Президент Польщі Кароль Навроцький підтримав рішення польського суду, який відмовився видавати українця Володимира Журавльова Німеччині. Його підозрюють у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. Навроцький сказав, що він не вірить у справедливе судове розслідування в Німеччині для Журавльова. Він зазначив, що проєкт Північний потік приносить прибутки Німеччині, але також сприяє Росії у війні проти України. Навроцький вважає, що не можна карати українця за участь у діях проти Росії, яка руйнує його країну. Він також наголосив, що бізнесові і економічні інтереси Німеччини можуть переважити над розсудом у цій ситуації.
Позначка: Німеччина
-
Підрив Північного потоку: підозрюваний заговорив
Польський суд відмовився екстрадувати українця Володимира Журавльова до Німеччини, де його підозрюють у саботажі роботи газопроводу Північний потік-2. Варшава звільнила Журавльова з-під варти, а прем’єр-міністр назвав це рішення “справедливим”. Німецькі слідчі стверджують, що українець встановив вибухові заряди на газопроводі. Журавльов заперечує свою причетність до цього і називає всіх українців героями війни з Росією. У Польщі він працює в будівельній галузі та займається дайвінгом як хобі. Журавльов виїхав з України з родиною перед вторгненням, оскільки мав право на виїзд через дітей. Німецька сторона не представила доказів його вини у справі.
-
Німеччина відкликає посла з Грузії
Німеччина заявила про відкликання свого посла у Грузії перед зустріччю посадовців Європейського Союзу в понеділок через погіршення відносин між блоком та південнокавказькою країною. Про це повідомляє Reuters у недлію, 19 жовтня.
“Протягом багатьох місяців грузинське керівництво агітує проти ЄС, Німеччини та особисто проти німецького посла Ернста Петера Фішера”, – зазначили у МЗС країни.
Відкликання відбувається “для консультацій щодо подальших дій”, – заявило німецьке міністерство. У понеділок “Рада ЄС у закордонних справах розгляне питання Грузії”.
Жодних коментарів від уряду Грузії не було.
Минулого місяця Міністерство закордонних справ Грузії викликало Фішера, припустивши, що він брав участь у спробах просування “радикального порядку денного” у країні напередодні виборів.
Грузинські посадовці місяцями звинувачували Фішера та інших послів ЄС у підтримці спроб повалення уряду в Тбілісі.
Влада Грузії вживає жорстких заходів проти проєвропейських опозиційних діячів та протестувальників, котрі влаштовують демонстрації після суперечливих парламентських виборів у жовтні минулого року та подальшого рішення уряду призупинити переговори про вступ до ЄС.
Раніше речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада фактично веде російську пропаганду, поширюючи дезінформацію, зокрема, про дії Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. -
Аеропорт Мюнхена закрили через невідомі дрони
Аеропорт Мюнхена, один із найбільших у Німеччині, тимчасово закрився у ніч на суботу через повідомлення про дрони, підтвердити наявність яких влада не змогла. Про це пише AP у неділю, 19 жовтня.
Аеропорт відновив роботу до опівночі, тоді як вранці неділі повітряний рух здійснювався у звичайному режимі, зазначили в адміністрації аеропорту.
Про “підозрілі спостереження” поінформували кілька осіб, зокрема працівники служби безпеки та персонал аеропорту. Спостереження відбулися близько 22:00 за місцевим часом протягом приблизно 30 хвилин, а потім знову близько 23:00.
Втім, як зазначається, вплив на рейси та пасажирів був незначним: три рейси змінили маршрут – два з них згодом змогли приземлитися в Мюнхені, а один виліт скасував.
Федеральна поліція повідомила, що не виявила дронів чи підозрілих осіб на території аеропорту.
Це вже не перший випадок прольотів дронів у повітряному просторі країн ЄС. Раніше аеропорт Мюнхена двічі закривався протягом 24 годин через фіксування дронів, що вплинуло на тисячі пасажирів. Нагадаємо, що перший випадок стався ввечері 2 жовтня, коли неподалік аеропорту були помічені невідомі безпілотники. Через це робота повітряної гавані була тимчасово заморожена, а доступ до злітно-посадкових смуг закрито з міркувань безпеки. Як відомо, в минулі тижні різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою
-
Більшість німців проти соцдопомоги для українських біженців – опитування
Німці дедалі критичніше ставляться до правил, за якими українські біженці отримують соціальні виплати. Нове опитування INSA, проведене на замовлення видання BILD, показало: більшість громадян Німеччини не підтримують виплату допомоги з безробіття (так званого Bürgergeld) українським біженцям і вважають, що чоловіки призовного віку мають повернутися до України.
