Уряд Норвегії недавно поставив Україні значну кількість ракет до систем протиповітряної оборони NASAMS у рамках програми Нансена на 2026 рік. Ця дія відбулася в контексті військової підтримки України з боку Норвегії, яка вважає протиповітряну оборону пріоритетом. Ракети NASAMS, надані Україні кількома країнами, виявилися дуже ефективними проти російських ракет. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік заявив, що співпраця зі США та іншими країнами дозволила швидко поставити ракети Україні на критичному етапі для захисту українських громадян від повітряних ударів. Також було зазначено, що міністр оборони Норвегії провів першу онлайн-зустріч з українським колегою для обговорення співпраці в межах PURL і розвитку систем NASAMS у майбутньому.
Позначка: Норвегія
-
Умєров зустрівся з Віткоффом і Кушнером у Давосі
Українська делегація провела низку важливих зустрічей у Давосі, на яких зокрема обговорювалися економічний розвиток, післявоєнне відновлення та безпекові гарантії. Про це пізно увечері в середу, 21 січня, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.
“Разом з Давидом Арахамією та Олександром Камишіним провели зустрічі з колегами з BlackRock – однією з найбільших американських інвестиційних компаній світу, яка залучена до планів відбудови та економічного відновлення України”, – написав Умєров.
За його словами, він також мав зустрічі з прем’єр-міністрами Норвегії та Катару, а окремо відбувся діалог з американськими партнерами – зятем лідера США Джаредом Кушнером та спецпредставником американського президента Стівом Віткоффом.
“Основні теми – економічний розвиток, відновлення після війни та безпекові гарантії. Поінформували партнерів про чергові російські обстріли цивільної інфраструктури, зокрема ситуацію в Києві, де через удари мільйони людей залишилися без світла і тепла”, – додав глава РНБО.
Він повідомив, що робота з партнерами триває для забезпечення безпеки України сьогодні та її відновлення у майбутньому.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що “сьогодні”, (тобто у середу – ред.) матиме зустріч з президентом України Володимиром Зеленським під час Всесвітнього економічного форму у Давосі. Однак у середу Зеленський перебував у Києві. Водночас журналіст порталу Axios Барак Равід написав у соцмережі Х, що Зеленський у четвер зустрінеться з Трампом у Давосі. За даними журналіста, зустріч має відбутися до того, як представники Білого дому Стів Віткофф і Джаред Кушнер вирушать до Москви на зустріч з главою Кремля Володимиром Путіним. -
Трамп заявив, що втратив повагу до Норвегії
Президент США Дональд Трамп висловив своє розчарування тим, що йому не вручили Нобелівську премію миру, яку присуджує Норвегія. Він заявив, що втратив повагу до цієї країни через це. Трамп наголосив, що врегулював вісім воєн, але не просивав нагороджувати його за це. Відповідаючи на запитання журналіста, він сказав, що відчуває себе менш зобов’язаним дбати про мир після такого рішення. Нобелівський комітет Норвегії відповідає за присудження Премії миру і складається з п’яти членів, яких призначає парламент Норвегії.
-
Норвегія відмовилася стати членом Ради миру
У Норвегії заявили, що вони відмовляються вступати в Раду миру, яку ініціював президент США, оскільки вони вважають, що ця організація порушує роботу ООН. Заступник міністра закордонних справ Норвегії пояснив, що їм не підходить склад цієї Ради, яка, на їхню думку, має занадто широкий мандат. Також відмовились вступати до цієї Ради деякі країни Заходу. Президент України також отримав запрошення, але вважає складним уявити, як Україна та Росія можуть співпрацювати в цій організації.
-
Українські гандболісти рекордно поступилися норвежцям на Євро-2026
У четвер, 15 січня, збірна України з гандболу зіграла свій перший матч на Євро-2026 проти Норвегії. Українці почали гру не дуже успішно, і норвежці вийшли вперед на велику кількість голів ще до перерви. У другому таймі різниця в рахунку збільшилася, і збірна Норвегії перемогла з вражаючим рахунком 39:22. Це найбільша різниця в історії виступів збірної України на офіційному рівні. Наступний матч українці зіграють проти збірної Франції, яка є чинним чемпіоном Європи.
-
Норвегія виділила $400 млн на підтримку України
Норвегія виділила пакет підтримки України на загальну суму у $400 млн. Про це оголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу в Києві в понеділок, 12 січня.
