Норвегія профінансує новий пакет військової допомоги для України на суму 3,2 мільярда крон (269 млн 248 тис євро). Про це оголосив норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стере, повідомив уряд країни у середу 17 грудня.
“Сьогодні я можу повідомити, що Норвегія профінансує новий пакет озброєння для України на суму 3,2 млрд крон. Пакет складається з озброєння та боєприпасів для винищувачів F-16, а також протиповітряних ракет. Норвегія купує це обладнання у США в рамках встановленої програми підтримки України”, – заявив він на пресконференції.
Стере нагадав, що окрім підтримки України через програму Нансена, Норвегія бере активну участь у політичних переговорах, як-от у Берліні в понеділок.
“Зараз триває реальна політична та дипломатична робота з метою досягнення угоди. Це відбувається переважно між США та Україною. Водночас триває постійний контакт з європейськими радниками з питань безпеки. Метою є побудова більш міцного спільного підходу між Україною, США та Європою”, – сказав він.
За словами норвезького уряду, Європа сама по собі не має достатньої сили, щоб змінити політику Росії, і Україна знає, що американська участь у мирному процесі є вирішальною.
“У цій дипломатичній роботі сторони досягли найбільшого прогресу в питанні гарантій безпеки. Сторони також працювали над планом відновлення та економічного розвитку України. І тут також досягнуто значного прогресу. Найбільш невирішеним питанням залишається територія”, – заявив Стере і додав, що це “доленосні дні для України”, а отже, і для безпеки в Європі на багато років вперед.
Напередодні після засідання у форматі Рамшиайн стало відомо, що Норвегія зробить внески на підтримку американських систем ППО, які є в розпорядженні України, а також профінансує “чеську ініціативу” із закупівлі снарядів. Також Норвегія пообіцяла близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги у 2026 році.
Позначка: Норвегія
-
Норвегія придбає для України зброю на 270 млн євро
-
Боротьба з підлодками РФ. Безпека Атлантики
Великобританія та Норвегія підписали оборонну угоду, в рамках якої створять об’єднаний флот, який буде полювати на російські підводні човни в північній Атлантиці. Це необхідно для захисту підводних кабелів, які, за словами британських чиновників, перебувають під все зростаючою загрозою з боку Москви. За даними Міністерства оборони Великобританії, за останні два роки на 30% зросла кількість російських суден, помічених у британських водах.
Об’єднаний флот
ВМС двох країн-членів НАТО будуть використовувати флот фрегатів типу 26 (Type-26) британського виробництва. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер назвав угоду історичною, відзначивши, що вона посилює здатність країни захищати свою критично важливу інфраструктуру.
Цього четверга Стармер приймає норвезького прем’єр-міністра Йонаса Стёре на військово-повітряній базі Лоссімут на півночі Шотландії.
Обом сторонам належить вислухати доповіді екіпажів морського патрульного флоту, які ведуть спостереження за російськими суднами, зокрема за Янтарем, який Росія називає океанографічним дослідницьким судном, а інші країни, включно з Великобританією, — кораблем-розвідником.
Британія сильно залежить від мережі підводних кабелів, через які передаються дані. Окрім цього, з сусідами по Північному морю, такими як Норвегія, Великобританію з’єднують важливі нафто- і газопроводи.
Тактика проти Росії
У Північній Європі діятимуть щонайменше 13 протичовнових кораблів об’єднаного флоту — не менше п’яти з них будуть норвезькими.
Вони відстежуватимуть пересування російського флоту у водах між Гренландією, Ісландією та Великобританією, захищаючи підводні кабелі та трубопроводи, критично важливі для британських систем зв’язку, електропостачання та газопостачання.
Угода також передбачає спільні військові навчання та використання британських торпед Sting Ray. Королівська морська піхота Великобританії проходитиме навчання в Норвегії для ведення бойових дій за мінусових температур.
Королівський флот прийме на озброєння сучасні норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missiles, здатні знищувати ворожі кораблі на відстані понад 160 км.
Угода передбачає і глибшу промислову співпрацю. Великобританія приєднається до норвезької програми розробки інноваційних морських суден забезпечення, які функціонуватимуть як материнські кораблі для безпілотних систем розмінування та підводного бою.
