На одній із автозаправних станцій у місті Кастроп-Рауксель, що у німецькій землі Північний Рейн-Вестфалія, трапився сильний вибух. За даними Bild, інцидент стався в промисловій зоні поруч із автомийкою, де загорілася автоцистерна з пальним. У результаті вибуху є кілька постраждалих. На місці працюють десятки пожежних, а також два гелікоптери допомагають ліквідувати наслідки події. Поліція оточила район, рух транспорту перекрили. Поки що причини вибуху не повідомляються.
Позначка: Німеччина
-
У ФРН засудили трьох чоловіків за шпигунство на користь РФ
У Німеччині трьох чоловіків визнали винними у шпигунстві на користь Росії. Один з них, 41-річний чоловік, був основним фігурантом справи і отримав шість років ув’язнення за участь у воєні на сході України та планування диверсій у Німеччині. Його двоє співучасників отримали терміни півроку та один рік умовно. Всі троє мають російське та німецьке громадянство. Головний підсудний воював на Донбасі та займався збором розвідданих для російських спецслужб, а його спільники допомагали йому в цьому. Інші обвинувачені заперечували провину, але суд вважав, що вони свідомо працювали на Росію.
-
До Києва прибула міністерка економічного співробітництва Німеччини
Міністерка економічного співробітництва і розвитку Німеччини Рім Алабалі Радован прибула у Київ з візитом. Мета візиту – обговорення німецьких інвестицій в Україну та залучення німецьких компаній до відновлення країни після агресії Росії. Посольство Німеччини в Україні вітає міністерку та підкреслює важливість співпраці між двома країнами.
-
Німеччина розмістить тисячі дронів на кордоні з РФ
Влада Німеччини має намір виділити 900 млн євро трьом оборонним компаніям на поставку 12 000 бойових дронів, якими буде забезпечена німецька бригада в Литві. Усі три компанії співпрацюють із Збройними силами України. Про це пише Financial Times.
Контракти по 300 млн євро кожен після затвердження бюджетним комітетом Бундестагу повинні отримати два стартапи і важковаговик німецької оборонної індустрії Rheinmetall, найбільший виробник озброєнь у Європі, розповіли троє обізнаних із ситуацією осіб. Rheinmetall, котра співпрацює з американським виробником дронів Anduril та ізраїльською компанією UVision, тільки у вересні представила свій перший бойовий дрон. Натомість стартапи Helsing і Stark спеціалізуються на безпілотних технологіях.
Helsing – найбільший стартап у європейському оборонному секторі, котрий оцінюється у 12 млрд євро на підставі залучених інвестицій, зокрема від засновника Spotify Деніеля Ека. За минулий рік компанія, зокрема, оголосила про плани постачити Україні 6000 ударних дронів і придбала німецького виробника літаків Grob Aircraft. Серед інвесторів Stark – венчурний фонд Sequoia Capital і мільярдер, венчурний інвестор Пітер Тіль, співзасновник PayPal і Palantir. В Україні працює команда Stark, котра займається розробками та тестуванням безпілотних технологій.
Дрони, які поставлять три виробники, планують відправити до Литви, де Німеччина навесні 2025 року вперше після Другої світової війни розмістила війська біля російських кордонів. Бронетанкова бригада Бундесверу, яка до 2027 року має налічувати 5000 солдатів, дислокована у Литві на постійній основі.
Потреба забезпечити східний фланг НАТО безпілотниками, здатними як відбивати російські провокації, так і завдавати ударів, стала особливо очевидною у минулі місяці. Проникнення російських безпілотників зафіксували в Польщі та Румунії, також БпЛА неодноразово з’являлися у Німеччині, Данії, Норвегії і Бельгії.
Влада Німеччини виділяє рекордні кошти на оборону, щоб, як заявив у травні канцлер Фрідріх Мерц, створити “найсильнішу конвенційну армію в Європі”.
Раніше повдомляли, що ЄС не вистачає можливостей для виявлення безпілотників. Для формування повноцінної мережі на суші та на морі, здатній як відстежувати, так і знищувати цілі, знадобиться не менше року.
Німеччина скерує €10 млрд на дрони -
У Німеччині створили найменший у світі піксель
Дослідники з Університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) створили найменший у світі піксель, розміром лише 300 на 300 нанометрів – у понад десять разів менше, ніж у найсучасніших microOLED-панелей, повідомляє Tom’s Hardware. Якби такі пікселі використати для створення дисплея стандартної роздільної здатності 1080p, його діагональ становила б усього 1 міліметр.