“Я хочу підтвердити, що сьогодні ми оголошуємо про новий пакет підтримки, згідно з яким негайно передається $400 млн. З них $200 млн підуть на нагальні потреби взимку: закупівля газу та ремонт енергетики, щоб опалення і світло працювало”, – заявив він.
Ейде додав, що решта $200 млн підуть на підтримку бюджету України. Ця підтримка, за його словами, виконуватиме роль “моста” до надходження в Україну коштів, які обіцяв надати Євросоюз.
“Тож це є потужним символом солідарності та спільної справи, і ми хотіли зробити це негайно”, – зазначив міністр.
Норвезький внесок буде спрямований через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це вже узгоджено з іншими ключовими донорами.
Раніше стало відомо, що Норвегія профінансує новий пакет військової допомоги для України на суму 3,2 млрд крон (майже 270 млн євро). Він буде складатися з боєприпасів для винищувачів F-16, а також ракет для систем ППО. -
Експорт зброї з Німеччини в Україну суттєво знизився – ЗМІ
У цьому році кількість ліцензій на експорт зброї з Німеччини значно скоротилася порівняно з попередніми роками. Уряд Німеччини дозволив експорт зброї та військового обладнання на суму 8,40 млрд євро впродовж 2025 року, що є менше, ніж у 2024 та 2023 роках. Державний секретар Томас Штеффен вказав на значне зменшення експорту зброї до України. Згідно з поясненнями представника міністерства, це пов’язано з раніше наданими дозволами та інвестиціями України у власне виробництво зброї. Новий уряд Німеччини видав експортні ліцензії на суму 5,39 млрд євро, при цьому Туреччина та Україна стали одержувачами зброї з третім та четвертим найбільшим обсягом ліцензій відповідно. Експорт зброї до Туреччини залишається спірним через ситуацію з правами людини та зовнішню політику країни.
-
Норвегія придбає для України зброю на 270 млн євро
Норвегія профінансує новий пакет військової допомоги для України на суму 3,2 мільярда крон (269 млн 248 тис євро). Про це оголосив норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере, повідомив уряд країни у середу 17 грудня.
“Сьогодні я можу повідомити, що Норвегія профінансує новий пакет озброєння для України на суму 3,2 млрд крон. Пакет складається з озброєння та боєприпасів для винищувачів F-16, а також протиповітряних ракет. Норвегія купує це обладнання у США в рамках встановленої програми підтримки України”, – заявив він на пресконференції.
Стере нагадав, що окрім підтримки України через програму Нансена, Норвегія бере активну участь у політичних переговорах, як-от у Берліні в понеділок.
“Зараз триває реальна політична та дипломатична робота з метою досягнення угоди. Це відбувається переважно між США та Україною. Водночас триває постійний контакт з європейськими радниками з питань безпеки. Метою є побудова більш міцного спільного підходу між Україною, США та Європою”, – сказав він.
За словами норвезького уряду, Європа сама по собі не має достатньої сили, щоб змінити політику Росії, і Україна знає, що американська участь у мирному процесі є вирішальною.
“У цій дипломатичній роботі сторони досягли найбільшого прогресу в питанні гарантій безпеки. Сторони також працювали над планом відновлення та економічного розвитку України. І тут також досягнуто значного прогресу. Найбільш невирішеним питанням залишається територія”, – заявив Стере і додав, що це “доленосні дні для України”, а отже, і для безпеки в Європі на багато років вперед.
Напередодні після засідання у форматі Рамшиайн стало відомо, що Норвегія зробить внески на підтримку американських систем ППО, які є в розпорядженні України, а також профінансує “чеську ініціативу” із закупівлі снарядів. Також Норвегія пообіцяла близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги у 2026 році. -
Боротьба з підлодками РФ. Безпека Атлантики
Великобританія та Норвегія підписали оборонну угоду, в рамках якої створять об’єднаний флот, який буде полювати на російські підводні човни в північній Атлантиці. Це необхідно для захисту підводних кабелів, які, за словами британських чиновників, перебувають під все зростаючою загрозою з боку Москви. За даними Міністерства оборони Великобританії, за останні два роки на 30% зросла кількість російських суден, помічених у британських водах.