За останні два роки зафіксовано кілька випадків пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, у зв’язку з якими в ЗМІ та офіційних повідомленнях висувалися підозри щодо причетності Росії та її «тіньового флоту». І хоча причетність не була доведена, а шведська прокуратура з одного з інцидентів однозначно заявила, що це не була диверсія, це викликало занепокоєння й інших країн. У вересневому звіті комітету з національної стратегії безпеки Великобританії висловлюється побоювання, що атаки на підводну інфраструктуру можуть призвести до «катастрофічних збоїв» у роботі фінансових і комунікаційних систем, від яких залежать мешканці Великобританії. -
Британія та Норвегія створять спільний флот для відстеження субмарин РФ
Британія та Норвегія готуються укласти історичний оборонний пакт, що передбачає створення об’єднаного військово-морського флоту. Головною метою ініціативи стане відстеження російських підводних човнів у Північній Атлантиці та захист критичної підводної інфраструктури. Про це повідомляє The Independent.
Пакт отримав назву “Угода Лунна-Хаус” (Lunna House agreement) – на честь бази на Шетландських островах, яку використовував норвезький рух опору в роки Другої світової війни.
Зазначається, що про нову домовленість оголосили під час візиту прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера до бази ВПС Лоссімут у Шотландії, де він зустрівся з норвезьким колегою Йонасом Гаром Стере.
За інформацією Міноборони Британії, за останні два роки активність російських суден у водах поблизу Сполученого Королівства зросла на 30%. Новий пакт покликаний захистити підводні кабелі та трубопроводи, знищення яких може призвести до катастрофічних наслідків для комунікаційних, електричних і газових мереж.
Основою об’єднаного флоту стануть сучасні протичовнові фрегати Type 26, будівництво яких здійснюватиметься на верфі BAE Systems у Глазго. Загалом угруповання налічуватиме щонайменше 13 кораблів, з яких мінімум п’ять належатимуть Норвегії.
Також угода передбачає приєднання Британії до норвезької програми розробки кораблів-носіїв для систем безпілотного пошуку мін. Також Королівський флот візьме на озброєння передові норвезькі морські ударні ракети, здатні вражати ворожі цілі на відстані понад 100 миль (близько 160 км – ред.).
Сторони домовилися про поглиблення співпраці у використанні британських протичовнових торпед Stingray та проведенні спільних військових навчань. Зокрема, британські морські піхотинці проходитимуть підготовку в Норвегії для ведення бойових дій в умовах низьких температур. Також країни планують очолити впровадження автономних систем НАТО на Крайній Півночі.
“У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах з’являється дедалі більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни”, – зазначив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. -
В індивідуалці в Естерсунді норвежець перший, новий українець найкращий
У шведському місті Естерсунді відбулася перша індивідуальна гонка серед чоловіків у біатлоні. Український біатлоніст Дмитро Підручний не зміг взяти участь через хворобу, тому його замінив Богдан Борковський. Борковський показав гарний результат, фінішувавши 44-м, але мав три промахи на стрільбищі. Віталій Мандзин також відзначився старанням, але під час гонки став жертвою нещасного випадку, коли впав перед стрільбищем. Перемогу здобув норвезький біатлоніст Йоган-Олав Ботн, який пройшов дистанцію з хорошими результатами і випередив усіх конкурентів.
-
Три країни нададуть Україні $500 млн
Німеччина, Польща та Норвегія об’єдналися, щоб надати новий пакет допомоги Україні на суму 500 млн доларів, з яких 200 млн доларів надасть Німеччина. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль заявив про це перед засіданням Ради міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі. Він підкреслив, що цей пакет допомоги є важливим для підтримки України, і що ФРН дуже пишається спільною ініціативою з Польщею та Норвегією.
-
Норвегія виділить додаткові кошти на програму PURL
Міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде оголосив про рішення уряду виділити додаткові кошти на програму PURL, яка передбачає фінансування американської зброї для Збройних сил України. Норвегія погодилася самостійно покрити половину планованого фінансування у грудні. Заявлено, що Норвегія надасть ще 500 мільйонів доларів на цю програму у співпраці з Німеччиною, Польщею, Нідерландами. Міністр пояснив, що це зростання пожертв пов’язане з необхідністю підтримати Україну під час мирних переговорів, підкресливши важливість забезпечення обороноздатності України для запобігання військовим конфліктам у майбутньому.
