У шведському місті Естерсунді відбулася перша індивідуальна гонка серед чоловіків у біатлоні. Український біатлоніст Дмитро Підручний не зміг взяти участь через хворобу, тому його замінив Богдан Борковський. Борковський показав гарний результат, фінішувавши 44-м, але мав три промахи на стрільбищі. Віталій Мандзин також відзначився старанням, але під час гонки став жертвою нещасного випадку, коли впав перед стрільбищем. Перемогу здобув норвезький біатлоніст Йоган-Олав Ботн, який пройшов дистанцію з хорошими результатами і випередив усіх конкурентів.
Позначка: Норвегія
-
Три країни нададуть Україні $500 млн
Німеччина, Польща та Норвегія об’єдналися, щоб надати новий пакет допомоги Україні на суму 500 млн доларів, з яких 200 млн доларів надасть Німеччина. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив про це перед засіданням Ради міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі. Він підкреслив, що цей пакет допомоги є важливим для підтримки України, і що ФРН дуже пишається спільною ініціативою з Польщею та Норвегією.
-
Норвегія виділить додаткові кошти на програму PURL
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде оголосив про рішення уряду виділити додаткові кошти на програму PURL, яка передбачає фінансування американської зброї для Збройних сил України. Норвегія погодилася самостійно покрити половину планованого фінансування у грудні. Заявлено, що Норвегія надасть ще 500 мільйонів доларів на цю програму у співпраці з Німеччиною, Польщею, Нідерландами. Міністр пояснив, що це зростання пожертв пов’язане з необхідністю підтримати Україну під час мирних переговорів, підкресливши важливість забезпечення обороноздатності України для запобігання військовим конфліктам у майбутньому.
-
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Telegram у неділю, 30 листопада. Відповідний документ підписали з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.
“Це важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України. Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу отримає сильний виробничий майданчик, який забезпечить українських воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами.
Нагадаємо, раніше Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів
-
В Естерсунді норвежці перші, українські біатлоністи в топ-10
У суботу, 29 листопада, у шведському місті Естерсунд у рамках першого етапу Кубка світу з біатлону змагалися біатлоністи, проводячи естафету серед чоловіків.
Перший рубіж естафети більш ніж упевнено пройшов норвезький біатлоніст, забезпечивши своїй команді солідну перевагу у вигляді 30 секунд.
За норвежцями поспішали їх наздоганяти французи, італійці й німці, які між собою склали конкуренцію за подіумні місця.
Незважаючи на те, що в норвежців не вийшло провести гонку чисто, що й голки не підточиш, у загальному підсумку вони перетнули фінішну пряму першими, маючи перевагу у 15 секунд.
У стосунку до збірної України слід сказати, що й у них естафета пройшла не гладко. Спочатку Тищенко привіз відставання від лідерів у 23 секунди, потім Мандзину й Цимбалу знадобилися додаткові постріли, що опустило команду на 17-те місце. І Підручному дісталася доля тягнути команду вгору, що він майстерно зробив, піднявши Україну на дев’яте місце.
Естерсунд. Естафета. Чоловіки
1. Норвегія (1+10) 1:11:10,1
2. Франція (3+11) +15,3
3. Швеція (3+14) +24,7
4. Німеччина (0+9) +55,7
5. США (2+14) +1:25,0
6. Італія (3+10) +1:55,4
…9. Україна (3+13) +3:22,7
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Лобода спричинила скандал у Норвегії
Українська співачка Світлана Лобода опинилася у центрі скандалу після виступу в Норвегії, де вона не розгорнула український прапор, який передали їй глядачі, а передала його іншій танцівниці. Цей інцидент викликав обурення у мережі, де користувачі порівнювали поведінку Лободи з підтримкою України іншими зарубіжними артистами. На захист співачки виступив її кум, телеведучий Анатолій Анатолійович, який опублікував фото, де вона тримає український прапор. Однак, крім цього, викликало обурення те, що Лобода продовжує звертатися до аудиторії російською мовою, що також викликало хвилі обговорень в Інтернеті.
-
Українські пошуково-рятувальні екіпажі завершили курс підготовки в Норвегії
Бойові екіпажі пошуково-рятувальних підрозділів Повітряних сил України завершили важкий курс підготовки в Норвегії. Українські рятувальники протягом декількох місяців працювали разом з інструкторами зі США, Данії та Швеції, вдосконалюючи свої навички та вивчаючи тактику рятувальних операцій. Вони ділилися своїм досвідом з іноземними колегами, показуючи їм відео евакуацій льотного складу та розповідаючи про використання дронів у пошуках пілотів. Українські військові наголосили, що сучасний рятувальник повинен мати широкий спектр навичок, включаючи медичні, технічні та бойові. Навчання також включало практичні вправи зі західними літаками, зокрема F-16. Згідно із заявою з Генштабу ЗСУ, кількість рятувальних груп значно збільшилась, а їхнім керівником стали військові з унікальним досвідом, включаючи оборонців Азовсталі.
-
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь
Президент Володимир Зеленський увечері в понеділок очікує на повноцінну доповідь від делегації щодо переговорів у Женеві. Про це він повідомив у Телеграм за результатами розмови з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере у понеділок, 24 листопада.
“Розповів пану прем’єр-міністру про перші результати роботи радників у Женеві. Зараз наша делегація повертається додому, і я чекаю повноцінної доповіді сьогодні ввечері щодо ходу переговорів у Женеві та ключових акцентів партнерів. За підсумками доповідей будемо визначатися щодо подальших кроків, таймінгу”, – написав глава держави.
Зеленський запевнив, що Україна продовжить координуватися з Європою та іншими партнерами у світі.
“Розраховуємо на досягнення потрібних результатів, і я вдячний усім, хто з Україною”, – зазначив він.
Крім того, під час розмови лідери України і Норвегії обговорили дипломатичну ситуацію й двосторонню співпрацю. -
Ізраїль відмовив у візиті прем’єр-міністру Норвегії – ЗМІ
Прем’єр-міністру Норвегії Йонасу Гару Стьоре було відмовлено у візиті до Ізраїлю з політичних причин. Про це повідомляє Dagens Næringsliv .з посиланням на джерела в п’ятницю, 14 листопада.
Зазначається, що відмова надійшла у жовтні, коли планувався візит.
“На запит до офісу прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу надійшла відповідь, що зараз немає часу для організації такого візиту. Це було обґрунтуванням”, – розповіли в уряді Норвегії.
Влада країни вважає, що візит було відхилено через участь Норвегії в Міжнародному кримінальному суді, визнання Палестини і через те, що Нафтовий фонд відкликав інвестиції в ізраїльські компанії.
-
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.