпілотниками та розширенню можливостей сухопутних військ.
Як зазначив Орпо, на пілотні проєкти наразі виділено приблизно 1,5 мільярда євро. Проте країни Східного флангу сподіваються на значно більші обсяги фінансування у наступному багаторічному бюджеті ЄС, який почнеться з 2027 року. Очікується, що фонд на оборону в цьому бюджеті може досягти 135 мільярдів євро.
Також Європейський Союз зіткнувся з труднощами у виконанні планів масштабного переозброєння. Оборонна галузь стикається з нестачею кваліфікованих кадрів, необхідних для задоволення зростаючих потреб блоку. У відповідь на цю проблему Європейська комісія підготувала план перекваліфікації до 600 тисяч працівників для роботи у сферах оборонної промисловості.
-
Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE
Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.
Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.
Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.
Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
“Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість. -
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу у Берліні заявив, що Росія вважає країни Альянсу своєю наступною ціллю. Він закликав країни-члени НАТО збільшувати оборонні витрати для забезпечення безпеки. Рютте попередив, що Росія стала ще більш агресивною, особливо відносно України. Він також вказав на підтримку Росією Китаю, Північної Кореї та Ірану. Генсек НАТО похвалив Трампа за спроби посадити Путіна за переговірний стіл, та закликав всіх тиснути на Росію для припинення конфлікту.
-
Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн
Нижня палата Конгресу США підтримала законопроєкт про виділення коштів на оборону у 2026 році. Загальний військовий бюджет складає 900 мільярдів доларів, з яких 400 мільйонів доларів передбачено для підтримки України. Голосування відбулося у середу ввечері в Вашингтоні, де 312 конгресменів підтримали законопроєкт, а 112 висловили проти. Законопроєкт ще має пройти розгляд у Сенаті, який планує провести голосування наступного тижня. Крім того, законопроєкт передбачає покращення умов для американських військових та їхніх сімей. Також зазначено підтримку України та інших союзників США, зокрема програми “Безпека Балтії”. Для набуття чинності закон потрібно ухвалити обома палатами Конгресу та підписати президентом.
-
Термін до 2027 року. США виходять з НАТО?
Член Палати представників США Томас Массі вніс законопроект, який пропонує вийти з НАТО, вважаючи, що ця організація є застарілим залишком холодної війни. Він закликав використовувати кошти, які йдуть на НАТО, на захист США. Зазначено, що головною метою НАТО було стримувати СРСР, який розпався у 1991 році. Законопроект передбачає офіційний вихід з Північноатлантичного договору. Важливо відзначити, що США хочуть, щоб Європа брала на себе більше оборонних можливостей НАТО. Відповідно до певних джерел, якщо Європа не посилить свій оборонний потенціал до 2027 року, США можуть обмежити свою участь у деяких аспектах координації оборони НАТО. Європейські країни вже погодилися з пропозицією президента Трампа збільшити витрати на оборону. Європейський Союз намітив до 2030 року підготувати континент до самозахисту.
-
Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі
Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.
Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.
Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.
Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.
Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.
Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.
-
Зеленський анонсував кадрові перезавантаження в обороні та енергетиці
Президент Володимир Зеленський оголосив, що сьогодні, 3 грудня, будуть зупинені повноваження членів наглядових рад кількох ключових державних енергетичних компаній в Україні. Він заявив про це у Telegram, після розмови з прем’єр-міністром Юлією Свириденко щодо змін у керівництві енергетичним сектором. Зеленський наголосив на необхідності підвищення прозорості управління державними компаніями та запевнив, що нові члени наглядових рад будуть призначені в грудні за прозорою процедурою. Крім того, президент наказав міністру оборони оновити наглядові ради в сфері оборони для забезпечення їх ефективності на 100%. Зеленський також вимагає від Свириденко інформувати міжнародних партнерів про урядові заходи, спрямовані на підвищення довіри до України та її інституцій. Нагадаємо, що недавно розпочався конкурс на посади незалежних членів наглядової ради Енергоатому.