Розробка базується на новій версії органічного світлодіода (OLED). Учені створили металевий контакт, який одночасно впорскує струм і підсилює випромінювання світла, що дозволило отримати яскравість, еквівалентну звичайному OLED-пікселю 5×5 мікрометрів. Про це повідомив професор Берт Хехт, один із авторів дослідження/
Такі нанопікселі можуть революціонізувати розробку ультракомпактних дисплеїв для окулярів доповненої реальності, смарт-гаджетів і медичних пристроїв, адже вони не лише зменшують вагу та енергоспоживання, а й забезпечують небачену щільність зображення – потенційно у тисячі разів більшу, ніж у сучасних екранів.
Щоб досягти стабільності роботи, команда внесла зміни в структуру OLED: навколо золотої антени, яка є серцем кожного діода, дослідники додали спеціальний ізолюючий шар. Це дозволило уникнути витікання металу в органічний матеріал і запобігти коротким замиканням. У такому вигляді нанодіоди стабільно працювали протягом двох тижнів експериментів.
Наступним кроком стане розширення кольорової гами до повного спектра RGB і підвищення ефективності – наразі вона становить лише 1%, що робить технологію занадто енергоємною для практичного використання.
Втім, якщо науковцям вдасться вдосконалити технологію, це може стати проривом у створенні надлегких дисплеїв з надщільним зображенням, які можна буде вбудовувати буквально в будь-які пристрої. -
У ФРН призупинили використання 200 військових об’єктів у цивільних цілях
Міністерство оборони Німеччини призупинило використання численних об’єктів у цивільних цілях. Причиною цього є підвищений попит на ділянки через заплановане розширення Бундесверу, повідомляє Spiegel.
Зупинка переобладнання спочатку торкнулась 187 колишніх військових об’єктів, що належать Федеральному агентству нерухомості. Вони, як правило, придатні для використання Бундесвером. Крім того, є ще 13 об’єктів, які Бундесвер досі експлуатує. До них належать частини аеропорту Тегель у Берліні та колишня авіабаза у Фюрстенфельдбруку в Баварії.
Зазначається, що пов’язані об’єкти стануть частиною “стратегічного резерву майна Бундесверу”. Це означає, що вони можуть бути використані Бундесвером у стислі терміни, якщо виникне така необхідність.Таке рішення МО може зірвати існуючі плани муніципалітетів щодо використання цих територій.
“Ми добре усвідомлюємо важливість цього рішення та знаємо, що в багатьох випадках уже існують плани щодо використання зазначених територій у цивільних цілях. Де це можливо, ми намагатимемося враховувати існуючі цивільні плани”, – заявив державний секретар Міністерства оборони Нільс Гільмер.
Як повідомляється, у багатьох місцях колишні казарми та аеродроми вже давно використовуються для цивільних цілей. Зокрема, ангар у казармах Рочдейл у Білефельді, наприклад, нещодавно використовувався спортивним клубом, місто також планувало побудувати там 650 квартир. Тепер федеральний уряд призупинив процес продажу майна муніципалітету.
Як відомо, переобладнання об’єктів Бундесверу для цивільних цілей розпочалося на початку 1990-х років після закінчення “холодної війни” та продовжилося після призупинення призову у 2010-х роках. -
Rheinmetall і Болгарія збудують завод з виробництва пороху і снарядів
Болгарія та європейський оборонний гігант Rheinmetall у вівторок, 28 жовтня, уклали угоду про будівництво заводу для виробництва пороху і 155-мм артилерійських снарядів. Про це повідомляє Reuters.
Йдеться про угода на суму понад 1 млрд. Офіційні особи заявили, що проєкт є важливим для Болгарії та Європи в цілому, оскільки регіон прагне модернізувати свої оборонні можливості після вторгнення Росії в Україну.
Зазначається, що проєкт буде спільним підприємством Rheinmetall і болгарської компанії VMZ, в якому німецька компанія буде володіти 51% акцій, а VMZ – 49%. Болгарія профінансує свою частку за допомогою кредиту в рамках європейського механізму SAVE для стимулювання інвестицій в оборону.
Контракт був підписаний генеральним директором Rheinmetall Арміном Паппергером і директором VMZ Іваном Гецовим на церемонії в Раді міністрів у Софії.
“Підписанням цього контракту ми позначаємо початок стратегічного партнерства між болгарською державою та німецьким технологічним концерном, яке змінить майбутнє болгарської оборонної промисловості”, – заявив прем’єр-міністр Росен Желязков після церемонії підписання.
За словами Паппергера, завод буде побудовано протягом 14 місяців, і що Болгарія зробить значний внесок у задоволення потреб Європи та НАТО у боєприпасах. -
Троє журналістів Die Welt дістали поранення через атаку дрона
Троє журналістів німецької газети Die Welt зазнали поранень внаслідок атаки російського ударного безпілотника на український військовий автомобіль. Про повідомила російськомовна редакція німецького таблоїда Bild у вівторок, 28 жовтня.
