Українські військові отримали сучасні катери Combat Boat 90 від Швеції та Норвегії, вже сформовано дивізіон на базі цієї техніки. Про це 29 жовтня повідомили Військово-морські сили ЗСУ.
Зазначається, що Combat Boat 90 входять до числа найкращих у світі та використовуються у багатьох країнах, зокрема в державах-членах НАТО. Вони швидкісні, маневрові та надійні. Катери призначені для виконання різноманітних завдань: від десантування особового складу й оборони узбережжя до патрулювання та захисту цивільного судноплавства.
Катери оснащені відповідно до вимог сучасної війни на морі, а екіпажі пройшли повну підготовку для ефективного використання всіх можливостей техніки.
Combat Boat 90 – це військовий швидкісний і маневрений броньований десантний катер, розроблений шведською компанією Dockstavarvet, що входить до складу Saab. Вартість одного катера становить 2,62 млн доларів. Його мала вага, невелика осадка та два водомети дозволяють йому розвивати швидкість до 40 вузлів (74 км/год) на мілководних прибережних водах. Катер вміщує 21 повністю екіпірованого бійця та до 4,5 тонн вантажу. Захищена від уламків рульова рубка має місця для двох операторів та додаткове відкидне поворотне сидіння між ними. Фото: ВМС
Позначка: Норвегія
-
ЗСУ отримали катери від Швеції та Норвегії
-
Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник
Випробування Росією ракети Буревісник є тривожним сигналом, але країни НАТО та партнери не дозволять залякати себе. Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, передає Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.
“Ця зброя не спрямована безпосередньо проти нас, але вона має стратегічне значення для Росії. І це тривожний сигнал – те, наскільки багато уваги приділяється цим розробкам. Те, що ми дізналися за останні дні, – це ще не повна історія щодо цієї потенційної ракети, адже випробування її були досить суперечливими”, – сказав він. Стере зазначив, що Норвегія вже давно уважно стежить за випробуваннями російських військових технологій на Півночі, адже знаходиться за 100 кілометрів від найбільшого у світі ядерного арсеналу.
“Ми добре знаємо, що означає бути сусідом Радянського Союзу та Росії, і нас зміцнює наявність власної оборони, яка зараз розбудовується, а ще більше – партнерство зі Швецією та Фінляндією в НАТО, що забезпечує взаємосумісність у плануванні оборони на Півночі… Якщо ми виконуємо свою роботу належним чином, ми не становимо загрози для жодної іншої країни, але й ніхто не повинен мати ілюзій, що може загрожувати нам”, – підкреслив глава уряду Норвегії.
Його фінський колега Петтері Орпо своєю чергою підкреслив: “Ми не боїмося, ми готові”.
Прем’єр Фінляндії відзначив як позитив те, що в дорожній карті зі зміцнення європейської оборони Росію чітко визначено як загрозу номер один.“І це справді важливо, адже так воно і буде. Коли війна в Україні закінчиться, очевидно, що Росія перемістить свої військові сили до західних кордонів – безпосередньо за нашими межами”, – наголосив він.
-
Норвегія назвала місце пуску ракети Буревісник
Росія провела випробування крилатої ракети великої дальності Буревісник з ядерною енергетичною установкою минулого тижня. Про це повідомив глава розвідувальної служби Норвегії віцеадмірал Нільс Андреас Стоенсоенс, інформує Reuters в понеділок, 27 жовтня.
“Ми можемо підтвердити, що Росія провела новий випробувальний запуск крилатої ракети великої дальності Skyfall (Буревісник) на Новій Землі”, – заявив Стоенсоенс.
Напередодні глава Кремля Володимир Путін заявив про успішні випробування Буревісника з начебто “необмеженою” дальністю. Ракета нібито подолала 14 тисяч кілометрів, перебуваючиа в повітрі близько 15 годин.
А сьогодні президент США Дональд Трамп відреагував на випробування Буревісника. Він розкритикував російського диктатора Володимира Путіна.
Як відомо, ще у 2018 році Путін заявив про створення Буревісника. З тих пір було провено низку випробувань, більшість з яких завершилась невдало. Спеціалісти називають цю ракети “літаючим Чорнобилем”.
У серпні повідомлялося, що Путін зібрав таємну нараду після чергової спроби запуску Буревісника. -
Зеленський підвів підсумки переговорів у Норвегії
Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере в Осло. На зустрічі було оголошено про надання Норвегією додаткової енергетичної допомоги на суму близько 150 мільйонів доларів для закупівлі газу взимку. Це вже третій пакет допомоги цього року зі сторони Норвегії, що загалом складає близько 400 мільйонів доларів. Лідери обговорили потреби України в системах протиповітряної оборони та ракетах до них, а також інші кроки для зміцнення країни взимку. Також розглядали розвиток оборонної співпраці, зокрема у виробництві дронів та ракет, і розширення ініціативи PURL. Норвегія підтримує Україну в цих напрямках, оголошуючи про виділення фінансових коштів на ці цілі. Важливою темою була також підло проведена російська атака на українську енергетичну систему та цивільні будівлі, за яку Зеленський подякував за висловлене співчуття.
-
Норвегія виділяє $150 млн на енергетичну безпеку України
Норвегія вирішила виділити Україні додаткові кошти у розмірі 1,5 мільярда норвезьких крон для забезпечення населення електроенергією та опаленням. Це рішення прийнято в рамках співпраці з Європейським союзом і є відповіддю на складну ситуацію, викликану війною з Росією. Гроші будуть спрямовані на задоволення енергетичних потреб України, яка готується до зими. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що ця допомога дуже важлива для українських громадян та економіки країни в цілому. Фінансування буде надано через Інвестиційну рамкову програму ЄС для України, спрямовану на відновлення країни після агресії Росії. Також важливо відзначити, що це перший раз, коли Україна отримує допомогу від Норвегії через цей механізм. Міністр закордонних справ Норвегії підкреслив, що стабільне енергопостачання є важливим для України під час захисту своїх інтересів.