Об’єднаний флот
ВМС двох країн-членів НАТО будуть використовувати флот фрегатів типу 26 (Type-26) британського виробництва. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер назвав угоду історичною, відзначивши, що вона посилює здатність країни захищати свою критично важливу інфраструктуру.
Цього четверга Стармер приймає норвезького прем’єр-міністра Йонаса Стёре на військово-повітряній базі Лоссімут на півночі Шотландії.
Обом сторонам належить вислухати доповіді екіпажів морського патрульного флоту, які ведуть спостереження за російськими суднами, зокрема за Янтарем, який Росія називає океанографічним дослідницьким судном, а інші країни, включно з Великобританією, — кораблем-розвідником.
Британія сильно залежить від мережі підводних кабелів, через які передаються дані. Окрім цього, з сусідами по Північному морю, такими як Норвегія, Великобританію з’єднують важливі нафто- і газопроводи.
Тактика проти Росії
У Північній Європі діятимуть щонайменше 13 протичовнових кораблів об’єднаного флоту — не менше п’яти з них будуть норвезькими.
Вони відстежуватимуть пересування російського флоту у водах між Гренландією, Ісландією та Великобританією, захищаючи підводні кабелі та трубопроводи, критично важливі для британських систем зв’язку, електропостачання та газопостачання.
Угода також передбачає спільні військові навчання та використання британських торпед Sting Ray. Королівська морська піхота Великобританії проходитиме навчання в Норвегії для ведення бойових дій за мінусових температур.
Королівський флот прийме на озброєння сучасні норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missiles, здатні знищувати ворожі кораблі на відстані понад 160 км.
Угода передбачає і глибшу промислову співпрацю. Великобританія приєднається до норвезької програми розробки інноваційних морських суден забезпечення, які функціонуватимуть як материнські кораблі для безпілотних систем розмінування та підводного бою.
За останні два роки зафіксовано кілька випадків пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, у зв’язку з якими в ЗМІ та офіційних повідомленнях висувалися підозри щодо причетності Росії та її «тіньового флоту». І хоча причетність не була доведена, а шведська прокуратура з одного з інцидентів однозначно заявила, що це не була диверсія, це викликало занепокоєння й інших країн. У вересневому звіті комітету з національної стратегії безпеки Великобританії висловлюється побоювання, що атаки на підводну інфраструктуру можуть призвести до «катастрофічних збоїв» у роботі фінансових і комунікаційних систем, від яких залежать мешканці Великобританії. -
Британія та Норвегія створять спільний флот для відстеження субмарин РФ
Британія та Норвегія готуються укласти історичний оборонний пакт, що передбачає створення об’єднаного військово-морського флоту. Головною метою ініціативи стане відстеження російських підводних човнів у Північній Атлантиці та захист критичної підводної інфраструктури. Про це повідомляє The Independent.
Пакт отримав назву “Угода Лунна-Хаус” (Lunna House agreement) – на честь бази на Шетландських островах, яку використовував норвезький рух опору в роки Другої світової війни.
Зазначається, що про нову домовленість оголосили під час візиту прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до бази ВПС Лоссімут у Шотландії, де він зустрівся з норвезьким колегою Йонасом Гаром Стере.
За інформацією Міноборони Британії, за останні два роки активність російських суден у водах поблизу Сполученого Королівства зросла на 30%. Новий пакт покликаний захистити підводні кабелі та трубопроводи, знищення яких може призвести до катастрофічних наслідків для комунікаційних, електричних і газових мереж.
Основою об’єднаного флоту стануть сучасні протичовнові фрегати Type 26, будівництво яких здійснюватиметься на верфі BAE Systems у Глазго. Загалом угруповання налічуватиме щонайменше 13 кораблів, з яких мінімум п’ять належатимуть Норвегії.
Також угода передбачає приєднання Британії до норвезької програми розробки кораблів-носіїв для систем безпілотного пошуку мін. Також Королівський флот візьме на озброєння передові норвезькі морські ударні ракети, здатні вражати ворожі цілі на відстані понад 100 миль (близько 160 км – ред.).
Сторони домовилися про поглиблення співпраці у використанні британських протичовнових торпед Stingray та проведенні спільних військових навчань. Зокрема, британські морські піхотинці проходитимуть підготовку в Норвегії для ведення бойових дій в умовах низьких температур. Також країни планують очолити впровадження автономних систем НАТО на Крайній Півночі.
“У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах з’являється дедалі більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни”, – зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.