“Шеф-репортер німецької газети Welt Ібрагім Набер робив репортаж поблизу лінії фронту, супроводжуючи український підрозділ ППО при 42-й бригаді. Коли знімальна група працювала у відкритому полі, російський дрон типу Ланцет атакував військовий автомобіль, що стояв поруч. В результаті один солдат загинув, інший важко поранений, а в репортерській команді Набера постраждало троє людей”, – ідеться в повідомленні.
Оператор знімальної групи зазнав осколкового поранення у ноги, продюсер групи та Набер дістали лишень “легкі травми”: кілька днів вони погано чули та лікували забої.
Набер пояснює, як дрони змінили військову журналістику – в 10-12 км від лінії зіткнення тепер “зона смерті”: дрони “можуть вразити тебе в будь-якому місці і в будь-який момент”.
“Пам’ятаю, в лютому 2023 року ми могли супроводжувати українські війська всього в двох-двох з половиною кілометрах від російських позицій. У місті, серед білого дня. Тепер це неможливо. Через п’ять хвилин вже налетіли б перші дрони-камікадзе”, – пояснив журналіст.
Як ми вже писали, внаслідок російського удару дроном Ланцет у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін.
Росіяни вбили журналіста із Франції на Донеччині -
США дали Німеччині півроку, щоб вирішити питання з Роснефтью
США запропонували Німеччині шестимісячний термін, щоб урегулювати питання німецьких активів Роснефти. Таким чином це дасть змогу тимчасово звільнити їх від дії американських санкцій. Про це з посиланням на поінформовані джерела повідомило інформаційне агентство Bloomberg.
Адміністрація Трампа дала на здогад Берліну, що розглядає можливість видачі для Rosneft Deutschland обмеженої загальної ліцензії, яка не підлягає продовженню.
Влада ФНР оцінює ідею і найближчими днями відповість, заявили джерела. Міністр економіки та енергетики Німеччини Катерина Райхе має намір обговорити питання на зустрічі міністрів енергетики та екології G7 у Торонто цього тижня.
Міністерство економіки Німеччини повідомило, що перебуває в контакті з відповідною владою США і прагне якнайшвидше прояснити юридичні питання, але відмовилося коментувати деталі.
Уряд Німеччини взяв активи Роснефти під зовнішнє управління після початку українського конфлікту у 2022 році і з того часу кілька разів продовжував цей захід.
Берлін домовився з Москвою про продаж німецьких підрозділів, але переговори з Катаром як покупцем зірвалися через розбіжності стосовно ціни. Rosneft Deutschland має частки в трьох НПЗ Німеччини, на які припадає 12% загальної переробної потужності країни, включаючи завод PCK Raffinerie GmbH у Шведті під Берліном.
Їй також належить частка у Трансальпійському нафтопроводі. -
ФРН планує оборонні закупівлі на 377 млрд євро – ЗМІ
Німеччина планує здійснити оборонні закупівлі на 377 млрд євро у наземній, повітряній, морській, космічній та кіберсферах. Про це свідчать нові внутрішні документи німецького уряду, передає Politico.
Зазначається, що документ є оглядом планів закупівель озброєнь, які будуть детально прописані в оборонному бюджеті Німеччини на 2026 рік, але багато з них стосуються довгострокових придбань без чітко визначених термінів.
У сукупності це всеосяжна “дорожня карта” давно назрілої реформи оборонного сектору Німеччини, міцно заснована на підтримці вітчизняної промисловості.
Як повідомляється, німецькі компанії домінують серед ідентифікованих тендерів: близько 160 проєктів загальною вартістю 182 млрд євро пов’язані з внутрішніми підрядниками. Rheinmetall є безумовним лідером: група з Дюссельдорфа та її дочірні підприємства фігурують у 53 окремих пунктах плану на суму понад 88 млрд євро. Приблизно 32 млрд євро мають надійти безпосередньо Rheinmetall, а ще 56 млрд – її дочірнім компаніям і спільним підприємствам.
Передбачається постачання 687 бойових машин Puma, з них 662 у бойовій версії та 25 – навчальній, до 2035 року. У сфері ППО Бундесвер планує закупити 561 систему Skyranger 30.
Diehl Defence залишається другим основним промисловим партнером, а ракетна система IRIS-T – ключовим елементом модернізованої системи ППО Німеччини.
Також Німеччина планує придбати 15 літаків F-35 від Lockheed Martin вартістю близько 2,5 млрд євро, 400 крилатих ракет Tomahawk Block Vb приблизно за 1,15 млрд євро, три пускові установки Lockheed Martin Typhon вартістю 220 млн євро.