-
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів
Україна та Норвегія уклали угоду про спільне виробництво дронів. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль в Telegram у неділю, 30 листопада. Відповідний документ підписали з міністром оборони Норвегії Торе Сандвіком.
“Це важливий крок, який дозволить масштабувати наші спроможності та посилити оборону України. Наступний етап – швидко розгорнути пілотну виробничу лінію у 2026 році та паралельно працювати над подальшим збільшенням потужностей”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна поділиться з Норвегією своїм досвідом та інноваціями. У свою чергу отримає сильний виробничий майданчик, який забезпечить українських воїнів сучасними дронами, а також науково-дослідну і конструкторську співпрацю з провідними норвезькими установами.
Нагадаємо, раніше Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Латвія виділить 15 млн євро в межах Коаліції дронів
-
В Естерсунді норвежці перші, українські біатлоністи в топ-10
У суботу, 29 листопада, у шведському місті Естерсунд у рамках першого етапу Кубка світу з біатлону змагалися біатлоністи, проводячи естафету серед чоловіків.
Перший рубіж естафети більш ніж упевнено пройшов норвезький біатлоніст, забезпечивши своїй команді солідну перевагу у вигляді 30 секунд.
За норвежцями поспішали їх наздоганяти французи, італійці й німці, які між собою склали конкуренцію за подіумні місця.
Незважаючи на те, що в норвежців не вийшло провести гонку чисто, що й голки не підточиш, у загальному підсумку вони перетнули фінішну пряму першими, маючи перевагу у 15 секунд.
У стосунку до збірної України слід сказати, що й у них естафета пройшла не гладко. Спочатку Тищенко привіз відставання від лідерів у 23 секунди, потім Мандзину й Цимбалу знадобилися додаткові постріли, що опустило команду на 17-те місце. І Підручному дісталася доля тягнути команду вгору, що він майстерно зробив, піднявши Україну на дев’яте місце.
Естерсунд. Естафета. Чоловіки
1. Норвегія (1+10) 1:11:10,1
2. Франція (3+11) +15,3
3. Швеція (3+14) +24,7
4. Німеччина (0+9) +55,7
5. США (2+14) +1:25,0
6. Італія (3+10) +1:55,4
…9. Україна (3+13) +3:22,7
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Лобода спричинила скандал у Норвегії
Українська співачка Світлана Лобода опинилася у центрі скандалу після виступу в Норвегії, де вона не розгорнула український прапор, який передали їй глядачі, а передала його іншій танцівниці. Цей інцидент викликав обурення у мережі, де користувачі порівнювали поведінку Лободи з підтримкою України іншими зарубіжними артистами. На захист співачки виступив її кум, телеведучий Анатолій Анатолійович, який опублікував фото, де вона тримає український прапор. Однак, крім цього, викликало обурення те, що Лобода продовжує звертатися до аудиторії російською мовою, що також викликало хвилі обговорень в Інтернеті.
-
Українські пошуково-рятувальні екіпажі завершили курс підготовки в Норвегії
Бойові екіпажі пошуково-рятувальних підрозділів Повітряних сил України завершили важкий курс підготовки в Норвегії. Українські рятувальники протягом декількох місяців працювали разом з інструкторами зі США, Данії та Швеції, вдосконалюючи свої навички та вивчаючи тактику рятувальних операцій. Вони ділилися своїм досвідом з іноземними колегами, показуючи їм відео евакуацій льотного складу та розповідаючи про використання дронів у пошуках пілотів. Українські військові наголосили, що сучасний рятувальник повинен мати широкий спектр навичок, включаючи медичні, технічні та бойові. Навчання також включало практичні вправи зі західними літаками, зокрема F-16. Згідно із заявою з Генштабу ЗСУ, кількість рятувальних груп значно збільшилась, а їхнім керівником стали військові з унікальним досвідом, включаючи оборонців Азовсталі.