-
Лувр відновив роботу після масштабного пограбування
У середу, 22 жовтня, музей Лувр у Парижі відновив роботу лише через три дні після того, як став жертвою великого пограбування. Однак галерея Аполлона, де сталася крадіжка, залишається закритою поки триває розслідування. Збитки від пограбування оцінюються в 88 мільйонів євро. Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс повідомив, що розслідування ще триває, і наразі жодного підозрюваного не затримано.
-
Зеленський прибув з візитом до Норвегії
Президент України Володимир Зеленський відвідав Норвегію з візитом, де зустрівся з прем’єр-міністром Йонасом Гар Стере. Норвегія висловила підтримку Україні у прагненні до миру. Зустріч відбулася на військовому аеропорту в Осло з метою економії часу. Норвегія продовжує надавати сильну підтримку Україні і планує підтримувати тісний діалог з українськими властями. Перша леді України також має окрему програму під час візиту.
-
Норвегія анонсувала мільярдну допомогу Україні
Норвегія продовжить надавати допомогу Україні на поточному рівні, що складатиме щонайменше 85 млрд крон (близько 8,5 млрд доларів) на наступний рік. З цієї суми 15 млрд крон будуть виділені як цивільна допомога, а 70 млрд крон – як військова. Цивільна допомога буде спрямована на підтримку електроенергії, лікарень, шкіл та жителів біля лінії фронту, а також на інші потреби. Додаткові кошти будуть витрачені на підвищення енергетичної безпеки, реконструкцію та інші цілі. Норвегія також підтримає українську оборонну галузь, зокрема, надаватиме обладнання та підготовку військовослужбовців. Якщо парламент Норвегії схвалить бюджетний проєкт, загальний обсяг допомоги Україні від Норвегії на період 2023-2030 років складатиме 275 млрд крон (близько 27 млрд доларів).
-
Венесуела закрила посольство в Норвегії після “нобелівки” опозиціонерці
Уряд Венесуели прийняв рішення закрити своє посольство в Норвегії після того, як лідерці опозиції Марії Мачадо була присуджена Нобелівська премія миру. Норвегія отримала повідомлення про це без пояснень від венесуельського посольства. Речник МЗС Норвегії висловив шкоду і зазначив, що Норвегія хоче підтримувати діалог з Венесуелою. Посольство Венесуели в Норвегії також обслуговувало венесуельців в Данії, Фінляндії, Швеції та Ісландії. Уряд Венесуели пояснив, що це рішення входить у рамки реструктуризації зовнішньої служби країни. Консульські послуги для венесуельців у цих країнах будуть надаватися через інші дипломатичні місії. Планується відкриття нових посольств у Буркіна-Фасо та Зімбабве, які є важливими союзниками Венесуели.
-
Зеленський анонсував допомогу Європи у відновленні енергетики
Україна має домовленості з Норвегією та Нідерландами щодо допомоги відновити енергосистему після російських атак. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у п’ятницю, 10 жовтня, після наради щодо міжнародної роботи за дев’ять місяців року і завдань на наступні три місяці.
“Перше – аудит виконання домовленостей, та перш за все щодо оборонних пакетів і підтримки нашої стійкості, зокрема енергетики. Друге – відносини зі Сполученими Штатами та перемовний трек заради припинення війни. Третє – європейський напрям”, – зазначив Зеленський.
Так, під час наради мовилося не лише про перемовини щодо вступу України до ЄС, а й про програми двосторонньої співпраці з партнерами у Європі, а саме європейські інвестиції в українське оборонне виробництво, розвиток спільних виробництв на території партнерів і реалізація таких програм як PURL та SAFE.
Окремо й детально обговорили спрямування російських заморожених активів для повноцінної підтримки оборони й відновлення після російських ударів.
“Це абсолютно справедливо, щоб Росія платила за війну, яку розпочала, затягує та веде відверто терористично”, – додав глава держави.
Окрім того, за його словами, готується візит української делегації до Сполучених Штатів.
“Будуть Премʼєр-міністр України, керівник Офісу, уповноважений щодо санкційної політики. Буде й значний компонент візиту по лінії Міноборони України та РНБО. Формуємо план зустрічей. Ми запропонували Америці кілька сильних угод в галузі оборони, які можуть зміцнити обидві наші країни, і маємо зробити більш змістовним наш діалог щодо цих угод”.
Своєю чергою, урядовці доповіли президентові стосовно потреб енергетики та відновлення після російських ударів.
“Визначили перелік пріоритетних держав, які можуть допомогти саме так, як потрібно, і оперативно. Вже є вагомі домовленості з Норвегією, з Нідерландами – я говорив з премʼєр-міністрами цих країн. Треба все повністю реалізувати на рівні команд”, – розповів глава держави.
Також, за його словами, Україна розраховує на підтримку деяких інших партнерів. Зеленський доручив контактувати з ними безпосередньо та доповісти щодо підсумків розмов.
Окремо він відзначив, що Україна цього року буде готова відкрити всі переговорні кластери з ЄС і очікує відповідного поступу від європейських партнерів.
Крім того, президент доручив посилити санкційний тиск на Росію, зокрема на доходи від нафти та постачання компонентів для виробництва дронів і ракет.