Лише 17% опитаних відповіли, що українці мають право на Bürgergeld. Натомість 66% висловилися проти.
За офіційними даними, Німеччина щороку виплачує близько 6,3 мільярда євро цієї допомоги приблизно 700 тисячам українців. При цьому роботу мають лише близько третини з них, тоді як більшість, які прибули ще 2022 року, досі не інтегровані в німецький ринок праці.
Ще категоричнішу позицію громадяни висловили щодо повернення українських чоловіків призовного віку. За даними опитування, 62% німців вважають, що ті, хто втік від війни, мають повернутися в Україну. Проти – лише 18%, ще 8% заявили, що їм байдуже, а 12% не змогли дати відповідь.
Соціологи відзначають: результати свідчать про чіткий запит суспільства на зміни, насамперед у сфері допомоги біженцям.
Міністерство праці Німеччини вже готує реформу: згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, уряд планує скоротити витрати на Bürgergeld на 1,5 мільярда євро. Це стане можливим, якщо новоприбулі українські біженці більше не отримуватимуть Bürgergeld, а лише менші виплати за законом про допомогу шукачам притулку.
Втім, реформа набуде чинності не раніше наступного року. Перші слухання законопроєкту у Бундестазі, за словами представників міністерства праці під керівництвом Барбели Бас (SPD), планують провести до Різдва.
Як показала статистика, кількість людей з України, які попросили про притулок у Німеччині за останні тижні, суттєво зросла. Особливо збільшилася кількість заявок від молодих чоловіків після скасування Україною заборони на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
-
У Німеччині сотні угорців видавали себе за біженців з України
Уряд Німеччини проводить розслідування щодо виявлення сотень громадян Угорщини, які незаконно представлялися біженцями з України, щоб отримати фінансову допомогу в Німеччині. У процесі міграційні служби виявили, що деякі з цих осіб спілкувалися угорською мовою, а не українською. За останні роки землі Німеччини повідомили про тисячі підозрілих випадків, коли громадяни Угорщини видали себе за українців, щоб скористатися допомогою. Також зазначено, що угорці, як громадяни ЄС, не мають права на тимчасовий захист та допомогу в Німеччині. Це викликало проблеми для тих, хто має угорський паспорт, але проживає в Україні. Вони не можуть отримати допомогу в Німеччині, як інші українці.
-
Мерц оцінив візит Зеленського у Вашингтон
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив думку, що під час візиту президента України Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа стало очевидним, що Україні дуже потрібна допомога Європи. Мерц підкреслив, що важливо, щоб Україна була сильною військово, тому він підтримує ідею надання їй фінансової, політичної та військової підтримки. Канцлер обіцяє не допустити капітуляції України перед Росією, оскільки це може призвести до подальшої агресії країни. Після зустрічі Зеленського з Трампом, яка тривала довше, ніж очікувалося, американський президент відмовив у наданні далекобійних ракет Україні через свої дипломатичні пріоритети.
-
Європейські лідери прокоментували переговори у США
Європейські лідери висловили повну підтримку президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з президентом США Дональдом Трампом. Після консультацій з Зеленським європейські лідери заявили про свою рішучість у подальшій підтримці України, включаючи військову та фінансову допомогу, гарантії безпеки та сприяння мирному процесу. Президент Європейської ради та інші лідери обговорять конкретні кроки для посилення підтримки та тиску на Росію на наступному тижні. Країни, такі як Фінляндія, Німеччина та Велика Британія, підтвердили свою готовність надсилати гуманітарну допомогу та військову підтримку для України. Ці країни вважають важливим досягнення справедливого та тривалого миру в регіоні.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
Вищий земельний суд у Франкфурті-на-Майні розпочав справу про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Росії, на який були наложені європейські санкції. Це рішення було ухвалено за ініціативою Федеральної прокуратури Німеччини через спроби банку вивести заморожені кошти. Ця процедура стосується порушення заборони на розпорядження коштами, які були заморожені через війну Росії проти України. Судові слухання поки що не заплановані. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. ЄС також наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” для України.
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд відмовив у видачі до Німеччини українця Володимира Ж., якого підозрюють у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також відмовлено в екстрадиції українця Сергія К., якого також підозрюють у цій справі. Вони були затримані в Італії. Німецька прокуратура звинувачує Володимира у тому, що він був частиною групи, яка підірвала трубопроводи біля острова Борнхольм у Данії. Проте польський прем’єр-міністр вважає, що видача підозрюваних не відповідає інтересам Польщі. Адвокат Володимира стверджує, що його клієнт невинний і не вчинив злочину проти Німеччини. Крім того, дружина затриманого заявила, що вони перебували у Польщі під час атак на газопровод.